Рішення

від 23.11.2020 по справі 927/489/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/489/20

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді НоувенМ.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/489/20, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом Керівника Бахмацької місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 46, м. Бахмач, Чернігівська обл., 16500;

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації,

вул. Коцюбинського,70, м. Чернігів, 14000;

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ,

вул. Незалежності, 51, с. Калюжинці, Срібнянський р-н, Черінгівська обл., 17311;

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки;

за участю:

представника позивача: Бойко Т.М. наказ № 89 від 01.07.2020,

представника відповідача: Басюк С.А. посвідчення № 433 від 10.04.2009 довіреність № 1/01 від 06.01.2020 адвокат,

представника третьої особи: не з`явився,

прокурора: Шиленко М.В. посв. № 052378 від 07.03.2019 ;

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, а саме звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим № 7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га, розташованої за межами населеного пункту на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області та повернення її у володіння та користування держави з приведенням її у придатний для використання стан.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації; встановлено сторонам та третій особі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових пояснень.

Крім того, зазначеною ухвалою провадження у справі було зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 913/2385/18 та опублікування повного тексту постанови.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2020 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 29.09.2020.

У судовому засіданні 29.09.2020 суд протокольно постановив ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів до 11.11.2020 та про відкладення підготовчого засідання до 19.10.2020.

У судовому засіданні 19.10.2020 суд протокольно постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 04.11.2020.

У судовому засіданні 04.11.2020 суд протокольно постановив ухвалу про відкладення розгляду справи до 23.11.2020.

У судовому засіданні 23.11.2020 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позиції учасників справи.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що самовільне використання земельних ділянок суперечить вимогам ст. 125,126 Земельного кодексу України та є порушенням, передбаченим п. «б» ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України.

03.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечує.

Так, відповідач зазначає про те, що твердження, викладені у позовній заяві є припущеннями, які не підтверджуються жодними допустимими доказами.

СТОВ Батьківщина дійсно використовує суміжні земельні ділянки з земельною ділянкою №7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га на підставі договорів оренди з фізичними особами. Але ця обставина жодним чином не доводить використання саме відповідачем спірної ділянки.

Крім того, відповідач просить залишити позов без розгляду, посилаючись на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права звернення до суду.

У відзиві на позов відповідач також зазначив, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 7425385500:03:001:1173, площею 6,6677 га відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - землі запасу.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду, оскільки останній подано відповідачем у встановленому порядку та строки.

13.07.2020 прокурором подано відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначає, що факт використання спірної земельної ділянки підтверджується доказами, доданими до позовної заяви, ці обставини встановлено в рамках розслідування кримінального провадження; спірна земельна ділянка знаходиться в єдиному масиві з орендованими відповідачем землями.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 28.05.2020 на польовому масиві, де знаходиться спірна земельна ділянка вирощується один вид сільськогосподарської культури (озима зернова культура), є однорідність обробітку ґрунтового покриву та агрохімічні заходи використання земель.

Стосовно тверджень відповідача щодо представництва прокурора останній зазначає, що прокурором було належним чином обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду.

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області перевірки щодо використання земельної ділянки не проводив, заходів представницького характеру щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки не вживав, тобто вказані інтереси держави на даний час залишаються незахищеними.

29.09.2020 відповідачем подано клопотання про зобов`язання позивача надати до суду докази самовільного зайняття земельної ділянки. Кадастровий номер 745385500:03:001:1172 площею 9,3478 га на дату розгляду справи № 927/489/20 в судовому засіданні.

Суд розцінює зазначене клопотання як клопотання про витребування доказів.

З урахуванням того, що клопотання відповідачем подано з пропущенням строків, визначених процесуальним законодавством, клопотання про поновлення пропущеного строку відповідачем не заявлено, суд відхиляє клопотання відповідача про витребування доказів.

Третьою особою письмові пояснення на позов та відзив на позов не надавались.

У судовому засіданні 19.10.2020 представником третьої особи заявлено усне клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме копію Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Крім того, представником третьої особи у судовому засіданні заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів з обґрунтуванням причин пропуску.

Суд визнав поважними причини пропуску третьою особою строку для подання доказів.

Таким чином, з урахуванням ст. 80,119 ГПК України, клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів підлягає задоволенню, документи, подані третьою особою - долученню до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.11.2020 представник відповідача заперечив проти прийняття витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що був наданий позивачем у судовому засіданні 19.10.2020, посилаючись на те, що даний доказ не було надіслано відповідачу, як того вимагають норми ГПК України.

Відповідно до ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених цим Законом, та надаються у формі, зокрема, витягів з Державного земельного кадастру.

За таких обставин, заперечення відповідача щодо неприйняття наданого позивачем витягу, як доказу у справі відхиляються судом, оскільки відомості, що містяться у витягу з Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними.

Прокурором до матеріалів справи додані документи, які підтверджують перейменування прокуратури Чернігівської області на Чернігівську обласну прокуратуру.

Суд долучив документи до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторонами та третьою особою заявлено не було.

Щодо представництва прокурора.

Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав намір та відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Судом встановлено, що прокурор обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави посилався на те, що спеціально уповноважений орган, а саме: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не вживав заходів щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Так, в результаті огляду місця події, що зафіксовано протоколом огляду місця події від 18.03.2020, встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7425385500:03:001:1172 знаходяться посіви озимої сільськогосподарської культури.

У вказаному огляді 18.03.2020 приймав участь як спеціаліст - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Варвинському, Ічнянському, Прилуцькому та Талалаївському районах та м. Прилуки у Головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області Кононінченко Ю.М.. До службових обов`язків останнього входить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у зв`язку з чим уповноважений законом здійснювати перевірки з цих питань, приймав участь у огляді місця події, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 7425385500:03:001:1172.

Таким чином, позивач - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області був обізнаний про факт порушення відповідачем чинного законодавства ще у березні 2020 року, але не звертався до суду за захистом інтересів держави.

Отже, суд доходить висновку, що уповноважений суб`єкт владних повноважень (Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області) самоусунувся від виконання своїх повноважень та не здійснює належних заходів щодо захисту інтересів держави.

Таким чином, судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області фактично обізнано про порушення своїх прав з боку Відповідача, однак до суду не звертався.

Перед поданням позову прокурор звернувся до позивача з повідомленням від 28.05.2020 № 66-6015вих20 про те, що Бахмацькою місцевою прокуратурою до Господарського суду Чернігівської області подається позов в інтересах держави в особі Головного Управління у Чернігівської області до СТОВ Батьківщина про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки з кадастровим № 7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га, розташованої за межами населеного пункту на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області та повернення її у володіння та користування держави з приведенням її у придатний для використання стан.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у прокурора були підстави для звернення з даною позовною заявою до Господарського суду Чернігівської області в зв`язку з бездіяльністю Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з березня 2020 року по травень 2020 року. Відповідно відсутні підстави для залишення позову без розгляду, про що просить відповідач.

Фактичні обставини справи та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань Талалаївським відділенням поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Чернігівській області 02.03.2020 зареєстровано кримінальне провадження № 42020271070000014 та порушено кримінальну справу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки з кадастровим номером № 7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га з видом обмеження «охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини» на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 10-25-0.332-1550/2-20 від 20.03.2020 земельна ділянка площею 9,3478 га (кадастровий номер 7425385500:03:001:1172) була сформована в результаті проведення Головним управлінням заходів з інвентаризації земель відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2019 № 59 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 17.12.2019, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, затвердженої наказом Головного управління від 17.12.2019 № 25-10894/14-19-сг із обмеженням щодо її використання (охоронна зона навколо об`єктів культурної спадщини площею 9,3478 га згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» ). Земельна ділянка в оренду суб`єктам господарювання не передавалась.

В ході проведення огляду місця події, про що складено протокол огляду від 18.03.2020, в рамках розслідування кримінального провадження № 42020271070000014 встановлено, що земельна ділянка № 7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га самовільно зайнята та фактично використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і на ній наявний посів сільськогосподарської культури - озимої сільськогосподарської культури. Земельна ділянка на місцевості не визначена в натурі і не позначена межовими знаками, використовується одним землекористувачем разом із суміжними ділянками єдиним масивом, про що свідчить однорідність та порядовість сходів сільськогосподарської культури.

Згідно з протоколом перегляду даних Публічної кадастрової карти України за допомогою комп`ютерної техніки через мережу Інтернет від 05.03.2020 земельна ділянка № 7425385500:03:001:0172 площею 9,3478 га знаходиться у середині польового масиву, оточена іншими сформованими земельними ділянками. Безпосередньо ділянка 7425385500:03:001:1172 своїми контурами межує з шістьма земельними ділянками, а саме з земельними ділянками: з кадастровим номером 7425385500:03:001:0269 площею 3,1647 га, з кадастровим номером 7425385500:03:001:0268 площею 3,1646 га, з кадастровим номером 7425385500:03:001:0267 площею 3,1647 га, з кадастровим номером 7425385500:03:001:0263 площею 3,1647 га, кадастровим номером 7425385500:03:001:0262 площею 3,1647 га, з кадастровим номером 7425385500:03:001:0261 площею 3,1647 га.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.05.2020 земельні ділянки з кадастровими номерами 7425385500:03:001:0269 площею 3,1647 га, 7425385500:03:001:0268 площею 3,1646 га, 7425385500:03:001:0267 площею 3,1647 га, 7425385500:03:001:0263 площею 3,1647 га, 7425385500:03:001:0262 площею 3,1647 га, 7425385500:03:001:0261 площею 3,1647 га належать на праві приватної власності громадянам та перебувають у користуванні на умовах оренди у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на підставі договорів оренди, укладених 21.05.2010, 21.05.2010, 19.11.2015, 21.05.2010, 05.02.2016, 13.02.2014 відповідно.

Листом №15-874/8 від 12.03.2020 Департамент культури, молоді та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації повідомив Бахмацьку місцеву прокуратуру про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7425385500:03:001:1172 розташований курган - І (за 1,8 км на південний схід від с. Юрківці), який було нанесено на карту землекористування при погодженні проекту роздержавлення колективного сільськогосподарського підприємства «За мир» (с. Юрківці) у 1993 році та зафіксовано в проектній документації як землі історико-культурного призначення. На сьогодні курган на обліку не перебуває, обліковою документацією не забезпечений.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.10.2020 зазначено відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7425385500:03:001:1172 з цільовим призначенням - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), форма власності - державна, дата реєстрації земельної ділянки 17.12.2019 відділом у Талалаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, вид обмеження у використанні земельної ділянки - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини, площа земельної ділянки 9,3478 га.

28.05.2020 головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Варвинському, Ічнянському, Прилуцькому, Талалаївському районах та м. Прилуках державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області Кононіченком Ю.М. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Талалаївського району за межами населеного пункту с. Юрківці. Обстеження земельної ділянки проведено у зв`язку з необхідністю визначення розміру шкоди внаслідок можливого самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 9,3478 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 28.05.2020, відповідно до якого встановлено:

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №370 від 27.05.2020 розглянувши та взявши до уваги інформацію надану Бахмацькою місцевою прокуратурою, здійснивши попереднє обстеження земельних ділянок на місцевості встановлено, що весь загальний масив поля № 5 7 пільної сівозміни території Юрківцівської сільської ради Талалївського району загальною площею 110,90 га використовується для товарного сільськогосподарського виробництва, а саме посів та вирощування озимої зернової культури схожою на пшеницю.

В ході обстеження на місцевості встановлено, що в середині цього загального польового масиву зайнято та використовуються земельна ділянка державної власності (історико-культурного призначення) кадастровий номер 7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га.

На польовому масиві, де знаходиться земельна ділянка кадастровий номер 7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га вирощується один вид сільськогосподарської культури (озима зернова культура), є однорідність обробітку ґрунтового покриву, та агрохімічні заходи використання земель.

Земельна ділянка не визначена в натурі (на місцевості) межовими ознаками.

Відповідно до ст. ст.187,188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі за текстом - Закон №963-ІV) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, серед іншого, у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до ст.9 та ст.10 Закону №963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача були повноваження перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка, розташовані на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району кадастровий номер 7425385500:03:001:1172, на підставі Земельного кодексу України, Закону №963-ІV та наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області №370 від 27.05.2020.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3 ст.78 Земельного кодексу України).

Суб`єктами права на землі державної власності згідно зі ст.80 Земельного кодексу України є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Порядок надання земельних ділянок державної форми власності у користування чи оренду передбачені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 22 Земельного кодексу України визначено правовий режим саме земель сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва останні передаються у власність та надаються у користування, зокрема, сільськогосподарським підприємствам.

За ст.4 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, в тому числі речові права, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За висновками суду, будь-яких доказів на підтвердження факту набуття відповідачем речового права або ініціювання набуття такого права на спірну земельну ділянку матеріали справи не містять.

Згідно з визначенням статті 1 Закону України «Про охорону земель» охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 Земельного Кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

За змістом статті 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.2 ст.2 ЗУ Про охорону культурної спадщини , об`єкти культурної спадщини поділяються, зокрема на: археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, тощо), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Згідно Академічного тлумачного словника курган - це насип над стародавньою могилою. У старі часи - високий земляний насип при дорозі, на кордоні і т. ін., горб, гірка, що нагадують насип.

Судом враховується, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.1, 3-4 ст.74 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка знаходиться в єдиному масиві із земельними ділянками, які перебувають в оренді у відповідача та використовувалась останнім для вирощування озимої зернової культури.

Отже, вказані дії Відповідача свідчать про фактичне використання спірної земельної ділянки (кургану) Відповідачем.

Разом з тим, Відповідачем не надано протилежних доказів, на підтвердження його доводів щодо не використання та незайняття спірної земельної ділянки на момент розгляду справи в суді.

Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності будь-яких позначень на картах спірної земельної ділянки як охоронної зони суд зазначає, що наявність чи відсутність позначок на картах щодо віднесення спірної земельної ділянки до охоронної зони не надає Відповідачу підстав для використання (вчинення посівів) спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер №7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га, що розташована за межами населеного пункту на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області відноситься до земель державної власності, віднесена до об`єктів культурної спадщини і відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 08.10.2020 має обмеження у використанні.

Виходячи з викладеного, оцінивши докази у їх сукупності суд дійшов висновку що позов прокурора про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо інших доводів і заперечень сторін суд зазначає наступне.

Інші посилання відповідача також є безпідставні, судом до уваги не приймаються і спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Розподіл судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У прохальній частині позову прокурором зазначено про стягнення судового збору на користь Прокуратури Чернігівської області.

Відповідно до наказу Офісу Генерального Прокурора № 410 від 03.09.2020 здійснено перейменування юридичної особи Прокуратура Чернігівської області у Чернігівська обласна прокуратура без зміни ідентифікаційних кодів юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За таких обставин, судовий збір в сумі 2102 грн підлягає стягненню з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина на користь Чернігівської обласної прокуратури.

Керуючись ст.129, 232 - 233, 236-238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позовні вимоги Керівника Бахмацької місцевої прокуратури Чернігівської області, код 02910114 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код 39764881 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Батьківщина , код 30875436 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, код 02231672 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» , вул. Незалежності, 51, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, код 30875436 звільнити земельну ділянку кадастровий номер №7425385500:03:001:1172 площею 9,3478 га, що розташована за межами населеного пункту на території Юрківцівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області, та повернути її у володіння та користування держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000, код 39764881 з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» , вул. Незалежності, 51, с. Калюжинці, Срібнянський район, Чернігівська область, 17311, код 30875436 на користь Чернігівської обласної прокуратури, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114, UA248201720343140001000006008, Державна казначейська служба м. Київ, 2102,00 грн судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 02.12.2020.

Суддя М.П.Ноувен