Рішення

від 08.04.2020 по справі 160/13207/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року Справа № 160/13207/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства ТПК ПРОМБАЗА про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

24 грудня 2019 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства ТПК ПРОМБАЗА , в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Приватного підприємства ТПК ПРОМБАЗА (ЄДРПОУ 34410490) на користь держави в сумі 103 136,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватне підприємство ТПК ПРОМБАЗА знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та в інтегрованих картках, станом на 31.03.2019 року за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 103 136,00 грн., який виник через несплату підприємством: самостійно нарахованих грошових зобов`язань з орендної плати за землю у розмірі 85355,88 грн.; грошових зобов`язань у розмірі 5186,08 грн., визначених у податковому повідомленні - рішенні від 25.05.2018 року № 0122221246 та пені, нарахованої за порушення термінів сплати грошових зобов`язань у розмірі 12594,04 грн. У зв`язку з несплатою боржником до бюджету суми податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 101-11 від 03.04.2015 на суму 5732,53 грн. У добровільному порядку заборгованість не сплачена, а тому, податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують.

Ухвалою суду від 28.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На підставі клопотання представника відповідача розгляд справи ухвалою суду від 10.02.2020 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 26.02.2020 о 09:00 год.

26 лютого 2020 року Приватним підприємством ТПК ПРОМБАЗА до суду подано відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки орендна плата за землю з юридичних осіб за період березень 2018 року - березень 2019 року в повній мірі сплачена відповідачем, на підтвердження чого надані банківські платіжні документи. Крім того, строк дії договору оренди земельної ділянки, укладений між ПП ТПК Промбаза та Новомосковською міською радою, закінчився, а тому у відповідача не має обов`язку сплачувати орендну плату за землю. Також зауважив, що відповідачем були подані уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 та 2019 роки, в яких самостійно зменшено податкове зобов`язання з орендної плати на загальну суму 78 790,04 грн. за 2019 рік та 78 790,04 грн. за 2018 рік відповідно. Таким чином, на думку відповідача, податкове зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, яке позивач зазначає як податковий борг, було зменшено відповідачем шляхом подання відповідних уточнюючих декларацій.

У судовому засіданні 26.02.2020 ухвалою суду провадження у справі було зупинено до 25.03.2020 року до 08:00 год.

На підставі ухвали суду від 25.03.2020 поновлено провадження в адміністративній справі №160/13207/19.

25 березня 2020 року судове засідання було відкладено на 08.04.2020 на 08:30 год.

Сторони у судове засідання 08.04.2020 не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255.

Пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) визначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне підприємство ТПК ПРОМБАЗА (код ЄДРПОУ 34410490) зареєстроване як юридична особа з 14.06.2006 року та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків і зборів.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності підприємства являється: 68:20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Судом також встановлено, що 27 листопада 2007 року між Новомосковською міською радою (орендодавець) та ПП ТПК ПРОМБАЗА (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №04:07:126:00178, що розташована за адресою: м. Новомосковськ, вул. Тургенева, 14, площею1,8420 га (землі промисловості), в тому числі - 1,8420 - забудовані землі (промислова база) зі строком дії договору 5 років.

Згідно з Актом приймання - передачі земельної ділянки по договору оренди №04:07:126:00178 від 27.11.2007 року, Новомосковська міська рада передає, а ПП ТПК ПРОМБАЗА приймає у користування земельну ділянку в натурі (на місцевості), на умовах, викладених у Договорі.

Згідно з додатковою угодою від 04.10.2012 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.11.2007 №04:07:126:00178, строк дії договору оренди поновлено на 5 років, тобто до 04.10.2017.

В процесі здійснення господарської діяльності відповідачем до контролюючого органу подано податкову звітність, а саме:

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму орендної плати за рік у загальному розмірі 78 790,04 грн., в тому числі за січень-листопад 2018 року у сумі 6565,84 грн., грудень 2018 року - 6565,80 грн.;

- податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму орендної плати за рік у загальному розмірі 78 790,04 грн., в тому числі за січень-листопад 2019 року у сумі 6565,84 грн., грудень 2019 року - 6565,80 грн.

На підтвердження сплати суми податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб відповідачем за 2018 - 2019 роки до суду були надані платіжні документи, а саме:

- платіжне доручення №131 від 24.04.2019 на суму 3550,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб за березень 2019 ;

- дублікат квитанції №0.0.1337721896.1 від 25.04.2019 на суму 3015,00 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; березень 2019 ;

- дублікат квитанції №0.0.1311421234.1 від 29.03.2019 на суму 5065,00 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; лютий 2019 ;

- дублікат квитанції №0.0.1283202338.1 від 28.02.2019 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; січень 2019 ;

- квитанцію №0.0.1254682701.1 від 30.01.2019 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; грудень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.12251559955.1 від 27.12.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; листопад 2018 ;

- квитанцію №0.0.1199110953.1 від 29.11.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; жовтень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.1507326226.1 від 28.10.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; вересень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.1146601628.1 від 29.09.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; серпень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.1121605626.1 від 30.08.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; липень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.1082944648.1 від 13.07.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; червень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.1060738074.1 від 15.06.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; травень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.1047855181.1 від 29.05.2018 на суму 106,42 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; квітень 2018 ;

- платіжне доручення №75 від 22.05.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб за квітень 2018 ;

- платіжне доручення №65 від 26.04.2018 року на суму 6565,89 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб за березень 2018 ;

- дублікат квитанції №0.0.1000617257.1 від 30.03.2018 на суму 6565,84 грн. з призначенням платежу орендна плата з юридичних осіб ПП ТПК Промбаза ; лютий 2018 .

Між тим, з інтегрованої картки платника податків вбачається, що податковий борг Приватного підприємства ТПК ПРОМБАЗА існує з 2015 року, і кошти, які сплачувались підприємством відповідно до вищенаведених платіжних доручень протягом 2018-2019 років, були зараховані в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів згідно із черговістю його у відповідності до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, за період з 02.03.2018 по 19.03.2019 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань з орендної плати за землю у сумі 85 355,88 грн.

Також, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП ТПК ПРОМБАЗА (код за ЄДРПОУ 34410490) з питань порушення терміну сплати (перерахування) орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої складено акт від 25.04.2018 №21286/04-36-12-46/34410490, відповідно до висновків якого, позивачем порушено терміни сплати узгодженого грошового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період жовтень-грудень 2016 року, січень 2017 року, у зв`язку з чим контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2018 №0122221246 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 5186,08 грн.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 05.06.2018.

Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, а судом в порядку ст. 9 КАС України, не встановлено.

Таким чином, сума штрафу у розмірі 5186,08 грн. набула статусу податкового боргу.

Згідно з відомостями, що містяться в інтегрованій картці платника податків, у зв`язку з порушенням підприємством термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань, податковим органом за період з 02.03.2018 по 28.02.2019 нарахована пеня у сумі 12 594,04 грн. згідно з положеннями пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи також підтверджено, що 03 квітня 2015 року позивачем сформовано та направлено на адресу ПП ТПК ПРОМБАЗА податкову вимогу форми Ю № 101-11 на суму 5732,53 грн., яка вважається врученою у відповідності до положень п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України.

Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем не надано, а судом в порядку статті 9 КАС України, не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем станом на 31.03.2019 рахується податковий борг у сумі 103 136,00 грн. (85355,88+5186,08+12594,04 грн.).

Доказів сплати вказаного боргу до суду не надано.

Статтею 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг- сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 24 ПК України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (пункт 56.11 статті 56 ПК України).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом пунктів 288.1-288.4 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, пунктом 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності до статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пунктів 287.1 та 287.3 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем самостійно були нараховані суми грошових зобов`язань з орендної плати за землю за 2018 та 2019 роки, що підтверджується наданими до суду копіями податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) від 23.03.2018 року та 17.02.2017 року.

Як було зазначено раніше, відповідачем були частково сплачені визначені в податкових деклараціях податкові зобов`язання з орендної плати за землю, а саме, за період: лютий - грудень 2018 року та за період січень - березень 2019 року. Вказані платежі були спрямовані податковим органом на погашення податкового боргу минулих періоді, що підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податків, наявній в матеріалах справи та узгоджується з нормами пункту 87.9 ст. 87 ПК.

За таких обставин, суд погоджується з твердженням позивача про те, що станом на 31 березня 2019 року за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 85355,88 грн.

Щодо тверджень відповідача з приводу того, що у нього відсутній податковий борг з орендної плати за землю у зв`язку із тим, що термін дії Договору оренди закінчився 04.10.2017 року, а тому він не повинен був сплачувати орендну плату за земельну ділянку в 2018 та 2019 роках, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 78 КАС України).

Так, як було зазначено раніше, нормами Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

При цьому, пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 31 Закону України Про оренду землі від 06.10.98 р. № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, визначених у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17 Закону № 161-XIV).

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (частина перша ст. 34 цього Закону). Тобто акт приймання-передачі є документом, що підтверджує повернення земельної ділянки орендодавцю після припинення договору оренди землі.

Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (ч. 1 ст. 31 Закону № 161-XIV).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі (ч. 1 ст. 31 Закону № 161-XIV).

З системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що на законодавчому рівні визначальним для встановлення обов`язку особи сплачувати орендну плату за земельну ділянку є факт перебування такої земельної ділянки в користуванні вказаної особи, якщо земельну ділянку не повернуто за актом приймання-передачі.

В ході розгляду справи відповідачем до суду не було надано будь - яких пояснень та достовірних доказів стосовно того, що з жовтян 2017 року (тобто після закінчення строку договору) року він не користується земельною ділянкою, що була передана йому на підставі Договору оренди земельної ділянки від 27.11.2007 року №04:07:126:00178. Ним лише було зазначено про те, що термін Договору оренди закінчився 04.10.2017 року.

Не було надано до суду і доказів того, що відповідачем повернуто земельну ділянку орендодавцю на підставі акту приймання - передачі, або ним отримано від органу місцевого самоврядування письмове заперечення щодо використання земельної ділянки.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що не зважаючи на те, що підприємство вважає, що з моменту припинення договору оренди, тобто з 04.10.2017 року, у нього відпав обов`язок зі сплати орендної плати за землю, відповідач і в 2018 і в 2019 році подавав податкові декларації з орендної плати за землю в яких самостійно визначав грошові зобов`язання, виходячи з того, що на цей період він являється користувачем земельної ділянки. Доказів того, що відповідачем направлялась до податкового органу інформація про те, що строк дії договору оренди закінчився, до суду також не надано.

За таких обставин, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату за землю, оскільки доказів того, що в 2018 - 2019 роках підприємство повернуло земельну ділянку органу місцевого самоврядування (акт приймання - передачі земельної ділянки), ним не надано, отже такий платник являвся в цей період землекористувачем, і тому, має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

Стосовно того, що 25.02.2020 підприємством подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 та 2019 роки, в яких уточнені показники грошових зобов`язань за 2018 та 2019 роки шляхом їх зменшення на суму 78 790,04 грн. та суму 78 790,04 грн. відповідно, суд зазначає наступне.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За таких обставин, оскільки уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 та 2019 роки від 25.02.2020 року були подані підприємством після того, як судом було відкрито провадження у справі (28.12.2019 року), а контролюючим органом не було встановлено відсутність податкового боргу підприємства за спірний період, суд не погоджується з твердженням відповідача, що факт подання уточнених розрахунків свідчить про відсутність податкового боргу.

За визначенням, наведеним у пункті 14.1.162 пункту 14.1 ст. 14 ПК пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 ст. 129 ПК України).

Згідно відомостей інтегрованої картки платника податків, у зв`язку із не сплатою відповідачем в установлені строки узгоджених грошових зобов`язань (в тому числі і за минулі періоди) контролюючим органом на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України була нарахована пеня у загальному розмірі 12 594,04 грн., в тому числі:

- за період з 01.05.2017 по 02.03.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9021920346 від 22.02.2016 у сумі 565,60 грн.;

- за період з 13.06.2017 по 02.03.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 103,07 грн.;

- за період з 13.06.2017 по 30.03.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 606,87 грн.;

- за період з 27.03.2017 по 29.03.2018 на податкове повідомлення-рішення №0003051202 від 09.03.2017 у сумі 218,11 грн.;

- за період з 27.03.2017 по 25.04.2018 на податкове повідомлення-рішення №0003051202 від 09.03.2017 у сумі 1449,53 грн.;

- за період з 27.03.2017 по 21.05.2018 на податкове повідомлення-рішення №0003051202 від 09.03.2017 у сумі 657,70 грн.;

- за період з 29.06.2017 по 22.05.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 323,85 грн.;

- за період з 29.06.2017 по 15.06.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 571,45 грн.;

- за період з 30.07.2017 по 15.06.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 134,19 грн.;

- за період з 30.07.2017 по 13.07.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 791,61 грн.;

- за період з 29.08.2017 по 13.07.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 17,33 грн.;

- за період з 29.08.2017 по 30.07.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 1002,59 грн.;

- за період з 29.09.2017 по 01.10.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 972,44 грн.;

- за період з 29.09.2017 по 29.10.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 90,95 грн.;

- за період з 29.10.2017 по 29.10.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 892,83 грн.;

- за період з 29.10.2017 по 29.11.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 203,54 грн.;

- за період з 29.11.2017 по 29.11.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 813,52 грн.;

- за період з 29.11.2017 по 27.12.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 314,48 грн.;

- за період з 30.12.2017 по 27.12.2018 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 715,25 грн.;

- за період з 30.12.2017 по 30.01.2019 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 441,16 грн.;

- за період з 29.01.2018 по 30.01.2019 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 625,84 грн.;

- за період з 29.01.2018 по 28.02.2019 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 564,72 грн.;

- за період з 01.03.2018 по 28.02.2019 на податковий розрахунок земельного податку №9040878333 від 14.03.2017 у сумі 517,41 грн.

Таким чином, судом встановлено, що нарахування пені відбувалось на борг минулих періодів, а тому доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення суми заборгованості сплати пені у розмірі 12 594,04 грн. не відповідають дійсним обставинам справи.

Також, суд не може визнати обґрунтованим посилання відповідача на відсутність підстав для стягнення суми податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2018 №0122221246 у розмірі 5186,08 грн., оскільки доказів його оскарження, відкликання чи скасування у судовому порядку матеріали справи не містять, а тому, сума 5186,08 грн. набула статусу податкового боргу у відповідності до положень ПК України строк.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункті 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

З урахуванням наведеного вище та встановлених обставин справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі та стягнення з Приватного підприємства ТПК ПРОМБАЗА на користь держави заборгованості у розмірі 103136,00 грн.

Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, у даній справі судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 205, 241-246, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) до Приватного підприємства ТПК ПРОМБАЗА (49000, м. Дніпро, вул. Новоорловська, буд. 24; код ЄДРПОУ 34410490) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства ТПК ПРОМБАЗА (код ЄДРПОУ 43145015) на користь держави податковий борг у сумі 103136,00 грн. (сто три тисячі сто тридцять шість гривен 00 коп.) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева