Ухвала

від 26.11.2020 по справі 380/7937/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7937/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

26 листопада 2020 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

представника позивача Петришина А.М.,

представників відповідача Гринихи Х.І,.

представника третьої особи Луціва М.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача про поновлення строку, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Громадської організації Народне антикорупційне бюро до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство Зелене місто про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації Народне антикорупційне бюро код ЄДРПОУ: 42576191, місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. Кавалерідзе, буд. № 08, кв. № 140 (далі - позивач) до виконавчого комітету Львівської міської ради код ЄДРПОУ: 26256622, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1 (далі - відповідач), в якій позивач просив визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво Львівському комунальному підприємству Зелене місто механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів по АДРЕСА_1 від 07.12.2018 № 1343.

Ухвалою від 01.10.2020 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство Зелене місто (далі - третя особа).

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про поновлення строку. Вказана заява обґрунтована тим, що з відповіді відповідача у справі від 18.05.2020 він дізнався про те, що планується будівництво механіко-біологічного комплексу з перевантаження та переробки твердих побутових відходів. До зазначеного листа долучено копію оскарженого рішення. Позивач вважає, що оскаржене рішення є індивідуальним актом. Факт його оприлюднення не створює обов`язку для позивача дізнатись про нього. За таких обставин, на думку позивача, позов подано у межах строку, встановленого законом.

22.10.2020 представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив строк звернення до суду, що підтверджується поширенням ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі статті керівником Громадської організації Народне антикорупційне бюро . До того ж, оскаржене рішення оприлюднене на офіційному сайті Львівської міської ради 07.12.2018. Представник відповідача також зазначив, що позивач не навів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому позов необхідно залишити без розгляду.

У підготовчому засіданні представник позивача заяву про поновлення строку підтримав та просив суд її задовольнити. Проти клопотання про залишення позову без розгляду заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Вказав на те, що містобудівні умови та обмеження носять триваючий характер, тому, на його думку, оскаржене рішення не вичерпало себе в часі.

У підготовчому засіданні представник відповідача та третьої особи клопотання про залишення позову без розгляду підтримали та просили суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши заяву про поновлення строку та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

В абзаці першому частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Суд вказує на те, що значення процесуальних строків в адміністративному процесі полягає у тому, що вони стабілізують та впорядковують адміністративно-процесуальні правовідносини, дисциплінують всіх учасників адміністративного судочинства, включаючи суд.

Процесуальні строки є активними засобами впливу на поведінку учасників в адміністративному процесі тому, що гарантують їм можливість належним чином підготуватись та реалізувати необхідні процесуальні дії, й не дають можливості невиправдано затягувати процес.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою містобудівні умови та обмеження є індивідуальним актом (актом індивідуальної дії).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 23.06.1997 № 2-зп (справа 3/35-313), яка зводиться до того, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Оскаржені містобудівні умови визначають вичерпний ряд дій, які необхідно здійснити Львівському комунальному підприємству Зелене місто : отримати дозволи, погодити документи з відповідними органами, тощо, тобто, містобудівні умови, на відміну нормативно-правових актів не містять вимог до правил поведінки необмеженого кола осіб на постійній основі, а лише Львівського комунального підприємства Зелене місто і стосовно конкретних правовідносин, і дійсно вичерпують свою дію після їх виконання.

З огляду на вказане, суд відхиляє аргументи позивача про те, що містобудівні умови та обмеження носять триваючий характер, оскільки це є відмінною ознакою, яка притаманна саме нормативно-правовим актам.

Враховуючи наведене, суд вважає, що строк звернення до суду з позовом про оскарження рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво Львівському комунальному підприємству Зелене місто механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів по АДРЕСА_1 від 07.12.2018 № 1343 становить шість місяців.

Як встановив суд, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво Львівському комунальному підприємству Зелене місто механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів по вул.Пластовій 13 № 1343 прийняте 07.12.2018.

Суд звертає увагу на положення абзацу першого частини одинадцятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в України , згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Крім цього, відповідно до пункту 2 частини першої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Підпунктом 4.1.1 Стандартів внутрішньої роботи у Львівській міській раді та її виконавчих органах, установах, організаціях, комунальних підприємствах, затверджених рішенням виконавчого комітету львівської міської ради від 11.02.2011 №139, встановлено, що основним електронним інформаційним ресурсом Львівської міської ради є офіційний сайт Львівської міської ради (www.city-adm.lviv.ua).

У пункті 2.11. Регламенту виконавчого комітету Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.10.2017 №903, встановлено, що відкритість роботи виконавчого комітету Львівської міської ради забезпечується шляхом оприлюднення його рішень у засобах масової інформації, у тому числі електронних, шляхом розміщення інформації на веб сторінці Львівської міської ради.

Суд встановив, що оскаржене рішення оприлюднене на офіційному сайті Львівської міської ради 07.12.2018 о 14:23 год., що підтверджується також листом ЛКП Міський центр інформаційних технологій від 19.02.2020 № 4-0406-5177.

Таким чином, оскаржене позивачем рішення, починаючи з 07.12.2018 було у вільному доступі, що позивач не спростував.

З огляду на викладене, суд вважає, що шестимісячний строк звернення до суду почав свій перебіг саме з 07.12.2018.

Відтак останнім днем оскарження рішення виконавчого комітету Львівської міської ради Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на будівництво Львівському комунальному підприємству Зелене місто механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів по АДРЕСА_1 від 07.12.2018 № 1343 було 07.06.2019.

Разом з тим, позивач звернувся до суду лише 28.09.2020, тобто більш як через 1,5 року з дати прийняття та оприлюднення оскарженого рішення, що свідчить про пропуск строку звернення до суду.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що про оскаржене рішення дізнався 18.05.2020, а саме з відповіді Організаційного управління Львівської міської ради (арк. справи 7). Суд відхиляє такі доводи, оскільки містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на будівництво ЛКП Зелене місто механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки побутових відходів на вул. Пластовій, 13, набрали чинності з моменту їх затвердження та оприлюднення, тобто 07.12.2018 є тією датою з якої слід пов`язувати початок перебігу строку на звернення до суду. Доказів того, що з 07.12.2018 позивач був обмежений у доступі до загальнодоступної інформації, не надано. Разом з тим варто звернути увагу на долучені до матеріалів справи скріншоти сторінки засновника Громадської організації Народне антикорупційне бюро ОСОБА_1 у соціальній мережі Facebook , з яких видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 такий поширив статтю інтернет-видання ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якій згадується про оскаржене рішення (арк. справи 31-32). ОСОБА_1 не спростував вказану вище обставину, не надав суду доказів того, що його сторінка у Facebook, з якої зроблений скріншот, створена чи підтримується іншою особою.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ),

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Крім цього, суд зауважує, що позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, тобто визнає факт його пропуску, разом з тим, не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.

Таким чином, заява позивача про поновлення строку не підлягає до задоволення.

У відповідності до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 вказаного Кодексу.

Враховуючи наведене, суд дійшов до переконання про наявність підстав для залишення позову без розгляду, а тому клопотання представника відповідача необхідно задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір позивачу необхідно повернути Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2102,00 грн., сплачений згідно з квитанцією від 25.09.2020 № 18497421.

Керуючись статтями 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку - відмовити.

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Залишити без розгляду позовну заяву Громадської організації Народне антикорупційне бюро до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство Зелене місто про визнання протиправним та скасування рішення.

Повернути з Державного бюджету України на користь Громадської організації Народне антикорупційне бюро (код ЄДРПОУ: 42576191, місцезнаходження: 79066, м.Львів, вул. Кавалерідзе, буд. № 08, кв. № 140) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала про залишення позову без розгляду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали складений 1 грудня 2020 року.

Суддя Мричко Н.І.