Рішення

від 03.12.2020 по справі 925/1356/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Черкаси справа № 925/1356/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

фізичної особи-підприємця Сай Михайла Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕКСТРАНС ГРУП про стягнення 31000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Сай Михайло Іванович звернувся у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕКСТРАНС ГРУП про стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу згідно з договором про замовлення послуги експедирування вантажів від 26.06.2019 №61 у розмірі 31000,00 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн, а також гонорар успіху у сумі 2000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 23.10.2020, направлена судом на адресу вказану позивачем у позовній заяві, за адресою його держаної реєстрації рекомендованим поштовим відправленням та вручено уповноваженому представнику відповідача 27.10.2020, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕКСТРАНС ГРУП (експедитором1 - відповідач у справі), в особі директора Возмілова Д.В., що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем Сай Михайлом Івановичем (експедитором2 - позивач у справі) було укладено договір про замовлення послуги експедирування вантажів №61 (далі - договір, а.с. 8-13), за умовами якого експедитор2 зобов`язався організувати доставку або прийняти і доставити погоджений із експедитором1 вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитора1 зобов`язався сплатити за експедирування/перевезення вантажу погоджену плату.

Згідно з пунктом 1.2 договору вартість перевезення, порядок розрахунків, форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються в заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору факт організації/виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (надання послуг). Якщо інше не зазначено в заявці, то акт (окрім інформації, яка відповідно до вимог законодавства зазначається в ньому) повинен бути складений державною мовою та обов`язково містити інформацію про: 1) номер/дату договору; 2) номер/дату заявки; 3) маршрут перевезення; 4) вид/марку/реєстраційний номер транспортного засобу. Інформація вказана у акті не повинна суперечити інформації, вказаній у заявці/CMR/ТТН, а наявність протиріч прирівнюється до помилки (із наслідками передбаченими договором).

У пункті 1.7 договору сторони домовились, що:

заявка є обов`язковою та пріоритетною частиною договору, а сканована (фото) копія підписаної заявки, яка передана за допомогою засобів електронного зв`язку має юридичне та/або доказове значення і силу оригінального (паперового) примірника заявки (підпункт 1.7.1);

факт підписання експедитором2 заявки є належним та достатнім свідченням того, що експедитор2 у повній мірі проінформований експедитором1 про вид/особливості вантажу, про вимоги щодо його завантаження/кріплення/перевезення/розвантаження, та погодився на дотримання/забезпечення цих вимог (подальші претензії з цього приводу не пред`являються та/або не розглядаються (підпункт 1.7.2);

заявка підписана представниками сторін і скріплена печатками (штампами) експедитора1 і експедитора2 є підтвердженою заявкою (підпункт 1.7.3).

Ціни в договорі є договірними, встановленими у національній валюті України - гривні. Загальну ціну договору становить сума усіх цін фрахтів/заявок (ставок за перевезення) за підтвердженими заявками, які було виконано протягом строку дії договору (пункт 3.1 договору).

Ціна фрахту/заявки (ставка за перевезення) і строк її оплати узгоджується сторонами та зазначається у заявках. Якщо ціну фрахту (ставку за перевезення) визначено в іноземній валюті, то остаточні розрахунки між сторонами здійснюються в гривні за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (якщо інше не вказано в заявці), а у випадку, коли сторони визначили розмір неустойки/компенсації в іноземній валюті, то її сплата здійснюється також у гривні за офіційним курсом НБУ на день порушення/події (якщо інше не вказано в заявці) (пункт 3.2 договору).

Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами акту (якщо інше не передбачено у заявці) (пункт 3.5 договору).

Відповідно до пункту 5.5 договору, він набирає чинності з моменту підписання і діє протягом одного року. Якщо жодна із сторін за тридцять днів до закінчення строку дії договору письмово не попередить іншу сторону про припинення договору на майбутнє, то даний договір зберігає свою чинність для сторін кожного разу на один рік (є пролонгованим). Кількість пролонгацій сторонами не обмежується.

26.06.2019 між експедитором1, експедитором2 та LAXIM s.r.о. (перевізником) була підписано додаткова тристороння угода №54 до договору, предметом якої є взаємовідносини сторін, які виникають при замовленні експедитором1 у експедитора2 транспортно-експедиційної послуги, та замовленні експедитром2 у перевізника послуги з перевезення вантажів, які обумовлені заявкою (а.с. 28-29).

На виконання вищевказаних вимог договору 13.12.2019 сторонами була підписана Заявка №376-2 (а.с. 14), відповідно до якої перевізник зобов`язався з 09:00 17.12.2019 до 23.12.2019 доставити вантаж - туби вагою 1.11 т 20 куб. габарити вантажного відсіку за маршрутом: м. Харків (Україна) - Lakia (Греція); ставка за перевезення: 1600 євро по курсу НБУ на день розвантаження авто. У заявці також встановлено умови оплати - безготівковий розрахунок на протязі 14 днів при отриманні оригіналів документів (заявка - 2 шт.), рахунок, акт - 2 шт., CMR - 2 шт. оригінали, договір - 2 шт., тристороння угода - 1 шт., реєстраційні документи, завірені мокрою печаткою (копія вірна), та за умови відсутності помилок у їх оформленні.

Також між експедитором2 та LAXIM s.r.о. (перевізником) був укладений договір-заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом №13/12, який регулює взаємовідносини сторін при організації перевезень експортно-імпортних вантажів, а також вантажів по території України автомобільним транспортом (а.с. 15-16).

На підтвердження виконання Заявки №376-2 складена міжнародна товаротранспортна накладна типу CMR №757973 (а.с. 17).

23.12.2019 сторонами складено акт виконаних на суму 41354,00 грн. Акт виконаних робіт підписано сторонами за договором, послуги виконані у повному об`ємі, сторони не мають претензій одне до одного (а.с. 23).

Документи, які є підставою для здійснення оплати за актом 13.01.2020 були направлені на адресу відповідача поштовим відправленням Товариством з обмеженою відповідальністю Нова Пошта за експрес-накладною №59000478187278 (а.с. 18).

За даними сервісу відстеження ТОВ Нова Пошта , що публікується у вільному доступі в мережі Інтернет, вказане відправлення було отримане одержувачем 16.01.2020.

Відповідач частково сплатив позивачу за надані послуги з перевезення вантажу у розмірі 10354,00 грн за платіжними дорученнями №478 від 26.05.2020 на суму 5354,00 грн та №568 від 06.07.2020 на суму5000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 25, 27).

Заборгованість відповідача за Заявкою №376-2 становить 31000,00 грн (41354,00-10354,00).

У зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором у частині несплати заборгованості, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу у сумі 31000,00 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням договору транспортного експедирування (у даному випадку - послуги на перевезення вантажу автомобільним транспортом) на підставі письмового строкового оплатного договору.

Відповідно до статті 3 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України Про транспорт , Про зовнішньоекономічну діяльність , Про транзит вантажів , цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. (стаття 4 Закону).

Крім наведеного вище Закону договір транспортного експедирування регламентовано главою 64 Цивільного кодексу України та главою 32 Господарського кодексу України.

У статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Аналогічні положення містяться також у статті 929 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У статті 931 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Судом встановлено, що за умовами договору відповідач доручив позивачу здійснювати пошук перевізників для здійснення перевезень, а позивач взяв на себе зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення власними силами/засобами, або залучити на договірній основі до процесу перевезення окремого (фактичного) перевізника, який повинен бути резидентом України (якщо інше не зазначено у заявці). На виконання умов договору відповідачем було подано заявку, яка прийнята позивачем до виконання. Позивачем було надано автомобільний транспорт під завантаження та доставлено вантаж у місце призначення. Перевезення вантажу було здійснено позивачем з залученням перевізника LAXIM s.r.о., на підставі заявки, у якій у свою чергу, відповідач зобов`язався сплатити витрати за перевезення вантажу.

Сторонами у заявці було узгоджено вартість виконаних перевізником послуг на суму 1600 євро по курсу НБУ на день розвантаження авто, що в гривневому еквіваленті становить 41354,00 грн.

Враховуючи відсутність претензій відповідача стосовно неналежного надання транспортних послуг чи іншого невиконання умов договору, суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання.

Сторонами у договорі та у заявці погоджено порядок оплати та визначено, що оплата проводиться протягом 14 днів при отриманні оригіналів документів, які підтверджують факт надання послуг.

Передбачені у договорі документи 13.01.2020 були направлені на адресу відповідача і були отримані відповідачем 16.01.2020. Відповідач даних обставин не спростував, підтвердивши отримання визначених документів, частковою оплатою послуг перевізника за заявкою №376-2, а також підписавши акти виконання послуг за заявкою.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З врахуванням наведених правових норм та умов договору, встановлених судом обставин, строк оплати за заявкою №376-2 закінчився 29.01.2020, тобто відповідач не виконав своїх зобов`язань у визначений у договорі строк.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних допустимих та належних доказів належного та повного розрахунку за надані транспортні послуги, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 31000,00 грн підлягає до задоволення.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Частиною 5 статті 14 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро.

У свою чергу пункт 4 частини 1 статті 1 вказаного закону визначає, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво у суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. Також позивач просить при задоволенні позову стягнути з відповідача гонорар успіху у розмірі 2000,00 грн, що передбачено пунктом 2.3 договору про правову допомогу.

На підтвердження наданих адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем послуг з правничої допомоги надано договір про правову допомогу від 05.10.2020, який укладений між фізичною особою-підприємцем Сай Михайлом Івановичем та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем, актом приймання-передачі наданих послуг від 07.10.2020. Про оплату правничих послуг свідчить квитанція від 07.10.2020 №02-10 про отримання від фізичної особи-підприємця Сай Михайла Івановича суми 5000,00 грн.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для відшкодування таких витрат.

Щодо відшкодування за рахунок відповідача суми 2000,00 грн, яка згідно з пунктом 2.3 договору про правову допомогу, визначена , як гонорар успіху, то суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у Постанові ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (№ в ЄДРСР 91572017) вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають гонорар успіху , ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі Пакдемірлі проти Туреччини (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала гонорар успіху у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 Постанови ВП ВС).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху , у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 Постанови ВП ВС).

Отже, з огляду на наведену правову позицію, суд дійшов висновку, що хоча сума 2000,00 грн (гонорар успіху) і є складовою винагороди адвоката, проте, позивачем не надано доказів на підтвердження понесених ним витрат на цю суму, тому суд відмовляє у її стягненні з відповідача.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2102,00 грн та 5000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІМПЕКСТРАНС ГРУП (вул. Пушкіна, 100, офіс 1, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 39505251) на користь фізичної особи-підприємця Сай Михайла Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1 ) 31000,00 грн заборгованості, 2102,00 грн судового збору, 5000,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко