Постанова

від 01.12.2020 по справі 420/3989/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р. Категорія 111030000 м.ОдесаСправа № 420/3989/19 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

час і місце ухвалення: 16:40, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: представник ГУ ДПСЖукова Т.О. (витяг) представник позивачаАврамов В.П. (адвокат; ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 №0000441202 від 07.06.2019р., -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 №0000441202 від 07.06.2019р., мотивуючи його тим, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області форми В4 №0000441202 від 07.06.2019 року, яким зменшено ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2019 року у сумі 801 318,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що у перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із підприємствами які проводять транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ, які не мають реального товарного характеру.

Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, сторона зазначає, що придбаний ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА у ТОВ ГРІНВЕЛІ та ТОВ НОВЕНШИН товар (соняшниковий шрот) в подальшому пройшов митну перевірку, вивезений за межі митної території України та фактично реалізований на експорт, що повністю спростовує припущення податкового органу щодо нереальності здійснених господарських операцій, результати яких покладені в основу формування податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА , місцезнаходження юридичної особи: 65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд.19г, кв.33; код ЄДРПОУ 41005225. Види діяльності: Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 50.20 Вантажний морський транспорт;Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На виконання вимог пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), на підставі доповідної записки начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Пархоменко С.Г. №146/11/15-32-12-02 від 16.04.2019р. №146/11/15-32-12-02, видано наказ Головного управління ДФС в Одеській області №3316 від 26.04.2019р., яким встановлено: провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ФОРНАКС АГРО Україна з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ за лютий 2019 року, тривалістю 5 робочих днів з 10.05.2019 року.

У період з 10.05.2019р. по 15.05.2019р. Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА .

17.05.2019 року за результатами зазначеної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №945/15-32-12-02/41005225 від 17.05.2019 р.

Проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА встановлено порушення статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88), п. 198.6 ст.198, п.200.1 абзацу в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016р. за N159/28289) (із змінами та доповненнями) підприємством ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА) завищено податковий кредит (р. 17 декларації з ПДВ) у сумі 801318 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2018 року - 504548 грн., січень 2019 року - 137041,52 грн., лютий 2019 року - 159728 грн., відповідне призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ (р.19 декларації з ПДВ) на загальну суму ПДВ 801318 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2018 року - 504548 грн., січень 2019 року - 137041,52 грн., лютий 2019 року - 159728 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за лютий 2019 року у сумі 801318 грн.

07.06.2019 року на підставі Акту №945/15-32-12-02/41005225 від 17.05.2019 р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми В4 №0000441202, яким зменшено ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2019 року у сумі 801 318,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення Позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА не доведено правомірність формування податкового кредиту, отриманого від ТОВ ГРІНВЕЛІ та ТОВ НОВЕНШИН на загальну суму ПДВ 801 318,00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для відображення у податковій звітності, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження віднесення відповідних сум по господарським операціям з контрагентами ТОВ ГРІНВЕЛІ та ТОВ НОВЕНШИН .

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Слід зазначити, що відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями п. 20.2 ст. 20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень п.135.1ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1п.134.1ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з пунктом 44.1статті44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2018 року між ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРІНВЕЛІ (надалі - ТОВ ГРІНВЕЛІ , Постачальник) укладено Договір поставки №002/11/18, за умовами п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар сільськогосподарського виробництва, найменування кількість, загальний обсяг партії якого визначені в Додатковій угоді № 1, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

ТОВ ГРІНВЕЛІ зареєстровано 14.06.2017 р., одним із основних видів діяльності ТОВ ГРІНВЕЛІ , внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21).

08.11.2018 року до вказаного Договору поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1, якою узгоджено найменування Товару - соняшниковий шрот, загальний об`єм Товару, що поставляється за цією угодою - 100 тон (+/- 10%), ціну - 7200 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах DAP (у редакції Інкотермс 2010) та інше.

14.11.2018 року до вказаного Договору поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. між сторонами також укладено Додаткову угоду №2, якою узгоджено найменування Товару - соняшниковий шрот, загальний об`єм Товару, що поставляється за цією угодою - 700 тон (+/- 10%), ціну - 7150 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах DAP (у редакції Інкотермс 2010) та інше.

Так, відповідно до видаткових накладних за Договором поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. в листопаді 2018 р. ТОВ ГРІНВЕЛІ було поставлено ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА шрот соняшниковий в загальній кількості 422,64 метричних тонн, видаткові накладні: №5 від 13.11.2018р.; №6 від 16.11.2018р.; №7 від 19.11.2018р.; № 8 від 21.11.2018р.; № 9 від 22.11.2018р.

Факт поставки підтверджується товарно-транспортними накладними: №38569 від 12.11.2018р.; №38570 від 12.11.2018р.; №38571 від 12.11.2018р.; №38572 від 12.11.2018р.; №38573 від 14.11.2018р.; №38574 від 14.11.2018р.; №38575 від 14.11.2018р.; №38576 від 14.11.2018р.; №38577 від 16.11.2018р.; №38578 від 16.11.2018р.; №38579 від 16.11.2018р.; №38580 від 16.11.2018р.; №38581 від 19.11.2018р.; №38582 від 19.11.2018р.; №38584 від 21.11.2018р.; №38585 від 21.11.2018р, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.40-55).

Факт оплати вартості Товару за Договором поставки №002/11/18 від 08.11.2018р. підтверджується платіжними дорученнями: №1322 від 14.11.2018р.; №1329 від 16.11.2018р.; №1333 від 19.11.2018р.; №1334 від 19.11.2018р.; №1343 від 21.11.2018р.; №1346 від 22.11.2018р.; №1347 від 22.11.2018р.; №1350 від 26.11.2018р.; №1352 від 28.11.2018р.

У зв`язку із постачанням товару за Договором поставки №002/11/18 від 08.11.2018 р. та сплатою ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА на поточний рахунок ТОВ ГРІНВЕЛІ грошових коштів, на виконання п. 201.1. ст. 201 ПК України ТОВ ГРІНВЕЛІ було сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 13.11.2018р.; №2 від16.11.2018р.; №3 від19.11.2018р.; №4 від21.11.2018р.; №6 від22.11.2018р.; №7 від26.11.2018р.; №8 від28.11.2018р.

Також, між ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НОВЕНШИН (надалі - ТОВ НОВЕНШИН , Постачальник) був укладений договір №001/04/18 від 12.04.2018 р., за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Товар сільськогосподарського виробництва, найменування кількість, загальний обсяг партії якого визначені в Додаткових угодах, які є невід`ємними частинами цього Договору.

ТОВ НОВЕНШИН зареєстровано 11.01.2018 р., одними із видів діяльності, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (Код КВЕД 46.21) та Виробництво олії та тваринних жирів (Код КВЕД 10.41).

12.04.2018 року до вказаного Договору поставки №001/04/18 від 12.04.2018 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1, якою узгоджено найменування Товару - соняшниковий шрот, загальний об`єм Товару, що поставляється за цією угодою - 250 тон (+/- 10%), ціну - 7450 грн. за тону, умови поставки - насипом на умовах FCA (у редакції Інкотермс 2010) та інше.

Так, відповідно до видаткових накладних: №16 від 20.04.2018р.; №17 від 25.04.2018р.; №18 від 26.04.2018р. за Договором поставки №001/04/18 від 12.04.2018 р. в квітні 2018 р. ТОВ НОВЕНШИН було поставлено ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА шрот соняшниковий в загальній кількості 178,1 метричних тонн.

Факт поставки також підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №1802 від 19.04.2018р.; №1809 від 20.04.2018р.; №1803 від 25.04.2018р.; №1804 від 25.04.2018р.; №1805 від 26.04.2018р.; №1806 від 26.04.2018 р.; №1807 від 26.04.2018р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт оплати вартості Товару за Договором поставки №001/04/18 від 12.04.2018р. підтверджується платіжними дорученнями: №781 від 17.04.2018р.; №794 від 23.04.2018р.; №804 від 25.04.2018р.; №1570 від 12.03.2019р.

У зв`язку із постачанням товару за Договором поставки №001/04/18 від 12.04.2018 р. та сплатою ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА на поточний рахунок ТОВ НОВЕНШИН грошових коштів, на виконання п. 201.1. ст. 201 ПК України ТОВ НОВЕНШИН було сформовано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №6 від 20.04.2018р.; №9 від 25.04.2018р.; №10 від 26.04.2018р.

Також, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 29.03.2019 р. у справі №808/3412/16, від 29.01.2019 р. у справі №804/14474/15, від 12.04.2018 р. у справі № 815/225/17.

На підтвердження подальшого використання товарів (шрот соняшниковий) позивачем надано договори купівлі-продажу № SESFV-003 від 16.03.2018р., № SESFV-009 від 11.10.2018р., укладені між ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА (продавець) та Фірмою УЛУСОЙ УН САНАЇ ВЕ ТІКОРЕТ А.ЕС (ULUSOY UN SANAYI TICARET A.S)(покупець), предметом яких є український шрот соняшнику, та ВМД від 19.11.2018р, 26.11.2018р., 08.05.2018р.

Тобто, придбаний ТОВ ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА у ТОВ ГРІНВЕЛІ та ТОВ НОВЕНШИН товар (соняшниковий шрот) в подальшому пройшов митну перевірку, вивезений за межі митної території України та фактично реалізований на експорт.

Отже, у позивача наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для відображення у податковій звітності, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження віднесення відповідних сум по господарським операціям з контрагентами ТОВ ГРІНВЕЛІ та ТОВ НОВЕНШИН .

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

До того ж, колегія суддів зазначає, що нереальність господарських операцій має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сама лише податкова інформація не є тим джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 ПК України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, а відтак не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником.

Отже, посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача є безпідставними, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі №804/939/16.

Крім того, суд звертає увагу, що суб`єктивні припущення посадових осіб контролюючого органу щодо непричетності директора контрагента до ведення господарської діяльності, не підтверджені належним чином відповідно до вимог глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

При цьому, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали можливості на виконання господарських зобов`язань по поставці товару, наданні послуг та доказів відсутності фактичних дій останніх, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Неприйнятними є посилання податкового органу на припущення неможливості виконання контрагентами позивача господарських операцій, з огляду на те, що такий вид доказів, як припущення в адміністративному судочинстві відсутній та відповідно до чинного законодавства право платника податків на формування у податковому обліку витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як реальність придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку, підтвердження необхідними первинними документами (у тому числі податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 28 травня 2019 року по справі № 826/15112/16.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.04.2018 р. у справі №806/4408/13-а, в якій зазначено, що можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких сформовано позивачем витрати та податковий кредит.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

З огляду на встановлені судом обставини відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення №0000441202 від 07.06.2019р.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 №0000441202 від 07.06.2019р. належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги майже дублюють відзив на адміністративний позов (а.с. 168) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року по справі № 420/3989/19, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 02 грудня 2020 року.

Суддя-доповідач Семенюк Г.В. Судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.