Постанова

від 01.12.2020 по справі 640/9426/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9426/19 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Мельничука В.П.,

Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віннер Автомотів до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Віннер Автомотів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників Державної фіскальної служби, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо визначення порушеним строків реєстрації розрахунків коригувань №2663, №2664, №2665, №2666, №2667 до податкових накладних;

- визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС №0001614405 від 06.03.2019 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 21254,91 грн. щодо порушення строків реєстрації розрахунків коригувань №2663, №2664, №2665, №2666, №2667 до податкових накладних.

Позов обґрунтовано безпідставністю застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки позивачем направлені за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем податкові накладні до ДФС у встановлений строк, протягом робочого дня, чим належним чином виконано покладений обов`язок щодо реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року позовні вимоги - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 06.03.2019 №0001614405 в частині застосування штрафу в сумі 21254,91 грн.

В задоволенні решти позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Офіс великих платників Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки спірні податкові накладні були зареєстровані з пропуском граничного терміну, встановленого нормами Податкового кодексу України, відтак винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Крім того, у апеляційній скарзі Офіс великих платників Державної податкової служби просить замінити відповідача - Офіс великих платників Державної фіскальної служби на Офісу великих платників Державної податкової служби.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України , утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Згідно з абзацом 6 пункту 2 цієї ж постанови Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У свою чергу, згідно Наказу №9 від 29.08.2019 Про початок діяльності Офісу великих платників Державної податкової служби розпочато виконання Офісом великих платників Державної податкової служби повноважень Офісу великих платників Державної фіскальної служби.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Офіс великих платників Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників Державної податкової служби.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що неможливість позивача зареєструвати спірні податкові накладні/розрахунки коригування своєчасно та отримати квитанцію, що засвічує таку реєстрацію з підстав некоректної роботи серверу чи реєстру повністю виключає у діях позивача факт правопорушення та вину останнього у його вчиненні, відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку ТОВ Віннер Автомотів (код ЄДРПОУ 33496598) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої оформлені актом від 28.01.2019 №189/28-10-44-05/33496598 (далі - Акт перевірки).

У відповідності до висновків вказаного Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ Віннер Автомотів граничних строків реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акту перевірки від 28.01.2019 №189/28-10-44-05/33496598, Офісом великих платників податків ДФС прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.03.2019 №0001614405, відповідно до якого відносно позивача застосований штраф на загальну суму 46870,89 грн., а саме:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 214740,40 грн. застосований штраф в розмірі 10% в сумі 21474,04 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 1224,27 грн. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 244,85 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 62880 грн. застосовано штраф в розмірі 40% у сумі 25152,00 грн.

Позивач, частково погоджуючись з застосованими штрафними санкціями сплатив суму штрафу в розмірі лише у сумі 25615,98 грн.

У той же час, позивач не погоджується із простроченням строків реєстрації розрахунків коригувань від 24.12.2018 №2663, №2664, №2665, №2666, №2667.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 21254,91 грн. щодо порушення строків реєстрації розрахунків коригувань №2663, №2664, №2665, №2666, №2667 до податкових накладних протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем були вчинені дії з метою реєстрації спірних податкових накладних в межах строку, наданого Податковим кодексом України для такої реєстрації, а відповідач у свою чергу не надав доказів надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття таких розрахунків коригування протягом операційного дня 15.01.2019, тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 21254,91 грн.

Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДФС України, задоволенню не підлягають, оскільки належним способом захисту буде оскарження рішення, яке прийняте суб`єктом владних повноважень, а не визнання його дій протиправними щодо визначення порушеними строків реєстрації. До того ж, визнання дій протиправними відповідача не призведуть до поновлення прав, свобод та інтересів позивача.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У відповідності до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 14.01.2019 на адресу податкового органу було направлено на реєстрацію розрахунки коригування №2663, 2664, 2665, 2666, 2667.

Так, розрахунок коригування №2667 відправлено на реєстрацію 14.01.2019 о 21:08, однак протягом операційного дня 15.01.2019 позивач квитанцію про реєстрацію або відхилення реєстрації розрахунку коригувань не отримував. Зазначена квитанція про реєстрацію надійшла лише 16.01.2019.

Розрахунок коригування №2666 позивачем відправлено на реєстрацію 14.01.2019 о 21:08, втім квитанцію про реєстрацію отримано тільки 16.01.2019.

Крім того, розрахунок коригування №2664 відправлено на реєстрацію 14.01.2019 о 21:07, однак квитанцію про реєстрацію отримано 16.01.2019.

Розрахунок коригування №2663 відправлено на реєстрацію 14.01.2019 о 17:12, квитанцію про реєстрацію отримано 16.01.2019.

Також, розрахунок коригування №2665 відправлено на реєстрацію 14.01.2019 о 21:08, та повторно направлено 15.01.2019 о 13:21, однак квитанцію про реєстрацію отримано лише 18.01.2019.

З огляду на вказане, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на сайті ДФС України 15.01.2019 за повідомленням Пресс-служби була розміщена інформація про перенавантаження серверу ДФС, у зв`язку з чим документи оброблялися із затримкою в часі.

Тобто, на думку суду апеляційної інстанції, сервер ДФС був перезавантажений, що могло стати підставою для не отримання контролюючим органом відправленої податкової накладної.

При цьому, Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Згідно з п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У відповідності до пункту 13 вказаного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У силу вимог пунктів 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Тобто, відмовити у прийнятті або неприйнятті, або зупиненні реєстрації наданих платником податку податкових накладних ДФС, може лише у випадках, визначених у пункті 12 Порядку №1246.

У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 вересня 2019 року по справі №826/4215/18 згідно якого однією з головних ознак складу податкового правопорушення є суб`єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб`єкта такого правопорушення (платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб).

Тобто, податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).

Як наслідок, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише із фактом такого порушення за наявності вини саме платника податків.

З аналогічним підходом Верховний Суд розглядав справу №809/1040/17, за наслідками касаційного розгляду якої ухвалив постанову від 14.02.2019 у якій дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

Таким чином, оскільки позивачем вчинялись всі передбачені законом дії направлені на належне виконання вимог діючого податкового законодавства, а їх не реєстрація податкових накладних відбулась за відсутності будь-якої вини у діях такого платника податку, та відповідач не надав доказів надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття таких розрахунків коригування протягом операційного дня 15.01.2019, відтак ТОВ Віннер Автомотів не підлягає притягненню до відповідальності, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.03.2019 №0001614405 в частині застосування штрафу в сумі 21254,91 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Офіс великих платників Державної фіскальної служби на його правонаступника - Офіс великих платників Державної податкової служби.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді В.П. Мельничук

О.І. Шурко