Рішення

від 16.02.2007 по справі 2-23/2007р.

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-23 2007 p

Справа № 2-23 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

16 лютого 2007

року Путивльський районний суд Сумської області

в складі

головуючого - судді - Гриценко П.П.

при секретарі -

Готенко Т.Є.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль справу за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - житлово експлуатаційна контора м.

Путивль про визнання втратившими право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду і свої вимоги мотивує тим, що йому і його сім'ї в 1977 році

була надана АДРЕСА_1.

В 1993

році, він з сім'єю , в тому числі з своїм сином - ОСОБА_2, виїжджав на

заробітки по вербуванню до Приморського краю , Російської Федерації.

У

вересні 1993 р. його син - ОСОБА_2

повернувся до м. Путивль і за згодою всіх повнолітніх членів сім'ї був

переукладений договір на квартиру, де наймачем став - ОСОБА_2 Ці обставини підтверджуються і

рішенням Путивльського виконкому про зміну договору жилого найму (а.с 31 - 33).

У

вересні 1995 році він повернувся до м. Путивль і став проживати разом зі своєю

сім'єю, саме: з двома синами - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, відповідачами по справі, що

підтверджується також і даними по квартирної картки із Путивльської ЖЕК і не

заперечується відповідачами (а.с 6).

Його син

- ОСОБА_2 у

вересні 1995 році залишив квартиру і виїхав в АДРЕСА_2 і до цього часу, фактично, до квартири не приїжджає,

йому допомоги не надає.

Другий

його син - ОСОБА_3, з серпня

1997 року пішов проживати до своєї матері, яка залишила сім'ю , а з березня

1999 року фактично склав свою сім'ю і проживає по АДРЕСА_3, де із своєю

співмешканкою виховують двох дітей, і з цього ж часу також в квартиру не

з'являються.

Обоє

квартплату з вказаного часу не платять, не платять і комунальні послуги, він є

престарілим чоловіком, хворим, одиноким, хоче реалізувати своє право на

приватизацію квартири, але поскільки відповідачі зареєстровані в цій квартирі,

він не може вирішити це питання , а поскільки вони більше десяти років обидва

не проживають в указаній квартирі, то просить визнати їх втратившими право

користування цією квартирою.

В

судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_4 - позов повністю

підтримав.

Відповідач

ОСОБА_2 позов

визнав і суду показав, що дійсно в 1993 році він, його батько, мати виїжджали

по вербуванню в Приморський край Російської Федерації, через декілька місяців,

а саме в вересні 1993 року він повернувся до м. Путивль і за згодою всіх

дорослих членів сім'ї договору найму на АДРЕСА_1, був змінений , де він став

наймачем, поскільки його батько, мати залишалися в Приморському краї.

У

вересні 1995 році сім'я повернулася із заробіток і у вказаній квартирі став

проживати його батько - позивач по справі, поскільки мати залишила сім'ю і

стала проживати в іншому населеному пункті і в подальшому померла.

2

У

вересні 1995 році, після прибуття батька до м. Путивль, він переїхав зі своєю

співмешканкою в АДРЕСА_2, де і

проживає до цього часу. Від сумісного проживання з ОСОБА_5 вони мають двох

дітей - сина ОСОБА_61996 року народження і сина ОСОБА_7- 1998 року народження,

які на теперішній час знаходяться в інтернаті, а його співмешканка залишила

його близько 1,5 року назад і переїхала проживати до другого співмешканця в

Буринський район.

Він

дійсно з 1995 року до даної квартирі ніякого відношення не має, а тільки

зареєстрований в ній, ні квартирної плати ні комунальних послуг з цього часу

він не сплачував.

Відповідач

ОСОБА_3 позов

не визнав і суду показав, що дійсно в серпні 1997 року , він залишив вказану

квартиру і став проживати у своєї матері, де і проживав до 1998 року , поки не

померла його мати, а з березня 1999 року він став проживати зі співмешканкою -

ОСОБА_8 по АДРЕСА_3, фактично склавши з нею сім'ю. Вони сумісно виховують двох

її дітей, де однин з них вже повнолітній і проживає окремо, і доньки 16 років.

Він вважає ОСОБА_8 - за свою дружину, а вона його за свого чоловіка.

З 1997

року в батьковій квартири не проживає, квартплату і комунальні послуги не

сплачує, але вважає, поскільки він в цій квартирі зареєстрований, то він не

втратив право користування цією квартири.

Суд,

заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов

підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Відповідно

до ч. 1 ст. 71 Житлового Кодексу України - при тимчасовій відсутності наймача

або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести

місяців. В судовому засіданні встановлено, що позивачеві і його сім'ї в 1977

році була надана АДРЕСА_1, що вбачається із поквартирних карток, які оглянуті в

судовому засіданні.

В 1993

році позивач , його дружина і його син ОСОБА_2

виїжджали за вербуванням в Приморський край Російської Федерації, де через

два місяці ОСОБА_2 повернувся

до м. Путивль і за згодою повнолітніх членів сімї договір найму на вказану

квартиру був змінений і наймачем цієї квартири став ОСОБА_2, що підтверджується копією

поквартирної картки ( а.с. 6), заявою про зміну відповідного договору найму і

копією виконкому Путивлської міської ради (а.с 31- 33).

Ці обставини не

оспорюються і сторонами.

У

вересні 1995 року , позивач, повернувся до м. Путивль, і зареєструвався в

вказаній квартирі, що підтверджується даними поквартирної картки ( ах 6), а

його дружина, ще працюючи в Приморському краї залишила його і уїхала з іншим

чоловіком, по приїзду до м. Путивль, в дану квартиру не поверталася, а стала

проживати окремо, в 1998 році померла, на що вказують обидві сторони по справі.

По

приїзду позивача до м. Путивль його син ОСОБА_2

- відповідач по справі разом з дружиною його брата ОСОБА_3, коли останній

знаходився в містах позбавлення волі переїхав в АДРЕСА_2 де і проживає до цього часу і від сумісного проживання

мають двох дітей 1996 і 1998 року народження.

Ці

обставини не заперечується сторонами по справі і підтверджуються довідкою

сільського голови АДРЕСА_4(а.с

38).

Далі

судом встановлено, що другий відповідач ОСОБА_3

з серпня 1997 року залишив квартиру в АДРЕСА_1і став проживати у своїй

матері, а після її смерті став проживати зі своєю співмешканкою громадянкою

ОСОБА_8 по АДРЕСА_3 фактично створивши свою сім'ю, де разом виховують двох

дітей, зі слів відповідача неповнолітню дитину він вважає, як свою доньку, а

свою співмешканку своєю дружиною.

Допитана

в якості свідка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 суду підтвердила, що на протязі

останніх п'яти років за квартиру сплачує позивач ОСОБА_1,

3

відповідачі по

справі  жодного разу квартплату не

сплачували  і  в даній квартирі не проживають.

Ці обставини

підтверджуються і довідкою квартального ( а.с 7).

Таким

чином, проаналізувавши вищевиложені докази в їх сукупності, суд приходить до

висновку, що дійсно відповідачі по справі більше 10 років у АДРЕСА_1 без

поважних причин не проживають, обоє склали, фактично, свої сім'ї, - ОСОБА_2 від сумісного

проживання має двох дітей, квартплату за вказану квартиру не сплачують, а

тільки зареєстрований в даній квартирі, тому при таких обставинах і відповідно

до ч. 1 ст. 71 ЖК України їх необхідно визнати втратившими право користування

жилим приміщенням, а саме АДРЕСА_1

Посилання

відповідача ОСОБА_3, що він є зареєстрований в даній квартирі, а тому має право

на користування цією квартирою - є безпідставним, поскільки із самого факту

реєстрації не випливає право на користування жилим приміщенням, а як

встановлено судом він вже більше 10 років в даній квартирі не проживає.

Його

посилання на те, що позивач перешкоджав йому користуватися квартирою є

безпідставним, поскільки як показав позивач по справі ОСОБА_1, що дійсно років

5 тому назад його син - ОСОБА_3 прийшов до квартири з іншими особами, раніше

судимими і в п'яному стані, вчинили сварку, обікрали його, і після цього він в

квартирі не з'являвся.

Як

вбачається із довідки Путивльськього райвідділу міліції і по відомостям суду

ОСОБА_3 в вказані органи з заявами про усунення перешкод у користуванні жилим

приміщенням - не звертався.

Керуючись ст.

ст. 10, 57,60 ЦПК України, ч. 1 ст. 71 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати

ОСОБА_2, ОСОБА_3 втратившими право на користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1

Заяву

про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня

проголошення рішення суду, а апеляційна скарга на це рішення може бути подана

протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.