Рішення

від 02.12.2020 по справі 910/14867/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/14867/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС ГРУП"

до Фізичної особи-підприємця Алімової Тетяни Сергіївни

про стягнення 516 211,61 грн

Суддя О.В. Гумега

Секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС ГРУП" (далі - позивач, ТОВ "ПЕГАС ГРУП") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Алімової Тетяни Сергіївни (далі - відповідач, ФОП Алімова Т.С.) про стягнення 516 211,61 грн заборгованості (основного боргу) на підставі Договору купівлі-продажу № 28 від 05.12.2019.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач у період з 05.12.2019 по 04.05.2020 на підставі Договору купівлі-продажу № 28 від 05.12.2019 за видатковими накладними здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 1 099 731,64 грн, проте відповідач лише частково оплатив поставлений товар на загальну суму 583 520,03 грн, у зв`язку з чим у останнього наявна заборгованість у сумі 516 211,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 позовну заяву ТОВ "ПЕГАС ГРУП" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14867/20 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 про відкриття провадження у справі № 910/14867/20.

27.10.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 надійшли пояснення щодо порядку проведення розрахунків за Договором купівлі-продажу № 28 від 05.12.2019 та визначення строку оплати за поставлений товар.

17.11.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 16211,61 грн, у зв`язку з чим просив зменшити розмір позовних вимог на 16211,61 грн, додав платіжні доручення на підтвердження здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості в розмірі 16211,61 грн. (далі - заява про зменшення розміру позовних вимог).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог відхилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України , розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України .

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України , при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України ).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази, а також наявні в матеріалах справи докази здійснення відповідачем часткового погашення заборгованості в розмірі 16 211,61 грн.

Суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

05.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС ГРУП" (продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Алімовою Тетяною Сергіївною (покупець, відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 28 (далі - Договір або Договір № 28 від 05.12.2019), згідно з п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, асортимент та кількість якого визначена у накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору ціна товару, що поставляється за Договором, визначається згідно накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору. До ціни товарів включена вартість тари, упаковки і маркування.

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Договору сторони узгодили форму розрахунку: безготівкова, а також проведення розрахунку шляхом попередньої оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, датою оплати товару являється дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Продавець гарантує відвантаження товару протягом двох днів після оплати товару покупцем (п. 4.6 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до кінця поточного року. У разі відсутності претензій з обох сторін виявлених за 30 днів до завершення терміну дії даного договору, даний договір автоматично продовжується на наступні періоди, що дорівнюють календарному року.

Станом на час розгляду справи по суті Договір № 28 від 05.12.2019 є чинним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 28 від 05.12.2019, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 099 731,64 грн на підставі таких видаткових накладних:

№ПГ-0001152 від 05.12.2019 на суму 74 456,82 грн,

№ПГ-0001171 від 09.12.2019 на суму 39 844,50 грн,

№ПГ~0001173 від 18.12.2019 на суму 33 083,52 грн,

№ПГ-0001201 від 20.12.2019 на суму 46 342,45 грн,

№ПГ-0000088 від 15,01,2020 на суму 88 176,76 грн,

№ПГ-0000162 від 03.02.2020 на суму 82 906,08 грн,

№ПГ-0000184 від 07.02.2020 на суму 64 800,00 грн,

№ПГ-0000245 від 19.02.2020 на суму 63 600,00 грн,

№ПГ-0000267 від 19.02.2020 на суму 9 593,00 грн,

№ПГ-0000319 від 26.02.2020 на суму 2 181,20 грн,

№ПГ-0000376 від 05.03.2020 на суму 94 31 8,50 грн,

№ПГ-0000413 від 13.03.2020 на суму 69 840,00 грн,

№ПГ-0000414 від 13.03.2020 на суму 30 846,00 грн,

№ПГ-0000639 від 02.04.2020 на суму 72 480,00 грн,

№ПГ-0000667 від 03.04.2020 на суму 8 460,00 грн,

№ПГ-0000668 від 03.04.2020 на суму 8 310,00 грн,

№ПГ-0000800 від 13.04.2020 на суму 11 761,20 грн,

№ІІГ-0000826 від 14.04.2020 на суму 18 206,10 грн,

№ПГ-0000904 від 16.04.2020 на суму 53 102,40 грн,

№ПГ-0000905 від 17.04.2020 на суму 26 949,60 грн,

№ПГ-0000906 від 17.04.2020 на суму 35 460,00 грн,

№ПГ-0001153 від 27.04.2020 на суму 94 213,51 грн,

№ПГ-0001203 від 04.05.2020 на суму 70 800,00 грн (далі разом - спірні видаткові накладні).

Зазначені видаткові накладні підписані Фізичною особою-підприємцем Алімовою Тетяною Сергіївною та скріплені печаткою останньої.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за спірними видатковими накладними.

Умовами п. 3.2 Договору встановлено, що розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Зі змісту наявних в матеріалах справи банківських виписок за 06, 10, 17, 18 грудня 2020 року; 14, 15, 16, 22, 30, 31 січня 2020 року; 04, 10 11, 12, 14, 21, 28 лютого 2020 року; 10, 24, 30, 31 березня 2020 року; 09, 13, 14, 24, 30 квітня 2020 року; 04, 06, 08, 12, 13, 14 травня 2020 року вбачається, що відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 583 520,03 грн.

Отже, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, відповідач не здійснив попередньої оплати за товар, який був поставлений позивачем згідно спірних видаткових накладних, в тому числі і після прийняття товару згідно цих видаткових накладних.

Зі змісту норм ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

З огляду на наведене, позивач у позовній заяві зазначив і таке підтверджується матеріалами справи, що сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на час звернення позивача з позовом до суду становить 516 211,61 грн (1 099 731,64 грн - 583 520,03 грн = 516 211,61 грн).

Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі (05.10.2020) відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем у загальній сумі 16 211,61 грн , що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 537 від 21.10.2020 на суму 6 211,61 грн, № 527 від 30.10.2020 на суму 5 000,00 грн, № 528 від 05.11.2020 на суму 5 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2020 закрито провадження у справі № 910/14867/20 в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 16 211,61 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи, закриття провадження у справі № 910/14867/20 в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 16 211,61 грн, суд дійшов висновку, станом на час розгляду справи по суті основний борг відповідача за поставлений згідно спірних видаткових накладних товар становить 500 000,00 грн (1 099 731,64 грн - 583 520,03 грн - 16 211,61 грн = 500 000,00 грн).

Доказів оплати у повному обсязі за товар, поставлений позивачем за спірними видатковими накладними, відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 76 , 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 500 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 500 000,00 грн .

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 7 743,18 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом враховано, що сплата основного боргу в частині суми 16 211,61 грн була здійснена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі (05.10.2020).

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, закриття провадження у справі в частині основного боргу в сумі 16 211,61 грн та задоволення позовних вимог в іншій частині основного боргу, судовий збір в сумі 7 743,18 грн покладається на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алімової Тетяни Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕГАС ГРУП" (Україна, 47704, Тернопільська область, Тернопільський район, село Плотича; ідентифікаційний код 37781528) 500 000,00 грн (п`ятсот тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 7 743,18 грн (сім тисяч сімсот сорок три гривні 18 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України.

Повне рішення складено 02.12.2020.

Суддя Гумега О.В.