Постанова

від 25.11.2020 по справі 910/8528/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. Справа№ 910/8528/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 25.11.2020

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020

у справі №910/8528/17 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"

про перегляд за нововиявленими обставинами

ухвали господарського суду міста Києва від 21.08.2017;

ухвали господарського суду міста Києва від 23.08.2017;

ухвали господарського суду міста Києва від 27.09.2017

(визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016 №921)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/8528/17 відмовлено в прийнятті заяви (вх. №4521/20) Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" в частині перегляду за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 про прийняття заяви Приватного підприємства "СПМК-7" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та Публічним акціонерним товариством "Платинум банк". Заяву Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" в частині перегляду ухвал за нововиявленими обставинами господарського суду міста Києва від 21.08.2017 та від 25.09.2017 у справі №910/8285/17 про банкрутство "Макстгруп" залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Платинум Банк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/8528/17. Також скаржник просив скасувати ухвали господарського суду міста Києва від 21.08.2017, від 23.08.2017, від 27.09.2017 у даній справі.

Із врахуванням зазначеного в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2020 у даній справі, скаржник у письмових поясненнях від 22.10.2020 №10/1524-Л уточнив прохальну частину апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020 по справі №910/8528/17 (унікальний штрих-код *1*9055265*1*0) та ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.08.2017 у справі №910/8528/17 про визнання Приватного підприємства "СПМК-7" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСТГРУП", у зв`язку з нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 про прийняття заяви ПП "СПМК-7" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, укладеного між ТОВ "МАКСТГРУП" та ПАТ "Платинум Банк"; скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/8528/17 про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, що укладений між ТОВ "МАКСТГРУП" та ПАТ "Платинум Банк".

Вказані письмові пояснення, які подані до суду апеляційної інстанції із доказами направлення учасникам справи, прийняті судом до уваги відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у даній справі. Предметом розгляду за даною апеляційною скаргою є наступні вимоги скаржника: "Скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020 по справі №910/8528/17 (унікальний штрих-код *1*9055265*1*0) та ухвалити нове рішення, яким скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.08.2017 у справі №910/8528/17 про визнання Приватного підприємства "СПМК-7" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСТГРУП", у зв`язку з нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 про прийняття заяви ПП "СПМК-7" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, укладеного між ТОВ "МАКСТГРУП" та ПАТ "Платинум Банк"; скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/8528/17 про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, що укладений між ТОВ "МАКСТГРУП" та ПАТ "Платинум Банк"."

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначає, що ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/8528/17 судом першої інстанції неправомірно відмовлено в прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду міста Києва від 23.08.2017, та безпідставно залишено без розгляду заяву в частині перегляду за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду міста Києва від 21.08.2017, від 27.09.2017 у зв`язку з тим, що під час розгляду справи №910/8528/17 не були встановлені факти щодо дійсного розміру боргу банкрута при визнанні грошових вимог до нього кредитора - ПП "СПМК-7". Скаржник зазначає, що нововиявленою обставиною є фактичні дані відносно надання завідомо неправдивої інформації щодо дійсної суми боргу, про які він дізнався лише з рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2018 у справі №916/745/18, з яким ПАТ "Платинум банк" ознайомився 02.03.2020, отримавши відповідь на відповідний адвокатський запит.

Учасники провадження про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копії відповідної ухвали суду від 03.11.2020.

Стаття 43 ГПК України (далі - ГПК України) зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку не відкладати розгляд справи та вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представників певних учасників провадження, що не з`явились у судове засідання, так як учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 25.11.2020 представник скаржника підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, прийнявши нове судове рішення. Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" арбітражний керуючий Данілов А.І. заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд в її задоволені відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у відповідній частині, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2017 порушено провадження у справі №910/8528/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" (ухвала оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 15.06.2017, досліджено в судовому засіданні).

Постановою господарського суду міста Києва від 14.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Данілова А.І. (постанова оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 19.06.2017, досліджена в судовому засіданні). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" банкрутом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп": - ОСОБА_1 у розмірі 1 878 200,00 грн., з яких: 1 875 000,00 грн - четверта черга, 3 200,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів; - Приватне підприємство "СПМК-7" у розмірі 12 868 645,73 грн, з яких: 12 865 277,73 грн - четверта черга, 3 368,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів (ухвала оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 29.08.2017, досліджена в судовому засіданні).

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, під час розгляду у суді першої інстанції справи №910/8528/17 про банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" до господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного підприємства "СПМК-7" до Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016 №921.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2017 заяву Приватного підприємства "СПМК-7" до Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, що укладений між боржником та ПАТ "Платинум Банк", прийнято до розгляду у межах справи №910/8528/17 (ухвала оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 29.08.2017, досліджена в судовому засіданні).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2017 заяву Приватного підприємства "СПМК-7" до Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, що укладений між боржником та ПАТ "Платинум Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською О.Ю. за реєстровим номером №921, та з вимогою про зобов`язання ПАТ "Платинум Банк" повернути в ліквідаційну масу Банкрута майно, яке є предметом оспорюваного договору задоволено, визнано недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та Публічним акціонерним товариством "Платинум Банк" договір дарування від 30.12.2016, за реєстровим номером №921; зобов`язано повернути за актом приймання-передачі у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Макстгруп відповідне нерухоме майно (ухвала оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 17.10.2017, досліджена в судовому засіданні).

До господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх. №4521/20), за змістом якої заявник просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.08.2017 у справі №910/8528/17 про визнання Приватного підприємства "СПМК-7" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстнруп" у зв`язку із нововиявленими обставинами; скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 про прийняття заяви Приватного підприємства "СПМК-7" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та Публічним акціонерним товариством "Платинум банк"; скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.09.2017 у справі №910/8528/17 про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та Публічним акціонерним товариством "Платинум банк", призначити дану справу до нового розгляду.

Обґрунтовуючи свою заяву, заявник вказує, що нововиявленою обставиною є факт надання відповідної неправдивої інформації, зазначає, що з аналізу судових проваджень (№910/8528/17, №916/745/18, №916/1797/19, №910/13733/19, №916/2896/18) вбачається, що Приватне підприємство "СПМК-7", Товариство з обмеженою відповідальністю "Макстгруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Зокема-Україна" надали суду першої інстанції неправдиву інформацію щодо розміру заборгованості за договором від 13.05.2015 №ВПФ12 про надання поворотної фінансової допомоги, що стало наслідком прийняття необґрунтованого судового рішення про визнання Приватного підприємства "СПМК-7" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та як наслідок безпідставного прийняття позовних заяв останнього про визнання недійсними договорів дарування та їх задоволення. На думку заявника, тотожність вказаних судових проваджень полягає в тому, що усі зазначені провадження, є провадженнями про банкрутство, кредитором в яких визнано Приватне підприємство "СПМК-7", усі підприємства, які визнані банкрутами у вищевказаних справах, були поручителями перед Приватним підприємством "СПМК-7" за зобов`язаннями по договору про надання поворотної фінансової допомоги від 13.05.2018 №ВПФ12, що інформація щодо розміру заборгованності ТОВ "Макстгруп", яка надана господарському суду міста Києва кредитором ПП "СПМК-7", була неправдивою.

Відмовляючи в прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду міста Києва від 23.08.2017, суд першої інстанції зазначив, що відповідна ухвала господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 про прийняття заяви Приватного підприємства "СПМК-7" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016 у розумінні норм чинного законодавства не підлягає оскарженню, а тому відповідну ухвалу не може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Залишаючи без розгляду цю заяву в частині перегляду за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду міста Києва від 21.08.2017, від 27.09.2020, суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущено строк для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленим обставинами, клопотань про поновлення пропущеного строку заявником до суду першої інстанції не надано.

Північний апеляційний господарський суд частково погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з вимог заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, заявник просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 про прийняття заяви Приватного підприємства "СПМК-7" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстгруп" та Публічним акціонерним товариством "Платинум банк" (вказана ухвала досліджена в судовому засіданні).

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинного до 21.10.2019) визначали спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого суду в апеляційному та касаційному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

У ч. 2 наведеної норми передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Частиною 6 статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про віднослення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство).

Суд звертає увагу, що 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (далі - КУзПБ).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі про банкрутство містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ вказаної категорії.

Закон про банкрутство № 2343-XII втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності КУзПБ.

Аналіз положень п. 17 ч. 1 ст. 255 ГПК України та положень Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що законодавець визначив процесуальні особливості оскарження судових актів у процедурах банкрутства. При цьому КУзПБ містить аналогічні норми щодо визначення судових рішень, які підлягають оскарженню в провадженнях у справах про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заяви про перегляд за нововиявленими обставинами є ухвала господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 про прийняття заяви Приватного підприємства "СПМК-7" про визнання недійсним договору дарування від 30.12.2016.

Відповідно до норм ГПК України, що регламентують право на апеляційне оскарження, вказану ухвалу суду першої інстанції не віднесено до ухвал, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Так само, ухвала про прийняття до розгляду позовної заяви в межах справи про банкрутство та відкриття провадження з розгляду такої заяви, не може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі норм Кодексу України з процедур банкрутства, як така, що забезпечує рух судового процесу та не містить правових висновків щодо суті заявлених вимог (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 920/93/19).

Ухвала господарського суду може бути переглянута за нововиявленими обставинами за одночасної наявності двох умов: вона, по-перше, підлягає оскарженню в апеляційному та касаційному порядку і, по-друге, перешкоджає подальшому розглядові справи господарським судом. Ухвала господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/8528/17 не підлягає оскарженню відповідно до вищевказаного, а відтак, і не підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

В силу положень ГПК України подання до господарського суду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду, яку не може бути оскаржено та якою не закінчено провадження у справі у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства (аналогічні положення містилися у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банркутом" (у редакції, чинній на час винесення вказаної ухвали господарського суду міста Києва від 23.08.2017), виключає перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У зв`язку з зазначеним, колегія суддів вважає правомірною оскаржувану ухвалу суду першої інстанцій в частині відмови в прийнятті заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у даній справі. За таких обставин, слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги відносно скасування оскаржуваної ухвали щодо відмови у прийнятті заяви ПАТ "Платинум банк" у відповідній частині, залишивши оскаржувану ухвалу в цій частині без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

За умовами пункту 1 частини 2 статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником зазначено, що про обставини, які він вважає нововиявленими, йому стало відомо лише 02.03.2020, завдяки банкрутству Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація"- боржника ПАТ "Платінум банк" у справі №916/1791/19, в якій кредитором також було визнано Приватне підприємство "СПМК-7". Після визнання ПАТ "Платінум банк" кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація" (ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/1791/19, яка досліджена судом), заявником для з`ясування підстав визнання Приватного підприємства "СПМК-7" кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація", був спрямований адвокатський запит від 10.01.2020 №14. На вказаний адвокатський запит 02.03.2020 заявником були отримані матеріали, додані до відповіді арбітражного керуючого Колмикової Т.О. від 27.02.2020 №02-01/141, з яких заявнику стало відомо, що ПП "СПМК-7", ТОВ "Макстгруп", ТОВ "Зокема-Україна" надали неправдиву інформацію у справі №910/8528/17 щодо розміру кредиторських вимог ПП "СПМК-7" до ТОВ "Макстгруп".

Проте, суд апеляційної інстанції з такими твердженнями заявника не погоджується.

Заявник посилається на дату, коли він дізнався про відповідні обставини, тоді як заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення, як зазначено вище. Тобто слід з"ясувати дату, коли заявник міг дізнатися про відповідні обставини.

Так, як вбачається з ухвали господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/1791/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація", представник Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" Шестаков Д.М. (підписант заяви про перегляд судових рішень нововиявленими обставинами) був присутній в судовому засіданні 03.12.2019, на якому була прийнята ця ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів до боржника та визнано кредитором боржника, у тому числі, Публічне акціонерне товариство "Платинум банк"(ухвала досліджена у судовому засіданні апеляційним господарським судом). Тобто заявник набув статусу кредитора у справі №916/1791/19 та з цієї дати міг користуватися правами, передбаченими ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, з поміж іншого, ознайомлюватися з матеріалами справи №916/1791/19, тобто міг дізнатись про обставини, на які він посилається як на нововиявлені обставини у вищевказаній заяві.

Крім того, повний текст ухвали господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/1791/19 оприлюднено в Єдиному реєстрі судових рішень 12.12.2019. Тобто, щонайменше, з цієї дати заявник міг дізнати про зміст даної ухвали з Єдиного реєстру судових рішень. З тексту цієї ухвали господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/1791/19 вбачається, що ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2019 у справі №916/1791/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація"; оприлюднено на офіційному веб-порталі Верховного суду оголошення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація"; визнано грошові вимоги Приватного підприємства "СПМК-7" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація".

Тобто, знаючи про зміст ухвали господарського суду Одеської області від 03.12.2019 у справі №916/1791/19, заявник ще 12.12.2019, міг ознайомитись із вказаною вище ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2019 у справі №916/1791/19, яка оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 12.08.2019 (ухвала досліджена у судовому засіданні). Так, проаналізувавши ухвалу господарського суду Одеської області від 06.08.2019 у справі №916/1791/19, суд встановив, що в тексті цієї ухвали зазначено про визнання кредиторських вимог Приватного підприємства "СПМК-7" на підставі рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2018 по справі №916/745/18.

Тобто, знаючи зміст вказаної ухвали від 06.08.2019 з Єдиного реєстру судових рішень, заявник у той же день, 12.12.2019, міг ознайомитись з рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2018 у справі №916/745/18 (рішення оприлюднено в Єдиному реєстрі судових рішень 30.07.2018, досліджено у судовому засіданні). Судом досліджено, що за вказаним рішенням стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консолідація", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілга Нова"; Приватного акціонерного товариства "Перший лікеро-горілчаний завод"на користь Приватного підприємства "СПМК-7" заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 13.05.2018 №ВПФ12 та договором поруки від 23.06.2017 в розмірі 1500000 грн.

У мотивувальній частині рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2018 по справі №916/745/18 судом встановлено, що: " 13.05.2015 між Приватним підприємством "СПМК-7" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зокема-Україна" (Позичальник) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №ВПФ-12, відповідно до п.п. 1.1. якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 2.1 передбачено, що поворотна фінансова допомога надається частинами або одноразово в повному обсязі в національній валюті України в сумі 15 000 000 грн. без ПДВ. Положенням пункту 2.3 передбачено, що допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з поточного рахунку позикодавця. На виконання умов договору, позикодавцем було перераховано на рахунок позичальника 12865277,73грн., відповідно до платіжного доручення №ЗУ000000008 від 14.05.2015. Сума позики Товариством з обмеженою відповідальністю "Зокема -Україна" повернута частково: 23.06.2018р. повернуто 43000грн., 01.07.2016р. повернуто 3312000грн. та 19.08.2016р. повернуто 100000 грн. Позивач вказує, що частково в сумі 5 955 277,73 грн. борг за договором позики був прощений відповідно до укладеного між ТОВ "Зокема -Україна" та ПП "СПМК-7" договору про прощення боргу від 23.06.2017. Залишок простроченої заборгованості ТОВ "Зокема-Україна" склав 3455000 грн., яку останній у своїх письмових поясненнях від 01.06.2018, визнав в повному обсязі. Строк повернення поворотної фінансової допомоги становить 365 календарних днів з дати надання суми допомоги. Перебіг строку починається з моменту зарахування на рахунок позичальника грошових коштів допомоги. Отже за посиланнями позивача, строк повернення фінансової допомоги сплинув 14.05.2016."

Тобто саме з цього судового рішення випливає інформація, на яку заявник посилається як на нововиявлені обставини в своїй заяві. Про зміст цього судового рішення заявник міг дізнатися, щонайменще, 12.12.2019 з Єдиного реєстру судових рішень, про що зазначено вище.

Стаття 43 ГПК (далі - ГПК України) України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Встановлені ст. 321 ГПК України 30 днів з вищевказаної дати (12.12.2019), коли заявник міг дізнатися про існування обставин, на які він послався як на нововиявлені обставини спливає 13.01.2020.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що заявником пропущено строк для подачі заяви про перегляд ухвал від 21.08.2017, від 27.09.2017 у даній справі за нововиявленим обставинами, клопотань про поновлення пропущеного строку заявником не надано. Суд першої інстанції також правомірно відзначив, що можливість вчасного подання заяви про перегляд ухвал Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 та 27.09.2017 у справі №910/8528/17 за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника та мала суб`єктивний характер.

При цьому статтею 322 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Пунктом 6 частини 2 відповідної статті зазначено, у разі пропуску строку на подання заяви подається клопотання про його поновлення. Як встановлено вище, клопотання про поновлення строку до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаних ухвал не подано.

Як встановлено вище, із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаних ухвал до суду не подано клопотання про поновлення строку на подання заяви.

Частиною 3 ст. 323 ГПК України встановлено, що до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто лише у разі, якщо заявник не усунув би недоліки заяви у строк, встановлений судом, суд першої інстанції на підставі ч.ч. 3, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України мав би повернути без розгляду заяву ПАТ "Платінум Банк" у відповідній частині (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 №910/13716/19). В даному випадку заявнику не була надана встановлена нормами ГПК України можливість виправити відповідні недоліки поданої заяви.

Проаналізувавши оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020, судова колегія встановила, що в п. 2 її резолютивної частини суд першої інстанції зазначив, що заяву Публічного акціонерного товариства "Платинум банк" в частині перегляду за нововиявленими обставинами ухвал господарського суду міста Києва від 21.08.2017 та від 25.09.2017 у справі №910/8528/17 про банкрутство "Макстгруп" залишає без розгляду. Натомість, з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції здійснював розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами саме ухвали господарського суду міста Києва від 27.09.2020, а не від 25.09.2017.

Апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції в п. 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали допустився описки, виправлення якої не призведе до зміни суті прийнятої ухвали, тобто може бути виправлено судом першої інстанції на підставі ст. 243 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Згідно з п. 4 ч. 1 ст 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Стаття 280 ГПК України передбачає, що у випадку порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у даній справі - скасувати у частині залишення без рогляду заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" та направити справу до господарського суду міста Києва для розгляду заяви в цій частині в порядку ч. 3 ст. 323 ГПУ України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна нерозглянута заява Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами від 23.03.2020 у справі №910/8528/17. Тобто, суду першої інстанції після надходження матеріалів справи для вирішення вказаної заяви в порядку ч. 3 ст. 323 ГПУ України необхідно надати оцінку вищевказаній заяві щодо відстрочення сплати судового збору за подання заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" щодо перегляду відповідних ухвал за нововиявленими обставинами у справі №910/8528/17.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 280, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/8528/17 в частині залишення без розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" (№4521/20) щодо перегляду ухвал господарського суду міста Києва від 21.08.2017 та від 27.09.2017 за нововиявленими обставинами у справі №910/8528/17 про банкрутство ТОВ Макстгруп - скасувати та направити матеріали справи до господарського суду міста Києва для вирішення заяви Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" в цій частині в порядку ч. 3 ст. 323 ГПК України.

В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2020 у справі №910/8528/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст виготовлено 01.12.2020.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець