Постанова

від 03.12.2020 по справі 520/12645/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 р.Справа № 520/12645/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.09.20 року по справі № 520/12645/2020

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод"

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про зняття арешту з коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд зняти арешт з коштів Приватного акціонерного товариства Харківський тракторний завод (ЄДРПОУ 05750295, пр. Московський, 275, м. Харків), накладений згідно постанови про арешт коштів боржника ВП №47985923 від 13.07.2015, а саме: № НОМЕР_1 (EUR) відкритий 16.02.2004; № НОМЕР_1 (UAH) відкритий 16.02.2004; № НОМЕР_1 (USD) відкритий 16.02.2004.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з коштів.

Роз`яснено позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Господарського суду Харківської області.

Роз`яснено позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що державний виконавець 21.03.2016 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 50527966 щодо стягнення із АТ ХТЗ виконавчого збору, в якій, серед іншого зазначив про зняття арешту з грошових коштів боржника.

Втім, виконавець не направив згадану постанову на адресу банку, чим допустив бездіяльність.

Позивач вважає, що предметом даного спору є бездіяльність державного виконавця щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору, а не бездіяльність при виконанні судового рішення, прийнятого в порядку господарського судочинства.

Наведене очевидно слідує, зважаючи на відмінність виконавчих проваджень: в межах ВП № 47985923 здійснювалось примусове виконання наказу господарського суду Харківської області № 922/995/15 від 03.06.2016; в межах ВП № 50527966 здійснювалось примусове виконання постанови державного виконавця від 13.07.2015 про стягнення з АТ ХТЗ виконавчого збору.

Відповідно до ч.2 ст. 74 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору можуть бути оскаржені сторонами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Позивач зазначає, до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні....

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що законом встановлений інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби при виконанні ними рішень ухвалених згідно з ГПК України, на підставі виконавчого документу, виданого загальним судом, при зверненні до суду сторони відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників, в зв`язку з чим вказаний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Згідно дефініції, наведеної у п.1 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п.2 ч.1 цієї статті, публічно-правовий спір це спір, у якому : хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно правил адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII), рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною другою цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновків, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Законом №1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності приватного виконавця щодо стягнення основної винагороди, згідно якого відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 по справі №127/9870/16-ц, від 06.06.2018 по справі №921/16/14-г/15, від 20.09.2018 по справі №821/872/17, від 17.10.2018 по справі №826/5195/17, від 16.01.2019 по справі №279/3458/17-ц, від 09.10.2019 по справі №758/201/17, від 04.03.2020 по справі №682/3112/18.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів дійшла висновку, що даний позов не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Отже, з огляду на викладене вище, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі № 520/12645/2020 прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа № 520/12645/2020 направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно із ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року по справі № 520/12645/2020 скасувати.

Адміністративну справу № 520/12645/2020 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арешту з коштів направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський