Рішення

від 02.12.2020 по справі 640/18388/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року м. Київ № 640/18388/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ".МАНТІСА." простягнення заборгованості у сумі 2 622 872, 34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю .МАНТІСА. про стягнення податкового боргу в розмірі 2 622 872,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом на загальну суму 2 622 872,34 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У призначені судові засідання з`явився представник позивача та підтримав заявлені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити. Відповідач явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дати, час і місце судових засідань.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав. Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження у адміністративній справі направлялась на адресу відповідача зазначену в позові, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте була повернута до суду із позначкою за закінченням встановленого строку зберігання .

Пунктом 1 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про його права та обов`язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю .МАНТІСА. (код ЄДРПОУ 38865949) перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві.

Станом на день звернення до суду заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість в загальному розмірі становить 2 622 872,34 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків, довідкою про податковий борг.

З матеріалів справи вбачається, що спірна сума заборгованості платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями з податку на додану вартість в розмірі 2 622 872,34 грн, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0159011206 від 13.03.2018, №0951581206 від 19.12.2018, №0076151213 від 31.01.2019, №0141601206 від 20.02.2019, №0334171213 від 19.04.2019.

Судом встановлено, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 28.01.2019 №40259-17 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою підприємства, яке було повернуто до контролюючого органу із відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача, не повна адреса , що підтверджується наявними матеріалами справи.

Жодні документальні докази оскарження платником податків зазначеної податкової вимоги та вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, скасування її у досудовому/судовому порядку сторони до суду не подали.

Відтак, оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було сформовано та направлено ТОВ .МАНТІСА. податкову вимогу 28.01.2019 №40259-17 на суму податкового боргу в розмірі 2 583 428,94 грн.

Вказана податкова вимога була надіслана на адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16-А, та повернулася на адресу контролюючого органу не врученою із відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача, не повна адреса .

Згідно п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відтак, вказана податкова вимога, відповідно до статті 42 ПК України, вважається врученою відповідачу, проте, сума податкового боргу останнім сплачена не була.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як слідує із картки особового рахунку та інформаційної довідки про податковий борг від 18.09.2020 року № 22019/9/26-15-13-02-09 відповідача сплата зобов`язання не відбулась. Так, позивач вказує, що станом на момент звернення до суду загальна сума боргу відповідача становить 2 622 872,34 грн.

Доказів сплати суми податкового зобов`язання до суду не надано, також не надано суду доказів оскарження вимоги та відповідних податкових повідомлень-рішень, тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи викладені норми та обставини, зважаючи, що грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленням-рішеннями №0159011206 від 13.03.2018, №0951581206 від 19.12.2018, №0076151213 від 31.01.2019, №0141601206 від 20.02.2019, №0334171213 від 19.04.2019 є узгодженими, тобто визнається податковим боргом, а також звертаючи увагу на те, що відповідачем не надано доказів на спростування викладених у позовній заяві доводів позивача в цій частині, суд прийшов до висновку про наявність підстав та необхідність стягнення вказаної заборгованості, яка обліковується за відповідачем, у судовому порядку.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю .МАНТІСА. (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16-а, ЄДРПОУ 38865949) в дохід державного бюджету податкову заборгованість у загальному розмірі 2 622 872 (два мільйони шістсот двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 34 копійки.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур