Рішення

від 03.12.2020 по справі 905/1800/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2020 Справа № 905/1800/20

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі (69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, будинок 3; код ЄДРПОУ 39024317)

до Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод (84305, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 5; код ЄДРПОУ 05763599)

про стягнення 25454,14 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явились

від відповідача : не з`явились

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод про стягнення 25454,14 гривень, з яких: 18 000,00 гривень - сума основної заборгованості, 6 320,03 гривень - пеня, 774,11 гривень - 3 % річних та 360,00 гривень - інфляційні збитки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2020 для розгляду даної справи визначено суддю Фурсову С.М.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем укладені договірні листи 029/682 та №029/683 від 03.10.2020, відповідно до умов яких позивач поставляє відповідачу шнур силіконовий діаметром 8 мм, твердістю 40 на загальну суму 18 000,00 гривень з ПДВ, а відповідач - прийняти та оплатити товар. Як стверджує позивач, свої зобов`язання він виконав, доставку продукції здійснив, однак, відповідач товар в строк передбачений договірними листами не оплатив, у зв`язку з чим, позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 19.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1800/20, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, судове засідання призначено на 10.11.2020. Встановлено строки сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.

Листом господарського суду Донецької області від 02.11.2020 повідомлено сторін про те, що у зв`язку з перебуванням судді Фурсової С.М. у відпустці, судове засідання, призначене на 10.11.2020 об 11:00год, відбудеться 19.11.2020 о 14:00год.

На адресу суду 09.11.2020 від відповідача надійшов відзив №009/юр-824 від 05.11.2020 на позовну заяву та клопотання №009/юр-823 від 05.11.2020, у яких останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відмовити у стягненні судових витрат та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача.

На електронну адресу суду 10.11.2020 надійшло клопотання, в якому позивач просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відмову у стягненні судових витрат та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На електронну адресу суду 13.11.2020 (16.11.2020 на поштову адресу) від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Через канцелярію суду 19.11.2020 відповідач надав клопотання №009/юр-864 від 18.11.2020, у якому, посилаючись на сплату заборгованості у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову, стягненні судових витрат, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. До клопотання надав копію платіжного доручення №21841 від 16.11.2020.

19.11.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.12.2020.

У судове засідання 03.12.2020 представники сторін не з`явились. Про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі (продавець) та Приватним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод (покупець) був укладений договірний лист №029/682, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар - шнур силіконовий діаметром 8 мм у кількості 30 м. на суму 9000,00 гривень (з ПДВ).

Також 03.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі (продавець) та Приватним акціонерним товариством Новокраматорський машинобудівний завод (покупець) був укладений договірний лист №029/683, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар - шнур силіконовий діаметром 8 мм у кількості 30 м. на суму 9000,00 гривень (з ПДВ).

Згідно даних договірних листів, загальна вартість по кожному з них становить 9000,00 гривень, в т.ч., ПДВ. Вартість товару розуміється як ціна на умовах DDР м.Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, склад покупця, згідно Інкотермс 2010 та включає вартість послуг перевізника. Продавець гарантує, що ціна на товар, вказаний в даних договірних листах, залишається незмінною протягом всього строку дії.

В даних договірних листах визначені умови оплати - наступна оплата в розмірі 100% вартості поставленого товару, здійснюється протягом 10 календарних днів від дати отримання товару покупцем, при наявності оригіналу рахунку продавця, після приймання ВТК покупця. Датою поставки товару вважається дати прибуття на склад покупця, вказана покупцем у товаросупровідних документах.

За Умовами поставки, визначеними в договірних листах, поставка товару здійснюється автотранспортом (та/або змішаним видом транспорту) продавця на умовах DDР м.Краматорськ, згідно Інкотермс 2010. Продавець поставляє покупцю товар протягом 14 календарних днів від дати надання рахунку продавця. Разом з товаром продавець зобов`язаний направити наступні документи: оригінал рахунку-фактури, податкової накладної, видаткової накладної, паспорту якості.

Відповідно до умов договірних листів приймання товару по кількості та за якістю здійснюється відповідно до видаткової накладної на товар на складі покупця. У випадку виявлення невідповідності товару якості та/або кількості, сторони оформлюють відповідний акт про невідповідність якості та/або кількості, на підставі якого продавець зобов`язаний за свій рахунок протягом 15 календарних днів від дати акту або допоставити кількість товару, якого не вистачає, або усунути всі дефекти (недоліки), що виявлені в товарі, або замінити товар неналежної якості на належної та відшкодувати покупцю всі понесені ним витрати та збитки, пов`язані з поставкою неякісного товару. Всі витрати по поверненню та заміні, вивозу (та/або утилізації) дефектного (неякісного) товару продавець зобов`язаний оплатити протягом 5 календарних днів від дати виставлення рахунку покупцем.

Умовами договірних листів сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми, що підлягала оплаті за кожен день прострочення оплати, якщо інше не передбачено договірним листом.

Зазначені договірні листи, згідно їх умов, вступають в силу від дати підписання покупцем та продавцем і діють до виконання всіх зобов`язань за ними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання договірних листів №029/682 від 03.04.2019, №029/683 від 03.04.2019 за видатковими накладними №146 від 17.04.2019, №147 від 17.04.2019 поставив відповідачу товар - шнур силіконовий ф8 мм 40 шор. на загальну суму 18000,00 гривень з ПДВ.

Відповідачем був складений акт №32 від 04.05.2019 про фактичну якість отриманої продукції на підставі договірних листів №029/682 від 03.04.2019, №029/683 від 03.04.2019 за видатковими накладними №146 від 17.04.2019, №147 від 17.04.2019, згідно якого комісією встановлена невідповідність отриманої продукції умовам поставки, а саме виявлено: в паспорті не вказано за яким нормативним документом виготовлений шнур; фактичний Ш 7,5 мм; поверхня хвиляста, наявні поздовжні вм`ятини.

В матеріалах справи міститься лист позивача №2304/02 від 23.04.2019 на адресу відповідача, в якому позивач зазначив, що поставлена продукція є такою, що відповідає заявленим вимогам та ТУ 38 1051165-90.

01.10.2020 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості у загальному розмірі 18000,00 гривень за поставлений товар за видатковими накладними №146 від 17.04.2019, №147 від 17.04.2019 згідно договірних листів №029/682 від 03.04.2019, №029/683 від 03.04.2019, які була залишена останнім без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 ГК України).

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договірних листів №029/682 від 03.04.2019, №029/683 від 03.04.2019 позивачем було здійснено поставку на загальну суму 18000,00 гривень, що підтверджується видатковими накладними №146 від 17.04.2019, №147 від 17.04.2019.

Згідно умов договірних листів оплата поставленої продукції мала бути проведена відповідачем протягом 10 календарних днів від дати отримання товару покупцем, при наявності оригіналу рахунку продавця, після приймання ВТК покупця.

Відповідачем до прийняття рішення у справі надано докази оплати ним отриманої продукції за договірними листами №029/682 від 03.04.2019, №029/683 від 03.04.2019 в сумі 18000,00 гривень, а саме платіжне доручення №21841 від 16.11.2020.

Наведене також підтверджує визнання відповідачем факту отримання продукції.

Відповідач безпідставно посилається на сплату ним заборгованості в повному обсязі до початку розгляду справи, оскільки провадження у даній справі відкрито 19.10.2020, а заборгованість була ним сплачена 16.11.2020.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК в редакції, що діяла до 15.12.2017), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 18000,00 гривень підлягає закриттю.

За несвоєчасну оплату відповідачем отриманої продукції позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 6320,03 гривень за період з 01.05.2019 по 05.10.2020.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В договірних листах визначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми, що підлягала оплаті, за кожен день прострочення оплати.

Як вже зазначалось, оплата поставленої продукції мала бути проведена відповідачем протягом 10 календарних днів від дати отримання товару.

Як визначено відповідачем в акті №32 від 04.05.2019 про фактичну якість отриманої продукції, остання була доставлена на його склад 19.04.2019.

Отже, враховуючи умови оплати, право вимоги сплати заборгованості за видатковими накладними №146 від 17.04.2019, №147 від 17.04.2019 виникло 30.04.2019.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач здійснює нарахування пені на загальну суму заборгованості - 18000,00 гривень за період з 01.05.2019 по 05.10.2020.

Разом з тим, 02.04.2020 набрав чинності Закон України №540-IX від 30.03.2020 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким Розділ IX Прикінцеві положення ГК України доповнений пунктом 7 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

На момент укладення сторонами договірних листів вже діяв Закон України №540-IX від 30.03.2020, відповідно сторони мали розраховувати на потенційну можливість нараховувати/сплачувати пеню понад шість місяців.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що він є арифметично невірним та складає 6321,81 гривень, однак суд не виходить за межі позовних вимог та задовольняє їх у заявленому позивачем розмірі.

Також, позивачем заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 774,11 гривень за період з 01.05.2019 по 05.10.2020 та інфляційні втрати за період травень 2019 року - серпень 2020 року в розмірі 360,00 гривень.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Розрахунок позивача в частині інфляційних втрат судом визнано методологічно та арифметично невірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у розмірі 323,13 гривень.

Позивач також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 6102,00 гривень, що складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 гривень та судового збору у розмірі 2102,00 гривень.

На підтвердження витрат на правову допомогу надав договір №01/09 від 01.09.2020 про надання правової допомоги, ордер серії АР №1025637, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.10.2020, квитанцію до прибуткового касового ордеру б/н від 05.10.2020, видатковий касовий ордер від 05.10.2020, розрахунок наданих послуг за договором №01/09 від 01.09.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом п.1.1 договору замовник доручає, а адвокат зобов`язується надати замовнику правову (правничу) допомогу при розгляді в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій справ, що стосуються зокрема стягнення дебіторської заборгованості на користь замовника, а також представляти інтереси замовника в усіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності в органах державної влади та місцевого самоврядування з будь-яких питань, що стосуються замовника.

Здача-приймання наданих послуг оформляється актом, що підписується обома сторонами договору (п. 2.3 договору).

За умовами розділу 3 договору вартість послуг адвоката визначається в додатках до даного договору. Платежі здійснюються шляхом передачі готівкових коштів адвокату на підставі підписаного акту виконаних робіт чи будь-яким іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 5.1 договору).

Згідно додатку №1 до договору винагорода адвоката за надання правової допомоги за договором становить 1000,00 гривень за одну годину роботи.

05.10.2020 замовник та адвокат підписали акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №01/09 від 01.09.2020, яким встановлено надання послуг на загальну суму 4000,00 гривень. Акт підписаний без зауважень.

Згідно розрахунку наданих послуг адвокатом були надані наступні послуги:

- збирання доказів, аналіз наданих замовником документів для оформлення позовної заяви про стягнення заборгованості за договірними листами №029/683 та №029/682 від 03.04.2019, консультація замовника щодо способу захисту його порушених прав;

- здійснення розрахунку суми втрат від інфляції, річних відсотків та пені за період прострочення оплати за договірними листами;

- складення позовної заяви про стягнення суми заборгованості, сформовано додатки до позову.

Оплату вартості послуг було здійснено позивачем 05.10.2020 в повному обсязі шляхом внесення готівки в сумі 4000,00 гривень в касу адвокатського бюро, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру б/н від 05.10.2020, видатковий касовий ордер від 05.10.2020.

Відповідач заперечував проти розміру заявлених до відшкодування витрат позивача на правову допомогу. В обґрунтування посилався на те, що справа №905/1800/20 не є складною, оскільки позивачем не здійснювався збір доказів, на момент подачі позову вони були у нього в наявності; розмір витрат не є співмірним з ціною позову, враховуючи що відповідачем до розгляду справи було сплачено суму заборгованості. Просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Як вже зазначалось, відповідач безпідставно посилається на те, що ним було сплачено суму заборгованості до початку розгляду даної справи, оскільки сплата була ним здійснена 16.11.2020, тобто майже через місяць після відкриття провадження у цій справі, що і стало підставою для закриття провадження в частині основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що зі сторони позивача подано до суду у справі №905/1800/20 позовну заяву, відповідь на клопотання від 09.11.2020, відповідь на відзив від 12.11.2020.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 4000,00 гривень є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому клопотання відповідача про зменшення їх розміру не підлягає задоволенню.

Судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу) підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ч.ч. 4, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог (з урахуванням вимог щодо яких закрито провадження у справі).

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі (69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, будинок 3; код ЄДРПОУ 39024317) до Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод (84305, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 5; код ЄДРПОУ 05763599) про стягнення 25454,14 гривень, з яких: 18000,00 гривень - сума основної заборгованості, 6320,03 гривень - пеня, 774,11 гривень - 3 % річних та 360,00 гривень - інфляційні збитки, - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі №905/1800/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі до Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод в частині стягнення 18000,00 гривень основної заборгованості.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод (84305, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 5; код ЄДРПОУ 05763599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі (69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, будинок 3; код ЄДРПОУ 39024317) пеню у розмірі 6320,03 гривень, 3% річних у розмірі 774,11 гривень, інфляційні втрати у розмірі 323,13 гривень, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2091,60 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 3980,22 гривень.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 36,87 гривень відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 03.12.2020 підписано повний текст рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ВБС-Технолоджі (69065, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Електрозаводська, будинок 3; код ЄДРПОУ 39024317)

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Новокраматорський машинобудівний завод (84305, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Орджонікідзе, будинок 5; код ЄДРПОУ 05763599).

Суддя С.М. Фурсова