Вирок

від 01.12.2020 по справі 624/546/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/546/20

провадження № 1-кп/624/46/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кегичівського районного суду Харківської області (смт. Кегичівка, Харківської області) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220720000117 на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня І курсу ПТУ № 60, смт. Кегичівка, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немаючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5

- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , його законного представника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , представника служби у справах дітей Кегичівської РДА ОСОБА_8 , інспектора ювенальної превенції Кегичівського ВП ОСОБА_9 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 21.06.2020 в період часу з 14-00 до 15-00 години, перебуваючи поблизу магазину ФОП « ОСОБА_10 », який розташований за адресою АДРЕСА_1 , впевнившись, що в магазині нікого немає, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом розбиття вікна в магазині за вищевказаною адресою, переслідуючи корисливу ціль наживи, умисно, таємно та протиправно, проник до вказаного приміщення магазину, який належить ФОП « ОСОБА_10 », звідки вчинив крадіжку 1015 гривень, але свій злочинний намір довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був зупинений ОСОБА_11 неподалік від приміщення магазину ФОП « ОСОБА_10 ».

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв злочин передбачений ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

30 листопада 2020 року між прокурором у кримінальному провадженні прокурором Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020220720000117 від 21.06.2020, з одного боку, та неповнолітнім обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з іншого боку, в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1605 від 12.11.2008, на підставі ст.ст.468, 469,472 КПК України в приміщенні Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури за адресою: вул. Волошина, 23, смт. Кегичівка, Харківської області, за добровільною ініціативою між сторонами, була укладена угода про визнання винуватості.

Згідно даної угоди ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочині і зобов`язався: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні, б) співпрацювати з правоохоронними органами та судом.

Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду на суму 1015 гривень. Дані збитки відшкодовані шляхом повернення потерпілій ОСОБА_5 її майна. Потерпіла ОСОБА_5 цивільний позов не заявляла. Потерпіла ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні надала добровільну згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим, з мірою та видом покарання згодна.

Сторони погодились на призначення покарання неповнолітньому ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі. З урахуванням особистості ОСОБА_3 , який являється неповнолітнім, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його щире каяття, яке виразилось в тому, що винний повністю усвідомив неправильність своїх дій та щиро шкодує про вчинене, можливо до останнього застосувати ст.ст.75,104 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.

Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків укладання та затвердження зазначеної угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину та пояснив, що щиро кається у скоєному. Вказав, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду, запевнив про можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно угоди.

Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні також просив затвердити угоду, пояснив, що її укладення було добровільним, з додержанням встановлених законом вимог до її укладення.

Законний представник ОСОБА_6 у судовому засіданні також просила затвердити угоду.

Представник служби у справах дітей Кегичівської РДА ОСОБА_8 у судовому засіданні проти затвердити угоду не заперечила.

Інспектор ювенальної превенції Кегичівського ВП ОСОБА_9 у судовому засіданні проти затвердити угоду не заперечив.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні укладену угоду підтримала, просила її затвердити.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що добровільно надала згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Погодилась на міру та вид покарання зазначені в угоді. Просила її задовольнити. Надала письмову заяву про це.

Суд, заслухавши учасників справи, які підтримали укладену ними угоду та просили її затвердити, наслідки укладення та затвердження угоди їм зрозумілі, приходить до наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Відповідно до ч.3 ст.474 КПК України, якщо угоду досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 3 ст. 185 КК України, положенням ч.3 ст.68 КК України та ст.ст.102-104 КК України.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають вчиненому злочину та особі обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 погодився на призначення узгодженої з прокурором міри та виду покарання.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена між сторонами, визначена у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості від 30 листопада 2020 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є неповнолітнім, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, учень ПТУ №60 смт. Кегичівка, неодружений, неповнолітніх дітей не має.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, пом`якшуючою покарання, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Із врахуванням вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, висновку досудової доповіді про низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та можливість виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк, суд призначає покарання ОСОБА_3 , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 листопада 2020 року.

Сторонами узгоджено застосувати до обвинуваченого положення ст.104, ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від покарання. Визначаючи тривалість іспитового строку суд вважає достатнім та необхідним визначити його строком в один рік, поклавши на обвинуваченого обов`язки згідно ч.1 ст.76 КК України, без покладення обов`язків передбачених ч.4 ст104 КК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого на досудовому розслідуванні не обирався.

Судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором у кримінальному провадженні прокурором Кегичівського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , укладену 30 листопада 2020 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з встановленням іспитового строку в 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до обвинуваченого до набрання вироку законної сили не обирати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1