Рішення

від 02.12.2020 по справі 160/10082/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Справа № 160/10082/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м.Дніпро справу за позовом Фермерського господарства "ОНІКС-1" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства "ОНІКС-1" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1785580/34196064 від 31.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 17.07.2020 в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 17.07.2020 днем її фактичного подання - 23.07.2020;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №1785579/34196064 від 31.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 19.07.2020 в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 19.07.2020 днем її фактичного подання - 23.07.2020.

- стягнути на користь Фермерського господарства ОНІКС-1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області судові витрати за сплату судового збору у сумі 4204,00 грн. та 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ним, засобами електронного зв`язку, направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні, але їх реєстрацію зупинено із посиланням на п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Такі пояснення та документи надано позивачем до контролюючого органу, однак останнім прийнято відповідні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Позивач зазначає про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних та, як наслідок, відмову в їх реєстрації. Зазначені рішення позивач вважає необґрунтованими та таким, що порушують норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області 30.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказує, що позивачем подано на реєстрацію податкові накладні, однак останнім не надано ТТН, акти виконаних робіт на послуги перевезення, а договір оренди з ОСОБА_1 не завірений нотаріально. Також, контролюючий орган зазначає, що позивач не включений до переліку ризикових платників податків. Щодо вимоги позивача про стягнення з контролюючого органу витрат на правову допомогу, останнім будь-яких заперечень не надано, також не заявлено будь-яких клопотань щодо зменшення таких витрат.

ДПС України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось, жодних клопотань до суду не надано.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована доводами позовної заяви.

Крім того, 20.11.2020 від позивача до суду надійшла заява про компенсацію витрат на правову допомогу, докази направлення якої на адресу відповідачів містяться в матеріалах справи.

Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області та від ДПС України жодних заперечень на подану заяву до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФГ ОНІКС-1 є юридичною особою та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як платник єдиного податку IV групи та є платником ПДВ з 19.08.2017, що підтверджується відповідним витягом, який наявний в матеріалах справи.

Видами господарської діяльності підприємства є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.46 розведення свиней; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

ФГ ОНІКС-1 знаходиться за адресою: 51324, Дніпропетровська обл., Юр`ївський р-н., с. Водяне, вул. Дзержинського, 92. Станом на 01.07.2020 на підприємстві працювало 8 осіб, що підтверджується Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2020 року (Форма 1 ДФ).

Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Варварівської сільської ради №150 від 31.01.2020 ФГ ОНІКС-1 на території Варварівської сільської ради має в обробітку землі загальною площею 421,5276 га.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором оренди від 01.07.2019 ФГ ОНІКС-1 орендує складські приміщення (2465 кв.м) - 1/2 від загальної площі 4930 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Для обробітку землі позивач використовує власну техніку, а саме: два трактори (трактор колісний БЕЛАРУС-1025.3 та трактор колісний Т-150К), вантажний автомобіль, напівпричіп - самоскид марки ВОDЕХ , що підтверджується: свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 105. Також позивач орендує комбайн у ФГ Наталка , що підтверджується Договором оренди комбайну від 01.07.2020.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено наступні податкові накладні:

- №5 від 17.07.2020 на адресу ТОВ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ на загальну суму 407 575,69 гри., в тому числі ПДВ 67 929,28 грн.;

- №6 від 19.07.2020 на адресу ТОВ Компанія ГРЕЙНФІЛД на загальну суму 892 091,83 грн., в тому числі ПДВ 148 681,97 грн.

Щодо податкової накладної №5 від 17.07.2020, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ Фермерів та приватних землевласників (Покупець) та ФГ ОНІКС-1 (Постачальник) укладено Договір поставки №16-02 від 16.07.2020, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та продати покупцю пшеницю 2-го класу врожаю 2020 року, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у Договорі.

Згідно з п.3.1 Договору, ціна товару без ПДВ за цим Договором складає 4 333,33 грн. за одну метричну тонну. Ціна товару з ПДВ за цим Договором складає 5200,00 грн. за одну метричну тонну.

Умова договору (п.3.1.) сторони визначили, що у вартість товару входять всі витрати на завантаження товару в пункті поставки на автомобільний транспорт покупця, а також всі інші витрати продавця, понесені ним до моменту поставки товару на умовах цього Договору, включаючи витрати до доведення товару до якісних показників.

Відповідно до п.4.1. Договору продавець зобов`язався здійснити поставку товару на умовах ЕXW (франко-зерновий склад відповідно до правил Інктермс 2010) - 51324, Дніпропетровська обл., Юр`ївський р-н., с. Водяне, вул. Дзержинського, 92.

Згідно з п.5.1. Договору покупець зобов`язався здійснити оплату в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний банківський рахунок продавця. Оплата кожної партії товару здійснюється у два етапи:

- 80% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 1-го робочого дня після отримання рахунку на оплату;

- 20% вартості відповідної партії товару сплачується покупцем протягом 2- х робочих днів після завершення здійснення покупцем перевірки правильності реєстрації продавцем відповідної податкової накладної в ЄРПН, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством щодо реєстрації, належного заповнення податкових накладних та надання продавцем усіх документів на товар, які визначені в п.6.1.1. Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено рахунок на оплату №5 від 16.07.2020 на загальну суму 407 575,69 грн., в тому числі ПДВ - 67 929,28 грн. та поставлено товар (пшеницю врожаю 2020 року) у кількості 78,38 тон, що підтверджується видатковою накладною №5 від 17.07.2020 на загальну суму 407 575,69 грн., в чому числі ПДВ - 67 929,28 грн. та довіреністю №3 від 16.07.2019. Транспортування товару здійснювалося за рахунок покупця.

В свою чергу, ТОВ Фермерів та приватних землевласників сплатило на користь ФГ ОНІКС-1 407 575,69 грн., в тому числі ПДВ - 67 929,28 грн., що підтверджується банківською випискою за 20.07.2020, копія якої наявна в матеріалах справи.

Враховуючи положення статей 187 та 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) по факту поставки товару (пшеницю врожаю 2020 року), позивачем складено податкову накладну №5 від 17.07.2020 та направлено на реєстрацію до ЄРПН.

Щодо податкової накладної №6 від 19.07.2020, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ФГ ОНІКС-1 (Постачальник) та ТОВ Компанія ГРЕЙНФІЛД (Покупець) укладено Договір поставки №82-К від 17.07.2020, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, українського походження, врожаю 2020 року на умовах, зазначених у даному Договорі.

Згідно з п.1.2. Договору сторони визначили, що базисні показники, кількість, асортимент, ціна товару, інші умови, зазначено у Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору.

В Специфікації №1 до Договору поставки №82-К від 17.07.2020 сторони визначили поставити пшеницю врожаю 2020 року (160 тонн ) за ціною 1 тонна- 4666,67 без ПДВ. Загальна сума з урахуванням ПДВ становить - 896 000,64 грн., у тому числі ПДВ - 149 333,44 грн.

В Специфікації №1 сторони також визначили умови поставки, а саме: СРТ склад Покупця, що розташований за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., с.Партизанське, вул. Заводська, 18 а.

Термін поставки: в строк до 21.07.2020 включно.

Умови оплати:

- 80% - протягом 2-х банківських днів після поставки товару і надання всіх необхідних документів згідно пункту 2.4. Розділу 2 даного Договору.

- 20 % - протягом 2-х банківських днів після реєстрації податкової накладної в програмі М.Е.Dос .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу покупця складено рахунок на оплату №6 від 19.07.2020 на загальну суму 892 091,83 грн., в тому числі ПДВ - 148 681,97 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу покупця товар (пшеницю врожаю 2020 року) у кількості 159,302 тонни, що підтверджується видатковою накладною №6 від 19.07.2020, копія якої міститься в матеріалах справи.

Транспортування товару здійснювалося за рахунок позивача, що підтверджується: договором перевезення №02/07/2020 від 01.07.2020 укладеного з ФОП ОСОБА_2 , актом приймання - передачі наданих послуг №04 від 20.07.2020 до договору перевезення №02/07/2020 від 01.07.2020, платіжним дорученням №97 від 21.07.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, покупцем сплачено на користь ФГ ОНІКС- 1 713 673,46 грн., в тому числі ПДВ - 118 945,58 грн., що підтверджується банківською випискою за 22.07.2020, яка міститься в матеріалах справи.

Враховуючи положення статей 187 та 201 ПК України, по факту поставки товару (пшениці врожаю 2020 року) позивачем складено податкову накладну №6 від 19.07.2020 та направлено на реєстрацію до ЄРПН.

Податкові накладні №5 від 17.07.2020 та №6 від 19.07.2020 засобами електронного зв`язку 23.07.2020 направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Однак, відповідно до квитанцій від 23.07.2020, податкові накладні №5 від 17.07.2020 та №6 від 19.07.2020 було прийнято, але їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено з наступних підстав: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/ послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На підтвердження реальності фінансово - господарських операцій по даним податковим накладним позивачем направлено до контролюючого органу відповідні документи та пояснення.

Проте, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДПС у Дніпропетровській області, було прийнято:

- рішення №1785580/34196064 від 31.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 17.07.2020;

- рішення №1785579/34196064 від 31.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 19.07.2020.

Зі змісту рішень вбачається, що підставою для їх прийняття стало: неподання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Дані рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг, останні залишені без задоволення, а рішення комісії - без змін.

Не погодившись з рішеннями ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, який набрав чинності 01.02.2020 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної /розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як вже було встановлено судом, реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідач п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, суд звертає увагу контролюючого органу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, під час зупинення реєстрації податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1245/34216 13.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 - 4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №5 від 17.07.2020 та №6 від 19.07.2020, суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що ПК України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на викладене, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд керується приписами ч.4 ст.245 КАС України за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд доходить висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд враховує приписи п.п. 19, 20 Порядку №1246, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки контролюючим органом не доведено правомірності своїх дій щодо відмови в реєстрації податкових накладних, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення №122 від 14.08.2020 про сплату судового збору у сумі 4204,00 грн.

Враховуючи викладене, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України на користь позивача по 2102 грн. з кожного з відповідача.

Вирішуючи питання щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. п. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи дане питання, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача у даній справі здійснювала адвокат ОСОБА_3 , яка є працівником Адвокатського об`єднання Віннерлекс .

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням Віннерлекс та позивачем укладено договір про надання правничої допомоги від 13.08.2020.

Відповідно до пункту 1.1. та 1.2. Договору, Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити відповідно до умов Договору надану Адвокатським об`єднанням правову допомогу та витрати, пов`язані з виконанням Договору, що здійснюються Адвокатським об`єднанням.

Конкретний вид та обсяг правової допомоги за Договором сторонами зазначається в специфікації, що є невід`ємним додатком до Договору, яка відображає доручення Клієнта Адвокатському об`єднанню на надання певної правової допомоги, а також визначає орієнтовний обсяг часу, що має бути витрачений Адвокатським об`єднанням на надання правової допомоги, та її вартість відповідно до такого обсягу.

Як визначено пунктом 3.4 Договору при виконанні Адвокатським об`єднанням своїх зобов`язань за Договором, сторони складають двосторонній акт приймання-передачі наданих послуг у двох примірниках (по одному для кожної Сторони). Додатками до зазначеного акту можуть бути (за погодженням Сторін):

- Звіт про надану правову допомогу, де із погодинною деталізацією вказується конкретний вид та обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги;

- Звіт про фактичні витрати, пов`язанні виконанням Договору - складається у випадку понесення Адвокатським об`єднанням додаткових витрат згідно із п. 2.2.13, 4.5 Договору із обов`язковим долученням копій документів, якими підтверджується здійснення таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги від 13.08.2020;

- специфікація №1 до договору від 13.08.2020 на загальну суму 25000 грн.;

- рахунок на оплату юридичних послуг згідно Договору про надання правової допомоги від 13.08.2020 на загальну суму 25000 грн.;

- платіжне доручення №123 від 14.08.2020 на загальну суму 25000 грн.;

- наказ (розпорядження) №28-ВК від 20.07.2017 про прийняття на роботу ОСОБА_3 ;

- наказ (розпорядження) №6/19-К від 29.03.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_4 .

Розглянувши подані позивачем докази на підтвердження витрат на правоу допомогу, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні акт приймання-передачі наданих послуг та Звіт про надану правову допомогу, як то передбачено п.3.4 Договору, а тому у суду відсутні підстави вважати, що Адвокатським об`єднанням надано правову допомогу в тих обсягах та розмірі, що заявляються до відшкодування.

Суд не приймає до уваги розрахунок, який наведено у Специфікації №1 до договору, оскільки остання, відповідно до 1.2 Договору, визначає лише орієнтовний обсяг часу, що має бути витрачений Адвокатським об`єднанням на надання правової допомоги. Крім того, суд зазначає, що Специфікація №1 складена 13.08.2020, а позов до суду подано 25.08.2020, що свідчить про те, що станом на 13.08.2020 позивач не міг знати про кількість витраченого часу для підготовки та подання позовної заяви, а сама Специфікація №1 лише орієнтовно визначає обсяги витраченого часу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката в тих обсягах та розмірі, які заявлені до відшкодування у зв`язку з чим вимога щодо компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 243, 246, 250, 257 - 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства "ОНІКС-1" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1785580/34196064 від 31.07.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 17.07.2020.

Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №1785579/34196064 від 31.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 19.07.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 17.07.2020 та податкову накладну №6 від 19.07.2020 днем їх фактичного подання - 23.07.2020.

Стягнути на користь Фермерського господарства "ОНІКС-1" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.

Стягнути на користь Фермерського господарства "ОНІКС-1" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська