Рішення

від 30.11.2020 по справі 548/1822/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1822/20

Провадження № 2/548/712/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Вовк М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права на земельну ділянку (сіножаті) порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права на земельну ділянку (сіножаті) порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що вони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є дочками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , копією про народження Серія НОМЕР_2 , копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_3 та копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_4

08 грудня 2003 року мати позивачів ОСОБА_3 померла в селі Вишняки Хорольського району Полтавської області, що доводиться копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_5 .

З довідки виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 10.09.2020 року за № 1104 слідує, що ОСОБА_3 , дійсно проживала та була зареєстрована по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з покійною проживав і був зареєстрований її чоловік ОСОБА_4 . ОСОБА_3 у сільській раді заповіт не складала і не посвідчувала.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто земельну ділянку розміром 2, 98 га, з яких 0, 52 га сіножатей, цільове призначення - для с/г використання, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області та належала останній на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 682203, що доводиться копією вказаного Державного акта та довідкою відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.09.2020 року за № 623/116-20.

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивачів ОСОБА_4 помер в селі Вишняки Хорольського району Полтавської області, що доводиться копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_6 .

З довідки виконкому Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 10.09.2020 року за № 1103 слідує, що ОСОБА_4 , дійсно проживав та був зареєстрований по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з покійним ніхто не проживав і не був зареєстрований. ОСОБА_4 у сільській раді заповіт не складав і не посвідчував.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 відкрилась спадщина на його спадкове майно:- земельну ділянку розміром 2, 98 га, з яких 0, 52 га сіножатей, цільове призначення - для с/г використання, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, яку він прийняв у якості спадкоємця першої черги за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 дружини ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 04.08.2004 року державним нотаріусом Хорольської держнотконтори Вовк А.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1437, що належала останній на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 682203; - земельну ділянку розміром 2, 98 га, з яких 0, 52 га сіножатей, цільове призначення - для с/г використання, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області та належала йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 649730 та довідки відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.09.2020 року за № 623/116-20.

В судове засідання позивачі не з"явилися, але в позовній заяві прохали суд провести розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання представник відповідача Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно із статтею 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 Цивільного кодексу України позивачі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є спадкоємцями першої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , які прийняли його спадщину, тому мають рівне право на вказане спадкове майно, тобто по 1/2 частці кожен із спадкоємців.

З повідомлення державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори від 11.09.2020 року за № 608/01-16 слідує, що 11.05.2007 року у вказаній держнотконторі на підставі поданих заяв позивачів про прийняття спадщини було відкрито спадкову справу № 171/2007 до майна ОСОБА_4 , дата смерті- ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у даній спадковій справі немає.

15.08.2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , отримали у Хорольській державній нотаріальній конторі по спадковій справі № 171/2007 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області площею 4, 84 га, з кадастровим номером 5324881200:00:003:0034, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю серія ПЛ № 155148, виданого Хорольською райдержадміністрацією 16.01.2006 року на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрацією від 04.10.2004 року №353, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01065630751.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , спадщину якої як спадкоємець першої черги за законом прийняв ОСОБА_4 ( спадкова справа № 422/2004.

04.08.2004 року ОСОБА_4 отримав у Хорольській держнотконторі по спадковій справі №422/2004 свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №1437 на земельну ділянку, розташовану на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області площею 2, 46 га та площею 0, 52 га, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 682203, виданого 16.10.2002 року Вишняківською сільською радою Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 462, у якому був відсутній кадастровий номер земельної ділянки у зв`язку з тим, що земельне законодавство, яке діяло до 2004 року, не передбачало присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів).

У зв`зку з тим, що до Державного акту на право власності на землю ПЛ № 155148, виданого Хорольською райдержадміністрацією 16.01.2006 року на підставі розпорядження голови Хорольської райдержадміністрацією від 04.10.2004 року №353, виданого ОСОБА_4 , не було включено дві земельні ділянки сіножатей площею по 0, 52 га кожна за Державними актами на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 649730 та Серія 682203, а також відсутності правовстановлюючих документів на них, позивачі не мають можливості оформити право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку, що слідує з вказаного повідомлення державного нотаріуса, яким роз`яснено необхідність звернутись до суду з відповідним позовом.

Отже, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_4 , не успадкованими залишилась дві земельні ділянки сіножатей площею по 0, 52 га кожна за Державними актами на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 649730 та Серія 682203.

Таким чином, кожен з позивачів повинен успадкувати по 0,52 га сіножатей.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, належним способом захисту права позивачів є визнання права на Ѕ частку земельної частки ( паю) за кожною з позивачів у поряду спадкування за заповітом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права на земельну ділянку (сіножаті) порядку спадкування за законом,- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_4 , право власності на 0, 52 га сіножатей, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, яку він прийняв у якості спадкоємця першої черги за законом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 дружини ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 04.08.2004 року державним нотаріусом Хорольської держнотконтори Вовк А.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1437, що належала останній на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 682203.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 батька ОСОБА_4 , право власності на 0, 52 га сіножатей, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку Серія РЗ № 649730.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 30.11.2020 року.

Учасники справи:

ПОЗИВАЧІ:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: 37860, Полтавська область, Хорольський район, село Вишняки .

ВІДПОВІДАЧ: Вишняківська сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса: село Вишняки Хорольського району Полтавської області, індекс : 37860, код ЄДРПОУ: 22535463 .

Суддя : О.В. Коновод