Ухвала

від 02.12.2020 по справі 600/2552/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

02 грудня 2020 р. м. Чернівці справа №600/2552/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Маренич І.В., розглянувши матеріали позову товариства з обмеженою відповідальністю "Олгруп" до Управління з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олгруп" звернулось до суду з позовом до Управління з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради, у якому просить :

- визнати протиправною бездіяльність Управління з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради та зобов`язати Управління з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради як орган приватизації , у передбачені законом терміни, опублікувати рішення про приватизацію шляхом викупу об`єкта (виробничий будинок (технічне приміщення) з бетонованим замощенням та огорожею, виробничий будинок загальною площею 9,0 кв.м. (14,3 кв.м. під забудовою) замощення - 985,7 кв.м., що знаходиться за адресою 60236, Чернівецька область, м. Новодністровськ, квартал 22, буд.9 (об`єкт розташований на земельній ділянці кадастровий номер 7310600000:01:022:0009, площею 0,1 га)) через особистий кабінет, після чого опублікувати в електронній торговій системі підписаний покупцем та оператором електронного майданчика протокол.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши адміністративний позов, суд дійшов висновку, що існують підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну "адміністративна справа", а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 14 травня 2019 року по справі №821/1789/17 зробила висновок, що помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За правилами п.2 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п. 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Суд зазначає, що позивачем в даній справі фактично оскаржується бездіяльність відповідача у правовідносинах у сфері приватизації майна комунальної форми власності, у зв`язку з чим, враховуючи також суб`єктний склад учасників справи, суд доходить висновку, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При цьому суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.06.2019 року у справі №826/25126/15, в якій предметом спору є визнання протиправними дії щодо прийняття Фондом державного майна України рішення про невизнання переможцем конкурсу ТОВ "Нортіма" під час проведення конкурсу з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу ВАТ "Одеський припортовий завод" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону, висловила позицію, що враховуючи суб`єктний склад учасників справи та її предмет розгляду, такий спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Також зі змісту розділу VI "а" рішення Верховного Суду від 21 серпня 2019 року по справі №804/7591/15 вбачається, що справи щодо проведення аукціону з продажу комунального майна розглядаються за правилами господарського судочинства.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, Чернівецький окружний адміністративний суд не є судом, який "встановлений законом" при розгляді даної справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на вищевикладене, суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у даній адміністративній справі.

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 170, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олгруп" до Управління з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій Новодністровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя І.В. Маренич