Ухвала

від 01.12.2020 по справі 640/832/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/832/19

адміністративне провадження № К/9901/31921/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 640/832/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елман Плюс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛМАН ПЛЮС (далі - ТОВ ЕЛМАН ПЛЮС ) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної або відмову в такій реєстрації № 936244/35837526 від 01 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 14 вересня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 936245/3583752684 01 жовтня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 14 вересня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1010917/35837526 від 03 грудня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 14 листопада 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1035136/35837526 від 26 грудня 2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 14 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 14 вересня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 65 688, 26 грн, складену ТОВ ЕЛМАН ПЛЮС (код ЄДРПОУ 35837526);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 14 вересня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 54 908, 10 грн, складену ТОВ ЕЛМАН ПЛЮС (код ЄДРПОУ 35837526);

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 4 від 14 листопада 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 83 333, 33 грн, складену ТОВ ЕЛМАН ПЛЮС (код ЄДРПОУ 35837526); зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 14 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість 25 000, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, позов задоволено.

22 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ТОВ Елман Плюс про стягнення понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року зазначену заяву задоволено, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ТОВ Елман Плюс (код ЄДРПОУ 35837526) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 3000 грн.

Не погодившись з додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про відшкодування витрат на оплату правничої допомоги відмовити.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами першою і другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

У таких випадках суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Оскільки додаткове судове рішення після його ухвалення стає частиною судового рішення по суті позовних вимог, відповідно, порядок його оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи те, що оскаржувана додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у цій справі з моменту її ухвалення стала невід`ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 640/832/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елман Плюс до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко