Рішення

від 03.12.2020 по справі 160/9523/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Справа № 160/9523/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марун." (52035, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, с. Горянівське, провулок Зелений, буд. 9; код ЄДРПОУ 42735981) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13.08.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Марун." звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440464/42735981; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440465/42735981; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440466/42735981; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440467/42735981; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440469/42735981; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 13.09.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Марун.", з датою її фактичного подання для реєстрації 30.09.2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 18.09.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Марун.", з датою її фактичного подання для реєстрації 15.10.2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 19.09.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Марун.", датою її фактичного подання для реєстрації - 15.10.2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 23.09.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Марун." з датою її фактичного подання для реєстрації 15.10.2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 01.10.2019 року, подану Товариства з обмеженою відповідальністю "Марун.", датою її фактичного подання для реєстрації - 30.10.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних № 8 від 13.09.2019 року, № 11 від 18.09.2019 року, № 13 від 19.09.2019 року, № 16 від 23.09.2019 року, № 2 від 01.10.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки в рішеннях податкового органу не зазначено конкретні документи, які не були надані позивачем. Позивач також зазначає, що оскаржувані рішення не містять чіткої підстави для відмови, що свідчить про їх необґрунтованість та протиправність, у зв`язку із чим підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.10.2020 року представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано відзив на адміністративний позов, в якому він заперечує проти позовних вимог та повідомляє таке. Платником до ЄРПН подано на реєстрацію податкові накладні від 13.09.2020 р. №8; 18.09.2019 р. №11; 19.09.2019 №13; 23.09.2019 р. №16 та 01.10.2019 р. №2. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником до податкових накладних №2, №8, №11, №13, №16 винесено Рішення від 17.01.2020 р. №1440464, №14465, №1440466, №1440467, №144469 про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН, з причини не надання платником податку копій документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти прийому-передачі товарів(робот/послуг) з урахуванням типових форм та галузевої специфіки. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

06.10.2020 року від Державної податкової служби України надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він надає заперечення на позовні вимоги, та повідомляє таке. Повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ТОВ Марун. про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенням комісії регіонального рівня зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасними.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю МАРУН. (код ЄДРПОУ 42735981) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб`єкта підприємницької діяльності-юридичну особу 04.01.2019р. номер запису: 1 203 102 0000 030178 та взято на податковий облік як платника податків у контролюючих органах за № 041719002907 від 04.01.2019 року.

02 вересня 2019 року між ТОВ МАРУН. (Підрядник) було укладено з ТОВ ВЕЛЕС-2000 (Замовник) договір на переробку давальницької сировини № 09/02.2019 у відповідності до умов якого Підрядник виготовляє металовироби (готову продукцію) із давальницької сировини Замовника та передає Замовнику таку готову продукцію, а Замовник приймає цю готову продукцію і оплачує виконані Підрядником роботи з переробки (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Замовник зобов`язується передати давальницьку сировину за актом прийому-передачі в асортименті і кількості, необхідній для виготовлення готової продукції. На виконання умов зазначеного пункту Договору між Замовником та Підрядником були складенні наступні акти:

- акт приймання-передачі матеріалів за вих. № б/н від 12.09.2019р.;

- акт приймання-передачі матеріалів за вих. № 1 від 18.09.2019р.;

- акт приймання-передачі матеріалів за вих. № 2 від 19.09.2019р.;

- акт приймання-передачі матеріалів за вих. № 3 від 23.09.2019р.;

- акт приймання-передачі матеріалів за вих. № 5 від 01.10.2019р.

У відповідності до умов п. 2.2 Договору ТОВ МАРУН. прийняло давальницьку сировину за вищезазначеними актами, переробило її в готову продукцію та передало її Замовнику. Факт надання послуг з переробки давальницької сировини в готову продукцію підтверджується наступними документами:

- Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000025 від 13.09.2019р.;

- Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000030 від 18.09.2019р.;

- Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000031 від 19.09.2019р.;

- Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000032 від 23.09.2019р.;

- Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000034 від 01.10.2019р.

За фактом виконання робіт між позивачем та ТОВ ВЕЛЕС-2000 були складені звіти про використання давальницької сировини від 13.09.2019 р., 18.09.2019 р., 19.09.2019 р., 23.09.2019р. та 01.10.2019р. відповідно.

Відповідно до п. 5.2 Договору ТОВ МАРУН. надано ТОВ ВЕЛЕС-2000 для оплати наданих послуг з переробки давальницької сировини в готову продукцію за зазначеними вище актами здачі-приймання робіт наступні рахунки-фактури:

- № СФ-0000048 від 13.09.2019р. на суму 3 238,37 грн.;

- № СФ-0000053 від 18.09.2019р. на суму 66 089,93 грн.

Здійснення взаєморозрахунків між Позивачем та його контрагентом (ТОВ ВЕЛЕС-2000) підтверджуються банківською випискою по р/р НОМЕР_1 , відкритому ТОВ МАРУН. в АТ Таскомбанк .

На виконання приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, на підставі укладеного із ТОВ ВЕЛЕС-2000 Договору, ТОВ МАРУН. були складені та направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

-№ 8 від 13.09.2019р. на суму 3 238,37 грн. (направлена в ЄРПН 30.09.2019р.);

- № 11від 18.09.2019 р. на суму 18 206, 64 грн. (направлена в ЄРПН 15.10.2019 р.);

- № 13 від 19.09.2019 р. на суму 9 222, 92 грн. (направлена в ЄРПН 15.10.2019 р.);

- № 16 від 23.09.2019 р. на суму 9 715, 12 грн. (направлена в ЄРПН 15.10.2019 р.);

- № 2 від 01.10.2019 р. на суму 20 720, 52 грн. (направлена в ЄРПН 30.10.2019р.).

В квитанціях від 30.09.2019 р., 15.10.2019 р. та 30.10.2019 р. було зазначено, що податкові накладні прийнято, але реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ПН/РК відповідають вимогам п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав в електронній формі Повідомлення за № 1 від 14.01.2020 року про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено щодо законності підстав формування вищезазначених податкових накладних та долучив документи, які підтверджують здійснення ТОВ МАРУН. відповідних господарських операцій, що підтверджується квитанцією № 2 від 14.01.2020 р. про прийняття пояснень та доданих до них документів.

Рішеннями контролюючого органу від 17.01.2020р.:

- № 1440464/42735981 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 13.09.2019р.;

- № 1440465/42735981 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 18.09.2019р.;

- № 1440466/42735981 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 19.09.2019р.;

- № 1440467/42735981 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 16 від 23.09.2019р.;

- № 1440469/42735981 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.10.2019р., в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставами для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних комісією контролюючого органу зазначено: Ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) . У додатковій інформації вказано: Відсутні ТТН на перевезення готової продукції .

Незгода позивача з діями щодо зупинення реєстрації податкових накладних та відмовою в їх реєстрації стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пунктами а , б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту отриманих квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , затверджених ДФС України 07.08.2019р. (Лист № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р.).

При цьому, податковим органом зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної вказаним критеріям, натомість, абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретної причини такої відмови.

Так, згідно п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , затвердженних ДФС України 07.08.2019 року, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, якщо:

1) керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні ЗУ Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

2) платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

3) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

4) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та абз. 1 п. 49.2 і п. 49.18 ст. 49 ПК України;

5) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 ПК України;

6) в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд вважає за необхідне зазначити, що визначення податковим органом у квитанціях деталізації конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому позивачем відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, з аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ризиків.

Також, зі змісту квитанцій вбачається, що відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідачем не було визначено переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Окрім цього, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надавав.

Постановою КМУ 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У пункті 14 Порядку № 117 зазначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пункту 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

У відповідності до вимог пункту 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 23 Порядку комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.10.2020 року не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття та чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що зазначені рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків до контролюючого органу було надано необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладнимими, у реєстрації яких відмовлено, а належним способом захисту порушеного права є, саме, скасування протиправних рішень.

Також, суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи, на наявність у позивача передбачених законодавством документів, та на те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладених № 8 від 13.09.2019 року, № 11 від 18.09.2019 року, № 13 від 19.09.2019 року, № 16 від 23.09.2019 року, № 2 від 01.10.2019 року.

Крім того, рішення відповідача від 17.01.2020 року № 1440464/42735981, 1440465/42735981, 1440466/42735981, 1440467/42735981, 1440469/42735981 про відмову у реєстрації податкової накладної є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, рішення комісії не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Отже суд дійшов висновку, що рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440464/42735981, 1440465/42735981, 1440466/42735981, 1440467/42735981, 1440469/42735981 прийняті без врахування всіх обставин у справі та прийняті не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю Марун. № 8 від 13.09.2019 року, № 11 від 18.09.2019 року, № 13 від 19.09.2019 року, № 16 від 23.09.2019 року, № 2 від 01.10.2019 року датою їх направлення, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини 2 статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини 1статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами статті 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Підпунктом 14.1.60 п.14.1ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електроном вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, якими, зокрема, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні.

Також, слід зазначити, що за приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені. (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II).

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на комісію обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариством з обмеженою відповідальністю МАРУН. податкові накладні № 8 від 13.09.2019 року, № 11 від 18.09.2019 року, № 13 від 19.09.2019 року, № 16 від 23.09.2019 року, № 2 від 01.10.2019 року.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю МАРУН. .

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 10 510 грн. відповідно платіжного доручення № 90 від 09.07.2020 року.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Марун." (52035, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, с. Горянівське, провулок Зелений, буд. 9; код ЄДРПОУ 42735981) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440464/42735981.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440465/42735981.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440466/42735981.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440467/42735981.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2020 року № 1440469/42735981.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 13.09.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Марун.", з датою її фактичного подання для реєстрації 30.09.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №11 від 18.09.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Марун." з датою її фактичного подання для реєстрації 15.10.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 13 від 19.09.2019 року, подану Товариства з обмеженою відповідальністю "Марун.", датою її фактичного подання для реєстрації - 15.10.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 23.09.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Марун." з датою її фактичного подання для реєстрації 15.10.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 01.10.2019 року, подану Товариства з обмеженою відповідальністю "Марун.", датою її фактичного подання для реєстрації - 30.10.2019 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Марун. судовий збір у сумі 5 255 грн.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Марун. судовий збір у сумі 5 255 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська