Рішення

від 30.11.2020 по справі 523/14790/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/14790/20

Провадження №2/523/4308/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Сувертак І.В.

при секретарі Кругліков О. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 58) про зняття арешту з майна,-

Установив:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом та просила скасувати арешт на невизначене майно, все майно, яке належить ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2011 р.,28316603, виданої Ленінським відділом ДВС Харківського міського управління юстиції (код:34952477), зареєстрований реєстратором Харківської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 25.08.2011р., реєстраційний номер обтяження: 11533627.

В обґрунтування позову посилалась на те, що ОСОБА_1 , є власницею житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_2 , що складається в цілому з житлового будинку під літ. "А" загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., та господарських будівель та споруд: літня кухня під літ Б вбиральна пад літ. В ; літня кухня під літ. Д ; сарай під літ. Е ; погріб з шийкою під літ Ж ; сарай під літ. К ; сарай під літ. Л ; гараж під літ М , котельня під літ. Н ; огородження №1-6; змощення І, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Михайлюченко С.О. 01.02.2020р., зареєстрованого в реєстрі за номером №2-187.

Вищевказане свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в спадковому реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 01.02.2020р. №59242378.

Право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2020р. №198598469.

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 0,0694 гектарів, в тому числі за земельними угіддями: малоповерхова забудова - 0,0694га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:29:026:0010, цільове призначення: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Михайлюченко С.О. 01.02.2020р., зареєстрованого в реєстрі за номером №2-186.

Вищевказане свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в спадковому реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 01.02.2020р. №59242361.

Право власності на вищевказану земельну ділянку, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2020р. №198598352.

За результатами запиту, отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2020р. №225280877, з якої вбачається наявність обтяження за №11533627 на нерухоме майно (невизначене майно все майно,), що належить ОСОБА_1 (причина відсутності коду: інша причина відсутності коду), зареєстрованого 25.08.2011р. 08:56:19 за №11533627 реєстратором: Харківська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 28316603, 23.08.2011р., Ленінським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - ДВ 19.

З огляду на ту обставину, що виконавче провадження, за яким постановою державного виконавця було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 знищено, захист майнових прав позивача, у спосіб оскарження бездіяльності державного виконавця неможливий, в зв`язку з чим цивільне право підлягає захисту шляхом ухвалення рішення про зняття арешту, накладеного згаданою раніше постановою державного виконавця.

Наявність арешту на майно, що належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності та підтверджено державною реєстрацією, перешкоджає їй, як власнику в повній мірі користуватись та розпоряджатись своїм майном, що відповідно суперечить принципам верховенства права та стало причиною звернення із зазначеним позовом до суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 02 жовтня 2020 року, було відкрито спрощене провадження по справі та надано відповідачу строк для надання відзиву на позов. (а.с. 22,23).

Відповідач в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином та причин неявки суду не сповістив. Відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав.

Матеріали справи містять лист начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сергієнко Олексія в котрому зазначено, що надати матеріали виконавчого провадження №28316603 з примусового виконання виконавчого листа №2-557/11 від 10.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної, моральної шкоди та судових витрат на суму 9550, 06 гривень не має можливості, оскільки зазначені матеріали виконавчого провадження знищено у зв`язку зі спливом терміну зберігання. (а.с. 31).

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності представника відповідача.

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власницею житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_2 , що складається в цілому з житлового будинку під літ. "А" загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., та господарських будівель та споруд: літня кухня під літ Б вбиральна пад літ. В ; літня кухня під літ. Д ; сарай під літ. Е ; погріб з шийкою під літ Ж ; сарай під літ. К ; сарай під літ. Л ; гараж під літ М , котельня під літ. Н ; городження №1-6; змощення І, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Михайлюченко С.О. 01.02.2020р., зареєстрованого в реєстрі за номером №2-187.

Вищевказане свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в спадковому реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 01.02.2020р. №59242378.

Право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_2 , зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2020р. №198598469.

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 0,0694 гектарів, в тому числі за земельними угіддями: малоповерхова забудова - 0,0694га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137600:29:026:0010, цільове призначення: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Михайлюченко С.О. 01.02.2020р., зареєстрованого в реєстрі за номером №2-186.

Вищевказане свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстровано в спадковому реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 01.02.2020р. №59242361.

Право власності на вищевказану земельну ділянку, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.02.2020р. №198598352. (а.с. 9-16).

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.09.2020р. №225280877, з якої вбачається наявність обтяження за №11533627 на нерухоме майно (невизначене майно все майно,), що належить ОСОБА_1 (причина відсутності коду: інша причина відсутності коду), зареєстрованого 25.08.2011р. 08:56:19 за №11533627 реєстратором: Харківська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 28316603, 23.08.2011р., Ленінським відділом Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - ДВ 19. (а.с. 20).

З огляду на ту обставину, що виконавче провадження, за яким постановою державного виконавця було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 знищено, захист майнових прав позивача, у спосіб оскарження бездіяльності державного виконавця неможливий, в зв`язку з чим цивільне право підлягає захисту шляхом ухвалення рішення про зняття арешту, накладеного згаданою раніше постановою державного виконавця.

Наявність арешту на майно, що належить позивачці ОСОБА_1 на праві власності та підтверджено державною реєстрацією, перешкоджає їй, як власнику в повній мірі користуватись та розпоряджатись своїм майном, що відповідно суперечить принципам верховенства права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України , ст.ст. 386 , 381 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.319 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до п. 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03 червня 2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та II до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Частина 2 статті 43 ЦПК встановлює, що учасники справи зобовязані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обовязковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки зазначений арешт порушує її законні права, оскільки він перешкоджає їй у реалізації права вільно володіти та розпоряджатись своїм нерухомим майном.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258, 263-265, 274, 280, 354 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 58) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт на невизначене майно, все майно, яке належить ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 23.08.2011 р., 28316603, виданої Ленінським відділом ДВС Харківського міського управління юстиції (код:34952477), зареєстрований реєстратором Харківської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України 25.08.2011р., реєстраційний номер обтяження: 11533627.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 грудня 2020 року.

Суддя