ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №500/2024/20
26 листопада 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мартиць О.І.
за участю:
секретаря судового засідання Семеха В.Т.
представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" адвоката Сідого С.В.
представника відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області Живчик В.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товаритва з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
05 серпня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1574232/37943465 від 21.05.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.03.2020,
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" податкову накладну №1 від 06.03.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" надіслано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №1 від 06.03.2020, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" внаслідок здійснення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" на підставі договору поставки №ADV_VIR_l/2020 від 21.02.2020. Реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На вимогу контролюючого органу позивач по накладній, реєстрацію якої зупинено, надав пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній. За результатами розгляду поданих пояснень та документів, Головним управлінням ДПС в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.05.2020 №1574232/37943465. Позивач вважає зазначене рішення протиправним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, відсутні підстави для відмови у реєстрації.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У справі призначено судове засідання на 10.09.2020.
27.08.2020 від Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив (спільна позиція), в якому представник відповідачів позову не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства комісією ДПС України правомірно винесено оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки, надані позивачем документи не були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Зокрема, позивачем для реєстрації податкової накладної в ЄРПН подано копії окремих документів, проте не надано підтверджуючих документів щодо посіву кукурудзи. Окрім того, документів, що підтверджують супровідні витрати платником не було подано.
На підставі норм статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в судовому засіданні 10.09.2020 розгляд справи відкладено до 12.10.2020, в подальшому до 09.11.2020 та 26.11.2020.
Представником Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України 11.11.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано додаткові пояснення, в яких викладено прохання відмовити в задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань.
26.11.2020 від представника відповідача Державної податкової служби України надійшло до суду клопотання про розгляд справи №500/2024/20 без участі уповноваженого представника. Позицію, викладену у відзиві на позовну заяву підтримує та у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні 26.11.2020 представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідачів Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України проти задоволення позову заперечила, з мотивів наведених у відзиві та додаткових поясненнях.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000950874 позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" є юридичною особою.
Основним видом економічної діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.1).
21.02.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" та товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" укладено договір поставки №ADV_VIR_l/2020, згідно якого позивач зобов`язується поставити та передати у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД 1005 в кількості 691,379 т, а товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість. Згідно пункту 2.2. договору попередня загальна вартість товару з ПДВ становить 2056531,73 грн. Пунктом 2.3. договору передбачено строк поставки товару з 01 листопада 2020 року до 15 листопада 2020 року.
Відповідно до пункту 5.1. договору Покупець здійснює попередню оплату у сумі, що становить гривневий еквівалент 67248,00 доларів США, в тому числі ПДВ. Попередня оплата здійснюється Покупцем не пізніше 10 банківських днів з дати видачі Постачальником Покупцю товарної аграрної розписки. Згідно пункту 5.2, договору для здійснення попередньої оплати Постачальник зобов`язується надати Покупцю рахунок.
Позивачем видано аграрну розписку від 05.03.2020, яка посвідчена Онищак Н.М. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрована в реєстрі за №700. Відповідно до аграрної розписки позивач зобов`язується здійснити поставку 961,379 т кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року. В забезпечення зобов`язань за аграрною розпискою позивач передає в заставу майбутній врожай кукурудзи 2020 року з земельних ділянок, що зазначені в пункті 50 аграрної розписки. Дана застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом №65185762 від 05.03.2020.
На виконання договору поставки №ADV_VIR_1/2020 позивачем виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" рахунок №2 від 05.03.2020 на суму 1663048,20 грн.
Згідно банківської виписки від 06.03.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" перерахувало позивачу 1663048,20 грн., як оплату за с/г продукцію згідно договору №ADV_VIR_1/2020 від 21.02.2020, рахунок №2 від 05.03.2020.
Відповідно до довідок №8 від 16.01.2020 та №18 від 15.01.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" обробляє земельні ділянки в Зборівському районі Тернопільської області на території сіл Вірлів, Храбузна площею 332,2807 га та села Заруддя площею 320,36 га.
Позивач є власником основних фондів, що дозволяють обробляти земельні ділянки, зокрема 2-х комбайнів, навантажувача, 3-х тракторів, жаток, жниварок, зерносушки та іншого обладнання необхідного для вирощування сільськогосподарських культур, про що свідчать оборотно-сальдові відомості по рахунку 104 та 105.
Залишки кукурудзи на початок 2020 року відсутні, що підтверджується звітом про реалізацію продукції сільського господарства за січень-квітень 2020 року за формою №21-заг та квитанцією про подачу даного звіту до органів статистики №2 від 04.05.2020.
Згідно звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01.12.2019 форма 29-сг, посів ярих культур, до яких відноситься кукурудза становить 342,64 га. Подача такого звіту до органів статистики підтверджується квитанцією №2 від 29.11.2019.
Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року форма 4-сг кукурудзою засіяно 100 га. Підтвердженням подачі звіту до органів статистики є квитанція №2 від 28.05.2020р.
Для вирощування кукурудзи позивачем укладено з товариством з обмежено відповідальністю "Агросем" договір поставки №20.12.19-77 від 20.12.2019 на поставку насіння кукурудзи, що також підтверджується специфікацією №1 від 20.12.2019, рахунком на оплату по замовленню №6214 від 20.12.2019, платіжним дорученням, про часткову оплату №1254 від 24.12.2019, видатковою накладною №АГ-05/02121 від 05.02.2020, товарно-транспортною накладною №44 від 05.02.2020, сертифікатом, що засвідчує посівні якості насіння від 20.01.2020 №067523, свідоцтвом на гібридне насіння №251 від 05.02.2020.
Для забезпечення вирощування сільськогосподарських культур позивачем укладено з ТОВ "Скіфія" договір поставки №СД.002 від 04.07.2019 на поставку мінеральних добрив, що також підтверджується додатком №3 від 29.01.2020, платіжним дорученням №728 від 04.02.2020, накладною №46 від 05.02.2020, товарно-транспортними накладними від 05.02.2020.
Для забезпечення вирощування сільськогосподарських культур позивачем укладено з ПрАТ "Галнафтохім" договір поставки зі складу №П-21-1208 від 03.02.2020 на поставку добрив, що також підтверджується платіжним дорученням №729 від 04.02.2020, видатковою накладною №ТР400000114 від 05.02.2020 та видатковою накладною №ТР400000115 від 05.02.2020, товарно-транспортною накладною №1 від 05.02.2020 та товарно-транспортною накладною №2 від 05.02.2020.
Перевезення добрив проводилося перевізником ТОВ "Скіфія", що підтверджується договором про надання транспортних послуг №12 від 30.01.2020, актом здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №47 від 05.02.2020, ом транспортних послуг, платіжним дорученням №736 від 14.02.2020.
Для забезпечення вирощування сільськогосподарських культур позивачем укладено з ТОВ "Тернопіль-Нафта" договір поставки нафтопродуктів №20/16-Т від 07.09.2016 на поставку бензину та дизпалива, що підтверджується видатковою накладною №20 від 21.02.2020, видатковою накладною №21 від 21.02.2020, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №16 від 21.02.2020, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №17 від 21.02.2020, платіжним дорученням №148 від 10.03.2020, платіжним дорученням №270 від 23.03.2020.
За наслідками даної господарської операції товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" складено податкову накладну №1 від 06.03.2020 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції №9064501406 від 27.03.2020 податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена, у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/ послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.
Позивачем надано пояснення щодо зупинення реєстрації вказаної податкової накладної №1 від 06.03.2020 за №1 від 20.05.2020 разом з копіями документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній.
Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1574232/37943465 від 21.05.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстави ненадання копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому зазначається, що (документи, які не надано, підкреслити). Також не надано позивачем розрахункових документів, та/або банківських виписок з особових рахунків.
Позивачем подано скаргу від 28.05.2020 на рішення №1574232/37943465 від 21.05.2020 з вимогою скасувати рішення та зареєструвати податкову накладну.
Скарга рішенням за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №22727/37943465/2 від 10.06.2020 залишено без задоволення та рішення №1574232/37943465 від 21.05.2020 без змін з підстав ненадання копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; надання копій документів, які складені з порушенням законодавства. Знову ж таки в цьому рішенні не зазначено конкретного переліку документів, які не надані чи складені з порушенням законодавства.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України)
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної вище норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165, яка набула чинності з 01.02.2020 року, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункту 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Відповідно до отриманого товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" рішення комісії регіонального рівня операція, відображена у податковій накладній відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, у повідомленні про зупинення контролюючий орган вказав на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/ послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання.
Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Відтак, повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до нього пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання, прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Однак, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 06.03.2020 стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
На підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем подані пояснення з підтверджуючими документами.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів: договір поставки №ADV_VIR_ 1/2020 від 21.02.2020, аграрна розписка від 05.03.2020, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №65185762 від 05.03.2020, рахунок №2 від 05.03.2020, банківська виписка за 06.03.2020, обороти по рахунку 361 за 01.01.2020-20.05.2020, довідка виконкому Зборівської міської ради №8 від 16.01.2020, довідка Зарудянської сільської ради №18 від 15.01.2020, звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01.12.2019 форма 29-сг, квитанція №2 від 29.11.2019 про подання звіту форми 29-сг, звіт про реалізацію продукції сільського господарства за січень-квітень 2020 року за формою №21-заг, квитанція №2 від 04.05.2020 про подання звіту №21-заг, оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 від 20.05.2020, оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 від 20.05.2020, платіжне доручення №822 від 06.03.2020, суд дійшов висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної №1 від 06.03.2020.
Крім того, суд звертає увагу, що надати для розгляду документи, які зазначені в рішенні №1574232/37943465 від 21.05.2020, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), не було можливості, оскільки податкова накладна реєструвалася у зв`язку з проведенням попередньої оплати, в той час коли поставка товару мала проводитися в листопаді 2020 року.
У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Одночасно, в межах даного спору суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості платника податку, та те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.
В даному випадку, під час розгляду справи не здобуто доказів щодо обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21.05.2020 №1574232/37943465 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб".
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №1 від 06.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у її дискреційні повноваження.
Відповідно до присів статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду відповідно до платіжного доручення №789 від 22.07.2020 сплачено судовий збір у сумі 4204,00 грн.
Позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а тому, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Тернопільській області, оскільки саме цей відповідач допустив порушення прав позивача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини друга статті 134 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено у частині п`ятій статті 134 України КАС, згідно якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) вказав, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відтак, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, п.30). У пункті 269 рішення у цій справі Судом зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Статтею 19 Закону №5076-VI визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Представником позивача адвокатом Сідим С.В. на підтвердження заявлених вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу на суму 17000,00 грн., подано договір про надання правової допомоги від 20 липня 2020 року, довіреність №01 від 20 липня 2020 року, акт №А-00000002 здачі - прийняття робіт (надання послуг), детальний опис витрат на правничу допомогу, платіжне доручення №801 від 05.08.2020 на суму 17000,00 грн.
Судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу у цій справі представником позивача оцінено у наступних розмірах: вивчення матеріалів та законодавства відносно спору - 2000,00 грн., збір та підготовка доказів 3000,00 грн., підготовка та подання позовної заяви - 3000,00 грн., участь в судовому розгляді позовної заяви в суді першої інстанції - 9000,00 грн.
Дослідивши надані позивачем документи та враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що розмір заявлених представником позивача до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Так, суд зазначає, що дана справа відноситься до справ незначної складності та розглядалась судом в спрощеному позовному провадженні.
На думку суду, заявлені представником позивача до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, значенням справи для сторони.
Відтак, на користь позивача слід присудити витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21.05.2020 №1574232/37943465 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб".
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" податкову накладну №1 від 06.03.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" судовий збір в розмірі 4204,00 грн. сплачений згідно платіжного доручення №789 від 22.07.2020 та 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 грудня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товаритво з обмеженою відповідальністю "Вірлів - Хліб" (місцезнаходження: с. Вірлів, Зборівський район Тернопільська область, 47241, код ЄДРПОУ 37943465);
відповідачі:
- Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393);
- Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 43142763.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2020 |
Оприлюднено | 04.12.2020 |
Номер документу | 93236464 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мартиць Оксана Іванівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мартиць Оксана Іванівна
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Мартиць Оксана Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні