Рішення

від 30.11.2020 по справі 640/5627/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ №640/5627/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства Разнобитпродукт доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення встановив:

Приватне акціонерне товариство Разнобитпродукт звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17 грудня 2019 року №0401210410, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство Разнобитпродукт за затримку на 451 календарний день сплати грошового зобов`язання (436765,00 грн.) зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 87353,00 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки підприємство не прострочило строк сплати податкового зобов`язання..

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення прийняте ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 27 листопада 2019 року на підставі п. п. 19-1.1.2 п. 19 1.1 ст. 19 п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, згідно порядку, встановленого ст.76, та п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на прибуток Приватного акціонерного товариства Разнобитпродукт .

За результатами вищезазначеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві складено Акт камеральної перевірки №4546/26-15-04-10-20 від 27 листопада 2019 року. На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0401210410 від 17 грудня 2019 року про застосування штрафу за порушення граничного терміну сплати податку на прибуток на суму 87353,00 грн. у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу (436765,00 * 20%).

Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що грошові зобов`язання підлягали сплаті до 20 серпня 2018 року (по декларації за ІІ квартал 2018 рік), а підприємство дійсно його сплатило 16 серпня 2018 року у сумі 782607,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1212.

Згідно з пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, порушення граничних строків сплати (зарахування до бюджету) коштів в рахунок сплати узгоджених податкових зобов`язань відбулось з вини банку, що унеможливлює притягнення позивача до відповідальності за порушення строків сплати податкового зобов`язання.

Проте контролюючим органом здійснено зарахування коштів, сплачених платіжними дорученнями №1212 від 16 серпня 2018 року на суму 782607,00 грн., в якості оплати податку на прибуток підприємств, - в рахунок сплати наявного податкового боргу.

Щодо даних обставин суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відсутність податкового боргу за 2016 рік підтверджується платіжними дорученнями №326, №329 від 17 травня 2016 року №327 та від 19 травня 2016 року, які підтверджують факт сплати позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток.

З метою сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість ПрАТ Разнобитпродукт 17 травня 2016 року направило за допомогою системи дистанційного обслуговування Клієнт-Банк до ПУАТ Фідобанк платіжні доручення про сплату податку на прибуток, що підтверджується відміткою банку на платіжних дорученнях.

Проте ПУАТ Фідобанк зазначені платіжні доручення товариства не виконав та, відповідно, податковий орган вважав, що у платника податків виник податковий борг.

ПрАТ Разнобитпродукт 20 травня 2016 року та 25 липня 2016 року звертався до ДПІ із заявою про невиконання банком платіжних доручень з додаванням копій підтверджуючих документів, на підставі яких платник податків звільняється від відповідальності за порушення строків сплати податкових зобов`язань, окрім цього висловлено прохання вважати суми податків належним чином сплаченими до бюджету. Однак на зазначені листи відповіді надано не було.

Водночас ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було скеровано на адресу позивача податкову вимогу форми Ю від 27 травня 2016 року № 6512-17 та рішення №6512-17 від 27 травня 2016 року про опис майна в податкову заставу.

Не погодившись з вказаними податковою вимогою та рішенням про опис майна в податкову заставу ПрАТ Разнобитпродукт звернулося до суду з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, який постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2016 року у справі № 826/9310/16 задоволено повністю, податкову вимогу форми Ю від 27 травня 2016 року № 6512-17 та рішення №6512-17 від 27 травня 2016 року про опис майна в податкову заставу визнано протиправними та скасовано, зокрема з тих причин, що обов`язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу. При цьому платник податків не несе відповідальності за дії банківських установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Вказана постанова суду першої інстанції у судовій справі № 826/9310/16 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року залишена без змін, а апеляційна скарга фіскального органу - без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2017 року №К/800/34289/16 у справі №826/9310/16 касаційну скаргу контролюючого органу на рішення судів попередніх інстанцій у вказаній справі залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

При цьому Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 квітня 2017 року наголосив, що …Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, оскільки факт своєчасної сплати товариством узгодженого грошового зобов`язання згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств №9070346777 від 05 травня 2016 року (за терміном сплати 20 травня 2016 року) підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 17 травня 2016 року № 326, № 327 та від 19 травня 2016 року №329 .

Отже судами підтверджено повноту та своєчасність сплати ПрАТ Разнобитпродукт грошових зобов`язань, а податковий борг визнано недійсним та скасовано.

В той же час контролюючим органом не вчинено дій щодо внесення відповідних змін до інтегрованої картки платника податків.

У зв`язку з чим вищезазначена обставина змусила ПрАТ Разнобитпродукт звернутись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про зобов`язання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити облікову операцію з коригування облікових показників інтегрованої картки ПрАТ Разнобитпродукт з податку на прибуток шляхом виключення з них суми податкового боргу з визначеного податкового зобов`язанням згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2016 року, і постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року у справі № 826/14798/16 позовні вимоги ПрАТ Разнобитпродукт задоволено.

В подальшому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 826/14798/16 апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року - без змін.

Суд враховує той факт, що ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року у справі № 826/14798/16 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, проте зупинення виконання даних судових рішень жодним чином не спростовує факт, що податковий борг, який контролюючий орган обліковує в інтегрованій картці платника податків, виник на підставі обставин, які визнанні судом неправомірними у справі №826/9310/16 за позовом ПрАТ Разнобитпродукт до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги форми Ю від 27 травня 2016 року № 6512-17 та рішення №6512-17 від 27 травня 2016 року про опис майна в податкову заставу.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Разом з тим, в силу приписів пункту 49.20 статті 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Також відповідно до запроваджених цим Кодексом принципів податкового законодавства (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України) принцип презумпції правомірності рішень платника податку застосовується в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічно в пункті 56.21 статті 56 ПК України закріплено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, Європейська конвенція про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, у статті 5 вказує, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо diesadquem (для цілей цієї Конвенції термін diesadquem означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк продовжується на перший робочий день, який настає після них.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм чинного податкового законодавства України та міжнародного законодавства випливає, що граничний термін сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток є операційний (банківський) день. Оскільки останній день строку припадав на 20 серпня 2018 року, а платіжними дорученнями, які передані банку вчасно, підтверджується сплату визначених сум, то суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено граничний строк сплати самостійно визначених грошових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 09 червня 2015 року № 21-18а15.

З огляду на зазначене суд вважає, що податкове зобов`язання сплачено позивачем в межах встановленого строку, передбаченого пунктом 57.3 статті 57 ПК України, а тому у контролюючого органу не було підстав для застосування до Приватного акціонерного товариства Разнобитпродукт штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасність сплати грошового зобов`язання, визначених податковим повідомленням - рішенням від 17 грудня 2019 року №0401210410.

Таким чином спірне рішення є неправомірним, а відтак підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Разнобитпродукт задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17 грудня 2019 року №0401210410, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство Разнобитпродукт за затримку на 451 календарний день сплати грошового зобов`язання (436765,00 грн.) зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 87353,00 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Разнобитпродукт (01021, м. Київ, Кловській узвіз, 12, код ЄДРПОУ 23494973) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко