Рішення

від 01.12.2020 по справі 500/3091/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3091/20

01 грудня 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Приватного підприємства "Біоресурссервіс" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Біоресурссервіс" про стягнення податкового боргу.

Позов Головне управління ДПС у Тернопільській області мотивує тим, що Приватне підприємство "Біоресурссервіс" як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов`язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 157979,09 грн. (основний платіж - 147146,00 грн., штрафні санкції - 10279,40 гри., пеня - 553,69 грн.) по податку на додану вартість.

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом відповідач відзиву на позовну заяву не направив.

Ухвалою від 12.11.2020 судом ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 01 грудня 2020 року о 09:45 год.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи відповідну заяву учасника процесу про розгляд справи без його участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що приватне підприємство БІОРЕСУРССЕРВІС (код ЄДРПОУ 34043267) зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Тернопільській області, як платник податків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов`язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем, згідно довідки про наявність податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 157979,09 грн. (основний платіж - 147146,00 грн., штрафні санкції - 10279,40 гри., пеня - 553,69 грн.) по податку на додану вартість.

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв`язку з несплатою узгодженого зобов`язань, нарахованих платником самостійно згідно, декларацій з податку на додану вартість №9171670647 від 20.07.2020 року за звітний період 06 місяць 2020 року в сумі 27427,00 грн., уточнюючого розрахунку №9202980724 за 01.05.2020 основного платежу 40310,00 грн., штрафні санкції 1209,00 грн., №9206472163 від 20.08.2020 року за звітний період 07 місяць 2020 в сумі 51877,00 грн., №9237884676 від 21.09.2020 за звітний період 08 місяць 2020 в сумі 27532,00 грн., а також нараховано згідно податкового повідомлення-рішення:

№0025455204 від 29.07.2020 року винесеного на підставі акта перевірки №2475/19-00-52-04/34043267 від 08.07.2020 року;

Також платнику нараховано пеня, яка виникла у зв`язку із несплатою узгодженого грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки за період 10.02.2020 по 18.08.2020.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11. ст. 56 ПК України).

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідачем не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені в них, вважаються узгодженими.

Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку та розрахунком суми боргу.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виконанням податкового обов`язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до пп. 133.1.1. п.133.1 ст.133 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України)

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Так, відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом виставлено та направлено боржнику податкову вимогу №1028-25 від 01.07.2014 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 157979,09 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Приватного підприємства "Біоресурссервіс" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Приватного підприємства БІОРЕСУРССЕРВІС (код ЄДРПОУ 34043267), що обслуговують такого платника та за рахунок готівки, що належить ПП БІОРЕСУРССЕРВІС кошти у розмірі податкового боргу в сумі 157979 (сто п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 09 коп. по податку на додану вартість на р/р UA73899998031306002900001960, код одержувача 36488038, МФО 899998, код бюджетної класифікації 3014010100 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 грудня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43142763);

відповідач:

- Приватне підприємство "Біоресурссервіс" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Гагаріна 19,м. Шумське,Шумський район, Тернопільська область,47100 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34043267) .

Головуючий суддя Подлісна І.М.