Ухвала

від 30.11.2020 по справі 921/230/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 921/230/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС"

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі

за позовом Приватного підприємства фірма "АМН ТРАНС"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КАН КОМПАНІ", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКМАР", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛ ГРУП ТРЕЙД", 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СПАР МАШИНЕРІ"

про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1976,8 кв м та складаються з: цегляної майстерні "А" площею 1907,4 кв м, цегляного адмінбудинку "Б" площею 69,4 кв м, цегляно-залізної прохідної "Ж", 2/3 частин огорожі 1 -2 з залізо-бетонних плит та заліза та 2/3 частин асфальтного замощення І;

- визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1081,6 кв м та складається з: під літ "В" торгово-офісні приміщення площею 169,9 кв м, під літ "Г" складські приміщення площею 210,9 кв м, під літ "Д" складські приміщення площею 301,2 кв м, під літ "Е" складські приміщення площею 277,4 кв м, під літ "Є" складські приміщення площею 12,5 кв м, під літ "Ж" складські приміщення площею 109,8 кв м, 1/3 частина огорожі, 1, 1/3 частина огорожі, 2, 1/3 частина замощення, І;

- витребування з незаконного володіння відповідачів вищевказаного майна,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 921/230/19, подана 02.10.2020 через Західний апеляційний господарський суд.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права, без врахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладених зокрема у постановах від 27 листопада 2019 року у справі № 495/9786/16 (провадження № 61-27034св18), від 17 березня 2020 року у справі № 495/9473/16-ц (провадження № 61-32849цс18), від 06 квітня 2020 року у справі № 495/9474/16-ц (провадження № 61-35287св18), від 08 квітня 2020 року у справі № 495/9449/16-ц (провадження № 61-1397бсв19), у справі № 761/29966/16-ц від 18.12.2019.

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, позов у цій справі поданий у 2019 році, предметом позову є:

- визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1976,8 кв м та складаються з: цегляної майстерні "А" площею 1907,4 кв м, цегляного адмінбудинку "Б" площею 69,4 кв м, цегляно-залізної прохідної "Ж", 2/3 частин огорожі 1 -2 з залізо-бетонних плит та заліза та 2/3 частин асфальтного замощення І (загальна вартість 1 186 080,00 грн),

- визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, м Тернопіль, вул Гайова, 44, загальною площею 1081,6 кв м та складається з: під літ "В" торгово-офісні приміщення площею 169,9 кв м, під літ "Г" складські приміщення площею 210,9 кв м, під літ "Д" складські приміщення площею 301,2 кв м, під літ "Е" складські приміщення площею 277,4 кв м, під літ "Є" складські приміщення площею 12,5 кв м, під літ "Ж" складські приміщення площею 109,8 кв м, 1/3 частина огорожі, 1, 1/3 частина огорожі, 2, 1/3 частина замощення, І (загальна вартість 648 960,00 грн),

- витребування з незаконного володіння відповідачів вищевказаного майна.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 55 051,20 грн:

- за позовними вимогами про визнання права власності на майно - 27 525,60 грн (1 186 080,00 грн + 648 960,00) х 1,5%);

- за позовними вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідачів - 27 525,60 грн (1 186 080,00 грн + 648 960,00) х 1,5%).

З огляду на викладене при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 110 102, 40 грн (55 051,20 грн х 200%).

Разом з тим, додана до касаційної скарги квитанція №62-140К від 02.10.2020 на суму 500,00 грн не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 109 602,40 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕКБРЕНД СЕРВІС" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 01.06.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 у справі № 921/230/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 15.12.2020 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2 . У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак