Рішення

від 03.12.2020 по справі 910/13881/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2020Справа № 910/13881/20 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-Україна"

про стягнення боргу в розмірі 147 648,02 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Здраво" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-Україна" про стягнення боргу в розмірі 147 648,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору поставки №464Н/2019/1 від 11.09.2019 відповідачем в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

28.09.2020 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01054 74424215 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.10.2020 року, а саме: 03148, м. Київ, вулиця Петра Курінного, будинок 2А, офіс 4.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 05.10.2010 р. повернута до суду у зв`язку з: інші причини .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/13881/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

11.09.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Здраво" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "АМТ-Україна" (покупець) укладено договір поставки №464Н/2019/1.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із п. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передавати у власність покупця товари, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити їх відповідно до умов договору.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2019р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, в тому числі і щодо нарахування пені та штрафних санкцій за договором.

Датою поставки є дата отримання товару покупцем, що підтверджується підписанням видаткової накладної уповноваженою особою покупця та/або підписання покупцем товарно-транспортної накладної у перевізника. Право власності на товар переходить з моменту (дати) його передачі покупцю.

На підставі видаткової накладної №ЗД000003723 від 15.06.2020 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 153 514,00 грн. а саме:

Концентратор кисню для медичного використання OLV-5A (Zhengzhou Olive Electronic Technology Co.,Ltd) у кількості 7 шт., - на загальну суму 118 389,60 гривень без ПДВ.

Концентратор кисню для медичного використання OLV-10 (Zhengzhou Olive Electronic Technology Co.) у кількості 1 шт. на загальну суму 35 124,80 гривень без ПДВ.

У вищезазначеній накладній міститься посилання до договір №464Н/2019/1 від 11.09.2019 року та замовлення покупця №ЗД000004349 від 15.06.2020 року.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.7.7 договору покупець сплачує постачальнику вартість товару протягом 7 календарних днів з дати поставки товару.

Таким чином, останнім днем оплати є 22.06.2020 року, а першим днем прострочення - 23.06.2020 року.

У зв`язку з неоплатою, позивач звернувся до відповідача з вимого-претензією про сплату заборгованості в сумі 153 514,39 грн.

Вищезазначена вимога направлена позивачем 10.07.2020 року, що підтверджується накладною Укрпошти №0411407948750 від 10.07.2020 року та описом вкладення у цінний лист від 10.07.2020 року.

В матеріалах справи наявний лист товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-Україна" щодо вимоги про усуненні заборгованості від 08.07.2010р. вих.№05-0807 від 08.07.2020 року, в якому відповідач підтверджує, що борг перед ТОВ Здраво станом на 08.07.2020р. становить 153 514,40 грн. та бере на себе зобов`язання погасити борг в повному обсязі до 10.07.2020р. включно.

Відповідачем частково сплачено за товар в розмірі 8 514,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №123 від 16.07.2020 року з призначенням платежу: часткова сплата рахунку на оплату по замовленню №ЗД000004349 від 15.06.2020 року .

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене та наявні в матеріалах справи докази заборгованість відповідача перед позивачем за договором №464Н/2019/1 від 11.09.2019 року становить 145 000,00 грн. (153 514,40 грн. - 8 514,40 грн.).

Проте, оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 144 999,99 грн. та суд не може вийти за межі позовних вимог, тому вимоги позивача в сатині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 144 999,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 12% річних в розмірі 3 518,03 грн. нараховані за період з 23.06.2020 по 04.09.2020 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.8.3.1 договору у разі невиконання зобов`язань покупцем щодо строку оплати, який визначений у п.2.2 цього договору, покупець повинен сплатити постачальнику: за прострочку строку оплати визначеного у п.2.2: компенсацію за користування чужими коштами у розмірі 12% річних.

Суд погоджується з розрахунком 12% річних в розмірі 3 518,03 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-Україна" (03148, місто Київ, вулиця Петра Курінного, будинок 2А, офіс 4, ідентифікаційний код 39630028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Здраво" (04114, м. Київ, вулиця Автозаводська, 54/19 літ. А, офіс, ідентифікаційний код 34603398) основний борг в розмірі 144 999 (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп., 12% річних в розмірі 3 518 (три тисячі п`ятсот вісімнадцять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 77 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий