Вирок

від 02.12.2020 по справі 473/3194/20

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/3194/20

Номер провадження1-кп/473/339/2020

В И Р О К

іменем України

"02" грудня 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження №12020155190000039 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працює, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого 21.01.2020 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

Сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник адвокат ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд визнав доведеним, те, що ОСОБА_3 08.07.2020 приблизно о 09-00 год., володіючи інформацією щодо наявності на зберіганні в приміщенні Вознесенського коледжу Миколаївського національного аграрного університету майна, належного КП «Регспод», маючи злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння шляхом обману бензокосою «Нusqvarna 552R», що перебуває на балансі вищезазначеної організації, прибув до навчального закладу, що розташований за адресою:Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Соборності, 100, де, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підійшов до охоронця - громадянки ОСОБА_6 , якій представився робітником КП «Регспод» та попрохав останню передати йому бензокосу «Нusqvarna 552R», тим самим ввів ОСОБА_6 в оману щодо своїх дійсних намірів. ОСОБА_6 , будучи впевненою в правомірності дій ОСОБА_3 та не підозрюючи про його дійсні наміри, добровільно передала останньому належну КП «Регспод» бензокосу «Нusqvarna 552R», вартістю 2600 гривень.

Після цього, ОСОБА_3 з вищезазначеним майном з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду КП «Регспод» на суму 2600 гривень.

В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував правильність змісту цихобставин,добровільність їхпозиції,а такожроз`яснив їм,що утакому випадкувони будутьпозбавлені праваоскаржити ціобставини вапеляційному порядку (ч. 3 ст. 349 КПК України).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за вищевикладених обставин. Пояснив, що дійсно влітку 2020 року, точної дати не пам`ятає, на території Вознесенського коледжу ввів в оману ОСОБА_6 та заволодів бензокосою «Нusqvarna 552R», яка належить КП «Регспод». Щиро кається.

Суд дослідив матеріали, які характеризують обвинуваченого як особу та матеріали щодо речового доказу.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинено повторно.

За такою кваліфікацією суд вважає вину обвинуваченого доведеною. Проте, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинено повторно.

Суд непогоджується зданою кваліфікацієюв частині«чи зловживаннядовірою» тавважає,що данукваліфікуючу ознакуслід виключитиіз обвинувачення ОСОБА_3 ,оскільки вонане доведенав судовомузасіданні.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.67 КК України, суд не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є умисним, нетяжким, характеризується корисливою метою та становить одну із найпоширеніших і найнебезпечніших груп злочинних діянь, оскільки посягає на одне із найцінніших соціальних благ право власності.

Крім того, суд враховує особу винного, який характеризується за місцем проживання задовільно, раніше судимий, військову службу у ЗСУ не проходив, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, отримане шляхом обману майно повернуто.

Обвинувачений улікаря наркологана облікуне перебуває;має діагноз легкарозумова відсталість.Відповідно довисновку судово-психіатричногоексперта №165від 30.09.2020року,обвинувачений страждав вмомент вчинення злочину та страждає на теперішній час психічним розладом легкою розумовою відсталістю. В момент вчиненнязлочину бувздатний усвідомлюватисвої діїта керуватиними.Крім того,суд бередо увагидосудову доповідьоргану пробації,відповідно доякої ризиквчинення повторногокримінального правопорушенняоцінюється яквисокий,ризик небезпекидля суспільства високий;орган пробаціївважає,що виправленняобвинуваченого безпозбавлення воліабо обмеженняволі напевний строкможе становитивисоку небезпекудля суспільства,у томучислі дляокремих осіб.Виконання покаранняу громаді можливелише увинятковому порядкуза умовиздійснення з бокуоргану пробаціїінтенсивного нагляду тазастосування соціально-виховнихзаходів,що необхіднідля виправленнята запобіганнювчиненню повторних кримінальних правопорушень;участь увиховних заходах тасоціально-кориснійдіяльності,проведення індивідуально-профілактичноїроботи спільноз правоохороннимиорганами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, до призначеного покарання підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , який був засуджений за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.01.2020 року до 5 років позбавлення волі, та звільнений на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України, оскільки на шлях виправлення він не став та вчинив новий злочин в період іспитового строку.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Позов не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190КК України та призначити покарання 1 рік позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_3 покарання частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.01.2020 року і остаточно призначити ОСОБА_3 5 років 1 місяць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня його взяття під варту після звернення вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.12.2020 року до виконання після набрання ним законної сили.

Речовий доказ косу «Нusqvarna 552R», яка передана під зберігальну розписку представнику потерпілого ОСОБА_7 залишити йому як власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1