Постанова

від 02.12.2020 по справі 638/12824/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12824/20

Повадження № 3/638/3332/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2020 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Рассохи В.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

17 вересня 2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 05 вересня 2020 року о 23 год 00 хв в м. Харкові по проспекту Науки, 13, водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним засобом Porsche Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія було проведено в КНП ХОР ОНД у лікаря-нарколога. Висновок № 1717 від 06 вересня 2020 року. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги підп. а) п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно підп. а п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 Правил дорожнього руху України).

Стаття ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, до суду надала заяву про розгляд справи про адміністративне правопорушення за її відсутністю. В письмових поясненнях від 30 жовтня 2020 року вину у вчиненому правопорушенні визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялась, просила звільнити від адміністративної відповідальності з передачею справи на розгляд колективу ГО Громадсько-правовий захист .

Окрім того, керівник Громадської організації Громадсько-правовий захист , членом якої є ОСОБА_3 , звернувся до суду в порядку статті 21 Кодексу України про адміністративні правопорушення із клопотанням, в якому просить передати матеріали справи при притягнення ОСОБА_3 на розгляд громадської організації Громадсько-правовий захист для застосування заходів громадського впливу. В обґрунтування клопотання зазначає, що колективом ГО Громадсько-правовий захист розглянуто питання про взяття на поруки ОСОБА_3 . Колектив громадської організації зобов`язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення останньою нових порушень норм КУпАП, її перевиховання й виправлення шляхом залучення до активної роботи організації, проведення заходів з підвищення знань ПДР, участі в громадських рухах та профілактичної роботи.

На підтвердження викладених обставин долучено протокол зборів колективу Громадської організації Громадсько-правовий захист від 13 жовтня 2020 року та характеристику ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, клопотання громадської організації, суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 296845 від 06 вересня 2020 року, яким зафіксовано факт керування ОСОБА_2 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння на підставі результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку;

- висновком № 1717 від 06 вересня 2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлена на огляд 05 вересня 2020 року о 23 год 05 хв та оглянута лікарем ОСОБА_4 у відділі цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння 05 вересня 2020 року о 23 год 35 хв. Відповідно до висновку ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом із нагрудної камери відеоспостереження інспектора патрульної поліції АЛ3491 ДПР18№296845 ОСОБА_5 .

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Надаючи адміністративно-правову кваліфікацію діянням ОСОБА_2 , суд враховує, що за протоколом про адміністративне правопорушення діяння останньої кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка в редакції Закону України № 1446-VIII від 07 липня 2016 року передбачала відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак зазначена норма з 01 липня 2020 року згідно Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року зазнала змін та передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В той же час, згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень № 720-IX від 17 червня 2020 року, відповідні положення з Закону України № 2617-VII від 22 листопада 2018 року були виключені. Вказаний закон набрав законної сили 03 липня 2020 року.

Згідно роз`яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону України № 1446-VIII від 07 липня 2016 року), оскільки вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до приписів статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладанні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, його відношення до скоєного.

Відповідно до частини 1 статті 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Положення зазначеної статті відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.

Тобто, статтею 21 КУпАП передбачена можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності з передачею на поруки громадській організації. Це питання вирішується судом з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника та є правом суду.

При обранні ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення, суд враховує обставини справи, а саме вчинення інкримінованого правопорушення вперше, щире каяття у вчиненому, позитивну характеристику, відсутність будь-яких наслідків від протиправних дій.

З урахування викладеного суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 заходи громадського впливу та звільнити її від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП, передавши матеріали на розгляд громадської організації Громадсько-правовий захист на підставі статті 21 КУпАП.

Відповідно до частини 2 статті 284 КУпАП при передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу суд своєю постановою закриває провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 21, ч.1 ст. 130, 248-249, 251, 268, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з передачею на поруки громадській організації.

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати на розгляд громадській організації Громадсько-правовий захист (код ЄДРПОУ 40837439, адреса місцезнаходження: 61168, м. Харків, вул. Ак. Барабашова, 44, оф. 95) для застосування до ОСОБА_1 заходів громадського впливу.

Зобов`язати керівника громадській організації Громадсько-правовий захист (код ЄДРПОУ 40837439, адреса місцезнаходження: 61168, м. Харків, вул. Ак. Барабашова, 44, оф. 95) повідомити суд про застосовані заходи громадського впливу до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше, як у десятиденний строк з дня отримання матеріалів.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя І.П. Латка