Постанова

від 03.12.2020 по справі 904/2345/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 м. Дніпро Справа № 904/2345/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Аркс на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 по справі № 904/2345/20 (суддя Юзіков С.Г.), повний текст рішення складено 18.08.2020

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Аркс , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Істтрейд , м. Дніпро

про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 4418,88 грн завданої в результаті ДТП в порядку суброгації, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

05.05.2020 Приватне акціонерним товариством Страхова компанія Аркс (далі - ПрАТ СК Аркс або позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Істтрейд (далі - ТОВ Істтрейд або відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) в порядку суброгації у сумі 4418,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані не здійсненням відповідачем відшкодування майнової шкоди (страхового відшкодування у порядку суброгації) у сумі 4418,88 грн на підставі статей 1172, 1194 ЦК України, завданої його працівником внаслідок ДТП під час виконання трудових (службових) обов`язків.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 у задоволенні позовних вимог ПрАТ СК Аркс до ТОВ Істтрейд про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4418,88 грн завданої в результаті ДТП в порядку суброгації - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу завданої внаслідок ДТП майнової шкоди, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків, протягом робочого часу, а також доказів того, що на момент ДТП автомобіль під керуванням ОСОБА_1 використовувався ним в інтересах юридичної особи.

Крім того, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума франшизи у розмірі 4418,88 грн не зафіксована в жодному документі.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням господарського суду позивач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2345/20 від 11.08.2020 про відмову в задоволенні позовних вимог і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням місцевим господарським судом обставин справи, внаслідок чого апелянт вважає рішення необґрунтованим і неправомірним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що сума 4418,88 грн є сумою франшизи, оскільки згідно умов полісу № АК/007750734 франшиза дорівнює нулю. Натомість, в силу приписів ст. 1194 ЦК України вказана сума є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом не встановлено, що водій на момент ДТП заволодів транспорним засобом неправомірно і цьому сприяла недбалість власника.

В порушення норм процесуального права, місцевий господарський суд неправильно трактував відповідь на досудове попередження ОСОБА_1 , прийнявши її за показання свідка (ст. 88 ГПК України), хоча при судовому розгляді дана особа не залучалася до участі у справі в якості свідка. Також, судом не залучено ОСОБА_1 до участі у справі і в якості третьої особи, що є порушенням, на думку апелянта, норм статей 50, 66, 88, 89 ГПК України.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

19.11.2020 на адресу Центрального апеляційного господарського суду від директора ТОВ Істтрейд ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу з відповідними запереченнями проти її доводів.

На переконання відповідача, наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення з огляду на їх спростування встановленими у справі обставинами та з огляду на неправильне тлумачення скаржником норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого, відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

4. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

09.08.2018 між страховиком - АТ СК АХА Страхування , правонаступником якого є ПрАТ СК Аркс та страхувальником - ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту Все включено № 235923а8д (далі - договір-1), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6 цього договору-1 (а. с. 11-17 т. 1).

05.12.2018 близько 07:55 год. в м. Дніпро по вул. Передовій, в районі буд. № 261 сталася ДТП за участю транспортного засобу Fiat Doblo, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості руху скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який зупинився попереду.

У результаті даної ДТП пошкоджено застрахований відповідно до договору-1 у ПрАТ СК Аркс транспортний засіб Nissan Qashqai д/н НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності страхувальнику ОСОБА_3 та транспортний засіб Fiat Doblo, д/н НОМЕР_1 , застрахований в АТ СК Мега-гарант з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну 100000,00 грн та нульовою франшизою, що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК 007750734.

05.12.2018 ОСОБА_3 подано до страховика повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяву на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (а. с. 18-20 т. 1).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 26.12.2018 у справі № 199/9122/18 винуватцем ДТП визнано ОСОБА_1 . Внаслідок допущеного ОСОБА_1 порушення п. 12.1. Правил дорожнього руху, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн (а. с. 48 т. 1).

Відповідно до рахунку-фактури № 00000002874 від 06.12.2018 СТО ТОВ Авто-Імпульс Трейд приведено попередній перелік робіт, запчастин, матеріалів та їх вартість, необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля Nissan Qashqai, д/н НОМЕР_2 , які склали 46794,86 грн (а. с. 23 т. 1).

На підставі наданих страхувальником документів, страховиком складено страховий акт від 04.01.2019 № АХА2437637, яким визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування у сумі 46794,86 грн (а. с. 38-39 т. 1).

08.01.2019 позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ Авто-Імпульс-Трейд у сумі 46794,86 грн, що підтверджується платіжним дорученням №526 412 від 08.01.2019 (а. с. 40 т. 1).

22.03.2019 страховиком на адресу АТ СК Мега-Гарант направлено заяву про страхове відшкодування від 20.03.2019 за вих. № ЕЛ_7530 суми 46794,86 грн (а. с. 41-42 т. 1).

Відповідно до висновку № 6102 від 28.12.2018 експертного дослідження експерта автотоварознавця ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Nissan Qashqai, д/н НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 42375,98 грн (а. с. 24-27 т. 1).

30.09.2019 АТ СК Мега-Гарант в межах ліміту його відповідальності за заявленим страховим випадком, виходячи з розміру завданих збитків, здійснило виплату страхового відшкодування на суму 42375,98 грн за полісом обов`язкового страхування цівільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7750734, яким була застрахована цивільно-правова відповідальність за шкоду майну перед третіми особами.

До матеріалів справи позивач додав копію першої та останньої сторінки договору доручення № К-АХА-08/02/16 від 08.02.2016, укладеного між ПрАТ СК АХА (Довіритель) та ТОВ ЮК Ей Лоренс (Повірений), за п.1.1. якого Повірений зобов`язується за дорученням Довірителя надати послуги щодо проведення допустимих законодавством дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Довірителя.

За твердженнями позивача, ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ Істтрейд (відповідач), що підтверджується копією трудової книжки, заявою ОСОБА_1 , в якій останній повідомляє ТОВ ЮК ЕЙ Лоєрс про те, що на момент ДТП він був працевлаштований у відповідача на посаді комірника і прямував у робочих справах. Факт перебування ОСОБА_1 з ТОВ Істтрейд у трудових відносинах встановлено також наявною в матеріалах справи постановою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро від 26.12.2018 по справі № 199/9722/18 (а. с. 43-44, 48 т. 1).

30.10.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію від 29.10.2019 за вих. № ЕЛ_9524 про сплату страхового відшкодування на суму 4418,88 грн, яка є різницею між фактичним розміром шкоди, заподіяної внаслідок ДТП працівником відповідача і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). На підтвердження направлення претензії надано копію фіскального чеку поштової установи від 30.10.2019 (а.с. 46-47 т.1). Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Фактично така різниця виникла у зв`язку з тим, що ПрАТ СК Аркс за договором майнового страхування визначав вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу, а АТ СК Мега-Гарант - з урахуванням цього коефіцієнта.

Відповідач вважає безпідставними заявлені до нього позовні вимоги з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження того, що транспортний засіб Fiat Doblo, д/н НОМЕР_1 належить саме відповідачу та на момент вчинення ОСОБА_1 ДТП використовувався ним в діяльності ТОВ Істтрейд .

Наведені вище обставини справи і стали причиною виникнення спору у даній справі.

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За змістом ст.ст. 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України Про страхування та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) вказано, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено згідно зі чт. 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Отже, спеціальні норми Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Так, згідно зі ст. 29 і п 32.7 ст. 32 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Позов у даній справі пред`явлено на підставі ст. 1194 ЦК України до ТОВ Істтрейд на суму 4418,88 грн, яка є різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) здійсненим АТ СК Мега-Гарант в межах ліміту його відповідальності за заявленим страховим випадком.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.

Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків .

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов. До таких спеціальних умов належать:

а) перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо;

б) завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Приймаючи рішення у даній справі місцевий господарський суд врахував, що винною особою у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 , який на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 та не оспорюється сторонами.

Натомість, відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд вказав на те, що перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем не є беззаперечним свідченням того, що на час скоєння ДТП ОСОБА_1 виконував трудові (службові) обов`язки, тобто обов`язки зумовлені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, а також виконував роботу, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

Дослідивши обставини справи та докази надані сторонами в підтвердження своїх доводів, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції покладені в основу оскаржуваного рішення та не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Fiat Doblo, д/н НОМЕР_1 зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_2 (а. с. 72 т. 1). Будь-яких доказів в підтвердження факту реєстрації вказаного транспортного засобу за ТОВ Істтрейд позивачем до матеріалів справи не додано, а відповідно відсутні підстави покладення на відповідача обов`язку з відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП саме ОСОБА_1 , який хоча і був працевлаштованим у відповідача, але в момент скоєння ДТП не виконував обов`язки, покладені на нього трудовим договором. Зворотного апелянтом не доведено.

Посилання апелянта на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що сума 4418,88 грн є сумою франшизи, а за умовами полісу № АК/007750734 франшиза дорівнює нулю, колегія суддів відхиляє, оскільки такий висновок не призвів до неправильного вирішення спору по суті. При цьому, місцевим господарським судом встановлено й інші обставини справи, які безпосередньо вплинули саме на необхідність прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апелянта про не доведеність відповідачем факту неправомірного заволодіння ОСОБА_1 транспортним засобом Fiat Doblo, д/н НОМЕР_1 , який належить директору ТОВ Істтрейд ОСОБА_2 , що свідчить про виконання останнім в момент ДТП трудових обов`язків, колегія суддів відхиляє, оскільки, згідно п. 2.2. Правил дорожнього руху України, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Доводи апелянта, стосовно неправильного сприйняття судом заяви ОСОБА_1 (а. с. 43 т. 1), прийнявши її за показання свідка, колегія суддів також відхиляє, оскільки вказана заява не підтверджує факт виконання ОСОБА_1 трудових обов`язків в момент ДТП, а лише підтверджує факт офіційного працевлаштування ОСОБА_1 на ТОВ Істтрейд на посаді комірника.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про допущене судом першої інстанції порушення норм статей 50, 66, 88, 89 ГПК України через не залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, оскільки

підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача (співпозивача) у справі, а не третьої особи.

З огляду на вищезазначене, неможливим є покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов`язків, а також установлення чи захист їх прав і, в такий спосіб, винесення рішення або ухвали суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 по справі № 922/3588/18, від 13.03.2018 у справі № 911/1506/17, від 03.04.2018 у справі № 911/1330/17.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду під час перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та допущених порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які в силу приписів ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Доводи апелянта про допущені судом першої інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування законного рішення у справі.

7. Розподіл судового збору.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на ПрАТ СК Аркс .

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Аркс - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 по справі № 904/2345/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

І.О. Вечірко