Ухвала

від 03.12.2020 по справі 420/5396/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5396/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Федусик А.Г.

суддів: Бойка А.В. , Шевчук О.А.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 р.. по справі № 420/5396/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактні Матеріали" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТРАКТНІ МАТЕРІАЛИ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На зазначене рішення суду ГУДФС подало апеляційну скаргу.

Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи вбачається, що спірне рішення суду першої інстанції, було ухвалено 23 грудня 2019 року в порядку письмового провадження .

Вперше апеляційна скарга подана через суд першої інстанції 21 січня 2020 року, тобто, з дотриманням строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2020 року в зв`язку з несплатою судового збору вказана апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

10 лютого 2020 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника апелянта про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, посилаючись на тимчасову відсутність достатнього фінансування внаслідок чого для сплати судового збору необхідний додатковий час.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року продовжено строк усунення недоліків, шляхом надання апелянтам нового строку терміном 5 (п`ять) днів з дня вручення даної ухвали.

Відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення Головного управління ДФС в Одеській області отримало копію вказаної ухвали 13 лютого 2020 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу повернуто апелянту. Копію вказаної ухвали апелянтом отримано 24 лютого 2020 року (т. 8 а.с. 143).

16 вересня 2020 року апелянтом повторно подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року водночас вже з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху та запропоновано Головному управлінню ДПС в Одеській області у десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати докази підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року.

Ухвала про без руху отримана апелянтом 22 жовтня 2020 року в суді апеляційної інстанції, про що свідчить розписка.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На виконання вказаної ухвали про без руху, апелянтом було надано заяву про поновлення строків, зміст якої, водночас, не містить грунтовних та належних доводів, що підтверджують поважність пропуску строку апеляційного оскарження. Так, ГУ ДПС лише додано листи від ГУ ДФС до ДФС центрального рівня (за період з січня по квітень 2020 року) про відсутність коштів на сплату судового збору по певним справам, серед яких даної немає.

Додатково колегія суддів зазначає, що усталеною є судова практика, в тому числі і Верховного Суду, щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Так, позивачем при зверненні до суду з позовом, судовий збір було сплачено у повному обсязі та без повернення позову в зв`язку з його не сплатою, а тому надання відповідачу можливості сплатити судовий збір при надходженні фінансування незважаючи на сплив процесуального строку апеляційного оскарження судового рішення (в даному випадку сплата судового збору відбулася 02 вересня 2020 року, тобто майже через 9 місяців з дня винесення спірного судового рішення першої інстанції) може бути розцінено, як надання йому певних процесуальних переваг перед іншим учасником судового процесу - юридичною особою, яка сплатила відповідний збір саме при подачі позову, що на практиці означатиме звуження його права на звернення до суду.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів зауважує, що поновлення строку на апеляційне оскарження (тим більше при поданні скарги вдруге) рішення суду першої інстанції, яке було прийнято а грудні 2019 року буде суперечити принципу правової визначеності у публічно-правових відносинах, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема при адмініструванні податків та зборів, що справляються в Україні, визначенні компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків.

Отже, оскільки апелянтом не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження спірного рішення суду першої інстанції, не наведено нових достатніх обставин для поновлення пропущенного строку та з урахуванням тієї обставини, що положення КАС України передбачають відмову у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.

Керуючись ст. 295, 296, 299 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.