Ухвала від 01.12.2020 по справі б-23/75-02 (922/3026/19)

УХВАЛА

01 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № Б-23/75-02 (922/3026/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Жуков С.В., Погребняк В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020

у складі колегії суддів: Терещенко О.І.- головуючий, суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

та рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2020

у складі судді Усатого В.О.

у справі № Б-23/75-02 (922/3026/19)

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України",

про стягнення коштів та повернення майна

в межах справи про банкрутство ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5"

ВСТАНОВИВ:

15.10.2020, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 у справі № Б-23/75-02 (922/3026/19) в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-23/75-02 (922/3026/19) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.11.2020.

Суддя Васьковський О.В. з 11.11.2020 по 27.11.2020 включно перебував на лікарняному.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет" від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII, станом на 01.01.2019 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу становив 1921,00 грн.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відтак, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 у справі № Б-23/75-02 (922/3026/19), скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 1 344 700,00 грн. (672 350, 00 * 200%).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Оцінюючи зазначені скаржником доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції від 15.09.2020, яка була прийнята за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції від 30.06.2020; повний текст постанови апеляційного суду складено 21.09.2020.

Отже, постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №Б23/75-02(922/3026/19) підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, а саме до 12.10.2020 включно.

В даному випадку, скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №Б23/75-02(922/3026/19) - 15.10.2020, підтвердженням чого є штамп вхідної кореспонденції Східного апеляційного господарського суду, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Подаючи касаційну скаргу з пропуском строку, встановленого частиною 1 статті 288 ГПК, скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано обчисленням строку касаційного оскарження з дати отримання тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду - 24.09.2020, а тому скаржик має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження посилаючись на приписи статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

У клопотанні про поновлення строку скаржник посилається на те, що отримав повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду лише 24.09.2020, що підтверджується інформацією про відстеження пересилання за номером на сайті ПАТ "Укрпошта", відповідно, двадцятиденний строк з дня вручення йому такого судового рішення закінчується 14.10.2020, тоді як скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою тільки 15.10.2020.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Розглянувши вищевказане клопотання, суд касаційної інстанції визнає вказані у клопотанні підстави для поновлення строку неповажними, відтак вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з цих підстав не підлягає задоволенню, оскільки навіть за умови отримання скаржником копії повного тексту оскаржуваної постанови 24.09.2020, згідно вимог ч. 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, двадцятиденний строк з дня вручення йому такого судового рішення закінчується 14.10.2020, тоді як скаржник звернувся із касаційною скаргою тільки 15.10.2020, та жодним чином в цьому випадку не мотивував підстав пропуску ним двадцятиденного строку з дня вручення йому копії повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 у справі № Б-23/75-02 (922/3026/19) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 344 700, 00 грн.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.0462020 у справі № Б-23/75-02 (922/3026/19) залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1 344 700, 00 грн.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статями 292, 293 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк