Рішення

від 02.12.2020 по справі 140/13863/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/13863/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Кераміки ТД» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Кераміки ТД» звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №204120/2020/000282/2 від 09.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.09.2020 позивачем, з метою митного оформлення товару, подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204120/2020/079300, а також передбачений МК України перелік документів.

Однак, Поліська митниця Держмитслужби не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю товару та прийняла рішення 204120/2020/000282/2 від 09.09.2020 про коригування митної вартості товарів, яким визначила митну вартість товару за резервним методом з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом - за ціною контракту. При цьому, подані до митного контролю документи містили усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості.

Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби 204120/2020/000282/2 від 09.09.2020 про коригування митної вартості товарів.

24.09.2020 позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10306,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

15.10.2020 на адресу суду від Поліської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

При проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей:

згідно умов зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 №LB/DK-2020, передбачено наявність таких документів як сертифікат походження та пакувальні листи;

митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом товару:

товар №1 - МД від 27.08.2020 №UA100340/2020/519849 (0,67 USD/кг);

товар №2 - МД від 27.08.2020 №UA100340/2020/519849 (0,67 USD/кг).

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно ст.53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати:

висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

виписки з бухгалтерської документації;

сертифікат походження.

Вказана вимога митного органу щодо надання додатково витребуваних документів в повному обсязі виконана не була, декларантом позивача не надано всіх додатково витребуваних документів, а надані копії додатково витребуваних документів в своїй сукупності не містять інформації щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з виявленими неточностями, розбіжностями у наданих декларантом документах, та з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000282/2 від 09.09.2020, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом та митну вартість товару визначено на рівні:

товар №1 - 331543,86 грн. або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 11973,07 USD;

товар №2 - 65606,29 грн. або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 2369,24 USD.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №UA204120/2020/081796 від 09.09.2020, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

З огляду на вищевикладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000282/2 від 09.09.2020 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Одночасно із відзивом на позовну заяву, представником відповідача подано до суду заяву щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, яка мотивована тим, що представник відповідача у судовому засіданні у даній справі участі не приймав, не приймає і фактично не може приймати, оскільки розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а тому така послуга як представництво інтересів в суді вартістю 4000, 00 грн. не надавалася та не може бути надана, що свідчить про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, звертає увагу на ряд інших неточностей в описі наданих послуг, у зв`яжу із чим просить відмовити в задоволенні клопотання позивача від 24.09.2020 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10306, 00 грн.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Дім Кераміки ТД» було укладено з LASSELSBERGER s.r.o.(Чеська республіка) договір поставки №LB/DK-2020 від 01.01.2020 відповідно до умов якого позивачем придбано згідно інвойса №283027497 від 28.08.2020 - «плитку керамічну» .

04.09.2020 декларантом ПП «ЕЛІТ БРОК» , в інтересах ТОВ «Дім Кераміки ТД» , з метою митного оформлення товару - «Плитка керамічна неглазурована для підлоги та стін без зображень, з коефіцієнтом поглинання води не більше 0,5 мac.%: apт.CRAN.DAK63679.RA01 RANDOM d.сіра 60x60 rect. 598x598x10мм-18,360м2 apт.CETR.DARV 1723.RAO 1 EXTRA світло сіра 60x120 rect. 1198x598x10мм-100,800м2 apт.CETR.DAR63725.NE02 EXTRA чорна 60x60 rect. 598x598x10MM-62.2,80м2 apт.CETR.DAR63720.NE02 EXTRA слонова кістка 60x60 rect. 598x598x10мм-69,І20м2 (вироблена із грубої кераміки для внутрішніх робіт). Виробник - LASSELSBERGER, s.r.o. CZ. Торговельна марка - RAKO.» та товару - «Плитка керамічна неглазурована для підлоги та стін без зображень: з коефіцієнтом поглинання води понад 10,0 мac.%: apт.COBJ.WAAlN301.LB01 COLOR ONE І, бежево-коричневий gls. 20x20 198x198x6,5мм-6,000м2 apт.COBJ.WAAlN302.LB01 COLOR ONE бежево-сірий gls. 20x20 198х198х6.5мм-6,ОООм2 арт.СОВJ.WAA 1NOOO.NE02COLOR ONE біла gls. 20x20 198х198х6,5мм-84,000м2 арт.СSYS.WAKV4104.NEK2 Walltile біла matt 30x60 rect. 598x298x10мм-129,600M2 apт.COBJ.WAAlN007.LB01 COLOR ONE l.бeжeвий gls. 20x20 198x198x6,5мм-6,000м2 (вироблена із грубої кераміки для внутрішніх робіт) Виробник - LASSELSBERGER, s.r.o. CZ. Торговельна марка - RAKO.» подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204120/2020/079300, а також передбачений МК України перелік документів.

На підтвердження вартості товару, зазначеного у митній декларації №UA204120/2020/079300, декларантом одночасно подано: рахунок-фактуру (Інвойс), автотранспортну накладну, комерційну пропозицію, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, контракт купівлі-продажу, договір про перевезення, декларацію інвойс складену уповноваженим експертом, митну декларацію країни відправлення.

За результатом опрацювання запиту та документів поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 04.09.2020 №UA204120/2020/079300 встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

згідно умов зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 №LB/DK-2020, передбачено наявність таких документів як сертифікат походження та пакувальні листи;

митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом товару:

товар №1 - МД від 27.08.2020 №UA100340/2020/519849 (0,67 USD/кг);

товар №2 - МД від 27.08.2020 №UA100340/2020/519849 (0,67 USD/кг).

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно ст.53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати:

висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

виписки з бухгалтерської документації;

сертифікат походження.

На вимогу митного органу, для підтвердження митної вартості товарів декларантом надано додаткові документи:

сертифікат відповідності;

висновок торгово-промислової палати;

пакувальні листи;

лист від продавця до Посла Чеської Республіки;

листи ТОВ ЛАССЕЛСБЕРГ до Полісської митниці;

митну декларацію №209170/2020/064859 від 08.09.2020.

За результатами опрацювання додатково наданих документів, встановлено, що вимога митного органу щодо надання додатково витребуваних документів в повному обсязі виконана не була, декларантом позивача не надано всіх додатково витребуваних документів, а надані копії додатково витребуваних документів в своїй сукупності не містять інформації щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з виявленими неточностями, розбіжностями у наданих декларантом документах, та з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000282/2 від 09.09.2020, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом та митну вартість товару визначено на рівні:

товар №1 - 331543,86 грн. або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 11973,07 USD;

товар №2 - 65606,29 грн. або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 2369,24 USD.

Крім того, декларанта було повідомлено, що у разі його незгоди з прийнятим рішенням про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією МД №UA204120/2020/081796 від 09.09.2020 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Поліської митниці ДМС №UA204120/2020/000282/2 від 09.09.2020 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, комерційну пропозицію, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, контракт купівлі-продажу, договір про перевезення, декларацію інвойс складену уповноваженим експертом, митну декларацію країни відправлення.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - «Плитки керамічної…» та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності та неточності, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів визначену декларантом митну вартість товару, у зв`язку із тим, що по-перше, згідно умов зовнішньоекономічного договору від 01.01.2020 №LB/DK-2020, передбачено наявність таких документів як сертифікат походження та пакувальні листи, по-друге, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що позивачем до митного оформлення було надано документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару - «Плитки керамічної…» , зокрема, рахунок-фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, комерційну пропозицію, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, контракт купівлі-продажу, договір про перевезення, декларацію інвойс складену уповноваженим експертом, митну декларацію країни відправлення.

Крім того, на вимогу митного органу, для підтвердження митної вартості товарів декларантом надано додаткові документи: сертифікат відповідності; висновок торгово-промислової палати; пакувальні листи; лист від продавця до Посла Чеської Республіки; листи ТОВ ЛАССЕЛСБЕРГ до Полісської митниці; митну декларацію №209170/2020/064859 від 08.09.2020.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Щодо наявної у митниці інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №204120/2020/000282/2 від 09.09.2020 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, а документи, подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та неточності. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №204120/2020/000282/2 від 09.09.2020 при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, яка містилася у митній декларації від 27.08.2020 №UA100340/2020/519849, тобто при винесені спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Проте, інформація, якою володіє митниця закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

Також, слід зазначити, що у відповідача відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

У зв`язку із чим, суд вважає висновки відповідача, що документи, надані до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої митної вартості товару протиправними та такими, що суперечать об`єктивним обставинам справи та спростовуються поданими до митного оформлення документами.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у рішенні від 09.09.2020 №204120/2020/000282/2 внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Тому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 09.09.2020 №204120/2020/000282/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, його слід визнати протиправним та скасувати, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. (ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України)

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №745 від 21.09.2020.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 14.09.2020 року між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» та ТОВ «Дім Кераміки ТД» укладено договір №14/09/20-01 про надання правничої допомоги.

На виконання умов договору №14/09/20-01 від 14.09.2020 про надання правничої допомоги, ТОВ «Дім Кераміки ТД» сплачено Адвокатському об`єднанню «Преміум Сервіс» кошти в сумі 10306,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актом приймання-передачі наданих послуг від 18.09.2020 згідно договору №14/09/20-01 від 14.09.2020 про надання правничої допомоги, платіжним дорученням №747 від 21.09.2020, рахунком-фактурою №18/09/20-01 від 18.09.2020.

Відповідно до наданого представником позивача рахунку-фактури №18/09/20-01 від 18.09.2020 встановлено розмір плати за такі послуги, зокрема, представництво інтересів у суді однієї інстанції згідно п.4.1 договору від 14.09.2020 з розрахунку за одну годину - 4000,00 грн., в той час, як в акт приймання-передачі наданих послуг від 18.09.2020 згідно договору №14/09/20-01 від 14.09.2020 про надання правничої допомоги, послуга з представництва інтересів позивача у суді, вартістю 4000, 00 грн. включена не була.

Також, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, судовий розгляд даної справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 КАС України, відтак витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн. за 1 годину представництва інтересів позивача у суді, відшкодуванню не підлягають.

Таким чином, на думку суду представником позивача надано суду докази, які підтверджують понесені позивачем судові витрати пов`язані з отриманням правничої допомоги адвоката на загальну суму 6306,00 грн., відтак клопотання представника відповідача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на користь ТОВ «Дім Кераміки ТД» за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби слід присудити витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102, 00 грн. та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 6306,00 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 09.09.2020 №204120/2020/000282/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім Кераміки ТД» за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6 306,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Кераміки ТД» , код ЄДРПОУ 37786217, адреса: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Конякіна, 18-А.

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 39472698, адреса: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104.

Суддя Ю.Ю. Сорока