Рішення

від 24.11.2020 по справі 395/1128/20

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/1128/20 Провадження № 2/395/299/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Лисенку В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом за ОСОБА_1 до приватного підприємства Агрофірма Перлина про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом до приватного підприємства Агрофірма Перлина , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 та 2019 рік в розмірі 13932 гривні 24 копійки. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом за №ВРТ568017 від 08.09.2012 року, та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №ЕАМ258971 від 26.09.2013 року, ОСОБА_1 - є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 7,35гектара, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та що розташована на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала померлій ОСОБА_2 , 1925 року народження, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-КР №016910 (№3523880400:02:000:0112), виданого Шпаківскою сільською радою, Новомиргородського району, Кіровоградської області від 29 березня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №5450.

Відповідно до Договору оренди землі від 16 листопада 2004 року та Додаткової Угоди про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року, вищезазначена земельна ділянка була передана в оренду приватному підприємству Агрофірма Перлина .

Відповідач на підставі Договору оренди землі від 16 листопада 2004 року та пункту 1 Додаткової Угоди про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року, зобов`язався сплачувати орендодавцю щорічно, орендну плату за користування земельною ділянкою, що встановлювалась в розмірі не менше 2 314 грн. 05 коп., тобто не менше 3 відсотка грошової оцінки земельної ділянки, яка діє на час проведення фактичного розрахунку.

Проте, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість по виплаті орендної плати за 2018 рік в розмірі 6966 гривень 12 копійок та за 2019 рік в розмірі 6966 гривень 12 копійок, що в сумі складає 13932 гривні 24 копійки. Договір оренди землі від 16 листопада 2004 припинив свою дію 26.10.2019 року.

28 жовтня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив в якому сторона відповідача позовні вимоги частково не визнає посилаючись на положення Цивільно-процесуального кодексу України та Податкового кодексу України, аргументуючи це тим, що виходячи з умов укладеного договору оренди землі та положень чинного податкового законодавства України, належною до виплати позивачці суми орендної плати є 10186 гривні 09 копійки.

04 листопада від позивача до суду надійшло заперечення на відзив на позовну заяву, в якому позивач повністю відхиляє пояснення, міркування та аргументи відповідача наведені у відзиві.

Позивач в судове засідання не з`явилася. До суду направила письмову заяву у відповідності до якої просила суд розглянути справу без її участі та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Заслухавши позицію позивача, безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне позовну заяву задовольнити частково із таких міркувань.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В процесі розгляду даної цивільної справи безспірно з`ясовано, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом за №ВРТ568017 від 08.09.2012 року, та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №ЕАМ258971 від 26.09.2013 року, ОСОБА_1 - є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 7,35гектара, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та що розташована на території Шпаківської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, яка належала померлій ОСОБА_2 , 1925 року народження, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії І-КР №016910 (№3523880400:02:000:0112), виданого Шпаківскою сільською радою, Новомиргородського району, Кіровоградської області від 29 березня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №5450, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом за №ВРТ568017 від 08.09.2012 року, та копією Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №ЕАМ258971 від 26.09.2013 року.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Отже, за сукупність цих норм, спадкоємець земельної ділянки набуває права орендодавця (у тому числі і право на отримання орендної плати) із моменту відкриття спадщини.

Відповідно до Договору оренди землі від 16 листопада 2004 року зареєстрованого у Новомиргородському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру Державного кадастру №2728 від 26 листопада 2004 року та Додаткової Угоди про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року, зареєстрованої у Новомиргородському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 жовтня 2009 року за №04.09.377.00070, вищезазначена земельна ділянка була передана в оренду приватному підприємству Агрофірма Перлина, що підтверджується копією договору оренди землі від 16.11.2004 року та копією Додаткової Угоди про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року.

Договір має виконуватися належним чином відповідно до його умов та вимог закону.

Так, спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з оренди земельних ділянок, є Закон України Про оренду землі .

Згідно зі ст.1 вказаного закону оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Відповідно до п. д ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідач на підставі Договору оренди землі від 16 листопада 2004 року зареєстрованого у Новомиргородському відділі Кіровоградської регіональної філії Центру Державного кадастру №2728 від 26 листопада 2004 року, та пункту 1 Додаткової Угоди про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року, зареєстрованої у Новомиргородському відділі ДП Кіровоградська регіональна філія Центру державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 жовтня 2009 року, зобов`язався сплачувати орендодавцю щорічно, орендну плату за користування земельною ділянкою, визначеною в пункті 1 вищезазначеного Договору оренди землі та Додаткової Угоди, встановлюється не менше 2 314 грн. 05 коп., тобто не менше 3 відсотка грошової оцінки земельної ділянки, яка діє на час проведення фактичного розрахунку.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3523880400:02:000:0112 станом на 13.07.2020 року складає 286937,24 гривень, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

У відповідності до пункту 1 Договору оренди землі від 16 листопада 2004 року та Додаткової Угоди про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року щорічна орендна плата сплачується відповідачем позивачеві не пізніше 31 грудня кожного року.

Оскільки в договорі встановлений строк (термін), то за умовами договору орендар зобов`язався виплачувати власнику земельної ділянки у повному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою щороку.

Згідно з ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, у даному випадку невиконання відповідачем обов`язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати в розумінні п. д ч.1 ст.141 ЗК України.

З метою вирішення справи у позасудовому порядку позивачем було направлено відповідачу листи звернення з вимогою сплатити вказані кошти від 31.01.2019 року, від 27.05.2019 року, від 11.07.2019 року, від 30.09.2019 року та 27.02.2020 року, що підтверджується копіями даних звернень.

Відповіді на жодний лист звернення про виплату грошових коштів за земельну ділянку позивач не отримала.

Незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови договору оренди землі, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку.

Пунктом Плата за користування землею договору оренди землі на відповідача покладено обов`язок своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою.

Тобто, внаслідок невиплати відповідачем орендної плати позивач значною мірою позбавлений того, на що розраховувала при укладенні договору оренди землі, а саме, можливості своєчасно щорічно отримати орендну плату за користування земельною ділянкою, чим істотно порушені її права своєчасно розпорядитися належною їй орендною платою, оскільки обов`язок орендаря щодо своєчасної виплати орендної плати кореспондується з правом орендодавця своєчасно отримати орендну плату (пункт 3.1 договору оренди землі, ст.24 Закону України Про оренду землі та відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем зазначено заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки за 2018 рік в розмірі 6966 гривень 12 копійок, за 2019 рік в розмірі 6966 гривень 12 копійок, а всього у розмірі 13932 гривні 24 копійки, проте позивачем не враховано, що у відповідності п. 170.1.1. ч. 170.1. ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі, а ставка податку становить 18 відсотків від об`єкту оподаткування (ч. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України).

Крім того, п. 16 1 Підрозділу 10 „Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір, ставка якого становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування (п.п. 1.3. п. 16 1 Підрозділу 10 „Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.).

Таким чином, виходячи з умов укладеного договору оренди землі та вищеозначених положень податкового законодавства, розрахунок належної до виплати позивачці суми орендної плати є наступним:

сума орендної плати належної до виплати позивачці = розмір орендної плати встановлений договором - 18% (податок на доходи фізичних осіб) - 1,5% (військовий збір).

Отже, розрахунок суми орендної плати належної до виплати позивачці за 2018 рік буде слідуючим:

5607,73гривень = 6966,12 гривень - 1253,90 гривні - 104,49 гривень.

Водночас, необхідно відмітити, що дія договору припинилась 26.10.2019 року, відтак, за 2019 рік до виплати належить не повний річний розмір орендної плати, а пропорційний до періоду користування, тобто суму орендної плати за 2019 рік необхідно розділити на 365 днів та помножити на 298 днів (період між 01.01.2019 року та 26.10.2019 року).

Таким чином, розрахунок суми орендної плати належної до виплати позивачці за 2019 рік буде наступним:

4578,36 гривень = (6966,12 гривень - 1253,90 гривні - 104,49 гривень) / 365 днів х 298 днів.

Відповідно до ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), то обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Агрофірма Перлина про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства Агрофірма Перлина про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Агрофірма Перлина , код ЄДРПОУ 32450306, що розташоване за адресою: 26034, с. Панчеве, Новомиргородського району, Кіровоградської області, вул. Широка. 34 на користь ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 10186 (десять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 09 копійок, в якості орендної плати за користування земельною ділянкою за Договором оренди землі від 16 листопада 2004 року та Додаткової Угоди про зміни до договору №б/н оренди земельної ділянки від 26.11.2004 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 02 грудня 2020 року.