Рішення

від 02.12.2020 по справі 201/9790/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9790/20

Провадження № 2/201/3393/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

в складі : головуючого - судді - Батманової В.В.

за участю секретаря - Гоц Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слави 8 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків з управління багатоквартирним будинком,

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 15 жовтня 2020 року надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слави 8 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків з управління багатоквартирним будинком, в якій позивач просить суд стягнути відповідача на користь ОСББ Слави 8 9 857,34 грн., з яких 9 024,36 грн. заборгованість по щомісячним внескам на утримання будинку та прибудинкової території, 607,48 грн. інфляційні втрати, 225,50 грн. три процента річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ОСББ Слави8 забезпечує реалізацію прав співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_2 .

Діючи в межах Закону Про ОСББ та статуту ОСББ загальні збори співвласників протокольними рішеннями від 02.04.2016, 22.01.2017, 27.01.2018, 27.01.2019, 25.01.2020 затверджували розмір обов`язкових платежів - членських внесків за 1 кв.м. житлового приміщення ( квартири). Загальними зборами ОСББ Слави8 22.01.2017 було прийнято рішення про створення ремонтного фонду у розмірі 600 грн. з квартири, або нежитлового приміщення зі сплатою по 100 грн., протягом шести місяців.

В порушення норм чинного законодавства і Статуту, відповідач внески за квартиру не сплачує, не сплатила також і кошти ремонтного фонду. За розрахунком позивача, борг нарахований за період з 01 липня 2016 року по 01 жовтня 2020 року (включно) складає 9 857,34 грн., з яких 9 024,36 грн. заборгованість по щомісячним внескам на утримання будинку та прибудинкової території, 607,48 грн. інфляційні втрати, 225,50 грн. три процента річних.

Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст.ст. 15, 17 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за внесками на управління і утримання будинку та прибудинкової території в сумі 9 857,34 грн. та судовий збір.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 15 жовтня 2020 року указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В. (а.с.52).

Ухвалою судді від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слави 8 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків з управління багатоквартирним будинком (а.с.55).

Представник позивача надала заяву в якій просила задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала, просила розглядати справу без участі представника.

Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України , є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК , стаття 2 КПК ). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР , у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 , 281 , 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК .

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 25.12.2015 Установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СЛАВИ 8 , та відповідно до порядку денного було обрано правління об`єднання у кількості 10 осіб. Рішення було оформлено Протоколом № 1 від 25.12.2015 Прийнято та затверджено Статут ОСББ СЛАВИ 8 , яким визначено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків відповідно до цього Статуту та чинного законодавства України, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством, цим Статутом та рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання, сприяння співвласникам будинку у використанні їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна будинку.

На засіданні правління ОСББ СЛАВИ 8 головою правління було обрано ОСОБА_2 . Відповідне рішення було оформлено Протоколом засідання правління № 8 від 10.12.2016.

Розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1,85 грн. за кв. м. для першого поверху; 1.97 грн. за кв. м. для інших поверхів; 2,08 грн. за кв. м. для нежитлових приміщень був затверджений на загальних зборах ОСББ СЛАВИ 8 , які відбулись 2 квітня 2016 року та оформлені відповідним Протоколом Загальних зборів № 1 від 02.04. 2016.

В подальшому, Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слави 8 , які відбулись 22 січня 2017 року, що оформлено відповідним Протоколом, було затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,77 грн. за кв. м. для першого поверху; 2,97 грн. за кв. м. для інших поверхів; 3,08 грн. за кв. м. для нежитлових приміщень; створити ремонтний фонд у розмірі 600 грн. з квартири, або нежитлового приміщення із сплатою по 100 грн. на протязі шести місяців.

Загальними зборами ОСББ СЛАВИ 8 , які відбулися 27 січня 2018 року, що оформлено Протоколом № 3 від 27.01.2018, було затверджено розмір внесків на утримання будинку та території, що підлягає прибиранню у розмірі 3,54 грн. за кв. м. для першого поверху; 3,80 грн. за кв. м. для інших поверхів: 3,94 грн. за кв. м. для нежитлових приміщень; платежів у сумі 30 грн. на місяць для співвласників, що зробили комори на міжповерхових сходових клітинах у під`їздах.

Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СЛАВИ 8 які відбулися 27 січня 2019 року, що оформлено Протоколом № 4 від 27.01.2019, було затверджено розмір внесків з управління багатоквартирним будинком у розмірі 4,56 грн. за кв. м. для першого та другого поверхів: 4,90 грн. за кв. м. для інших поверхів; 5,08 грн. за кв. м. для нежитлових приміщень.

Загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СЛАВИ 8 що відбулися 25 січня 2020 року, що оформлено Протоколом № 5 від 25.01.2020 року, було затверджено розмір внесків з управління багатоквартирним будинком у розмірі 5,12 грн. за кв. м. для першого та другого поверхів: 5,50 грн. за кв. м. для інших поверхів; 5,71 грн. за кв. м. для нежитлових приміщень.

Відповідач є користувачем квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с. № 54).

Відповідач не виконує в повному обсязі встановлений статутом і чинним законодавством обов`язок по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території. На претензію (а.с. 35-36), направлену відповідачу рекомендованим листом 21 липня 2020 року, щодо необхідності сплати заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території відповідач відповіді не надала і суму заборгованості не погасила. Станом на травень 2020 року за відповідачем існує заборгованість по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 9 024,36 грн. за період з 01 липня 2016 року по 01 жовтня 2020 року (а.с. 40).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України Про житлово-комунальні послуги (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно із статтями 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно із ч. 4 ст. 13 статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У частині першій статті 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - Правила).

Згідно з пунктом 7 зазначених Правил власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території в будинках (квартирах) приватного житлового фонду покладено на власника.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов`язаннями.

Тобто, згідно із зазначеними правовими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З урахуванням наведеного відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати за надані позивачем і спожиті відповідачем житлово-комунальні та інші послуги.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року (справа № 753/1391/17, провадження № 61-34537св18), від 21 листопада 2019 року (справа № 464/5927/15, провадження № 61-33479св18).

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 7, 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виникає незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території тощо за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

У статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які їй надає ОСББ Слави8 й зобов`язана сплачувати за спожиті послуги у встановлений законом строк, але остання не виконують свої обов`язки, тому за період з 01 липня 2016 року по 01 жовтня 2020 року у відповідача існує заборгованість по щомісячним внескам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9 024,36 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних необхідно зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача також інфляційні втрати у сумі 607,48 грн. та три відсотки річних у розмірі 225,50 грн. (розрахунок наданий позивачем та перевірений у судовому засіданні).

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати у вигляді справи судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слави 8 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати внесків з управління багатоквартирним будинком задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слави 8 (код ЄДРПОУ 40279677) заборгованість по щомісячним внескам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 9 024 (дев`ять тисяч двадцять чотири) грн., 36 коп. , інфляційні втрати у розмірі 607 (шістсот) грн., 48 коп., три проценти річних у розмірі 225 (двісті двадцять п`ять) грн., 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Слави 8 (код ЄДРПОУ 40279677) суму сплаченого судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду відповідно до положень ст. 289 ЦПК України набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В.В. Батманова