Ухвала

від 02.12.2020 по справі 826/839/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/839/18

адміністративне провадження № К/9901/32113/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 826/839/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХРІСТІАН ДЕРР до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хрістіан Дерр (далі - ТОВ Хрістіан Дерр ) звернулось до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління ДФС України у м. Києві щодо нарахування ТОВ Хрістіан Дерр пені з податку на прибуток у розмірі 98 438,04 грн та штрафних санкцій за подання невірної форми податкової декларації з транспортного податку на 2015 рік в сумі 170,00 грн;

- зобов`язання Головного управління ДФС України у м. Києві відкоригувати дані інтегрованої картки платника відкритої за ТОВ Хрістіан Дерр шляхом виключення пені з податку на прибуток у розмірі 98 438,04 грн, нарахованої на суму зменшення податкового зобов`язання та штрафних санкцій за подання невірної форми податкової декларації з транспортного податку на 2015 рік в сумі 170,00 грн;

- скасування в повному обсязі податкової вимоги Головного управління ДФС у м. Києві від 02стопада 2017 року № 89971-17 форми Ю на суму 98 608,04 грн щодо пені з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 98 438,04 грн та штрафних санкцій з акцизного податку на транспортні засоби у розмірі 170,00 грн;

- скасування в повному обсязі рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 89971-17 від 02 листопада 2017 року про опис майна ТОВ Хрістіан Дерр у податкову заставу.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного від 29 січня 2020 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та ненаданням документу про сплату судового збору. Апелянту надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали та запропоновано надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та документ про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного від 13 квітня 2020 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.

1. Сплата судового збору

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору скаржником до касаційної скарги не додано.

Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору відповідно до частини першої статті 133 КАС України та частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір .

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи наведене та беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник касаційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Отже, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 гривні.

Отже, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 2102 гривні.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

2. Строк на касаційне оскарження

Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлено 13 квітня 2020 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 24 листопада 2020 року.

Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник цитує частину п`яту статті 333 КАС України та пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Водночас зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.

Посилання скаржника на частину п`яту статті 333 КАС України є безпідставним, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлено можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, визначеного статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів. Зазначена норма так само не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Крім того, скаржником не наведено жодних обставин, які б свідчили про те, що причини пропуску строку на касаційне оскарження зумовлені обмеженнями, впровадженими державою для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 339 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі № 826/839/18 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко