Рішення
від 03.12.2020 по справі 140/11554/20
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року ЛуцькСправа № 140/11554/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛТРАНС до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛТРАНС (далі - позивач, ТзОВ ВОЛТРАНС ) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - відповідач1, ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2020 №1675002/42030582 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 №1, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.05.2020 №1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між TзOB ВОЛТРАНС та TзOB Луцька Дорожна Пересувна Механізована Колона (далі - ТзОВ ЛДПМК ) було укладено договір купівлі-продажу №06/03-1, у відповідності до якого сторони домовилися про купівлю-продаж товару, a саме щебеневу продукцію з доставкою. Кількість та вартість товару встановлюються сторонами за взаємною згодою на основі заявки покупця (заявка може подаватися як в письмовій, так і в усній формі) і зазначається в видаткових накладних на товар, що оформляються при продажу кожної окремої партії товару. На підставі отриманого замовлення від покупця ТзОВ ВОЛТРАНС було виставлено рахунок від 10.03.2020 №153 на загальну суму 201600,00 грн. 11.03.2020 на рахунок ТзОВ ВОЛТРАНС надійшла передоплата по вищевказаному рахунку в розмірі 201600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.03.2020 №2598. На вищевказану суму передоплати позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 11.03.2020 №26. Дана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією від 07.04.2020 №2. Впродовж квітня 2020 позивачем було поставлено в користь ТзОВ ЛДПМК щебеневу продукцію на загальну суму 179827,20 грн з ПДВ на підставі видаткових накладних від 13.04.2020 №278, від 15.04.2020 №289, від 17.04.2020 №301, від 21.04.2020 №305, від 24.04.2020 №321, від 29.04.2020 №336. А 04.05.2020 позивачем було поставлено решту щебеневої продукції на суму 40333,44 грн з ПДВ на підставі видаткової накладної від 04.05.2020 №350.

04.05.2020 ТзОВ ВОЛТРАНС на різницю між сумою коштів, що надійшли від ТзОВ ЛДПМК як попередня оплата за платіжним дорученням від 11.03.2020 №2598, та сумою коштів, зазначених у видатковій накладній від 04.05.2020 №350, було складено в електронній формі та відправлено 29.05.2020 на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 04.05.2020 №1, покупець - ТзОВ ЛДПМК на суму 18560,64 грн (з урахуванням ПДВ), номенклатура: щебінь фр.5-20 мм., код товару згідно УКТ 2517, що підтверджується квитанцією від 29.05.2020 №9120523283. Остаточна оплата надійшла на рахунок позивача 18.06.2020 згідно платіжного доручення №3187. Хронометраж вищевказаних операцій підтверджується Карткою рахунку 361 за березень-червень 2020 року.

Податкова накладна від 04.05.2020 №1 була доставлена до центрального рівня ДПС України, прийнята системою, однак її реєстрація була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Підставою для зупинення реєстрації, згідно Квитанції, було наступне: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. З метою реєстрації зупиненої податкової накладної, позивачем в електронній формі було подано повідомлення про подання пояснень тa копій документів по відмовленій ПH/РК та надано весь пакет документів, який необхідний для реєстрації податкової накладної. Крім тoгo, позивачем надавалися письмові пояснення cтocoвнo наявності основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Вищевказаними документами в повній мірі підтверджуються фактичне здійснення господарської операції по зупиненій податковій накладній, даних документів та пояснень достатньо для реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020.

Разом з тим, за результатами розгляду поданих позивачем пояснень та первинних документів, Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №1675002/42030582 вiд 26.06.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020. Підставою для відмови, згідно рішення, було ненадання платником податку копій документів, a саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, y тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі тoвapiв (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Графа додаткова інформація не заповнена. З даним рішенням ТзОВ ВОЛТРАНС категорично не погодилося та оскаржило його до ДПC України, проте, дану скаргу було залишено без задоволення.

Крім того, позивач зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПC сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. У свою чергу, зі змісту надісланої відповідачем квитанції вбачається, що позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПH/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПH/РК в ЄРПН.

Позивач вважає, що первинними документами, якими оформлені господарські операції з поставки піску та щебеневої продукції в повній мірі підтверджуються фактичне здійснення господарських операцій, а відтак підстав для відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020 немає.

Що стосується висновків комісії відповідача про тe, що кoд УKTЗEД/ДКПП товару/послуг 2517, відсутні в таблиці даних платника податку нa додану вартість, як товари/послуги, щo на постійній основі пocтaчaютьcя (виготовляються) тa їх обсяг постачання дopiвнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, позивач вказує, що одночасно із первинними документами ними до комісії відповідача подавалася Таблиця даних платника ПДВ, у якій був відображений код УКТЗЕД 2517. Дана таблиця була врахована комісією, відтак підстава для зупинення реєстрації спірної податкової накладної була спростована. Отже, у контролюючого органу не було підстав відмовляти в реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 №1.

На думку позивача, оскаржуване рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Отже, таке рішення прийняте без врахування всіх обставин у справі та не у спосіб, визначений законом, a відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.05.2020 №1, то на думку позивача, вона є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.47).

У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у Волинській області із вимогами, викладеними в адміністративному позові, не погодилось, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки зі змісту квитанції чітко вбачається, що зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020 відбулося саме у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критерію ризиковості здійснення операцій. Зазначає, що в квитанції було запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Для підтвердження реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 №1 ТзОВ ВОЛТРАНС подано повідомлення від 22.06.2020 №27 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з копіями 7 додатків. В додатках до вказаного повідомлення позивач надав сканкопії наступних документів: 1) договору поставки №108-2018/P-UA від 12.06.2018, укладеного ТзОВ Вирівський кар`єр (Постачальник) з ТзОВ ВОЛТРАНС (Покупець); 2) договору купівлі-продажу №06/03/1 від 06.03.2020, укладеного ТзОВ ВОЛТРАНС (Постачальник) та ТзОВ Луцька дорожна пересувна механізована колона (Замовник); видаткової накладної №9247 від 30.04.2020 від ТзОВ Вирівський кар`єр (Постачальник) для ТзОВ ВОЛТРАНС (Покупець); 4) видаткової накладної №350 від 04.05.2020 виписаної ТзОВ ВОЛТРАНС (Постачальник) для ТзОВ Луцька дорожна пересувна механізована колона (Замовник); 5) рахунку на оплату №153 від 10.03.2020 від ТзОВ ВОЛТРАНС (Постачальник) для ТзОВ Луцька дорожна пересувна механізована колона (Замовник); 6) платіжного доручення від 11.03.2020 №2598; 7) товаро-транспортні накладні.

Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що надані платником письмові пояснення та копії документів, передбачені наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520, недостатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРІШ. Відсутні копії товаро-транспортних накладних, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків від постачальника ТзОВ Вирівський кар`єр (постачальник) з ТзОВ ВОЛТРАНС (покупець), які відповідно до п.5 Порядку №520 є обов`язковими для підтвердження реєстрації в ЄРПН податкової накладної. Відповідно комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 26.06.2020 №1675002/42030582 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 04.05.2020, яке є обґрунтованим та прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Крім того представник відповідача зазначає, що позовні вимоги щодо зобов`язання щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, слід розцінювати саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

18.09.2020 представником позивача подано через канцелярію суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що Порядком №520 передбачено орієнтовний, а не вичерпний перелік первинних документів, якими платник податку має підтверджувати правомірність виписки та реєстрації податкової накладної. Більше того, жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов`язок платника податків подавати до податкового органу усі без винятку категорії вищевказаних документів, оскільки практично неможливою є наявність всього цього спектру документів по усіх без винятку господарських операціях, які зазначаються платниками податків у своїх податкових накладних, які вони подають на реєстрацію. Посилається на постанову Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, де колегія суддів касаційної інстанції зазначила: первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень . Тобто, Верховний Суд вказує, що в повідомленнях, які отримав позивач, повинно було бути чітко конкретизовано, які саме документи потрібні податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вважає, що для підтвердження реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020 позивачем було подано достатній пакет документів, які підтверджують реальність даної господарської операції.

Також, звертає увагу, що відсутність товаро-транспортних накладних від постачальника ТзОВ Вирівський кар`єр зумовлена тим, що закуплений позивачем щебінь зберігався у ТзОВ Вирівський кар`єр і окремого транспортування на склади ТзОВ ВОЛТРАНС не здійснювалося. Подальша поставка щебеню в користь ТзОВ ЛДПМК здійснювалася напряму із кар`єру, підтвердженням чого є зазначення пунктом навантаження у ТТН с. Вири Рівненської області. І такі товарно-транспортні накладні надавалися Комісії ГУ ДПС при розгляді питання про реєстрацію спірної податкової накладної, однак не були досліджені належним чином. Даний факт свідчить про неуважність посадових осіб контролюючого органу при дослідженні поданих позивачем первинних документів, що призвело в результаті до прийняття протиправного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Окрім того, відповідач у своєму відзиві свідомо замовчує важливий факт, що податкова накладна №26 від 11.03.2020, яка була виписана за фактом отримання передоплати від ТзОВ ЛДПМК , була прийнята відповідачем та зареєстрована у ЄРПН. Адже дана податкова накладна була виписана в межах цих же господарських операцій і не викликала у контролюючого органу жодних сумнівів. Таким чином, реєстрації підлягала і спірна податкова накладна.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, представник позивача зазначає, що зі змісту статті 245 КАС України випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень. Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. З урахуванням викладеного вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.05.2020 №1.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач1 підтримав свої доводи, викладені у відзиві, та просив в позові товариства відмовити (а.с.95-97).

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що 06.03.2020 між ТзОВ ВОЛТРАНС (постачальник) та ТзОВ Луцька Дорожна Пересувна Механізована Колона (замовник) було укладено договір купівлі-продажу №06/03/-1, предметом якого є поставка щебеневої продукції (а.с.13-14).

10.03.2020 ТзОВ ВОЛТРАНС було виставлено рахунок №153 на оплату товару на загальну суму 201600,00 грн (а.с.15).

Згідно з платіжним дорученням від 11.03.2020 №2598 на рахунок ТзОВ ВОЛТРАНС надійшла передоплата за товар у розмірі 201600,00 грн (а.с.16), у зв`язку з чим позивачем на дану суму була складена та відправлена на реєстрацію податкова накладна від 11.03.2020 №26 (а.с.17), яка зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією від 07.04.2020 №2.

Впродовж квітня 2020 позивачем було поставлено в користь ТзОВ ЛДПМК щебеневу продукцію на загальну суму 179827,20 грн з ПДВ на підставі видаткових накладних від 13.04.2020, від 15.04.2020, від 17.04.2020, від 21.04.2020, від 24.04.2020, від 29.04.2020, про що свідчить картка рахунку 361 за березень-червень 2020 року (а.с.19).

04.05.2020 позивачем було поставлено решту щебеневої продукції на суму 40333,44 грн з ПДВ на підставі видаткової накладної від 04.05.2020 №350 (а.с.21).

04.05.2020 ТзОВ ВОЛТРАНС на різницю між сумою коштів, що надійшли від ТзОВ ЛДПМК як попередня оплата за платіжним дорученням від 11.03.2020 №2598, та сумою коштів, зазначених у видатковій накладній від 04.05.2020 №350, було складено в електронній формі та відправлено 29.05.2020 на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 04.05.2020 №1 на суму 18560,64 грн (з урахуванням ПДВ) (а.с.8).

Як вбачається із квитанції від 29.05.2020, реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.9).

Позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту купівлі-продажу щебеневої продукції з проханням відновити реєстрацію вказаної податкової накладної, що підтверджується повідомленням контролюючого органу від 22.06.2019 за №27 (а.с.63).

26.06.2020 комісією ГУ ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення №1675002/42030582, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 №1 (а.с.43).

Вважаючи вищезазначене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, позивач оскаржив його до ДПС України, яка своїм рішенням від 10.07.2020 №33492/42030582/2 дану скаргу залишила без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с.44).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із вимогами пунктів 6 та 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення пунктів 6 та 7 Порядку №1165 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та надіслано позивачу квитанцію від 29.05.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної, з підстав відсутності коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2517 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.9).

У свою чергу, Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Суд звертає увагу, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Також суд зазначає, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Однак, підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної стало ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, хоча на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем подані пояснення з підтверджуючими первинними документами.

Разом з тим, Комісія ГУ ДПС у Волинській області, незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього первинні документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020 без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Які саме документи було враховано, а які ні, в рішенні комісії не зазначено.

Також суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Разом з тим, оскаржуване рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містить жодних підкреслень у даній графі, що свідчить про не надання комісією належної оцінки вирішенню питання, які ж саме документи платником податку не було подано, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Тобто, відповідач1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд зазначає, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. У разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Крім цього, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у справі письмовими доказами, наданими позивачем в підтвердження здійснення господарської діяльності з ТзОВ ЛДПМК , під час виконання якої позивачем і була складена податкова накладна від 04.05.2020 №1.

Так, судом встановлено, що позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації зазначеної податкової накладної.

Зокрема, позивачем подано договір купівлі-продажу від 06.03.2020 між ТзОВ ВОЛТРАНС (постачальник) та ТзОВ Луцька Дорожна Пересувна Механізована Колона (замовник) на поставку щебеневої продукції, рахунок на оплату товару від 10.03.2020 №153, платіжне доручення від 11.03.2020 №2598 про попередню оплату товару, видаткову накладну від 04.05.2020 №350 та товарно-транспортні накладні (а.с.70-82).

Щодо підтвердження придбання товару ТзОВ ВОЛТРАНС , який в подальшому було реалізовано ТзОВ ЛДПМК , то позивач подав контролюючому органу договір поставки №108-2018/Р-UA від 12.06.2018, укладений між ТзОВ Вирівський кар`єр (постачальник) та ТзОВ ВОЛТРАНС (покупець), згідно з яким постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю щебеневу продукцію (а.с.64-68). Також було подано додаткову угоду №2 до даного договору, в якій сторони домовились про дію договору до 31.12.2020 з правом її пролонгації (а.с.73). Як вбачається з видаткової накладної від 30.04.2020 №9247 (а.с.69), позивачу було поставлено ТзОВ Вирівський кар`єр щебеневу продукцію у кількості 159,560 т.

Крім того, факт придбання позивачем щебеневої продукції також підтверджується договором купівлі-продажу №15/01/20 від 15.01.2020, укладеним між ТзОВ Товіс-Транс-Надра (Продавець) та ТзОВ ВОЛТРАНС (Покупець), згідно з яким продавець зобов`язується продати та передати у власність в погоджені строки, покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених у п.3, викладених у даному договорі щебеневу продукцію в асортименті (а.с.35-36). Як вбачається з видаткової накладної від 30.04.2020 №22 (а.с.37), позивачем було придбано у ТзОВ Товіс-Транс-Надра щебінь у загальній кількості 15198 т, що також підтверджується податковою накладною від 30.04.2020 №12.

Таким чином, суд вважає безпідставними твердження представника відповідачів, щодо відсутності документів, які підтверджують факт придбання ТзОВ ВОЛТРАНС щебеневої продукції, яка була реалізована для ТзОВ ЛДПМК .

Враховуючи вищезазначене, подані ТзОВ ВОЛТРАНС для реєстрації податкової накладної документи відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної.

Крім того, позивачем разом з первинними документами була подана Таблиця даних платника ПДВ (а.с.10), у якій був відображений код УКТЗЕД 2517, як код товару, що на постійній основі постачається позивачем.

Разом з тим, Комісія, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, суд приходить до висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020, а тому прийняття відповідачем1 оскаржуваного рішення з підстав неподання позивачем первинних документів є неправомірним.

Крім того, суд зазначає, що у квитанції від 29.05.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. Податковим органом лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, без уточнення їх переліку. У свою чергу, в оскаржуваному рішенні Комісії про відмову в реєстрації такої податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 5 Порядку №520, а саме: третій абзац цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Також, суд звертає увагу на той факт, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Доводи відповідача1 про неподання товариством товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків від постачальника ТзОВ Вирівський кар`єр не заслуговують на увагу, оскільки вимога про подання вказаних документів контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначена, при цьому позивач подав достатній обсяг інших документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій з поставки щебеневої продукції.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач1 не довів правомірності рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2020 №1675002/42030582 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 04.05.2020, поданої ТзОВ ВОЛТРАНС , а тому позовні вимоги в цій частині є підставними та підлягають задоволенню

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 04.05.2020, то така також підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем1, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов`язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 04.05.2020 №1.

Разом з тим, на думку суду, відсутні підстави для встановлення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом зобов`язання відповідача ДПС України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, як про це просить позивач, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення у цій справі, а примусове виконання рішень суду у даній категорії справ забезпечується органами державної виконавчої служби.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268; рішення у справі Баришевський проти України , заява № 71660/11, пункт 95; рішення у справі Двойних проти України , заява №72277/01, пункт 80; рішення у справі Меріт проти України , заява №66561/01, пункті 88). Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому надані послуги повинні бути обґрунтованими, а доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 07.07.2020, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням АФК та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, вартості послуг адвокатського об`єднання, рахунків-фактур №79 від 11.08.2020 та №104 від 07.10.2020, актів приймання-передачі наданої правничої допомоги від 11.08.2020 та від 07.10.2020, платіжних доручень №2494 від 11.08.2020 та №2789 від 19.10.2020 позивач сплатив Адвокатському об`єднанню кошти в загальній сумі 3250,00 грн на оплату правової допомоги щодо справи №140/11554/20, яка відповідно до детального опису складається з: ознайомлення з матеріалами справи, підготовка адміністративного позову (3 год) - 2250,00 грн, ознайомлення з відзивом до позовної заяви, підготовка відповіді на відзив (2 год) - 1000,00 грн (а.с.102-112).

У свою чергу, представник відповідача1 у відзиві на позовну заяву вказав на відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, оскільки заявлені витрати є неспівмірні із даною справою, а їх сума є необґрунтованою.

На думку суду, заявлений до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, обсягом наданих послуг. Також суд враховує значення справи для позивача, оскільки внаслідок задоволення позовних вимог судом скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2020 №1675002/42030582, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.05.2020 №1.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3250,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами, а відтак вказані витрати підлягають стягненню з ГУ ДПС у Волинській області як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 04.05.2020 №1.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що на користь позивача необхідно також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 2102 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення від 21.07.2020 року №2402 (а.с.8).

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судові витрати в загальному розмірі 5352,00 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.06.2020 №1675002/42030582 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04 травня 2020 року №1.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю ВОЛТРАНС податкову накладну від 04 травня 2020 року №1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛТРАНС судові витрати в сумі 5352,00 грн (п`ять тисяч триста п`ятдесят дві грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛТРАНС (45661, Волинська область, Луцький район, село Коршовець, вулиця Квітнева, 1н, код ЄДРПОУ 42030582).

Відповідач1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484).

Відповідач2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Дата ухвалення рішення03.12.2020
Оприлюднено04.12.2020
Номер документу93263510
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Судовий реєстр по справі —140/11554/20

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 22.11.2023

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 06.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Постанова від 02.04.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 03.02.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Ухвала від 25.01.2021

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Хобор Романа Богданівна

Рішення від 03.12.2020

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 17.09.2020

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

Ухвала від 10.08.2020

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Плахтій Наталія Борисівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні