Рішення

від 01.12.2020 по справі 940/414/20

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.12.2020 Провадження по справі № 2/940/205/20

Справа № 940/414/20

Рішення

Іменем України

1 грудня 2020 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

ТОВ ВЕЛЛФІН звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 28121,70 гривень заборгованості за договором позики від 24.02.2017 року та судові витрати по справі, посилаючись на те, що відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань у договірних правовідносинах.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.02.2017 між ТОВ ВЕЛЛФІН та ОСОБА_1 укладено договір позики в електронній формі, за умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності, платності надано грошові кошти в сумі 650 грн. Умовами договору передбачено, що позика надається строком на 30 днів. Також умовами договору передбачено нарахування відсотків за користування позикою, а саме: 1,9% від суми позики, але не менше ніж 30 грн 00 коп. за перший день користування позикою; 1,9% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3. Договору; 1,9% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.3. договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Грошові кошти в сумі 650 грн. ОСОБА_1 отримала шляхом перерахування суми позики на картковий рахунок. При укладенні електронного договору позики сторони керувалися п.п. 4.1., 4.2 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ ВЕЛЛФІН , затвердженого наказом директора товариства №2-1 від 27.10.2015, які розміщуються на веб-сайті позивача https://creditup.com.ua (далі - Правила) та п.п. 1.1., 1.3., 1.4. Договору, на підставі яких позичальник був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики.

Відповідач належним чином не виконала умови договору, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість, що станом на 26.03.2020 складає 28121,70 грн, з яких 650,00 грн. - заборгованість за основною сумою позики; 13936,10 грн. - заборгованість за відсотками; 13535,60 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Представник позивача ТОВ ВЕЛЛФІН в судове засідання не прибула, надіслала до суду заяву, просить слухати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ ВЕЛЛФІН є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядження Нацкомфінпослуг №2606 від 27.10.2015 зареєстровано в реєстрі фінансових установ №16103225).

Порядок та умови надання ТОВ ВЕЛЛФІН грошових коштів у позику визначені Правилами надання грошових коштів у вигляді позики, затверджених наказом директора ТОВ ВЕЛЛФІН №2-1 від 27.10.2015.

24.02.2017 року між ТОВ ВЕЛЛФІН та ОСОБА_1 укладено договір позики № 144775 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 650 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається строком на 30 днів. Також умовами договору передбачено нарахування відсотків за користування позикою, а саме: 1,9% від суми позики, але не менше ніж 30 грн 00 коп. за перший день користування позикою; 1,9% від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3. Договору; 1,9 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п. 1.3. договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором (а.с. 57-66).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами договору ОСОБА_1 в строк до 26.03.2017 року зобов`язана була повернути 650 грн. основного боргу та сплатити проценти в сумі 388,15 грн., проте взятих на себе зобов`язань не виконала.

Відповідно договору № 144775 від 24.02.2017 року, у разі якщо позичальник не повернув суму позики у строк встановлений пунктом 1.3 Договору, нарахування процентів, встановлених пунктом 1.5.1 Договору, проводитися за фактичну кількість календарних днів користування позикою та до дня повного погашення заборгованість за позикою, включаючи день погашення. Крім того, додатково до основних процентів, на вимогу позикодавця, доведену до позичальника шляхом розміщення відповідного повідомлення у особистому кабінеті, позичальник зобов`язаний сплатити 1,9 процента від суми позики за кожен день прострочення. При цьому нарахування процентів проводиться в момент внесення позичальником коштів на погашення позики за кожен день прострочення.

У пункті 7.6 Договору позики відповідач підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, зобов`язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил програми лояльності, текст яких розміщено на сайті позикодавця.

Таким чином, суд вважає, що між ТОВ Веллфін та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами відповідач ознайомилася та погодилася, сторонами узгоджено питання щодо розміру відсотків, які підлягають стягненню у разі неповернення боргу у строк дії договору.

Згідно наданого ТОВ ВЕЛЛФІН розрахунку станом на 26.03.2020 року відповідач має заборгованість за договором позики у розмірі 28121,70 грн., яка складається з 650 грн. заборгованості за основною сумою позики, 13936,10 грн. заборгованості за відсотками та 13535,60 грн. заборгованость за простроченими відсотками (а.с. 67).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що 24.02.2017 року між ТОВ ВЕЛЛФІН та ОСОБА_1 укладено договір позики № 144775 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 650 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Проте доказів цього позивач суду не надав, зокрема до матеріалів справи не додано доказів отримання відповідачем кредитних коштів - повідомлення ТОВ ФК ВЕЙ ФОР ПЕЙ , яке надає ТОВ ВЕЛЛФІН технічну можливість для проведення електронних операцій через систему платежів WayForPay, про видачу ОСОБА_1 займу в розмірі 650 грн. на її картковий рахунок до матеріалів справи не додано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами своїх позовних вимог, а тому суд в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено в судовому засіданнісудовий збір за подання позовної заяви в сумі 840,80 грн. позивачем сплачений не був, відповідна квитанція чи платіжне доручення до матеріалів справи не додані, а тому суд даний судовий збір стягує з позивача в примусовому порядку.

Керуючись 2,10-13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛЛФІН , код ЄДРПОУ 39952398, юридична адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, на користь держави на рахунок UA828999980313151206000010616, отримувач коштів: УК у Тет. р-ні/м.Тетiїв/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37443544, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, - 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Т.П.Косович.