Рішення
від 18.11.2020 по справі 908/1131/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/76/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2020 Справа № 908/1131/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя: Проскуряков К.В.,

судді: Горохов І.С.,

Мірошниченко М.В.,

при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи № 908/1131/20

За позовом: Виконуючого обов`язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5)

До відповідача-1: Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (юридична адреса: 70413, Запорізька область, с. Широке, вул. Центральна, буд. 1; поштова адреса: 69089, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37 батальйону, буд. 137; код ЄДРПОУ 26013402)

До відповідача-2: Фермерського господарства "Надєжда" (70403, Запорізька область, с. Августинівка, вул. 60 років ВЛКСМ, буд. 19; код ЄДРПОУ 19265913)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на стороні відповідача-2: Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Тронь Г.М., посвідчення №035881 від 05.10.2015;

Відповідач-1 : не з`явився;

Відповідач-2 : Янковський Я.О., посвідчення № 1017 від 07.05.2014, ордер АР № 1010145 від 08.07.2020, адвокат

Третя особа: Козиряцька І.М., ордер серії АР №1015331 від 07.07.2020 р., договір від 06.12.2018 р. (посвідчення адвоката України №851 від 04.02.2011 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

05.05.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Виконуючого обов`язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Фермерського господарства "Надєжда" про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

05.05.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 08.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1131/20 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.06.2020 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

05.06.2020 через відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області від Фермерського господарства "Надєжда" надійшов супровідний лист разом з заявою від 04.06.2020 (вх. № 10796/08-08/20 від 05.06.2020), в якій відповідач-2 заперечує проти позовних вимог та просить суд відкласти підготовче засідання для подальшого надання відзиву на позовну заяву.

09.06.2020 від Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Господарського суду Запорізької області надійшла заява № 01-48/1574 від 05.06.2020 про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву. До вказаної заяви відповідачем-1 доданий відзив № 01-48/1575 від 05.06.2020 (вх. № 10919/08-08/10 від 09.06.2020), відповідно до якого Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області зазначає, що на земельна ділянка площею 8,2432 га кадастровий номер 2322180400:01:001:1050 від ОСОБА_1 в користування Фермерського господарства "Надєжда" не передавалась, орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою платить особисто ОСОБА_1 як фізична особа. Таким чином, цей спір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження у справі № 908/1131/20.

Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 09.06.2020 судом з власної ініціативи залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: фізичну особу ОСОБА_1 , розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 08.07.2020 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

12.06.2020 до Господарського суду Запорізької області від виконуючого обов`язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області надійшов супровідний лист № 34-4061вих-10 від 11.06.2020 (вх. № 11286/08-08/20 від 12.06.2020) на виконання ухвали суду від 09.06.2020 разом з доказами надіслання АН адресу фізичної особи ОСОБА_1 копії позовної заяви з додатками.

22.06.2020 від Фермерського господарства "Надєжда" до суду надійшов відзив № б/н від 22.06.2020 (вх. № 11854/08-08/20 від 22.06.220) на позовну заяву, в якому відповідач-2 просить суд закрити провадження у справі № 908/1131/20 у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, про що постановити відповідну ухвалу.

06.07.2020 області від виконуючого обов`язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області до суду надійшла відповідь на відзив № 34-4662вих-20 від 30.06.2020 (вх. № 12619/08-08/20 від 06.07.2020), в якій в.о. керівника посилається на необґрунтованість доводів викладених у відзиві ФГ "Надєжда".

Також, 06.07.2020 області від виконуючого обов`язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області до суду надійшла відповідь на відзив № 34-4659вих-20 від 30.06.2020 (вх. № 12620/08-08/20 від 06.07.2020), в якій в.о. керівника зазначає про необґрунтованість заперечень викладених у відзиві Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на позовну заяву.

08.07.2020 на електрону адресу Господарського суду Запорізької області від представника фізичної особи ОСОБА_1 - Козиряцької І.М. надійшло клопотання № б/н від 07.07.2020 (без електронного цифрового підпису) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням у Господарському суді м. Києва як представника по іншій справі. Судом встановлено, що клопотання № б/н від 07.07.2020 та відзив ОСОБА_1 за № б/н, б/д на позовну заяву не містять електронного цифрового підпису, станом на 08.07.2020 оригіналів вказаного клопотання та відзиву до суду не надходило, отже клопотання № б/н від 07.07.2020 та відзив ОСОБА_1 за № б/н, б/д на позовну заяву не є офіційними документами та не підлягають розгляду судом.

Ухвалою від 08.07.2020р. судом продовжено строк підготовчого провадження до 06.08.2020, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 27.07.2020 о 10 год. 15 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 27.07.2020 р. призначено колегіальний розгляд справи №908/1131/20. Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 28.07.2020 р. справу №908/1131/20 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Азізбекян Т.А., суддя Корсун В.Л. Ухвалою вказаної колегії суддів від 28.07.2020 справу № 908/1131/20 прийнято до свого провадження у порядку загального позовного провадження, розгляд справи № 908/1131/20 у підготовчому провадженні розпочато спочатку. Підготовче засідання призначено на 12.08.2020 о 10 год. 45 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 12.08.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження до 26.10.2020 о., розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.10.2020 р. о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-591/20 від 12.10.2020 р., на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі Проскурякова К.В., відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47 та 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку з перебуванням судді Корсуна В.Л. з 12.10.2020 р. по 30.10.2020 р. включно у відпустці та судді Азізбекян Т.А. з 12.10.2020 р. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/1131/20. Відповідно до Витягу з протоколу автоматичної розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 р., справу №908/1131/20 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Горохов І.С., Колодій Н.А. Ухвалою від 12.10.2020 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 908/1131/20 до свого провадження, її розгляд розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 12.10.2020 р. о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 12.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 27.10.2020 р. о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-689/20 від 27.10.2020, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі Проскурякова К.В., відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47 та 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку з участю в онлайн-вебінарі судді Колодій Н.А. 27.10.2020, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/1131/20. Витягом з протоколу автоматичної розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020, справу №908/1131/20 передано на розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Горохов І.С., Мірошниченко М.В. Ухвалою від 27.10.2020 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 908/1131/20 до свого провадження, повторний розгляд справи по суті призначено на 27.10.2020 о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. У судовому засіданні 27.10.2020 судом оголошено перерву до 18.11.2020р. на 14 год 30 хв.

В судовому засіданні 18.11.2020р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 18.11.2020 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу "Акорд"

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги, які обґрунтовує наступним: за результатами розгляду звернення голови Фермерського господарства "Надєжда" - ОСОБА_1 Августинівською сільською радою Запорізького району прийнято рішення від 11.11.2015 № 5 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", яким надано в оренду земельну ділянку строком на двадцять років, орієнтовною площею 10 га (ріллі) із земель запасу Августинівської сільської ради для ведення фермерського господарства. У подальшому відповідачем-1 прийнято рішення від 03.05.2017 № 2 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства", яким затверджено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,2432 га (ріллі) в оренду гр. ОСОБА_1 та передано в довгострокову оренду терміном на 20 років вказану земельну ділянку. На підставі вказаних рішень між Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Фермерським господарством "Надєжда" укладено договір оренди землі від 17.05.2017. В обґрунтування позовних вимог виконуючий обов`язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області посилається на те, що в порушення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про господарство" ОСОБА_1 під час звернення до Августинівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не надано обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, кількості членів фермерського господарства та наявність у них прав на безоплатне одержання земельних ділянок у власність. ОСОБА_1 не мав правомірних сподівань на отримання земельної ділянки в оренду, був обізнаний про можливість допущення правових порушень з боку Управління, фермерське господарство не створив, а без дійсного волевиявлення на створення фермерського господарства використав процедуру отримання земель в оренду для ведення фермерського господарства, внаслідок чого отримав земельну ділянку державної власності поза конкурсом. На підставі викладеного виконуючий обов`язки керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області просить суд визнати незаконними та скасувати рішення, визнати недійсним договір оренди землі та повернути земельну ділянку площею 8,2432 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:1050, яка знаходиться в межах села Августинівка на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області у своєму відзиві з позовними вимогами не погодилася з тих підстав, що спірна земельна ділянка, яка передана в оренду, знаходиться на території Широківської об`єднаної територіальної громади Запорізького району (колишньої Августинівської сільської ради, яка об`єдналась з іншими сільрадами в Широківську об`єднану територіальну громаду Запорізького району), Договір оренди землі від 17 травня 2017 року був укладений між Орендодавцем - Августинівською сільською радою та орендарем - громадянином ОСОБА_1 . До укладення договору оренди землі Августинівська сільська рада 11.11.2005 року прийняла рішення № 5 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду та рішення від 03.07.2017 року № 2 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства . Право комунальної власності на спірну земельну ділянку фактично було зареєстроване за Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області лише 02.08.2019 року (номер запису про право власності 32741072). Не погоджуючись з твердженнями прокуратури про те, що ОСОБА_1 звертався до Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області як голова ФГ Надєжда , вказує, що на час прийняття рішення від 03.07.2017 року та укладення договору оренди землі від 17 травня 2017 року ОСОБА_1 не був головою Фермерського господарства Надєжда , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Земельна ділянка площею 8,2432 га кадастровий номер 2322180400:10:001:1050 від ОСОБА_1 в користування Фермерського господарства Надєжда не передавалось, орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою платить особисто ОСОБА_1 як фізична особа. Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 не зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця. Посилаючись на ст. 20 ГПК України стверджує, що цей спір відповідно до п.1 частини першої ст. 231 ГПК України не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 42, 165, 169, 231 ГПК України, Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області просить суд закрити провадження у справі № 908/1131/20 як спору, що не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У відповіді на відзив Відповідача 1 - Широківської сільської ради, Прокурор вказує, що з висновками Відповідача 1 погодитись неможливо, оскільки, до Августинівської сільської ради Запорізького району 11.11.2015 надійшло звернення голови ФГ Надєжда про надання дозволу па розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 20 років для ведення фермерського господарства в межах с. Августинівка, орієнтовною площею 10 га. За результатами розгляду звернення голови ФГ Надєжда ОСОБА_1 Августинівською сільською радою Запорізького району прийнято рішення від 11.11.2015 №5 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду. Водночас, ОСОБА_1 є засновником та головою ФГ Надєжда (код ЄДРПОУ 19265913), яке є юридичною особою, тому всі наступні заяви ОСОБА_1 щодо виділення земельних ділянок обґрунтовані метою збільшення земельних площ, які знаходяться в користуванні цього господарства, і зроблені в інтересах фермерського господарства. Засновником інших фермерських господарств він не обліковується. Посилаючись на постанову Запорізького апеляційного суду від 13.08.2019 рішення справі № 317/2705/18 стверджує, що спірна земельна ділянка площею 8,2432 га надавалась в оренду ОСОБА_1 , не як фізичній особі, а як засновнику та голові діючого Фермерського господарства Надєжда для її використання за призначенням саме фермерським господарством.

За змістом статей 1,5,7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності підвідомчі господарським судам. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18). Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження №61-19983св18). З огляду на викладене, доводи викладені у відзиві на позовну заяву вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ФГ "Надєжда" у своєму відзиві підтримала позицію Широківської сільської ради, вказавши, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер 232218040:10:001:1050) була виділена ОСОБА_1 коли він вже не був головою фермерського господарства Надєжда . В користування фермерського господарства Надєжда вона не передавалась, ФГ Надєжда ділянка не обробляється, орендну плату ОСОБА_1 платить особисто, як фізична особа, тобто жодного відношення ФГ Надєжда до спірної земельної ділянки не має. Стверджує, що дії прокуратури перевищують їх повноваження та не відповідають закладеному принципу рівноправності сторін у судовому процесі, при цьому посилаючись на постанову від 05.12.2018 року Верховного суду України (справа №923/129/17), у якій суд дійшов висновку, що прокуратура перевищила принцип рівноправності, вказавши, що суди попередніх інстанцій передчасно дійшли висновку про задоволення позовних вимог, оскільки в порушення вимог процесуального закону, не з`ясували та не дослідили питання щодо наявності підстав для представництва прокуратури, особисто у якості позивача у справі. Верховний суд України зазначив, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає рівноправності сторін. В той же час захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому проваджені відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави неналежним суб`єктом, і які є підстави для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень. Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів. Така практика Верховного суду України зумовлена необхідністю забезпечення гарантованого принципу рівності сторін у судовому процесі. Посилаючись на п. 5 Положення про Держгеокадастр України, ст. ст. 6,10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель вважає, що самостійно подавши позов прокуратура поставила відповідачів у завідомо не рівне становище поправши принцип рівності сторін у судовому процесі. З урахуванням викладеного просить закрити провадження у справі №908/1131/20 оскільки вважає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Доводи Відповідача 2 викладені у відзиві на позовну заяву Прокурор також вважає безпідставними та необґрунтованими з тих підстав, що оскільки ОСОБА_1 є засновником та головою ФГ Надєжда , яке є юридичною особою, тому всі наступні заяви ОСОБА_1 щодо виділення земельних ділянок обґрунтовані метою збільшення земельних площ, які знаходяться в користуванні цього господарства, і зроблені в інтересах фермерського господарства. Засновником інших фермерських господарств він не обліковується. До того ж, із заявою до Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 звертався саме як голова ФГ Надєжда , що підтверджується копією відповідної заяви. Вказане є підставою для висновку про те, що земельна ділянка площею 8,2432 га з кадастровим номером 2322180400:10:001:1050, яка знаходиться на території Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, надавалась в оренду ОСОБА_1 , не як фізичній особі, а як засновнику та голові діючого Фермерського господарства Надєжда для її використання за призначенням саме фермерським господарством. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності підвідомчі господарським судам. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18). Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження №61-19983св18).

Також стверджує, що у цій справі прокурор захищає насамперед інтереси держави, виходячи з того, що права особи є предметом публічного інтересу, оскільки вони перебувають під захистом держави. Представляючи інтереси держави прокурор реалізує конституційні гарантії, закріплені у ст. ст. 3, 13 Конституції України. В результаті порушень законодавства при укладенні вказаного договору оренди землі із володіння територіальної громади в особі Широківської сільської ради незаконно, в порушення вимог чинного законодавства України, передана в оренду земельна ділянка площею 8,2432 га, яка розташована на території Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, є підставою для органів прокуратури представляти інтереси держави в суді. Таким чином, прокурор звертається до суду для задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого питання про повернення земельної ділянки. Європейський Суд з прав людини звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, у тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, в тих випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

У відзиві на позовну заяву представник Третьої особи стверджує, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. В позові керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області зазначено, що позов подається в інтересах Держгеокадастру, який не наділений правом самостійно подавати позови. Матеріали справи не містять жодних доказів про те, що визначений прокурором орган взагалі знав про допущені порушення, усвідомлював порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Крім того, відповідно до частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Таким чином необхідною умовою для здійснення прокурором представництва інтересів держави, у відповідності до приписів ст.23 Закону України "Про прокуратуру", є виконання прокурором обов`язку попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Тобто, наявність належних, допустимих, достовірних та Достатніх доказів попереднього звернення прокурора до відповідного суб`єкта владних повноважень є обов`язковою умовою, за якої можливий судовий розгляд позову прокурора, і виключно у разі ЇЇ дотримання прокурор набуває відповідних, процесуальних повноважень (процесуальної дієздатності). Матеріали справи не містять доказів виконання прокурором вказаних приписів ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Вважає, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб`єкта владних повноважень, з наданням доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Також прокуратурою не визначено, в інтересах якого ж органу ними був поданий позов та не виконано вимоги з наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім цього, прокурор посилається на ч.1 ст.393 ЦК України стосовно того, що правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Позов поданий в інтересах держави, земля повинна бути повернута на користь сільради, яка є власником землі (тобто, не держава, а Широківська сільрада власник) та є Відповідачем-І і має повне право самостійно звертатись до суду. Відповідно до Закону № 280 акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Тобто, встановлення орендної плати відноситься до компетенції відповідної ради і перегляд ставки орендної плати - виключно їхнє волевиявлення. Тому посилання на недоотримання плати за оренду, яка на думку прокурора, повинна бути встановлена на максимальному рівні (без правового обґрунтування чому саме так) - це правовідносини ОСОБА_1 і Широківської сільради. Вважає, що позивач повинен довести, що ФГ Надєжда вже має у користуванні земельну ділянку, передану на підставі Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею, так як не зазначено ні межі цієї ділянки, ні її кадастровий номер.

В позові в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області зазначено, що позов подається в інтересах Держгеокадастру, який не наділений правом самостійно подавати позови. Матеріали справи не містять жодних доказів про те, що визначений прокурором орган взагалі знав про Допущені порушення, усвідомлював порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Цей орган взагалі не залучений до участі у справі. В позовній заяві прокурором зазначено різні органи, в інтересах, яких вони захищають державний інтерес - Держгеокадастр та територіальна громада Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Таким чином, прокуратурою не визначено, в інтересах якого ж органу ними був поданий позов.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" тільки місцева рада, як орган місцевого самоврядування, може приймати рішення щодо передачі іншим органам, у тому числі прокуратурі, повноважень щодо управління майном, включаючи подання позовів про повернення такого майна із чужого незаконного володіння. Отже, позивач, звертаючись до суду з даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір оренди землі, зобов`язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність, чи відсутність підстав для правового захисту позивача. ри цьому, пред`явлення позову про визнання недійсним правочину не є універсальним способом захисту прав, а застосовується, з метою припинення для сторін правочину встановлених у ньому зобов`язань, проведення реституції сторін правочину, або відшкодування шкоди, заподіяної сторонам недійсного правочину.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Обов`язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом, порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів. Оскільки жодної з підстав для визнання договору оренди, укладеному між ОСОБА_1 та Августинівською сільрадою, недійсним, не вказано, просить у задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив третьої особи Прокурор зазначає, що при встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України. Органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними угод укладених в порушення чинного законодавства. Отже, прийняттям оскаржуваного наказу та укладення Відповідачем 1 договору оренди землі порушено законодавчо встановлений державою порядок правомірного розпорядження землею та набуття прав на неї. Держава, наділяючи державні органи певними повноваженнями для забезпечення ефективного та стабільного функціонування, не лише очікує безумовного дотримання ними законів, але й, в першу чергу, забезпечення виконання законодавчо встановлених норм безпосередньо при розпорядженні землею. Свідоме ігнорування Відповідачем 1 норм матеріального права при передачі землі в оренду суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, підриває авторитет законодавця, яким унормовано суспільні відносини у цій сфері та порушує принцип законності. Вказує, що Широківська сільська рада, у правовідносинах повернення землі діє як представницький орган від імені та в інтересах територіальної громади. Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України територіальна громада як власник спірного об`єкта нерухомості чи землі делегує сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (постанова ВСУ від 18.01.2017 у справі № 2-2723цс16). Таким чином, позовна вимога прокурора про повернення земельної ділянки направлена саме на захист інтересів територіальної громади, як власника спірної землі, а не Широківської сільської ради, яка розпорядилась спірною землею з порушенням вимог закону, тобто всупереч волі громади. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15 і статтями 6, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Держгеокадастр України не наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння. Таким чином, на цей час відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду із відповідним позовом. Посилаючись на правову позицію висловлену у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92цс 13, стверджує, що в результаті порушень законодавства при укладенні вказаного договору оренди землі із володіння територіальної громади в особі Широківської сільської ради незаконно, в порушення вимог чинного законодавства України, передана в оренду земельна ділянка площею 8,2432 га, яка розташована на території Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, є підставою для органів прокуратури представляти інтереси держави в суді. Крім того, прокурор звертається із даним позовом звертаючи увагу на те, що на цей час відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду із відповідним позовом. З урахуванням викладеного, повідомлення про намір звернення до суду з позовом, передбачене ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором не направлялось.

Також наголошує, що в порушення ч. 1 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство ОСОБА_1 під час звернення до Августинівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не надано обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, кількості членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, Також, до заяви не додано документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Разом з цим, ОСОБА_1 є засновником та головою ФГ Надєжда , код ЄДРПОУ 19265913, яке є юридичною особою, тому всі наступні заяви ОСОБА_1 щодо виділення земельних ділянок обґрунтовані метою збільшення земельних площ, які знаходяться в користуванні цього господарства, і зроблені в інтересах фермерського господарства. Засновником інших фермерських господарств він не обліковується. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 29.05.2019 у справі № 317/2705/18 (копію рішення долучено до позовної заяви) позов керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області задоволено у повному обсязі. Проте, постановою Запорізького апеляційного суду від 13.08.2019 рішення у справі № 317/2705/18 (копію рішення долучено до позовної заяви) за позовом керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області скасовано, провадження закрито з мотивів порушення правил юрисдикції загальних судів.

До того ж, із заявою до Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 звертався саме як голова ФГ Надєжда , що підтверджується копією відповідної заяви. Право на пільгове отримання земельної ділянки державної форми власності для створення фермерського господарства громадянин може використати лише один раз у межах розміру та виду використання. Отримавши таку земельну ділянку в оренду громадянин зобов`язаний створити фермерське господарство саме за рахунок цієї земельної ділянки. Крім того, громадянин право на отримання земельної ділянки державної або комунальної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України, зокрема Велика Палата Верховного суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 525/1225/15-ц звертає увагу на те що, з урахуванням вимог статей 7,12 Закону № 973-ІУ, статей 116, 118,121,123,134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Таким чином, ОСОБА_1 набув право оренди земельної ділянки загальною площею 8,2432 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної або комунальної власності поза конкурсом безпідставно,оскільки, на момент прийняття оскаржуваного рішення, він вже реалізував своє право на пільгове отримання земельної ділянки державної власності у користування для ведення фермерського господарства. Разом з цим, Відповідач 1 належним чином не пересвідчився в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство, не надав оцінку тому, що ОСОБА_1 вже отримував земельну ділянку для ведення фермерського господарства та є засновником іншого фермерського господарства.

В свою чергу Третя особа у своїх поясненнях, посилаючись на ч.ч. 1, 2 ст. 1, п. б ч.1 ст. 12 ГПК ч.ч. 2, 3 ст. 21 ГПК стверджує, що на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до предметного та суб`єктного критеріїв. Крім спорів, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними публічно-владних управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, земельні спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, вказує, що на підставі заяви ОСОБА_1 йому був наданий дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства. Після укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону України Про фермерське господарство у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана, зокрема, з укладенням договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. Відповідно до ст.12 Закону України Про фермерське господарство земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерського господарства у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону України Про фермерське господарство , відбувається фактична заміна орендаря, й обов`язки користувача земельної ділянки переходять до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Для фактичної заміни орендаря та переходу обов`язки користувача земельної ділянки до фермерського господарства має значення факт державної реєстрації останнього, а не внесення земельних ділянок до його статутного капіталу. На момент вирішення питання про відкриття провадження у справі фермерське господарство створене не було. А тому у правовідносинах користування відповідними земельними ділянками на момент відкриття провадження стороною залишався ОСОБА_1 . Якщо під час розгляду за правилами цивільного судочинства справи щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, суд встановить, що на момент відкриття провадження у цій справі фермерське господарство вже було зареєстрованим (див. пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц). Відтак, за предметним і суб`єктним критеріями цей спір на час відкриття провадження у справі мав розглядатися за правилами цивільного судочинства. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Також посилаючись на ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-ІУ вказує, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Проте, в цій справі спір стосується земельної ділянки, наданої громадянину для подальшого створення, реєстрації та ведення фермерського господарства, і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки юрисдикція справи визначається на момент відкриття провадження Спірна земельна ділянка передана в оренду відповідачу як фізичній особі. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 365/65/16-ц, провадження № 14-371цс19)

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення усіх учасників справи, всебічно та повно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до положень Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад Августинівська сільська рада Запорізького району Запорізької області та ще п`ять сільських рад Запорізького району об`єдналися в Широківську об`єднану територіальну громаду Запорізького району Запорізької області.

Так, Рішенням Широківської сільської ради від 29.05.2017 № 1 Про підсумки виборів, визнання повноважень та реєстрацію депутатів Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області визнано повноваження депутатів Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, обраних на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 30 квітня 2017 року.

Рішенням Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 09.06.2017 № 06 припинено юридичну особу - Августинівську сільську раду Запорізького району Запорізької області шляхом приєднання до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, а Широківську сільську раду Запорізького району Запорізької області вважати правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Отже, Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області є правонаступником Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2015 р. Августинівської сільської ради Запорізького району надійшло звернення голови ФГ Надєжда про надання дозволу па розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 20 років для ведення фермерського господарства в межах с. Августинівка, орієнтовною площею 10 га.

За результатами розгляду звернення голови ФГ Надєжда ОСОБА_1 Августинівською сільською радою Запорізького району прийнято рішення від 11.11.2015 р. №5 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду , пунктом 1 якого гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років, орієнтовною площею 10 га (ріллі) із земель запасу Августинівської сільської ради в межах населеного пункту села Августинівка для ведення фермерського господарства.

У подальшому Відповідачем 1 прийнято рішення від 03.05.2017 №2 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства , пунктом 1 якого затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 8,2432 га ріллі в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Августинівської сільської ради. Пунктом 2 зазначеного рішення ОСОБА_1 передано в довгострокову оренду терміном на 20 років земельну ділянку площею 8,2432 га із земель запасу Августинівської сільської ради в межах села Августинівка для ведення фермерського господарства. Цим ж рішенням встановлено, що розмір орендної плати буде складати 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі вказаних рішень між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено договір оренди землі від 17.05.2017р.

Пунктами 1, 2 Договору передбачено, що орендодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 8,2432 га кадастровий номер 2322180400:10:001:1050, яка знаходиться на території Августинівської сільської ради Запорізького району, в межах населеного пункту с. Августинівка для ведення фермерського господарства

Згідно з п. 5 Договору нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 344 404,61 грн.

Відповідно до п. 8 Договір укладено терміном на 20 років.

Пунктом 15 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з додатком № 1 до вказаного договору оренди від 17.05.2017р. земельна ділянка передана "Орендодавцем" Августинівською сільською радою в особі голови - Колісник І.Т. "Орендарю" - ОСОБА_1 , яка знаходиться в стані придатному до використання її за цільовим призначенням.

Також 17.05.2017р. складено Акт визначення меж земельної ділянки, які закріплені 17 межовими знаками, які передаються під охорону Орендодавця.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №201338977 від 21.02.2020 р. земельна ділянка кадастровий номер 2322180400:10:001:1050 площею 8,2432 га, Державна реєстрація земельної ділянки - 15.02.2017р.

Право власності - комунальна 1/1, власник - Територіальна громада сіл і селищ в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, підстава виникнення права власності: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 06, виданий 09.06.2017, видавник: Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 2, виданий 12.10.2016, видавник: Августинівська сільська рада Запорізького району Запорізької області. Дата державної реєстрації - 02.08.2019р.

В розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речого права" містяться записи про:

Дата, час державної реєстрації: 26.05.2017 15:41:48

Підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 17.05.2017, видавник: Августинівська сільська рада Запорізького району Запорізької області/ОСОБА_1

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35474683 від 01.06.2017 09:41:43, Овсянніков Максим Станіславович, Запорізька регіональна філія Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", Запорізька обл.

Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки

Зміст, характеристика іншого речового права: Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства., Строк дії: 20 років, з правом пролонгації

Відомості про суб`єкта іншого речового права: Орендар: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 16.04.1997, видавник: Запорізький РВ УМВС України в Запорізькій області, країна громадянства: Україна. Орендодавець: Августинівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, код ЄДРПОУ: 04352998, країна реєстрації: Україна

Додаткові відомості про інші речові права: Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, яка складає на час укладання договору 10332,14 грн.

Опис об`єкта іншого речового права: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,2432 га. На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. Земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Земельна ділянка повинна використовуватися із дотриманням вимог контурно-меліоративної організації території.

Також з матеріалів справи вбачається , що на підставі рішення Августинівської сільської Ради народних депутатів від 18.06.1992р. та рішення Запорізької районної Ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області від 21.07.1992р. №35 ОСОБА_1 надано у довічне успадковуване володіння 20,5 га землі для ведення фермерського господарства, про що видано Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею №000430 від 07.08.1992р.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 05.06.2020р. за ідентифікаційним кодом 19265913 міститься запис про реєстрацію Фермерського господарства "Надєжда" , зареєстрованого за адресою: 70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка, вул. 60-років ВЛКСМ, 19 . Засновником господарства є ОСОБА_1 . Головою СФГ є - ОСОБА_2 - з 12.04.2017р. Дата державної реєстрації - 20.02.1992р. 25.04.2017р. внесено запис № 10851070011000321 щодо зміни керівника юридичної особи, та 27.04.2017р. зареєстровано зміни до установчих документів юридичної особи за № 10851050013000321.

Згідно статуту ФГ "Надєжда" (четверта редакція), затвердженим Головою ФГ "Надєжда" ОСОБА_2 , ФГ "Надєжда" є правонаступником селянського (фермерського) господарства "Надєжда", яке зареєстроване рішенням Запорізької районної Ради народних депутатів від 20.02.1992р. № 60/1. Засновником виступає громадянин України ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 (…), прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , згідно Державного акту № 000430 від 07.08.1992р. на право довічного успадковуваного володіння землею у розмірі 20,5 га для ведення фермерського господарства в межах згідно планом землеволодіння. Місцезнаходження господарства: 70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка, вул. 60-років ВЛКСМ, 19 . Головою господарства виступає його засновник, або особа, яка є його правонаступником.

Членами господарства є:

- ОСОБА_3 , прописаний за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

- ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Голова господарства може довірити виковувати свої обов`язки і використовувати свої права одному з членів господарства у випадку непрацездатності.

Справжність підпису Голови ФГ "Надєжда" ОСОБА_2 у статуті засвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області і Межовим А.В. 20.04.2017р.

Як вбачається з постанови Запорізького апеляційного суду від 29.05.2019р. у справі № 317/2705/18, що у серпні 2018 року керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 29 травня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 11.11.2015 р. № 5 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду . Визнано незаконним та скасовано рішення Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 03.05.2017 р. № 2 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства . Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 17.05.2017 р., укладений між Августинівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ОСОБА_1 , на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про інше речове право №20707106 щодо оренди земельної ділянки площею 8,2432 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:1050, яка знаходиться в межах села Августинівка на території Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 8,2432 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:1050, яка знаходиться в межах села Августинівка на території Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

За наслідками апеляційного перегляду Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 травня 2019 року у цій справі - скасовано. Провадження у справі за позовом керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди землі, зобов`язання вчинити певні дії - закрито, з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому Запорізьким апеляційним судом зазначено, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності підвідомчі господарським судам.

З урахуванням вказаної Постанови Прокурор звернувся 05.05.2020 р. до Господарського суду Запорізької області з цим позовом, проте визначивши у якості відповідачів Широківську сільську раду Запорізького району Запорізької області та Фермерське господарство "Надєжда".

Ухвалою від 09.06.2020 р. у цій справі № 908/1131/20 судом з власної ініціативи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - фізичну особу ОСОБА_1 , оскільки рішення по даній справі може вплинути на його права та обов`язки.

З матеріалів справи також вбачається, що листом № 01-48/1386 від 22.05.2018 р. Широківська сільська рада Запорізького району Запорізької області повідомила в.о. керівника Запорізької місцевої прокуратури №2, що спірна земельна ділянка відводилась в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , що, відповідно до ст. 134 ЗК України в редакції, що діяла станом на дату прийняті рішень про передачу вказаних земельних ділянок в оренду, не потребувало конкурентних засад. На момент передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 не був керівником ФГ Надєжда .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 201338977 вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 2322180400:10:001:1050 загальною площею 8,2432 га є Територіальна громада сіл і селищ в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Проте, як стверджує Прокурор, ОСОБА_1 є засновником та головою ФГ Надєжда , код ЄДРПОУ 19265913, яке є юридичною особою, а тому всі наступні заяви ОСОБА_1 щодо виділення земельних ділянок обґрунтовані метою збільшення земельних площ, які знаходяться в користуванні цього господарства, і зроблені в інтересах фермерського господарства. Засновником інших фермерських господарств він не обліковується. До того ж, що із заявою до Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ОСОБА_1 звертався саме як голова ФГ Надєжда , код ЄДРПОУ 19265913, що підтверджується копією відповідної заяви. Вищенаведені обставини в їх сукупності є підставою для висновку про те, що спірна земельна ділянка надавалась в оренду ОСОБА_1 , не як фізичній особі, а як засновнику та голові діючого Фермерського господарства Надєжда для її використання за призначенням саме фермерським господарством.

З урахуванням викладеного прокурор просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Августинівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 03.05.2017 №2 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства ; 2) визнати недійсним договір оренди землі б/н від 17.05.2017, укладений між Августинівською сільською радою Запорізького району Запорізької області (на даний час Широківською сільською радою Запорізького району Запорізької області) та ОСОБА_1 ; 3) зобов`язати фермерське господарство Надєжда повернути земельну ділянку площею 8,2432 га, кадастровий номер 2322180400:10:001:1050 на користь територіальної громади в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема на умовах оренди.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України загальним.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства,відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство .

Так, згідно з абзацами 1, 2 ч. 1 с. 7 цього Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами другою та четвертою статті 7 цього Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальний Закон України Про фермерське господарство визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України Про фермерське господарство ).

Крім того, Закон України Про фермерське господарство передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою без проведення земельних торгів.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року № 6-2902цс15, від 11 травня 2016 року № 6-2903цс15, від 18 травня 2016 року № 6-248цс16 та Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 61-17222ск18.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності підвідомчі господарським судам.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц.

Нормативно обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилався на вказану вище судову практику Верховного Суду у аналогічних справах, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019р. у справі № 525/1225/15-ц, якою висловлена наступна правова позиція.

За змістом статті 22 ЗК України (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частини другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство (далі - Закон № 973-IV)та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

У спірних правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 973-IV (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону № 973-IV).

Таким чином, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IVзаява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Якщо із заявою про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства звернулася фізична особа, яка раніше отримала земельну ділянку для ведення фермерського господарства і створила таке фермерське господарство до звернення із цією заявою, то підстави для ототожнення такої фізичної особи з раніше створеним фермерським господарством відсутні. Отже, відсутні і підстави вважати суб`єктом спірних правовідносин раніше створене фермерське господарство. Такий висновок узгоджується і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 376/331/16-ц (провадження № 14-79цс19).

Проте, дослідивши матеріали справи № 908/1131/20 суд констатує, що Прокурором не взято до уваги той факт, що у справі № 525/1225/15-ц судами розглянуто спір між двома особами, які бажали отримати одну й ту саму земельну ділянку. Позивач першим за відповідача звернувся до суб`єкта владних повноважень за отриманням в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства. У позовній заяві зазначав, що мав правомірні очікування на розгляд його клопотання про надання в оренду земельної ділянки та отримання позитивного рішення з цього питання. Разом з тим як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі відповідач звертав увагу судів, що на час звернення позивача до ГУ Держземагентства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства позивач був засновником Фермерського господарства Сапфир . Для створення зазначеного фермерського господарства позивач одержав в оренду земельну ділянку загальною площею 7,00 га строком на 20 років на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур - насіння олійних культур (розпорядження голови районної державної адміністрації Полтавської області від 17 серпня 2007 року № 271; договір оренди земельної ділянки від 03 вересня 2007 року). Враховуючи, що позивач є засновником ФГ Сапфир , який отримав земельну ділянку для створення фермерського господарства у 2007 році, його звернення у 2014 році до ГУ Держземагенства у Полтавській області з клопотанням про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.

Разом з тим, у цій справі № 908/1131/20 судом встановлено, що дійсно, ФГ "Надєжда" є правонаступником селянського (фермерського) господарства "Надєжда", створеного у 1992 році ОСОБА_1 на земельній ділянці, отриманій ним в довічне успадковуване володіння землею у розмірі 20,5 га згідно Державного акту № 000430 від 07.08.1992р. для ведення фермерського господарства, який є його засновником.

11.11.2015 р. до Августинівської сільської ради Запорізького району надійшло звернення голови ФГ Надєжда ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 20 років для ведення фермерського господарства в межах с. Августинівка, орієнтовною площею 10 га. За результатами розгляду цього звернення Августинівською сільською радою Запорізького району прийнято рішення від 11.11.2015 р. №5 , пунктом 1 якого гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 20 років, орієнтовною площею 10 га (ріллі) із земель запасу Августинівської сільської ради в межах населеного пункту села Августинівка для ведення фермерського господарства.

Тобто на дату звернення із вказівною заявою ОСОБА_1 вже використав своє однократне право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду.

Проте, оспорюване прокурором рішення Відповідача 1 №2 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства , пунктом 1 якого затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 8,2432 га ріллі в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Августинівської сільської ради. Пунктом 2 зазначеного рішення ОСОБА_1 передано в довгострокову оренду терміном на 20 років земельну ділянку площею 8,2432 га із земель запасу Августинівської сільської ради в межах села Августинівка для ведення фермерського господарства, прийнято 03.05.2017р.

Матеріали справи свідчать, що до прийняття вказаного спірного рішення та укладення спірного договору оренди головою ФГ "Надєжда" з 12.04.2017р., (внесення змін до ЄДРПОУ - 25.04.2017р.) став ОСОБА_2 , а 27.04.2017р. в ЄДРПОУ зареєстровано зміни до установчих документів юридичної особи за № 10851050013000321, і згідно статуту ФГ "Надєжда" ОСОБА_1 вказаний як засновник, а членами господарства є ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

При цьому, укладений між Відповідачем 1 та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки від 17.05.2017р. не містить жодних посилань на фактичне або можливе використання цієї земельної ділянки ФГ "Надєжда". У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (…) інше речове право оренди спірної земельної ділянки зареєстроване саме за ОСОБА_1 .

Не надано Прокурором і жодних належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка фактично використовується ФГ "Надєжда", а не особисто гр. ОСОБА_1 , зокрема інформації щодо того, яка особа звітує за використання вказаної земельної ділянки та сплачує земельний податок (орендну плату), актів перевірок уповноважених органів, тощо.

Так, з листа ГУ ДПС у Запорізькій області № 19410/10/08-01-60-02 від 26.03.2020р. вбачається, що громадянин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Запорізькій ДПІ Запорізького управління ГУ ДПС у Запорізькій області як платник податку на землю та як платник орендної плати за земельні ділянки. Сплачує нараховані суми податку своєчасно та в повному обсязі. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "НАДЄЖДА" (код ЄДРПОУ 19265913) також перебуває на обліку в Запорізькій ДПІ Запорізького управління ГУ ДПС у Запорізькій області та є платником орендної плати за земельні ділянки. Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) подаються платником своєчасно. Задекларовані платником суми сплачуються до бюджету своєчасно та у повному обсязі. Запорізьке управління ГУ ДПС у Запорізькій області не має законних підстав для надання копій податкової звітності ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "НАДЄЖДА" (код ЄДРПОУ 19265913).

Також судом встановлено, що матеріали справи не свідчать про те, що будь-яка особа на дату звернення ОСОБА_1 із заявою від 11.11.2015р., прийняття Відповідачем 1 спірного рішення 03.05.2017р., або укладення спірного договору 17.05.2017р. мала намір та бажання взяти в оренду спірну земельну ділянку тазвернулася з відповідною заявою до Августинівської (Широківської) сільради, яка б перебувала на її розгляді під час прийняття спірного рішення.

Отже, спірні правовідносини не є аналогічними тим, які були предметом розгляду у справі № 525/1225/15-ц.

Крім того, суд зазначає, що привівши в обґрунтування позову одну правову позицією, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, Прокурор залишив поза увагою інші висновки ВП ВС наведені вище, зокрема: якщо із заявою про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства звернулася фізична особа, яка раніше отримала земельну ділянку для ведення фермерського господарства і створила таке фермерське господарство до звернення із цією заявою, то підстави для ототожнення такої фізичної особи з раніше створеним фермерським господарством відсутні. Отже, відсутні і підстави вважати суб`єктом спірних правовідносин раніше створене фермерське господарство.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що у правовідносинах, які є предметом розгляду у цій справі № 908/1131/20, Прокурор безпідставно визначив відповідачем ФГ "Надєжда", оскільки спірне рішення Відповідача 1 стосувалося саме фізичної особи ОСОБА_1 , а також спірна земельна ділянка отримувалася фізичною особою ОСОБА_1 , а не ФГ "Надєжда".

В якості відповідача у цій справі Прокурор гр. ОСОБА_1 не зазначив, він був залучений до участі за власної ініціативи суду в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці Відповідача 2. В порядку ст. 48 ГПК України Прокурор із заявою про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача до суду не звертався. Задоволення позову у цій справі стосувалося б безпосередньо прав та обов`язків гр. ОСОБА_1 , а не ФГ "Надєжда". Однак, рішення суду не може встановлювати обов`язки для третьої особи, в даній справі - ОСОБА_1 .

При цьому суд також бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Так, у останній, в порівнянні із постановою у справі № 525/1225/15-ц, постанові ВП ВС від 29.09.2020 № 688/2908/16-ц http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92137264 висловлено наступну правову позицію.

34. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтями 123, 124 ЗК України. Цей порядок полягає в такому:

34.1 Зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні зазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

34.2 Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл (або мотивовану відмову у його наданні).

34.3 За замовленням заінтересованої особи виконавець розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Він погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України.

34.4 Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, яким затверджує проект землеустрою щодо відведення ділянки.

34.5 Передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеного рішення шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

35. Отже, правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

36.5 Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проекту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

36.6 Затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

36.7 Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

36.8 Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.

41. Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.

42. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

45. Судам при вирішенні аналогічних спорів слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

55. Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно з законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

56. Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-ІV Про фермерське господарство (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

57. Заяву громадянина про надання земельної ділянки в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

69. Відповідно до частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини другої статті 135 ЗК України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

70. Частина друга статті 134 ЗК України у чинній редакції (зі змінами, внесеними Законом України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів ) не передбачає можливості передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства поза процедурою земельних торгів.

71. Водночас частина друга статті 134 ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлювала, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

73. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

74. Відповідно до пунктів б , ґ статті 5 ЗК України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

75. Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

76. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

77. Велика Палата Верховного Суду вважає, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає зазначеним принципам.

78. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим.

79. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

80. Велика Палата Верховного Суду вважає, що законодавець, запроваджуючи регулювання щодо надання землі у користування, не міг мати на меті стимулювання зловживань, посилення соціальної нерівності і спрямованість на неправовий та непрозорий перерозподіл основного національного багатства - землі. Отже, відповідне законодавство слід тлумачити таким чином, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду - право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

81. Тому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що частину другу статті 134 ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, слід розуміти таким чином, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) права на земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства за наявності лише одного бажаючого . Якщо ж бажаючих два чи більше, підлягали застосуванню загальні правила статті 135 ЗК України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатами яких укладається відповідний договір.

85. Оскільки договір оренди землі від 1 липня 2015 року № 6, укладений між ГУ Держземагентства у Хмельницькій області та ОСОБА_2 без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, то він відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

86. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90 цс 19, пункт 72), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70).

Таким чином, оскільки у справі № 908/1131/20 Прокурором не доведено наявності більше одного бажаючого ( ОСОБА_1 ) отримати спірну земельну ділянку, то суд дійшов висновку, що права на цю земельну ділянку комунальної власності при передачі гр. ОСОБА_1 цієї земельної ділянки для ведення фермерського господарства не підлягали продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Приймаючи рішення суд також враховує, що відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними угод укладених в порушення чинного законодавства.

Розпорядження землею, з порушенням вимог законодавства, свідчить по порушення інтересів держави, адже правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Разом з цим, відсутність належної перевірки та формальний підхід органу державної влади чи орган місцевого самоврядування під час вирішення питання надання у користування земельної ділянки для ведення фермерського господарстві створює передумови для невиправданого, штучного використання процедура створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

При поданні позову Прокурор вважав, що свідоме ігнорування Відповідачем 1 норм матеріального права при передачі землі в оренду суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, підриває авторитет законодавця, яким унормовано суспільні відносини у цій сфері та порушує принцип законності. Передавши в оренду земельну ділянку, всупереч вимогам земельного законодавства України, орган державної влади на власний розсуд розмежував осіб, які діють в межах правового поля та тих, які обирають інший, більш зручний механізм, який суперечить вимогам законодавства та принципу рівності сторін.

Я наслідок, незаконне набуття ОСОБА_1 права оренди спірної земельної ділянки завдає шкоди економічним інтересам держави, адже у договорі оренди землі від 17.05.2017, укладеному між Августинівською сільською радою та ОСОБА_1 визначено розмір річної орендної плати - 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 10 332,14 грн. на рік. Таким чином, сторонами визначено мінімальний, законодавчо можливий, розмір орендної плати, що також порушує інтереси держави. У разі передачі вказаної земельної ділянки відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України розмір орендної плати, який міг бути запропонований учасниками, законодавчо не обмежений.

Отже, звертаючись з даним позовом прокурор мав на меті захист насамперед інтересів держави, виходячи з того, що права особи є предметом публічного інтересу, оскільки вони перебувають під захистом держави.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Згідно зі ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Так, відповідно до положень ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до компетенції міських, селищних, сільських рад відноситься повноваження щодо розпорядження землями, які перебувають у комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно зі ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій , у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-ц, № 924/1256/17).

На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Також наявність самого факту не звернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.

Так, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом через відсутність коштів на сплату судового збору, а також сам факт не звернення до суду відповідним органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказана правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 по справі №903/129/18.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України територіальна громада як власник спірного об`єкта нерухомості чи землі делегує сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (постанова ВСУ від 18.01.2017 у справі № 2-2723цс16).

Таким чином, позовна вимога прокурора про повернення земельної ділянки направлена саме на захист інтересів територіальної громади, як власника спірної землі, а не Широківської сільської ради, яка розпорядилась спірною землею з порушенням вимог закону, тобто всупереч волі громади.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 №15 (зі змінами та доповненнями) центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

З огляду на викладене, Прокурор вказував, що ані вказаним Законом, ані Положенням, Держгеокадастр України не наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння. Таким чином, на цей час відсутній орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Відсутність органу державної влади, уповноваженого реагувати на порушення закону у сфері розпорядження земельними ділянками комунальної власності у відповідності до вимог ст. 131-1 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов`язок представництва інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом пред`явлення відповідного позову. З урахуванням викладеного, прокурор звертаючись з цим позовом набуває статусу позивача.

Отже, прийняття оскаржуваних рішень та укладенням Августинівською сільською радою оскаржуваного договору оренди землі порушено законодавчо встановлений державою порядок правомірного розпорядження землею.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам та інтересам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Розпорядження земельними ділянками, з порушенням вимог законодавства, свідчить про порушення інтересів держави, адже правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес . Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-92цс13.

Отже, оскільки у цій справі прокурор захищає насамперед інтереси держави, виходячи з того, що права особи є предметом публічного інтересу, оскільки вони перебувають під захистом держави, та представляючи інтереси держави прокурор реалізує конституційні гарантії, закріплені у ст. ст. 3, 13 Конституції України, відповідно до яких держава зобов`язана забезпечити захист прав і свобод громадян, всіх суб`єктів права власності та господарювання, суд дійшов висновку, що Прокурор мав законні підстави на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах та мав право на звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з огляду на предмет та підстави позову Прокурор не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами вчинення саме ФГ "Надєжда" порушення вимог законодавства України при отриманні в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 8,2432 га кадастровий номер 2322180400:10:001:1050, яка знаходиться на території Августинівської сільської ради Запорізького району, в межах населеного пункту с. Августинівка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено: 30.11.2020 р.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя І.С. Горохов

Суддя М.В. Мірошниченко

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.


Суд	Господарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення	18.11.2020
Оприлюднено	02.12.2020
Номер документу	93227955
Судочинство	Господарське

Проскуряков К.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.11.2020 по справі 908/1131/20ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/1131/20

Рішення від 18.11.2020

Рішення
від 18.11.2020 по справі 908/1131/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ