Ухвала

від 02.12.2020 по справі 420/5291/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

02 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5291/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.,

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-В до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-В задоволено.

09 грудня 2019 року на зазначене рішення суду Головне управління ДФС в Одеській області та Державна фіскальна служба України подали апеляційну скаргу без сплати судового збору. Наведене стало підставою для залишення даної апеляції без руху для усунення вказаного недоліку. Невиконання суб`єктами владних повноважень указаного обов`язку стало підставою для повернення апеляції.

09 листопада 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області), поштою, знову подало апеляційну скаргу у наведеній справі, однак вже з пропуском, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, строку.

Одночасно, з апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якому зазначено такі підстави:

- первісне подання апеляції в межах строку на оскарження рішення суду;

- відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору;

- сплата судового збору при повторному поданні апеляції.

Ознайомившись із клопотанням та матеріалами справи, суд вважає необхідним відмовити скаржнику у поновленні вказаного строку, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Пунктом 1 ч.2 ст.295 КАС України унормовано, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 15.11.2019 року, що підтверджується розпискою (а.с.97), однак, вдруге апеляційну скаргу подано до суду лише 09.11.2020 року, тобто з пропуском, визначеного ч.1 ст.295 КАС України, строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, одночасно надати документ про сплату судового збору (п.1 ч.5).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VІ (далі - Закон №3674-VІ).

Згідно Закону №3674-VІ управлінням ДПС не надано пільг щодо сплати судового збору.

Вказані органи є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Головне управління ДПС в Одеській області має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому неналежне фінансування суб`єкта владних повноважень не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення та подання апеляційної скарги.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з підстав несплати судового збору, Верховний Суд, в постанові від 21.08.2018 р. у справі №815/4575/15 адміністративне провадження №К/9901/47962/18 та в постанові від 31.07.2018 р. у справі №804/5200/17 адміністративне провадження №К/9901/51692/18, висловив правову позицію, яка полягає в тому, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Також слід зазначити, що в силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом.

Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Посилання апелянта на факт звернення із апеляційною скаргою первісно у строк, встановлений КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Слід також зазначити, що посилання апелянта на сплату судового збору при повторному поданні апеляційної скарги є безпідставним, оскільки до апеляційної скарги не додано відповідні докази з цього приводу.

Отже, наведені апелянтом обставини не є підставою для поновлення апелянту пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Частиною 3 ст. 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч.1 п.4 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки, зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнані неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій необхідно вказати інші причини його пропуску, якщо такі є .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС в Одеській області строк - 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року.

Роз`яснити, що у разі неподання заяви або визнання причин пропуску строку неповажними, відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко