Рішення

від 03.12.2020 по справі 353/1010/20

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/1010/20

Провадження № 2/353/391/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Кулика А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хотимирської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Свої вимоги обґрунтовують тим, що їм як членам колгоспного двору, належить по 1/4 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 . Також 1/4 частка вказаного майна належала їхнім покійній матері/бабі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.Ще за життя вона заповіла позивачу ОСОБА_1 все належне майно. Остання прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.24.12.2005 року в державній нотаріальній конторі вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майновий пай, грошові вклади та право на земельну частку (пай), тобто на майно, яке належало покійній матері ОСОБА_4 04.11.2020 року вона звернулася додержавного нотаріуса Тлумацької державної нотаріальної контори Васильєвої Н.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку та приналежних до нього господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і залишилась після смерті матері ОСОБА_4 . Однак нотаріус своєю постановою відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищенаведене нерухоме майно, з тих підстав, що відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння. У зв`язку з вищевказаним, просили суд визнати за ними, ОСОБА_1 , право власності на належну їй 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/4 частку вказаного домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 (разом на 2/4 частки) та за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , право власності на належні їм по 1/4 частці житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за вказаною адресою.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, однак у позовній заяві просили розгляд справи провести у їх відсутності, позов підтримують, просили його задовольнити.

Представник відповідача - Хотимирської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій вказав, що заперечень проти позову немає, позов визнає у повному обсязі та просив справу розглянути у його відсутності.

09.11.2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно виписки із погосподарської книги № 1 Хотимирської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області, особовий рахунок 51, станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 значилось господарство, яке числилось як колгоспний двір (а.с.10).

08.01.2006 року позивач ОСОБА_6 уклала шлюб із ОСОБА_7 і після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 23). 11.04.2012 року позивач ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_9 і після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 22).

Згідно довідки виконкому Хотимирської сільської ради за №347 від 27.08.2020 року будинковолодінню по АДРЕСА_2 , який значиться за ОСОБА_4 змінено поштову адресу на АДРЕСА_1 (а.с.9).

З копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 07.09.2020 року вбачається, що житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 побудовані у період з 1948 року по 1999 рік, та не є самовільним будівництвом (а.с.4-7).

Згідно п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Пунктом 3 вищевказаної Постанови визначено, що вирішуючи спори про право приватної власності на майно, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 13 Закону України Про власність об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення, набуті з передбачених законом підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.16). Ще за життя остання посвідчила на ім`я дочки ОСОБА_1 заповіт, яким заповіла їй все належне на день смерті майно, що підтверджується копією дублікату заповіту від 16.11.2013 року (а.с.11).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається є постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , оскільки була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Хотимирської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області № 389 від 21.09.2020 року (а.с. 8).

24.12.2005 року в державній нотаріальній конторі позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майновий пай, грошові вклади та право на земельну частку (пай), тобто на майно, яке належало ОСОБА_4 (а.с.17). Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 459/2005 від 24.12.2005 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_4 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає (а.с.40-66).

На момент звернення до суду позивачі правомірно претендують на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по АДРЕСА_1 , в тому числі ОСОБА_1 на належну їй 1/4 частку домоволодіння та на 1/4 частку домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на належні їм по 1/4 частці домоволодіння кожному.

Позивачу ОСОБА_1 в нотаріальному порядку відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , оскільки у спадкоємця ОСОБА_1 відсутній необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину документ, який підтверджує право власності на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданою державним нотаріусом Тлумацької державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Васильєвою Н.М. за № 611/02-31 від 04.11.2020 року (а.с.15).

Зазначені обставини перешкоджають позивачам належним чином оформити право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у відповідних частках.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При такому вирішенні позову, враховуючи те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачам слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого ними при поданні позову, а саме: ОСОБА_1 в сумі 210,20 грн., а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 105,10 грн. кожній.

На підставі ст.316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України (в редакції 2003 року), керуючись ст. 13, 82, 141, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Хотимирської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі: на належну їй 1/4 частку домоволодіння та на 1/4 частку домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на належну їй 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на належну їй 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 сплачений нею по квитанції № 102.18947.1/360894451 від 04.11.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 210,20 грн. (двісті десять гривень 20 копійок).

Повернути ОСОБА_2 сплачений нею по квитанції № 103.18947.1/360894454 від 04.11.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 105,10 грн. (сто п`ять гривень 10 копійок).

Повернути ОСОБА_3 сплачений нею по квитанції № 104.18947.1/360894459 від 04.11.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 105,10 грн. (сто п`ять гривень 10 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Хотимирська сільська рада Тлумацького району Івано-Франківської області, місце знаходження с. Хотимир, Тлумацький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04357822.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2020 року.

ГоловуючийЛ. І. Мотрук