Рішення

від 30.11.2020 по справі 910/7496/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2020Справа № 910/7496/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В ., за участю секретаря судового засідання Голуб О.М ., розглянувши матеріали справи

за позовом Головного управління ДПС у Київській області

до Приватного підприємства Інвестцентр

про стягнення 29 500, 00 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 30.11.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 29 500, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 було відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, одночасно встановивши відповідачу строк який становить п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позов та доказів направлення відзиву позивачу; встановивши позивачу строк, який становить п`ять днів з дня отримання відзиву на позов, для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 було здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.10.2020 та зобов`язано позивача надати суду до початку підготовчого засідання належним чином завірені копії Договору зберігання від 07.12.2011 №3 та Договору зберігання від 07.12.2011 №4 (та оригінали для огляду судом).

У судовому засіданні 12.10.2020 уповноважений представник позивача надав усні пояснення по справі та подав докази, про які зазначалось в ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.09.2020.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 12.10.2020 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 було продовжено строк підготовчого провадження, відкладено розгляд справи на 09.11.2020 та зобов`язано Приватне підприємство Інвестцентр виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 у справі №910/7496/20.

У судовому засіданні 09.11.2020 представник підтримав позовні вимоги у повному обсязі та заявив клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання 09.11.2020 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.11.2020.

10.11.2020 від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судове засідання 30.11.2020 уповноважені представники сторін не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2011 між Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією (правонаступником якої являється Головне управління ДПС у Київській області) в особі (далі - позивач/поклажодавець) та Приватним підприємством Інвестцентр (далі - відповідач/зберігач) укладено Договір зберігання №3.

У відповідності до п. 1.1. Договору №3, поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов`язується повернути поклажодавцеві у схоронності наступне майно, а саме :

- Гральні автомати чорного кольору, бувші у використанні, виробництва ТОВ Геймцентр , р. в. 2009, зав. №№ 309212149, 309202285, 309202257, 309201885, 309110013, 309200013, 309200014, 309200015, 309201869, 309201863, 309201890, 309200003, 309200017, 309206823, 309200158, 309206807, 309206795, 309103071, 309109577, 309103074, 309103011, 309103004, 309103015, 309220035, 309215551, 309211546 кількість 26 штук на загальну вартість 13 000 , 00 грн.

- Розкомплектована електронна гральна рулетка Gold Club Casino Automated Roulette, що була у використанні в кількості 1 шт. на загальну вартість 500 грн.

Усе вищезазначене майно підтверджується Актом опису і попередньої оцінки майна №1 від 07.12.2011.

Крім того, 07.12.2011 між Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією (правонаступником якої являється Головне управління ДПС у Київській області) в особі (далі - позивач/поклажодавець) та Приватним підприємством Інвестцентр (далі - відповідач/зберігач) укладено Договір зберігання № 4.

У відповідності до п. 1.1. Договору №4, поклажодавець передає зберігачу, а зберігач приймає на відповідальне зберігання та зобов`язується повернути поклажодавцеві у схоронності наступне майно, а саме:

- Гральні автомати - відео атракціони Wizard чорного кольору, що були у використанні, виробництво ТОВ Лео - Груп , зав. №№20224, 20214, 20206, 20222, 20223, 20228, 20227, 20517, 20522, 20226, 20229, 20519, 20524, 20523, 20518, 20521 у кількості 17 штук на загальну вартість 8 500,00 грн;

- Гральні автомати - відео атракціони Mystery чорного кольору, бувші у використанні, виробництва ТОВ Лео-Груп , зав. №№ 20164, 20169, 20353. 20128, 20172, 20163, 20173, 20166, 20381, 20339, 20382 у кількості 11 штук на загальну вартість 5 500,00 грн;

- Гральні автомати - відео атракціони термінали інформаційні Explorer чорного кольору, що були у використанні, виробництва ТОВ Лео-Груп , зав; №№ W10328, W10327, W10311, W10338 у кількості 4 штуки на загальну вартість 2 000,00 грн.

Усе вищезазначене майно підтверджується Актом опису і попередньої оцінки майна №2 від 07.12.2011.

Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не надав позивачу доступ до майна, яке було передане на відповідальне зберігання та не відшкодував повну вартість майна, чим завдав позивачу збитки.

04.04.2018 у зв`язку з невиконанням зобов`язання відповідачем, позивач направив на його адресу листа від 03.04.2018 №1942/10/10-36-52-03 щодо надання доступу до майна переданого на відповідальне зберігання та листа від 04.04.2018 №1979/10/10-36-52-03, в якому просив відшкодувати повну вартість майна, однак вищевказані листи були повернуті.

Крім того, заступником начальника відділу по роботі з боргом Броварського управління ГУ ДПС у Київській області Старовойтом О.В., було здійснено виїзну перевірку щодо стану збереження майна переданого на відповідальне зберігання.На підставі перевірки, було складено акт від 18.09.2019, відповідно до якого за адресою 03150, м. Київ, вул.. Лабараторна, буд. 8-а, ПП Інвестцентр не перебуває (копія акту наявна в матеріалах справи)

В подальшому, заступником начальника відділу по роботі з боргом Броварського управління ГУ ДПС у Київській області Старовойтом О.В. було здійснено виїзну перевірку за відомим фактичним місцем зберігання майна.На підставі перевірки складено акт від 18.09.2019 відповідно до якого за адресою м. Київ, вул.. Ялтинська, буд. 3 знаходиться майновий комплекс з виробничими та складськими приміщеннями. Зі слів начальника адміністративно-господарчого відділу НВФ VD MAIS Чебаненка О.Л., комплекс придбаний компанією в 2019 році та станом на 19.09.2019 договорів оренди підприємством не укладалося .

Також, з метою досудового врегулювання спору позивач на адресу ПП Інвестцентр було направлено претензію про відшкодування повної вартості майна переданого на відповідальне зберігання від 16.01.2020 №199/10-36-08-07, однак остання була повернута на адресу ГУ ДПС у Київській області з вказівкою причини повернення вибули

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договорами, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 29 500, 00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Згідно зі ст. 937 Цивільного кодексу України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

За приписами ст. 938 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 2.1.7. Договору №3, Договору №4, зберігач зобов`язаний за першою вимогою поклажодавця надати тому можливість доступу до майна і перевірки умов зберігання.

Згідно п. 2.1.9. Договору №3, Договору №4, зберігач зобов`язаний нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним законодавством України з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві.

Відповідно до п. 6.4. Договору №3, Договору №4, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного його виконання сторонами.

Пунктом 3.1. Договору №3, Договору №4 передбачено, якщо сторона, яка зазнала збитків від невиконання або неналежного виконання іншою стороною зобов`язань за Договором, має право вимагати відшкодування завданих їх збитків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 ГК України зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене суд, вбачає наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення 29 500, 00 грн.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236- 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ІНВЕСТЦЕНТР (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛАБОРАТОРНА, будинок 8, ЛІТ.А; ідентифікаційний код 33830906) на користь ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (Україна, 03151, місто Київ, ВУЛИЦЯ НАРОДНОГО ОПОЛЧЕННЯ, будинок 5А; ідентифікаційний код 43141377) - збитки у розмірі 29 500 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва