Рішення

від 19.11.2020 по справі 640/20185/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Київ № 640/20185/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Група Стар доГоловного управління ДПС у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення представники позивача - Ракітов О.В.;

сторін: відповідача - Пінчук Б.В.

(у судовому засіданні 19.11.2020, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Група Стар (далі - позивач або ТОВ Група Стар або товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві або контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2019 № 0041411404 на загальну суму 1 042 034,00 грн. (один мільйон сорок дві тисячі тридцять чотири гривні), як сума збільшеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість (з котрої за податковими зобов`язаннями - 833 627,00 грн.; штрафні санкції - 208 407,00 грн.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2019 (суддя Пащенко К.С.) прийнято дану справу до провадження, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 05.12.2019.

05.12.2019 та 06.02.2020 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 18.03.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 витребувано у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві належним чином засвідчені копії документів, що містять відомості про результати проведення службового розслідування відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 28.03.2019 № 3886 Про проведення службового розслідування стосовно особи, що здійснювала позапланову перевірку ТОВ Група Стар , результати якої оформлено Актом перевірки від 02.11.2018 № 1060/26-15-14-04-05/38612102.

18.03.2020 та 15.04.2020 у зв`язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 03.06.2020.

Вказаного дня та 23.07.2020 у судових засіданнях судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 03.09.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2020.

Призначеної дати судом оголошено перерву до 19.11.2020.

У судовому засіданні цього дня представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов, за викладених у ньому підстав.

Позивач стверджує, що при здійсненні господарських операцій із своїм контрагентом отримав товари, роботи, послуги, здійснив їх оплату та належним чином оформив всю первинну документацію, а тому мав повне право

Мотивуючи позовні вимоги позивач наводить твердження про те, що при здійсненні господарських операцій із своїм контрагентом він отримав товари, роботи, послуги, здійснив їх оплату та належним чином оформив всю первинну документацію, а тому мав повне право на формування податкового кредиту згідно податкових накладних, виписаних контрагентом у відповідності до вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач звертає увагу, що в даному випадку до перевірки не надано документів, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій, в тому числі про рух активів між позивачем та ТОВ Проліс Груп . Відтак, неможливо підтвердити вищенаведені операції з урахуванням часу їх здійснення, а також наявності трудових ресурсів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Проліс Груп (код ЄДРПОУ 38376883) за червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року та жовтень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 14.06.2019 № 609/26-15-14-04-05/38612102.

Згідно висновків акта, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 833627,00 грн., в тому числі: червень 2016 року - 85930,00 грн., липень 2016 року - 160095,00 грн., серпень 2016 року - 200833,00 грн., вересень 2016 року - 180102,00 грн., жовтень 2016 року - 206667,00 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.07.2019 № 0041411404 на загальну суму 1 042 034,00 грн. (один мільйон сорок дві тисячі тридцять чотири гривні), як сума збільшеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість (з котрої за податковими зобов`язаннями - 833 627,00 грн.; штрафні санкції - 208 407,00 грн.).

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 10.07.2019 № 0041411404 рішенням Державної податкової служби України від 20.09.2019 № 2625/6/99-00-08-05-02 залишено без змін.

Незгода з податковим повідомленням-рішенням суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (нижче - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

В силу вимог частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов`язкові реквізити для первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 833627,00 грн. за результатами господарських операцій із ТОВ Проліс Груп .

Зокрема, між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ Проліс Груп (за договором - виконавець, попередня назва - ТОВ Автомотів технології ) укладений договір на надання послуг з консультування в питаннях організації та управління бізнесу автокомпонентів, просування товарів (послуг) замовника і підготовки персоналу в сфері бізнесу автокомпонентів від 01.08.2015 б/н, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець надає послуги з консультування в питаннях організації та управління бізнесу автокомпонентів, інформатизації, використання інфраструктури для розміщення і обробки даних, в тому числі на програмно-апаратному комплексі замовника, з метою виконання замовником договорів з третіми особами договорів з продажу запасних частин, комплектуючих і аксесуарів, в тому числі агентських договорів або договорів комісії (пункт 1.1); замовник доручає, а виконавець надає послуги з просування послуг замовника шляхом формування позитивної громадської думки про товари (послуги), для збільшення рівня реалізації та задоволення потреб певного сегмента ринку України (пункт 1.2); при необхідності виконавець проводить для замовника професійне навчання (тренінги) з конкретних питань бізнесу автокомпонентів (пункт 1.3); виконавець володіє достатніми власними знаннями і засобами для виконання послуг (консультування) в рамках цього Договору, а також, при необхідності, має право залучати третіх осіб для надання послуг за цим Договором. Результати дій таких третіх осіб вважаються діями виконавця (пункт 1.4).

Окрім того, між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ Проліс Груп (за договором - виконавець, попередня назва - ТОВ Автомотів технології ) укладений договір про надання послуг від 01.12.2014 № 24, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання якісно і в установлені терміни самостійно або з залученням третіх осіб (підрядників) надати наступні послуги (виконати роботи): вантажно-розвантажувальні послуги щодо товарів замовника; послуги з організації (у тому числі організація програмно-управлінського сервісу) комплектування та/або упакування товарів замовника (організація сервісно-складського обслуговування); послуги з доставки (експедиції) товарів замовника покупцям та/або доставки від постачальників замовника (транспортно-експедиторські послуги), послуги контролю за організацією логістики в організації замовника; послуги з паркування товарів на складах замовника; послуги з прибирання, поточного ремонту тощо складів замовника; інші послуги за погодженням сторін. Місцем надання послуг є склад (офіс) замовника за адресою м. Київ, вул. Автопаркова, 7 або інше місце (склади), зазначене замовником.

Виконавцем виписані рахунки на оплату від 30.06.2016 № 48-49, від 31.07.2016 № 44-46, 52-54, від 31.08.2016 № 66-69, від 30.09.2016 № 75-78, від 31.10.2016 № 83-84, 90-92.

Факт надання послуг підтверджується актами від 30.06.2016 № 41, № 42, від 31.07.2016 № 44-46, від 31.08.2016 № 56-59, від 30.09.2016 № 65-68, від 31.10.2016 № 73-77, зведеними маршрутними листами за липень-жовтень 2016 року, матеріалами семінару (тренінгу) Організація логістичного обслуговування та використання електронно-інформаційних систем Microsoft Dynamics TM NAV .

Вартість наданих контрагентом послуг сплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями від 19.10.2016 № 1000, від 10.10.2016 № 982, від 21.09.2016 № 951, від 08.09.2016 № 928, від 26.08.2016 № 890, від 09.08.2016 № 873, від 13.07.2016 № 826, від 08.07.2016 № 818, від 10.06.2016 № 768.

На виконання вимог ПК України ТОВ Проліс Груп складено податкові накладні від 30.06.2016 № 6-7, від 30.09.2016 № 6-9, від 31.07.2016 № 2-4, від 31.08.2016 № 7-10, від 31.10.2016 № 6-10, реєстрація яких в ЄРПН підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями № 1 та не заперечується відповідачем.

При цьому, судом враховано правосуб`єктність сторін на час проведення спірних господарських операцій, зокрема, контрагент позивача ТОВ Проліс Груп був належним учасником господарських правовідносин та був платником ПДВ (свідоцтво платника податку на додану вартість № 200083606 від 01.12.2012 анульовано 30.03.2018, тобто після проведення господарських операцій із позивачем у перевіряємому періоді).

Сукупність наведених вище документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт надання позивачу послуг його контрагентом - ТОВ Проліс Груп та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх проведення відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Зокрема, основним видом економічної діяльності позивача є консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22).

Відповідачем, в цьому контексті, не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій.

Судом відхиляються посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача по ланцюгу постачання, оскільки остання не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 14.05.2019 у справі № 813/1341/16.

Також, суд критично ставиться до посилань відповідача на досудове розслідування, що здійснюється у кримінальному провадженні № 32016100050000055 від 30.06.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, оскільки відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно невстановлених осіб, які створили ТОВ Вінскейп (код ЄДРПОУ 39864904) та ТОВ Фенс (код ЄДРПОУ 39070396) з метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому, з вказаного кримінального провадження не вбачається наявності вироків суду відносно ТОВ Проліс Груп за фіктивне підприємництво та/або ухилення від сплати податків, а господарські договори, укладені з таким контрагентом позивача на час розгляду справи не визнані в установленому порядку недійсними.

З огляду на викладене, вбачається висновок про те, що позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Проліс Груп , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас, доводи контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Щодо зауважень товариства про повторність перевірки його взаємовідносин із ТОВ Проліс Груп за той самий період, суд констатує, що позивач не був позбавлений права не погодитись із підставами перевірки, в тому числі наказом на її проведення шляхом його оскарження та недопуску перевіряючих, однак таким правом не скористався, ані наказ на проведення перевірки, ані дії щодо її проведення не є предметом оскарження у даній справі.

Окремо суд примічає, що наявним в матеріалах справи висновком службового розслідування від 03.06.2019 № 3169/26-15-14-05-03 не підтверджуються, рівно як не спростовуються висновки контролюючого органу в частині допущених платником порушень податкового законодавства, адже метою службового розслідування є визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, а висновок за його результатами складається про наявність чи відсутність у діях саме державного службовця (а не платника) дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В даному випадку, відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 10.07.2019 № 0041411404 - протиправним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 15630,52 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Група Стар - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 10.07.2019 № 0041411404 на загальну суму 1 042 034,00 грн. (один мільйон сорок дві тисячі тридцять чотири гривні), як сума збільшеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість (з котрої за податковими зобов`язаннями - 833 627,00 грн.; штрафні санкції - 208 407,00 грн.).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Група Стар (02121, м. Київ, вул. Автопаркова, буд. 7, код ЄДРПОУ 38612102), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ТОВ Група Стар витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 630,52 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять гривень 52 копійки).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 30.11.2020.

Суддя К.С. Пащенко