Постанова

від 02.12.2020 по справі 330/1638/20(2-а/330/20/2020)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 330/1638/20(2-а/330/20/2020)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представників позивача: Дуди С.В., Алексеєнка В.П.,

представника відповідача: Матвеєва І.В.,

відповідача: Власової С.М.,

третя особа: Зайчекно С.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Ковальчук О.А.), прийняте у відкритому судовому засіданні в смт. Якимівка, в адміністративній справі №330/1638/20 (2а/330/20/2020) за позовом ОСОБА_1 до Начальника управління державного нагляду за дотриманням законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Власової Світлани Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №529 від 28.07.2020 року винесену начальником управління державного нагляду за дотриманням законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Власовою Світланою Миколаївною щодо накладення на позивача адміністративного штрафу у розмірі 204.00 грн. та справу про адміністративне правопорушення закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КупАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною, оскільки вона ґрунтується на припущеннях посадових осіб, які проводили перевірку. Позивач зазначає, що при проведенні перевірки не було здійснено обстеження території, а про наявність порушень зроблено висновок лише на підставі сумнівної схеми, наданої представником третьої особи. Позивач наголошує, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, жодних доказів, які б вказували, що позивачем здійснено адміністративне правопорушення, яке полягає у неналежному утриманні території та порушення санітарних норм, відповідачем при розгляді адміністративних матеріалів не встановлено, відтак відсутніми є підстави для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову, також позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки доказам, наданим позивачем до суду під час розгляду справи та не враховано, що вигрібні ями збудовані саме в 1991 році, первісна документація права власності на будівлі вигрібних ям відбулась саме в квітні 2020 р. і першим власником вказаних будівель є ОК Сан Сіті , яким станом на квітень 2020 року керувала позивач; також вигрібні ями розміщені на іншій відстані, аніж зазначено в схемі М:500. Крім того, позивач зазначає, що й сміттєві баки розміщені на відстані від будинку третьої особи в 21 метр, що відповідає вимогам санітарних норм.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною та обґрунтованою, такою що не підлягає скасуванню в судовому порядку.

Від третьої особи на адресу суду також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить суд рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.

01.12.2020 року від третьої особи також надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи листа - відповіді Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 01.09.2020 року, наданого по суті звернення ОСОБА_2 щодо функціонування вигрібних ям, розташованих за адресою АДРЕСА_1 .

Порадившись на місці колегія суддів ухвалила відмовити в прийнятті зазначеного доказу та врахуванні його при вирішенні спору, оскільки він не стосується предмету розгляду в даній справі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, обслуговуючий кооператив розташований за адресою АДРЕСА_1 , керівником є ОСОБА_1 , основним видом діяльності кооперативу є обслуговування об`єктів.

ОСОБА_2 є власником дачного будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав.

01.06.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області з завою про проведення перевірки дотримання ОК Сан Сіті вимог санітарних норм та правил в частині експлуатації та розміщення вигрібних ям, сміттєзбірників, які розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 2320355400:01:005:0235, яка перебуває у користуванні ОК Сан Сіті та межує з земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 та просив вжити заходів до порушників санітарних норм та правил благоустрою.

06.07.2020 року першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області був виданий наказ №708 про проведення позапланового заходу з державного нагляду (контролю) на предмет дотримання вимог санітарного законодавства ОК Сан Сіті за адресою АДРЕСА_1 . В цей же день, видано направлення №961 на проведення позапланової перевірки.

09 липня 2020 року посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог ОК Сан Сіті державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.

За наслідками перевірки встановлено, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2020 року №207529221 та №207529137 будівля вигрібної ями літ А1, будівля вигрібної ями літ. А2 знаходяться у власності ОК Сан Сіті . При огляді на місці виявлено, що на прилеглій території до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 облаштовано вигрібні ями. Згідно викопіювання з матеріалів розміщення земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 , будівля вигрібної ями літ А1, будівля вигрібної ями літ. А2 розташовані на відстані 11.1 та 19 метрів. Також, згідно з викопіювання з матеріалів розміщення земельної ділянки, представленої ОСОБА_3 на прилеглій території в наявності інженерні споруди, зазначені як вигрібні ями - найближча на відстані 3.5 м., що є порушенням п. 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць. На відстані 19 м. від стіни житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 розташований контейнерний майданчик зі сміттєзбірниками, згідно викопіювання з матеріалів розміщення земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 , що є порушенням п. 2.8 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.

15.07.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області видано припис про усунення виявлених в ході перевірки порушень.

09.07.2020 року посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області складено протокол стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що позивач як Голова ОК Сан Сіті допустила порушення статті 22 Закону України Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення , п. 2.8, 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць.

28.07.2020 року начальником управління державного нагляду за дотриманням законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Власовою Світланою Миколаївною прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №509, відповідно до якої Голову ОК Сан Сіті ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 204 грн..

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дійсно допущено порушення вимог державних санітарних норм та благоустрою населених місць, у зв`язку з чим, відповідач правомірно та обґрунтовано прийняв постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 ЗУ Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я від 17.03.2011 року №145.

Так, у відповідності до п. 2.8 Державних санітарних норм, контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд,

майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Згідно із п. 2.22 Державних санітарних норм, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін

житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством.

Статтею 42 КУпАП визначено, що порушення санітарних норм тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В акті перевірки зафіксовано порушення ОК Сан-Сіті вимог норм зазначеного законодавства. Зі змісту акта перевірки видно, що посадовими особами під час перевірки досліджено не лише викопіювання з матеріалів розміщення земельної ділянки, а й проведено огляд місця розташування вигрібних ям, сміттєвих баків.

Зі змісту акта перевірки видно, що санітарно-епідеміологічне обстеження об`єкта було проведене у присутності позивача ОСОБА_1 , в акті позивачем проставлено власний підпис про одержання примірника акта від 09.07.2020 року, при цьому жодних позначок про наявність заперечень до акта позивачем не проставлено.

В матеріалах справи міститься копія схеми топо-геодезичної зйомки М 500:1 виконана сертифікованим інженером - землевпорядником ОСОБА_4 на якій позначені місця розташування вигрібних ям, сміттєвих баків та будинку третьої особи, з якої видно, що розташування об`єктів вигрібних ям та сміттєвих баків здійснено із порушенням норм Державних санітарних стандартів.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст.251 КУпАП.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд апеляційної інстанції, зазначає, що акт перевірки, в якому зазначено, що при проведенні перевірки було здійснено огляд місця розташування вигрібних ям та сміттєвих баків, а також копія схеми топо-геодезичної зйомки М 500:1 місцевості із позначенням розташування ям та сміттєвих баків відносно будинку третьої особи є належними та допустимими доказами допущення ОК Сан-Сіті порушень санітарних норм, описаних в акті перевірки. Відтак, вказані документи правомірно були враховані відповідачем при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів які б вказували, що вигрібні ями та сміттєві баки розміщенні на дозволеній законом відстані від будинку третьої особи.

При цьому, як видно з матеріалів справи, позивач є головою ОК Сан-Сіті , яке використовує земельну ділянку кадастровий номер 2320355400:01:005:0235, на якій в свою чергу розташовані вигрібні ями із порушенням санітарних норм, також кооператив використовує сміттєзбиральні баки, які розташовані із порушенням санітарних норм.

Судом встановлено, що 21.04.2020 року за ОК Сан-Сіті було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на таке майно: будівлю вигрібної ями літ. А1, площею 24.4 кв.м., будівлю вигрібної ями літ. А2 площею 24.4 кв.м та замощення І, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 2320355400:01:005:0179.

Диспозиція норм ст. 22 ЗУ Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення визначає, що у процесі експлуатації, зокрема, земельної ділянки власник (користувач) зобов`язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Приписи пунктів 2.8 та 2.22 Державних санітарних стандартів визначають умови та правила, яких зобов`язані дотримуватись фізичні та юридичні особи на своїх земельних ділянках, прилеглих територіях з метою забезпечення здорового та безпечного довкілля.

Отже, оскільки ОК Сан-Сіті є користувачем та власником вигрібних ям та сміттєвих баків, які розташовані із порушенням норм чинного законодавства, саме кооператив в особі його посадових осіб повинен нести адміністративну відповідальність, визначену ст. 42 КУпАП, за порушення вимог санітарних норм.

Доводи позивача з приводу того, що вигрібні ями побудовані в 1991 році, ще до створення обслуговуючого кооперативу, а відтак позивач не може нести адміністративну відповідальність за порушення санітарних норм, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки як вже зазначалось, чинним законодавством передбачено відповідальність за незабезпечення власником безпечних умов розташування вигрібних ям, сміттєвих баків, утримання земельної ділянки в стані безпечному для здоров`я населення, запобігаючи захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища, оскільки власником вигрібних споруд, сміттєвих баків є ОК Сан Сіті , який їх використовує для умов обслуговування, у зв`язку з чим, застосування адміністративного стягнення до голови кооперативу є обґрунтованим.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, а саме залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_2 за відсутності для цього правових підстав.

Суд зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, лише у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Однак, у даному випадку, рішення у даній справі не може вплинути на права ОСОБА_2 , оскільки в рамках даної справи судом вирішується виключно питання наявності в діях позивача - ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 42 КУпАП, відтак результат розгляду справи може стосуватись прав та інтересів лише сторін у справі, а саме: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та суб`єкт власних повноважень, яким прийнято постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищевказане порушення судом вимог норм процесуального законодавства не призвело до неправильного вирішення справи, відтак підстави для скасування судового рішення в даному випадку відсутні.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 316, 321, 325, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 11 вересня 2020 року в адміністративній справі №330/1638/20 (2а/330/20/2020) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай