ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року Справа № 280/6565/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.06.2020 №0036597-5405-0833.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи призначено без повідомлення/виклику сторін.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що йому дійсно належить на праві власності нерухоме майно - господарські будівлі, ангар, навіс, які розташовані на земельній ділянці з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що згідно довідки ПП Токмак-проект №78 від 25.05.2020 належне йому нерухоме майно відноситься до будівель сільськогосподарського призначення, лісового та рибного господарства, а саме код 1271.9 - будівлі сільськогосподарського призначення - інші. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що належне йому нерухоме майно не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пп.266.2.2 ж п.266.2 ст.266 ПК України. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі Б-2 (споруди) з прилеглими господарсько-побутовими будівлями та внутрішньо-дворовими спорудами загальною площею 1521,3 кв.м ( АДРЕСА_1 ). Разом з тим, відповідач зазначає, що позивач є власником споруди, яка відсутня у переліку будівель, які відносяться до класу 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства , у зв`язку з чим пільга передбачена пп.266.2.2 ж п.266.2 ст.266 ПК України не підлягає застосуванню. Також, відповідач звертав увагу на те, що позивачем 19.06.2015 припинено підприємницьку діяльність, що на думку відповідача свідчить про те, що позивачем не здійснюється виробництво сільськогосподарської продукції та при цьому нерухомість не належить згідно технічних та реєстраційних документів до будівель сільськогосподарського призначення та не використовується у сільгоспвиробництві. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником господарської будівлі, загальна площа 1521.3 кв.м., додаткові відомості - господарська будівля Б-2, з прилеглими господарсько-побутовими будівлями та внутрішньо-дворовими спорудами згідно технічної документації (а.с.15).

В графі відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна зазначено - ангар, В; навіс, Д; оглядова яма, б; вбиральня, Г; свердловина, К; паркан, І; ворота, ІІ; паркан, ІІІ; басейн, IV.

16.06.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0036597-5405-0833, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в розмірі 12696,77 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю спірного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що належний йому об`єкт нерухомого майна не є об`єктом оподаткування, відповідно до пп.266.2.2 ж п.266.2 ст.266 ПК України, оскільки такий об`єкт нерухомого майна відноситься до будівель сільськогосподарського призначення, а позивач є сільськогосподарським товаро виробником.

Відповідач заперечуючи проти позову навпаки вказував на те, що доказів належності об`єкту до будівель сільськогосподарського призначення не має, а позивач не веде діяльності з виготовлення сільгосппродукції, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування пп.266.2.2 ж п.266.2 ст.266 ПК України.

Згідно статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

В свою чергу, підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

При цьому, відповідно до пп.266.2.2 ж п.266.2 ст.266 ПК України, не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Правовий аналіз цієї норми вказує на те, що її застосування передбачає наявності двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Так, згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року № 507, клас будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства з кодом 1271 включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін. При цьому, він не включає споруди зоологічних та ботанічних садів (2412). До будівель з кодом 1271 відноситься: будівлі для тваринництва (1271.1); будівлі для птахівництва (1271.2), будівлі для зберігання зерна (1271.3), будівлі силосні та сінажні (1271.4), будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства (1271.5), будівлі тепличного господарства (1271.6), будівлі рибного господарства (1271.7), будівлі підприємств лісівництва та звірівництва (1271.8), будівлі сільськогосподарського призначення інші (1271.9).

Звільнення від сплати податку та збору - це одна із форм надання податкової пільги (підпункт г пункту 30.9 статті 30 ПК).

Відповідно до пункту 30.2 цієї статті 30 Податкового кодексу Укоаїни підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пільга, встановлена підпунктом ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.

Виходячи із буквального тлумачення цієї норми, з урахуванням значення слова призначення як мета використання чого-небудь , відповідати меті , можна зробити висновок, що будівлі і споруди, про які йдеться в цій нормі, повинні відповідати меті, способу та критеріям використання у сільськогосподарській діяльності. Вимоги, що будівлі і споруди повинні використовуватися (експлуатуватися) у сільськогосподарській діяльності текст цієї норми не містить.

На користь висновку, що норма підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України не ставить у залежність право на податкову пільгу від фактичного використання об`єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності, свідчить і подальше законодавче уточнення правового регулювання. Законом України від 23.11.2018 за № 2628-VIII, підпункт ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно з якою не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Як і Законом України від 28.12.2014 за №71-VIII, законодавець не встановив обов`язку сільськогосподарського товаровиробника безпосередньо використовувати будівлі/споруди у сільськогосподарській діяльності, а умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування визначив цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Судом встановлено, що спірний об`єкт нерухомого майна щодо якого визначено грошове зобов`язання розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2311000000:01:001:0448, площа 2 га, яка має цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, а відповідно і будівлі розташовані на зазначеній земельній ділянці мають за призначенням мають використовуватись в сільськогосподарській діяльності.

Суд зауважує, що в матеріалах справи справі відсутні докази того, що позивач протягом 2019 року використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської, діяльності.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що ОСОБА_1 не є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки припинив підприємницьку діяльність у 2015 році, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про особисте селянське господарство , особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Статтею 4 Закону України Про особисте селянське господарство визначено, що особисті селянські господарства підлягають обліку.

Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Згідно положень статті 6 Закону України Про особисте селянське господарство , до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім`ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.

Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону.

Судом для повного, всебічного та об`єктивного вирішення адміністративної справи витребувано від Токмацької міської ради інформацію щодо обліку ОСОБА_1 , як особи що веде особисте селянське господарство, тобто є сільськогосподарським товаровиробником.

Відповідно до отриманої інформації, судом встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема є засновником Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Виноградар Запоріжжя (код ЄДРПОУ 37638010), який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин був чинний Закон України Про сільськогосподарську кооперацію , який визначав правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів.

Відповідно до статті 1 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію , сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - сільськогосподарський кооператив, що утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб - виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію , засновниками та членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути виробники сільськогосподарської продукції - юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу.

Частиною 2 статті 9 Закону України Про сільськогосподарську кооперацію передбачено, що сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є власниками сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами - виробниками сільськогосподарської продукції. Власниками сільськогосподарської продукції, яка заготовляється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та керівником ТОВ "ЗАМОЖНЕ" (код ЄДРПОУ 22155813), яке до реорганізації мало статус Фермерського господарства, та здійснює діяльність пов`язану з сільськогосподарським товаровиробництвом.

Наведені вище обставини не були враховані контролюючим органом при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення, а відповідно і необґрунтовано не застосовано до спірних правовідносин положення підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що під час прийняття спірних рішень відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сума сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області. В свою чергу, сума банківської комісії в розмірі 23,2 грн. відшкодуванню не підлягає, оскільки не включається до складу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.06.2020 №0036597-5405-0833.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова

Дата ухвалення рішення 30.11.2020
Оприлюднено 03.12.2020

Судовий реєстр по справі 280/6565/20

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 23.11.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 18.11.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 20.10.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Постанова від 15.09.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 15.09.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 14.09.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 14.09.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 28.04.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 28.04.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 26.02.2021 Третій апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Рішення від 30.11.2020 Запорізький окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 06.11.2020 Запорізький окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 23.09.2020 Запорізький окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 280/6565/20

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону