печерський районний суд міста києва
Справа № 757/50364/20-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020101060000280 від 16.09.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
17.11.2020 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020101060000280 від 16.09.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме на наступні об`єкти нерухомості, які перебувають у власності ТОВ «БАКОЛІ», код єдрпоу 43655546:
-
АДРЕСА_1 (група нежитлових приміщень
АДРЕСА_2 (група нежитлових приміщень № 73в);
Нежитлове приміщення, яке на праві власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- АДРЕСА_3 (А нежитлові приміщення група приміщень № 73а, а вхідна група (МЗК), а1 вхідна група).
Нежитлове приміщення, яке на праві власності належить ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 )
- АДРЕСА_3 (А нежитлові приміщення група приміщень № 73а, а вхідна група).
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
У провадженні СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження № 42020101060000280 від 16.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснює Київська місцева прокуратура № 6.
Обгрунтовуючи матеріали клопотання прокурор зазначив наступне:
Досудовим розслідуванням встановлено, що у комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія») на обслуговуванні перебуває житловий будинок АДРЕСА_3 , який відповідно до розпорядження Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» переданий до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Слідством також було встановлено, що за наданими 20.07.2020 ТОВ «Баколі» до відділу управління нежитловим фондом КП «Керуюча компанія» правовстановлюючими документами в обумовленому будинку нежитлове приміщення № 73, загальною площею 175,9 кв. м., відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.01.2018 № 24281757 на праві власності належить ОСОБА_4 . З власником укладено договір на надання послуг.
Нежитлове приміщення № 73а у вказаному вище будинку, загальною площею 78,5 кв. м. відповідно до витягу від 22.12.2017 № 24237848 належало ОСОБА_5 . З власником було укладено договір про надання послуг, але після продажу вказаного нежитлового приміщення ТОВ «Фолегадрос», вказане підприємство КП «Керуюча компанія» не повідомило про факт набуття права власності. Право власності в подальшому було набуто ТОВ «Баколі» 03.07.2020.
Далі, ТОВ «Баколі» до відділу управління нежитловим фондом КП «Керуюча компанія» було надано копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копії планів нежитлових приміщень і експлікації до них, що перебувають у їх власності та знаходяться в будинку АДРЕСА_3 , а саме:
- нежитлове приміщення № 73а, площею 67,1 кв. м.;
- нежитлове приміщення № 73б, площею 54,3 кв. м.;
- нежитлове приміщення № 73 в, площею 49,9 кв. м.
В клопотанні слідчий також зазначив, що при перевірці вказаних документів було встановлено, що група нежитлових приміщень АДРЕСА_4 зареєстровано в ДРРПНМ за реєстраційним номером 1931752880000 та належить ТОВ «БАКОЛІ» (ЄДРПОУ 43655546) відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 03.07.2020 і рішення від 03.07.2020 та внесено запис про право власності.
Відповідно до документації, наявної в КП Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва ОСОБА_5 18.06.2015 заключив договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 73 (сімдесят три), №№ 1, 2, 3 (один, два, три) (групи приміщень АДРЕСА_5 .
Виходячи з матеріалів клопотання, КП Керуючій компанії з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва невідомо яким чином ОСОБА_5 набув права власності на об`єкти нерухомості:
- АДРЕСА_3 (А нежитлові приміщення група приміщень № 73а, а вхідна група (МЗК), а1 вхідна група);
- АДРЕСА_3 (А нежитлові приміщення група приміщень № 73а, а вхідна група).
02.11.2020 старшим слідчим СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову про визнання зазначених вище об`єктів нерухомості речовими доказами в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
1. Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомості, які перебувають у власності ТОВ «БАКОЛІ», код єдрпоу 43655546:
- м. Київ, провулок Гуцала Євгена, буд. 3 (група нежитлових приміщень № 73а);
- АДРЕСА_3 (група нежитлових приміщень
АДРЕСА_2 (група нежитлових приміщень № 73в);
2. Заборонити ТОВ «БАКОЛІ», код єдрпоу 43655546 або особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаними в пункті 1 об`єктами нерухомого майна;
3. Накласти арешт нежитлове приміщення, яке на праві власності належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 )
- АДРЕСА_3 (А нежитлові приміщення група приміщень № 73а, а вхідна група (МЗК), а1 вхідна група).
4. Заборонити ОСОБА_4 або особам, які будуть діяти від її імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаним в пункті № 3 об`єктом нерухомого майна;
5. Накласти арешт нежитлове приміщення, яке на праві власності належить ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 )
- АДРЕСА_3 (А нежитлові приміщення група приміщень № 73а, а вхідна група).
6. Заборонити ОСОБА_5 або особам, які будуть діяти від його імені або за його дорученням (довіреністю), відчужувати, розпоряджатися вказаним в пункті № 5 об`єктом нерухомого майна;
7. Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-які реєстраційні дій щодо вищевказаних об`єктів нерухомості;
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 93241270 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Литвинова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні