Ухвала

від 30.11.2020 по справі 367/4881/16-к

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4881/16-к

Провадження №1-кс/367/1419/2020

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 121016110040000155 від 18.01.2016, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернулася до суду з даним клопотанням, де просить суд скасувати арешт на майнові права ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 площею 67,91 кв.м. та квартиру АДРЕСА_2 площею 37,89 кв.м., накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2016 року у кримінальному провадженні № 121016110040000155 від 18.01.2016.

В судове засідання заявник не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від представника заявника надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, клопотання підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.

В судове засідання Ірпінський відділ Києво-Святошинської місцевої прокуратури свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали кримінального провадження № 121016110040000155 від 18.01.2016, вважає клопотання таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого відділу Ірпінського відділу поліції ГУ НП в Київській області перебувало матеріали кримінального провадження № 121016110040000155від 18.01.2016 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2016 року у справі № 367/5094/16-к клопотання слідчого Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 про арешт майна задоволено. Накладено арешт на майнові права ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 65, 9 кв. м. та квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 36,1 кв. м. Зобов`язано державного реєстратора виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 13905661 про обтяження майнових прав ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_3 та запис № 13906396 про обтяження майнових прав ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_4 .

Також судом встановлено, що від часу відкриття кримінального провадження № 121016110040000155 від 18.01.2016 пройшло майже 5 років.

ОСОБА_4 була допитана з приводу обставин справи в якості свідка на початку 2016 року.

Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в даному провадженні ОСОБА_4 за час досудового розслідування повідомлено не було.

Станом на сьогоднішній день закінчився строк давності для притягнення будь-яких осіб до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 190 ч.2 КК України, так як Кримінальним кодексом України встановлено 5-річний строк, а від часу вчинення злочину (із 20.02.2013 по 25.02.2013) пройшло 7 років 8 місяців.

Разом з тим, після тривалого терміну досудового розслідування даного кримінального провадження залишилась недоведеною необхідність застосування заходів кримінального провадження у вигляді арешту майнових прав ОСОБА_4 , докази, які вказують на те, що майнові права на вказані квартири були знаряддями вчинення злочину досудовим слідством у кримінальному провадженні № 121016110040000155 від 18.01.2016 не здобуті.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ст. ст. 22, 26КПКУкраїни кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.

Відповідно до ч 2ст. 174 КПК України«Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК Украни суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 22, 26, 132, 170-173, 175 372, КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на майнові права ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 площею 67,91 кв.м. та квартиру АДРЕСА_2 площею 37,89 кв.м., накладений ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2016 року у кримінальному провадженні № 121016110040000155 від 18.01.2016.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1