Рішення

від 03.12.2020 по справі 921/662/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/662/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙФІЛД УКРАЇНА ", юридична адреса: вул. Рейтарська, 18/11, м. Київ, 01034 (адреса для листування: а/с 143, м. Київ, 04073)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Старичкова Андрія Валерійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 19 600 грн суми основного боргу, 1 505,88 грн пені, 297,21 грн - 3% річних, 254,67 грн інфляційних втрат

без виклику учасників справи

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області звернулось ТОВ "БРАЙФІЛД УКРАЇНА " з позовом до ФОП Старичкова Андрія Валерійовича про стягнення 19 600 грн суми основного боргу, 1 505,88 грн пені, 297,21 грн - 3% річних, 254,67 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 20.10.2020 судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином умов договору №ДО-120220 від 12.02.2020, прострочив термін оплати поставленого товару, зважаючи на що у приватного підприємця виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням 3% річних, пені та інфляційних втрат, заявлена до стягнення у судовому порядку.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У даній справі таких клопотань сторонами подано не було. Зважаючи на це, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку про її розгляд без повідомлення учасників спору.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов. При цьому суд враховує, що останньому були забезпечена можливість реалізувати всі процесуальні права учасника судового процесу. Адже факт належного повідомлення ФОП Старичкова А.В. про судовий розгляд даного спору підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №460250941340 з відміткою про його вручення 27.10.2020 особисто відповідачу, а саме ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на це та з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається, зокрема, через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

12 лютого 2020 року між ТОВ "БРАЙФІЛД УКРАЇНА " (Постачальник) та ФОП Старичковим Андрієм Валерійовичем (Покупець) було укладено договір поставки №ДО-120220, згідно розділу 1 якого Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця медичне обладнання згідно Специфікації до даного договору, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити за нього певну грошову суму, погоджену сторонами у п.2 договору та Специфікації (додаток №1). Зазначений у Специфікації об`єм постачань товару є вичерпним (п.1.2.).

За змістом статті 2 укладеного правочину поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад Покупця, Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року. Загальна вартість договору складає 28 000 грн, у тому числі ПДВ 7% - 1831,78 грн, та включає вартість товару, упаковки, тари, маркування, завантаження, перевезення, нормативно-технічної (експлуатаційної) документації виробника на товар.

У статті 3 угоди сторони погодили порядок здійснення платежів. Так, оплата за договором здійснюється Покупцем у національній валюті України - гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування еквіваленту грошового зобов`язання у розмірі 100% вартості договору на розрахунковий рахунок Постачальника у наступному порядку:

- Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника авансовий платіж у розмірі 30% від загальної вартості договору, що становить 8 400 грн з ПДВ, після чого здійснюється поставку товару;

- остаточний розрахунок у розмірі 70% від загальної вартості договору, що становить 19 600 грн з ПДВ, Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 15 банківських днів з дати підписання видаткової накладної на товар.

Товар поставляється протягом 10 робочих днів з моменту виконання умов п.3.1.1 угоди (п.4.1 договору).

Відповідно до п.4.2. правочину датою поставки товару (передачі у володіння без права розпоряджатися) та переходу до Покупця ризиків втрат або пошкодження товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на товар. Право розпоряджатися переходить до Покупця після повної оплати товару.

Згідно п.7.1 договору місце поставки товару: 46008, м. Тернопіль, вул. Медова, буд.6 (відділення "Нової пошти" №8).

Товар вважається таким, що прийнятий Покупцем за кількістю, з моменту підписання видаткової накладної на товар (п.7.11. договору).

Згідно п.14.3 договір вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін та діє до 31.12.2020, а в частині виконання гарантійних та грошових зобов`язань, включаючи сплату штрафних санкцій, до їх повного та належного виконання.

Сторонами також підписано Додаток №1 (Специфікація) до договору поставки №До-120220 від 12.02.2020.

На виконання своїх договірних зобов`язань товариство поставило товар Покупцю на загальну суму 28 000 грн, що підтверджується видатковою накладною №15 від 14.02.2020 на суму 28 000 грн.

Зазначений первинний документ бухгалтерського обігу підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Як наслідок, суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки відповідачу матеріальних цінностей на загальну суму 28 000 грн.

Також позивачем, в підтвердження здійсненої поставки, долучено до позовних матеріалів податкові накладні №9 від 13.02.2020 та №10 від 14.02.2020 на загальну суму 28 000 грн.

В свою чергу, приватним підприємцем проведено лише авансовий платіж на суму 8 400 грн. Остаточний розрахунок за отримані матеріальні цінності на досягнутих між контрагентами домовленостях не відбувся. Відтак, заборгованість по спірній поставці становить 19 600 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялась Покупцю претензія №2304-1 від 23.04.2020 з вимогою перерахувати в 7-ми денний термін суму заборгованості, що становить 19 600 грн.

На час звернення із позовом до суду даний борг відповідачем залишається неоплаченим, що слугувало підставою для звернення ТОВ "БРАЙФІЛД УКРАЇНА " до суду з відповідним позовом.

Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.

У відповідності до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

В укладеній угоді її учасники домовилися про здійснення розрахунку за товарно-матеріальні цінності як на умовах передоплати, так і з відтермінуванням платежу на 15 банківських днів. Спірна поставка товару була проведена після отримання Постачальником авансового платежу.

Так, з врахуванням умов відтермінування та дати поставки товару оплата мала бути здійснена у строк до 06.03.2020 включно.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 19 600 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пунктом 9.3. договору визначено, що при простроченні проведення розрахунків за договором, Покупець має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Позивачем нарахована пеня за період з 07.03.2020 по 07.09.2020 на загальну суму 1 505,88 грн.

Перевіривши правильність здійснених господарським товариством нарахувань та відповідність наданого розрахунку приписам ЦК України, суд зазначає, що заявлена до стягнення сума пені 1 505, 88 грн підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого ТОВ "БРАЙФІЛД УКРАЇНА" розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу за період з 07.03.2020 по 07.09.2020 нараховані 3 % річних в сумі 297,21 грн. та за період з березня 2020 по серпень 2020 інфляційні нарахування в сумі 254,67 грн.

У пункті 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи вище викладене, інфляційні нарахування повинні проводитись з квітня 2020, а не з березня 2020, як вказує позивач, оскільки березень - це місяць, у якому мав бути здійснений платіж.

Перевіривши відповідність здійснених позивачем обчислень з урахуванням дати виникнення зобов`язання, та в межах періодів існування заборгованості, суд вважає, що до стягнення підлягають 3% річних у розмірі 297,21 грн. та інфляційні нарахування в сумі 97,10 грн. В решті позовних вимог у цій частині суд відмовляє за їх безпідставністю.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, факт порушення приватним підприємцем зобов`язань щодо оплати поставлено товару належним чином доведений та документально підтверджений.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати ТОВ "БРАЙФІЛД УКРАЇНА " по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Старичкова Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , іден. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙФІЛД УКРАЇНА " (юридична адреса: вул. Рейтарська, 18/11, м. Київ, 01034 (адреса для листування: а/с 143, м. Київ, 04073), ідент. код 39380665) - 19 600 (дев`ятнадцять тисяч шістсот) грн суми основного боргу, 1 505 (одну тисячу п`ятсот п`ять) грн 88 коп. пені, 297 (двісті дев`яносто сім) грн 21 коп. - 3% річних, 97 (дев`яносто сім) грн 10 коп. інфляційних втрат та 2 086 (дві тисячі вісімдесят шість) грн 71 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному б-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 03.12.2020.

Суддя О.В. Руденко