Рішення

від 25.11.2020 по справі 260/1330/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2020 року м. Ужгород№ 260/1330/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю сторін:

позивача: представники Юрченко Б.А., Шмігель Б.В.

відповідача 1: представник - не з`явився.,

відповідача 2: представник - Кремер Л.Ю.,

розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕС ТЕРЕБЛЯ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕС ТЕРЕБЛЯ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №0000981202/07-16-12-02/41754720, що складене ГУ ДФС у Закарпатській області за формою "В1". Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що за результатами проведеної позапланової перевірки з питань достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість по декларації за грудень 2018 року контролюючим органом встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за результатами чого складено податкове повідомлення-рішення за формою В1 . Вважає, що вказане рішення фактично позбавляє підприємство права на податковий кредит у розмірі суми зменшеного бюджетного відшкодування. Звертає увагу суду на те, що за результатами перевірки було підтверджено дані декларації за грудень 2018 року, а тому контролюючий орган повинен був винести податкове повідомлення-рішення за формою В3 .

16 червня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 16.06.2020, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив, мотивуючи необґрунтованістю позовних вимог. Зокрема, зазначив, що за результатами проведеної податкової перевірки встановлено факт відсутності сплати ПДВ до Державного бюджету України по контрагенту ТОВ Еліос Стратегія в сумі 2952852,41 грн., що включено до складу розрахунку суми бюджетного відшкодування в податковій декларації за грудень 2018 року. Отже, позивачем в податковій декларації за грудень 2018 року було завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, тому, відповідно до положень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, в даному випадку уповноваженим структурним підрозділом контролюючого органу правильно обрано форму В1 . Звернув увагу суду на те, що позивач не наводить жодних аргументів на спростування висновків вказаної перевірки про наявність кредиторської заборгованості по контрагенту ТОВ Еліос Стратегія , при цьому просить скасувати прийняте на підставі таких податкове повідомлення-рішення, результатом чого буде неправомірне відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

20 липня 2020 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив №1507/20-1 від 15 липня 2020 року, в якому з доводами відповідача 2 не погоджується. Зазначає, що підприємство фактично здійснило оплату суми ПДВ за виконані ТОВ Еліос Стратегія будівельні роботи, а тому має право на бюджетне відшкодування в наступних періодах. Однак прийняття податкового повідомлення-рішення за формою В1 взагалі позбавляє платника податків права на законний податковий кредит.

06 серпня 2020 року до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву №174/10/07-16-10-00 від 05.08.2020, згідно з яким аргументи позивача вважає безпідставними. Так, вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення повністю відповідає законодавчим нормам, а тому скасуванню не підлягає. Так, оскільки за результатами проведеної перевірки встановлено факт завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, то контролюючий орган зобов`язаний скласти податкове повідомлення-рішення саме за формою В1 . Звертає увагу суду на те, що згідно з Податковим кодексом України відповідальність за порушення порядку заповнення документів податкової звітності, недостовірність інформації, наведеної в них, несуть юридичні особи.

В судовому засіданні 25 листопада 2020 року представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 в засідання суду 25 листопада 2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні 25 листопада 2020 року проти задоволення позову заперечив, аргументуючи обставинами, зазначеними у поданому до суду відзиві.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕС ТЕРЕБЛЯ" (далі - ТОВ "ФЕС ТЕРЕБЛЯ") подало до ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року, в якій в розділі ІІІ зазначено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 54206080,00 грн. Разом з декларацією ТОВ "ФЕС ТЕРЕБЛЯ" подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (арк. спр. 86 - 90).

З метою перевірки достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації за грудень 2018 року Головним управлінням ДФС у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області) у період з 20 лютого по 13 березня 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт №238/07-16-12-02/41754720 від 18.03.2019 (арк. спр. 13 - 20).

Згідно з висновками вказаного акту контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "ФЕС ТЕРЕБЛЯ" вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, зокрема, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображену у рядку 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на загальну суму 2952852,41 грн. Окрім того, перевіркою підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за грудень 2018 року у сумі 51253227,59 грн. (ряд. 20.2.1 декларації з ПДВ за грудень 2018 року) та відображення у декларації за грудень 2018 року суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка складає 84216,00 грн. (рядок 21 декларації з ПДВ за грудень 2018 року) (арк. спр. 20).

Так, зазначені висновки посадових осіб контролюючого органу ґрунтуються на встановленні факту включення ТОВ ФЕС ТЕРЕБЛЯ" до складу бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2018 року вартості робіт, виконаних за договором генерального підряду на будівництво сонячної електростанції у смт. Теребля Закарпатської області №05/04 від 05.04.2018, укладеним з ТОВ Еліос Стратегія , частина з яких (17717114,47 грн., в т.ч. 2952852,41 грн. ПДВ) станом на день декларування не сплачена, а обліковується у складі кредиторської заборгованості.

За результатами проведеної податкової перевірки у зв`язку з виявленими порушеннями ГУ ДФС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2019 №0000981202/07-16-12-02/41754720 за формою В1 , яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, по податковій декларації за грудень 2018 року у сумі 2952852,41 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 738213,10 грн. (арк. спр. 11).

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. При цьому в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог позивач заявляє виключно про невідповідність обраної контролюючим органом форми податкового повідомлення-рішення ( В1 замість В3 ), що порушує його право на включення зазначеної суми до складу бюджетного відшкодування у майбутньому. Жодних аргументів щодо спростування факту існування виявлених під час перевірки порушення вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України позивач не заявляє.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями (далі - ПК України).

Норми ПК України гарантують право платникам податку на додану вартість на отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування сплаченого податку у разі настання обставин, визначених ст. 200 ПК України.

Так, зокрема, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. ПК України).

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Наслідком встановлення контролюючим органом невідповідності суми бюджетного відшкодування, заявленої платником податку у податковій декларації, є прийняття податкового повідомлення-рішення.

Так, пп. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, контролюючий орган визначає, в тому числі, суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми бюджетного відшкодування або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами:

- В1 - у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у тому числі якщо заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість на момент перевірки відшкодовані платнику податку (додаток 6);

- В3 - у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування (додаток 7).

Отже, положення податкового законодавства передбачають дві окремі причини не підтвердження заявленої до відшкодування суми сплаченого податку: 1) перевищення зазначеної платником податку суми бюджетного відшкодування; 2) з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування. Наслідком виявлення контролюючим органом під час перевірки наявності вказаних порушень є складання податкового повідомлення рішення у формі В1 або В3 відповідно.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки достовірності декларування ТОВ ФЕС ТЕРЕБЛЯ від`ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації за грудень 2018 року посадовими особами відповідача виявлено факт саме завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Так, перевіркою з`ясовано, що в порушення пп. б) п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ ФЕС ТЕРЕБЛЯ включило до складу заявленої до відшкодування суми податку вартість отриманих від ТОВ Еліос Стратегія робіт, що не були фактично оплачені контрагенту, а обліковувалася в якості кредиторської заборгованості.

Проти наявності вказаного порушення позивач не заперечує.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом правильно обрано форму податкового повідомлення-рішення, яке підлягало складенню за результатами виявлення факту завищення заявленої суми бюджетного відшкодування, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд відхиляє твердження позивача про необхідність складення податкового повідомлення-рішення саме у формі В3 , аргументоване тим, що таке не позбавляє підприємство права на бюджетне відшкодування в майбутньому. З цього приводу суд зазначає, що законодавчі норми чітко розрізняють випадки прийняття конкретної форми податкового повідомлення-рішення та пов`язують їх саме з характером виявленого правопорушення. В даному випадку виявлені під час перевірки порушення податкового законодавства свідчать про необхідність застосування саме форми В1 .

Положеннями ст. 19 Конституції України зобов`язано органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому контролюючий орган не вправі довільно обирати форму податкового повідомлення-рішення, що підлягає складенню у разі виявлення конкретного правопорушення.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що обрана відповідачем 1 форма податкового повідомлення-рішення позбавляє його права на отримання бюджетного відшкодування у майбутньому, оскільки питання виникнення у позивача права на таке за наслідками повторного декларування спірної суми не є предметом розгляду даної справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач 1 при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідачів не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕС ТЕРЕБЛЯ" (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 100, с. Теребля, Тячівський район, Закарпатська область, 90550, код ЄДРПОУ - 41754720) до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. А. Волошина, буд. 52 м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632), Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. А. Волошина, буд. 52 м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 43143065) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03 грудня 2020 року .

СуддяР.О. Ващилін