Рішення

від 12.11.2020 по справі 183/4552/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4552/19

№ 2/183/975/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства Новомосковський комбінат комунальних підприємств до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів,

за участю відповідача ОСОБА_1 ,-

в с т а н о в и в:

25.07.2019 року Міське комунальне підприємства Новомосковський комбінат комунальних підприємств звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просили суд стягнути з відповідача заборгованість надані житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, з урахуванням 3% річних та індексу інфляції у розмірі 30430,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач разом зі своєю сімєю проживає за адресою: АДРЕСА_1 та користується житлово-комунальними послугами, в тому числі з вивезення твердих побутових відходів. Такі послуги в м.Новомосковську Дніпропетровської області надає позивач. На ім`я відповідача ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , на який вона зобов`язана щомісячно вносити плату за спожиті комунальні послуги. Відповідач користувалася комунальними послугами, згідно встановлених тарифів, але на протязі тривалого періоду не вносила плату за користування наданими комунальними послугами, у зв`язку з чим станом на 01 липня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 30430,24 грн., яка складається з наступного: 4763,96 грн. - заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, 17997,93 грн. - 3% річних; 7668,55 грн. - інфляційні втрати.

Зазначену суму заборгованості, з посиланням на вимоги ст.. 68 ЖК України, Закон України Про житлово-комунальні послуги , вимоги ст..ст. 526,625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача.

У відзиві на позов, відповідач позовні вимоги не визнає. Звертає увагу на ту обставину, що позивач просить стягнути заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, виходячи зі складу сім`ї - 4 особи, однак фактично за цією адресою проживає дві особи. Також відповідача наполягає на тому, що не укладала з позивачем жодного договору, не зверталася із заявою про відкриття особового рахунку. Особливу увагу відповідач звертає на ту обставину, що позивач не надавав належним чином послуги з вивезення твердих побутових відходів мешканцям будинку АДРЕСА_2 , оскільки в порушення Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, сміттєзбірники були встановлені за 300 метрів від будинку. На неодноразові скарги мешканців будинків, позивач не реагував, тому відповідач вважає, що такі послуги позивачем не надавалися взагалі. ОСОБА_1 не погоджується з розрахунком 3% річних та індексу інфляції, як і не погоджується з основною сумою заборгованості. Також відповідач наполягає на застосуванні позовної давності (а.с. 44-46).

Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року по справі було відкрите загальне позовне провадження (а.с. 36-37).

Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року закінчене підготовче судове засідання, призначено розгляд справи по суті (а.с. 84-85).

В судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся з заявою у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала, з підстав, викладених у відзиві. Звернула увагу суду на те, що між нею та позивачем не укладався договір з надання житлово-комунальних послуг. Співвласниками квартири є 4 особи, вона є основним наймачем, у квартирі зареєстровано 3 особи, однак фактично проживає 2 особи, тому вона не погоджується з наданим до суду розрахунком заборгованості. Також відповідач зауважила, що позивачем не належним чином надавалися житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, оскільки сміттєбаки були розташовані на відстані понад 300 метрів від будинку, тому вона тверді побутові відходи відносила до гаражного кооперативу, членом якого являється та сплачувала там відповідні внески. Відповідач наполягала протягом розгляду справи на застосуванні позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності , дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що міське комунальне підприємство Новомосковський комбінат комунальних підприємств , на момент виникнення спірних правовідносин, надавачем житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м.Новомосковська Дніпропетровської області.

Згідно довідки відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради станом на 23.08.2019 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: основний квартиронаймач - ОСОБА_1 , а також члени її сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.47).

З акту № 2748 від 23.08.2019 року вбачається, що ОСОБА_3 з березня 2014 року фактично не проживає в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.48), даних про фактичне місце проживання ОСОБА_3 та сплату ним житлово-комунальних послуг за іншою адресою суду не надано.

Згідно довідки про розмірі платежів за побутові відходи № 1033 від 24 липня 2019 року на ім`я ОСОБА_1 Міським комунальним підприємством НККП відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 26), розмір плати за надані послуги в місяць складають 80 грн., споживач має заборгованість у розмірі 4763,96 грн. (а.с. 26).

Згідно загальної відомості по особовому рахунку відповідача зазначена заборгованість нарахована в період з 01.01.2010 року по 31.07.2019 року (а.с. 6-12).

У відповідності до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно сплачувати квартирну плату та плату за комунальні послуги.

У відповідності до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги (надалі за текстом - Закон № 2189-VIII), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Як встановлено п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2189-VIII, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що передумовою виникнення у особи, яка не є власником житла обов`язку сплачувати за житлово-комунальні послуги є факт користування нерухомим об`єктом та отримання житлово-комунальних послуг.

У ч.1 ст.12 Закону № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.1 ст.7 цього закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений у п.5 ч.2 ст.7 Закону № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові ВСУ від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15.

З огляду на викладене, а також з огляду на подані відповідачем докази щодо кількості осіб, зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_1 , виходячи з принципів змагальності, закріплених у ст.12 ЦПК України, а також виходячи з принципів диспозитивності, закріплених у ст. 13 ЦПК України, суд вважає що у відповідача ОСОБА_1 виник обов`язок зі сплати за житлово-комунальні послуги, оскільки вона не спростовувала ту обставину, що являється власником означеної вище квартири, а так само не спростувала належними та допустимими доказами, що не являється користувачем житла за адресою якого надавались послуги.

Між тим, суду доведено, що користувачами житла за адресою АДРЕСА_1 , являються три особи, внаслідок чого позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначено судом вище та не спростовано відповідачем, в порушення вимог 68 ЖК України та Закону України Про житлово-комунальні послуги , ОСОБА_1 , як наймач житла, не вносила плату за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів.

Згідно зі ст. 322 ЦК України,тягар утримання майна покладено на власника майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормамист.151 ЖКУкраїни встановлено, що на громадян, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру покладено обов`язок забезпечувати утримання свого житла, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, у спорі, пов`язаному із стягнення заборгованості по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги підлягають встановленню обставини щодо підстав, кількості, якості надання комунальних послуг, а також щодо розміру фактичної заборгованості споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

На підставі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість зі сплати за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів виникла за 01.01.2010 року по 31.07.2019 року, така заборгованість була нарахована позивачем, відповідно до встановлених тарифів (а.с. 28-31), по кількості осіб-користувачів - 4 особи.

Між тим, матеріалами справи підтверджено, що фактичними користувачами наданих житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів у квартирі АДРЕСА_1 є 3 особи.

Визначаючи період, за який відповідачка повинна відшкодувати збитки позивачу, суд виходить з того, що сплата комунальних послуг здійснюється щомісячно, тобто позовна давність в даному випадку повинна обчислюватися з моменту настання строку сплати чергового платежу. В проміжок часу з 01.01.2010 року по 31.07.2019 року відповідачка не здійснювала оплату комунальних послуг.

Під час розгляду справи відповідачка просила застосувати позовну давність, надавши відповідну заяву.

За нормами ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування строків позовної давності є спільною рисою правових систем Держав - учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, в межах строків позовної давності за період з 01.07.2016 року по 31.07.2019 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за вивезення твердих побутових відходів у розмірі 1184,95 грн., а також 106,7 грн. - 3% річних, 447,62 грн. - індекс інфляції.

Такий розрахунок судом був здійснений, виходячи зі встановлених тарифів, з розрахунку на 3 особи, які являлися користувачами житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів в АДРЕСА_1 , та в межах позовної давності.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. (а.с. 1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12,76,81,89, 223, 263, 265 ЦПК суд,-

у х в а л и в:

Позов Міського комунального підприємства Новомосковський комбінат комунальних підприємств до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Міського комунального підприємства Новомосковський комбінат комунальних підприємств , код ЄДРПОУ 32679659, заборгованість по платі послуг з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.07.2016 року по 31.07.2019 року у розмірі 1739,32 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дев`ять гривень, 32 копійки) грн. 80 коп., яка складається з наступного: 1184,95 грн. - заборгованість по платі послуг з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.07.2016 року по 31.07.2019 року, 106,7 грн. - 3% річних, 447,62 грн. - індекс інфляції.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Міського комунального підприємства Новомосковський комбінат комунальних підприємств , код ЄДРПОУ 32679659, судові витрати в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

В іншій частині позову Міському комунальному підприємству Новомосковський комбінат комунальних підприємств , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В