Рішення

від 24.11.2020 по справі 707/1175/18

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1175/18

2/707/24/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2020 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Тептюк Є.П.

при секретарі Федоровій Л.С.

за участю позивача - прокурора Пітюренка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та скасування державної реєстрації про право власності на земельну ділянку,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача:

23 червня 2018 року, керівник Черкаської місцевої прокуратуризвернувся до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради Черкаського району, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, визнання недійсним свідоцтва на право власності та скасування державної реєстрації про право власності на земельну ділянку, мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 53-20 від 10.07.2015 надано дозвіл ОСОБА_1 (далі за текстом - Відповідач 2) на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 загальною площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва.

В подальшому, рішенням сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 56-4 від 08.10.2015 Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам , затверджено проект землеустрою та надано Відповідачу 2 у власність земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235, загальною площею 0,0834 га для індивідуального дачного будівництва, а п. 37 вказаного рішення земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення, яка буде використовуватись для індивідуального дачного будівництва.

На підставі вказаного рішення за Відповідачем 2 зареєстровано право власності № 112206691 від 17.11.2015 на земельну ділянку загальною площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235 та отримано свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0834 га № 48344237 від 25.11.2015.

Рішення сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 56-4 від 08.10.2015, в частині відведення Відповідачу 2 у власність земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, зокрема: в частині відведення землі для містобудівних потреб без наявності розроблених та затверджених детального плану території або іншої містобудівної документації; в частині порушення порядку встановлення цільового призначення земельної ділянки; відсутності погодження проекту із землеустрою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; не проведення обов`язкової експертизи землевпорядної документації.

Установлено, що рішенням сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 50-23 від 27.04.2015 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 1,6000 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту с. Свидівок Черкаського району, розроблену ТОВ Геоземпроект .

Відповідно до п. 1.1 вказаного рішення Свидівоцької сільської ради земельну ділянку загальною площею 1,6000 га, за рахунок якої у подальшому і сформовано земельні ділянки, які відведено у власність громадянам, переведено із земель загального користування (штучні водосховища) та земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту (інші захисні насадження) до земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту (угіддя піски).

Вивченням матеріалів затвердженої технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації вбачається, що до прийняття рішення про відведення у власність Відповідачу 2 спірної земельної ділянки, остання належала до земель загального користування, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту, у тому числі:0,4117 га - ліси та інші лісо вкриті площі (інші захисні насадження), 1,1883 га - вода (штучні водосховища).

Водночас, ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про землеустрій інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

В свою чергу, п. 1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України№ 513 від 23.05.2012, встановлено, що визначення виду угідь до формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням сільських, селищних, міських рад - у межах населених пунктів, райдержадміністрацій - за їх межами.

Таким чином, за результатами проведеної інвентаризації, якою встановлено вид угідь спірних земельних ділянок, встановлення цільового призначення земельних ділянок мав би здійснювати орган державної влади відповідно до наданих Земельним кодексом повноважень.

В той же час, згідно п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій.

Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

Ураховуючи, що вказаної процедури дотримано не було (в матеріалах технічної документації відсутні всі необхідні погодження), а відтак цільове призначення спірної земельної ділянки залишилось, як землі загального користування, зайняті штучними водосховищами, оскільки визначеного Земельним кодексом України порядку зміни цільового призначення не дотримано.

Таким чином, Свидівоцької сільською радою Черкаського району під час відведення у власність відповідачу 2 порушено порядок встановлення цільового призначення земельної ділянки, оскільки в силу вимог ст. 58 Водного кодексу України землі, зайняті водосховищами, являються землями земель водного фонду.

Зазначення в рішенні Свидівоцької сільської ради № 56-4 від 08.10.2015 Про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність цільового призначення земельної ділянки, як землі рекреаційного призначення створює реальну загрозу раціонального - цільового використання спірної земельної ділянки та її охорони саме, як земель водного фонду.

Правовим наслідком порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до абзацу а) ч. 1 ст. 21 ЗК України, є визнання недійсними рішень органів державної влади про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Також, усі подальші дії щодо спірної земельної ділянки, відповідно до абзаців б), в) ст. 21 ЗК України, у тому числі щодо реєстрації прав на неї, теж мають бути визнані судом недійсними.

З наведеного чітко вбачається порушення інтересів держави у сфері раціонального використання, охорони та розпорядження землями державної власності, що полягає у протиправній зміні цільового призначення земель водного фонду на землі рекреаційного призначення для індивідуального дачного будівництва та передачі цієї земельної ділянки у приватну власність громадянам.

Так, ст. 5 ЗК України визначено, що земельне законодавство базується, зокрема, на принципі забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Однак, протиправне віднесення спірних земель до земель рекреаційного призначення та їх подальша забудова унеможливлює їх раціональне використання та охорону саме, як земель водного фонду, зайнятих штучними водосховищем.

Отже, Свидівоцька сільська рада хоча і наділена правом розпоряджатися землями, проте зобов`язана реалізувати таке право виключно в межах та на підставі діючих законів.

Правовим наслідком прийняття органом місцевого самоврядування акту, який суперечить Конституції або законам України, відповідно до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є визнання його незаконним в судовому порядку.

Затвердження проекту та передача у приватну власність земельних ділянок порушує вимоги Земельного та Водного кодексів України в частині неможливості перебування таких земель у приватній власності та неможливості здійснення їх забудови.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про основи містобудування визначення територій для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Таким чином, законодавцем закріплено механізм здійснення відведення земельних ділянок для потреб містобудування опосередковуванням запланованості можливості будівництва на відповідній території об`єктів, що повинно бути передбачено відповідним видом містобудівної документації.

В свою чергу, питання визначення належного виду містобудівної документації, що мав бути основою для прийняття рішення щодо відведення спірної ділянки для дачного будівництва, врегульовує Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , стаття 19 якого встановлює, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток його частини.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону у разі відсутності детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Враховуючи зазначені норми, надання земельних ділянок у приватну власність громадянам для індивідуального дачного будівництва в межах населеного пункту має передбачатись детальним планом території (повинен узгоджуватись зі схемою планування території (частини території) району.

В ході встановлення підстав для представництва інтересів держави, Черкаською місцевою прокуратурою встановлено, що рішенням сесії Свидівоцької сільської ради Черкаського району № 56-25 від 08.10.2015 затверджено розроблений КПВАПП Архбюро Черкаської районної ради Генеральний план розміщення земельних ділянок під дачне будівництво в АДРЕСА_2 .

В той же час, відповідно до листа Управління архітектури та містобудування Черкаської обласної державної адміністрації № 01-01-24/386 від 08.06.2018 вказана містобудівна документація не відповідає вимогам законодавства, в частині порядку її розроблення, погодження і затвердження.

Містобудівна документація, яка б надавала можливість відведення спірної земельної ділянки є план зонування або детальний план території, які затверджуються відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011, тобто проект детального плану повинен бути розглянутий на засіданні архітектурно-містобудівної ради та пройти процедуру громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів.

З огляду на викладене, спірну земельну ділянку для потреб індивідуального дачного будівництва відведено на підставі розробленої, погодженої та затвердженої не у відповідності до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011.

З даних міркувань в проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в порушення вимог ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України відсутній належний, наданий у відповідності до вимог містобудівного законодавства, висновок про його погодження або відмову в погодженні відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації.

Таким чином, затверджуючи проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам для індивідуального дачного будівництва Свидівоцькою сільською радою порушено вимоги ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України щодо необхідності погодження проекту відведення відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА.

Також, ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації передбачено, що обов`язковій державній експертизі підлягають, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Як вбачається з листа Міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкаси № 10-23-0.222-273/120-18 від 14.03.2018, станом на 01.01.2015, тобто до проведення інвентаризації земель сільською радою та до фактичного відведення у приватну власність, спірна земельні ділянка обліковувалась як землі загального користування вид угідь - штучні водосховища.

З огляду на викладене, грубим порушенням є затвердження проекту щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких встановлено як землі рекреаційного призначення, до отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

Як зазначалось вище, земельна ділянка загальною площею 1,6000 га, за рахунок якої сформована і спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235 загальною площею 0,0834 га, розташована по АДРЕСА_1 перед виданням оскаржуваного рішення включала землі водного фонду.

Саме тому, згідно з приписами ч. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду підлягав також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затверджене Указом Президента України № 453/2011 від 13.04.2011, Державне агентство водних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Разом з тим, відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України № 2348/9/11-18 від 19.04.2018 проектна документація щодо відведення у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не погоджувалась.

Відтак, законодавчої вимоги щодо необхідності отримання висновку про погодження проекту відведення земельних ділянок водного фонду також дотримано не було.

Скасування рішення Свидівоцької сільської ради про передачу земельної ділянки у власність набувачеві - фізичній особі в повній мірі не буде забезпечено захист та відновлення порушених прав держави, оскільки відповідне речове право і надалі буде зареєстроване за особою, нерухоме майно якій передано незаконно.

Статті 3 та 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень пов`язують момент виникнення права власності на нерухоме майно та його фактичну наявність із здійсненням державної реєстрації та знаходженням відповідних відомостей в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, ч. 2 ст. 393 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи те, що рішення Свидівоцької сільської ради № 56-4 від 08.10.2015 є особливим видом правочину (оскільки на підставі його вчинення виникли правовідносини власності у Відповідача 2 на землю), обґрунтованим є необхідність застосування наслідків його недійсності, що полягає, в тому числі, у скасуванні державної реєстрації права власності за набувачем незаконно переданої земельної ділянки.

В свою чергу, захист порушених прав держави в силу вимог законодавства України про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, наведених вище, можливий виключно шляхом скасування судом права власності, зареєстрованого за Відповідачем 2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12206691 від 17.11.2015 на земельну ділянку загальною площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235.

Враховуючи вищевикладене позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам № 56-4 від 08.10.2015, в частині відведення Відповідачу 2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235, загальною площею 0,0834 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок; скасувати державну реєстрацію права власності зареєстроване за Відповідачем 2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12206691 від 17.11.2015 на земельну ділянку загальною площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235; визнати недійсним свідоцтво на право на земельну ділянку видану на ім`я відповідача 2 у справі.стягнути з відповідачів нсудовий збір.

Пояснення сторін в судовому засіданні:

Представник позивача - прокурор Пітюренко М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце його проведення повідомлялися в установленому законом порядку відповідно до вимог п. 1, п. 4 ч. 8 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відзиву на позовну заяву від відповідачів до суду не надійшло.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, а тому суд зі згоди позивача та враховуючи відсутність відзвиву на позовну заяву, ухвалює рішення при заочному розгляді справи в порядку ст.280 ЦПК України.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:

24.07.2018 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області в складі головуючої судді Соколишиної Л.Б. прийнято позов до розгляду з відкриття провадження та визначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

14.11.2018 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

11.03.2019 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області за клопотанням позивача зупинено провадження у справі.

04.09.2020 року справа була прийнята до провадження суддею Тептюком Є.П. та поновлено провадження у справі.

Встановлені судом обставини:

08.10.2015 року рішенням Свидівоцької сільської ради 56 сесії №56-25 Про затвердження генерального плану розміщення земельних ділянок під дачне будівництво в АДРЕСА_2 затверджено генеральний план розміщення земельних ділянок під дачне будівництво в с. Свидівок по вул. Дахнівській №80, розроблений КПВАПП Архбюро Черкаського району.

ТОВ ГЕОЗЕМПРОЕКТ у 2015 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 1,6000 га в с. Свидівок Черкаського району Черкаської області і надано пропозиції щодо узгодження даних, отриманих в результаті проведення інвентаризації, зокрема: враховуючи висновок ДП Черкаський інститут землеустрою про грунтовий покрив земельної ділянки площею 1,6000 га, є за доцільне перевести земельну ділянку із земель загального користування (води (штучні водосховища) та землі, не надані у власність або постійне користування в межах н.п. (ліси та інші лісовкриті площі (інші землі)) у землі запасу вид угідь - піски.

Згідно рішення Свидівоцької сільської ради 50 сесії від 27.04.2015 року №50-23 Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок в межах населеного пункту с. Свидівок , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 1,6000 га в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради в межах населеного пункту с. Свидівок розроблену ТОВ Героземпроект . п.1.1. рішення переведено земельну ділянку площею 1,6000 га із земель загального користування (штучні водосховища) та земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту (інші захисні насадження до земель не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту (угіддя піски).

Рішенням Свидівоцької сільської ради 56 сесії від 08.10.2015 року №56-4 Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам затверджено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для індивідуального дачного будівництва в межах населеного пункту с. Свидівок, розроблених ДП Укрспецзем , ТОВ Інститут проектування та землевпорядкування , ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Геоземпроект .

п.23,37 вказаного рішення ОСОБА_3 надано земельну ділянку площею 0,0834 га (кадастровий номер 7124986000:04:005:0231) у власність для індивідуального дачного будівництва в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного за адресою: АДРЕСА_2 . Земельні ділянки віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови, які будуть використовуватися для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та землі рекреаційного призначення, які будуть використовуватися для індивідуального дачного будівництва.

З листа Міськрайонного управління у Черкаського у районі та м. Черкасах ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 14.03.2018 року вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:04:005:0231 обліковувалась в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту як землі загального користування вид угідь (штучними водосховищами). Згідно ст. 20 ЗКУ віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно листа ГУ Держгеокадстру у Черкаській області від 05.05.2018 року, цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0231 - для дачного будівництва. До ГУ Держгеокадстру у Черкаській області документація із землеустрою з вказаним цільовим призначення на проведення державної експертизи не надходила .

Відповідно до листа Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 28.02.2018 року №138/11 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:005:0231 Управління висновків та погоджень не надавало. Управління будь-якої участі у виборі, наданні, зміні цільового призначення вище наведених земельних ділянок не приймало участь через відсутність повноважень. Відповідно до ст. 4, 85 ВК та ст. ст. 58,59 ЗКУкраїни землі водного фонду можуть надаватися лише у тимчасове користування. Виходячи з наданої копії кадастрової карти, земельні ділянки занходяться в межах пікетів 18-20 Будище-Свидівоцької захисної дамби. Технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м. від гребеня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність. (а.с.48).

Згідно листа Державного агентства водних ресурсів України, останнє повідомляє, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0231, розташованій а адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, Держводагентством та сектором у Черкаській області Держводагенства не погоджувались .

З висновку експерта НДЕКЦ від 07.07.2017 року №19/12-3/13 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:005:0235, що розташована на території Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області в АДРЕСА_2 , повністю знаходиться в межах технічно-експлуатаційної зони державної гідротехнічної споруди Будище-Свидівська дамба .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.06.2018 року земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:005:0235, площею 0,0834 га, що розташована по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для індивідуального дачного будівництва належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

В листі Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства від 08.06.2017 року №01-01-24/386 вбачається, що містобудівна документація що стосується земельної ділянки площею 1,6000 га не відповідає вимогам законодавства, в частині порядку її розроблення, погодження та затвердження. Містобудівна документація, яка б надавала можливість отримання земельних ділянок є розробка плану зонування або детального плану території, яка затверджена відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290. Тобто проект детального плану повинен бути розглянути на засіданні архітектурно-містобудівної ради (ст. 20 Закону) та пройти процедуру громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів (ст. 21 Закону)

Вище перелічені докази, які підтверджують встановлені судом обставини, суд визнає належним та допустимим відповідно до ЦПК України.

Норми права, що підлягають застосуванню:

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як вбачається з положень ч. 2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1, ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України - віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам (п. а) ч. 1 ст. 21 ЗК України).

Відповідно до ст. 35 Закону України Про землеустрій інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

п.1 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513, встановлено, що визначення виду угідь до формування земельних ділянок із земель запасу, не переданих у власність та користування, а також віднесення таких земельних ділянок до певної категорії може здійснюватися за результатами інвентаризації земель, проведеної за рішенням райдержадміністрацій за межами населених пунктів.

Згідно п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр до державної реєстрації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки формування земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, визначення їх угідь, а також віднесення таких земельних ділянок до певних категорій може здійснюватися на підставі матеріалів інвентаризації земель, проведеної за рішенням: у межах населених пунктів - сільських, селищних, міських рад, за їх межами - районних державних адміністрацій. Матеріали інвентаризації земель у такому разі підлягають погодженню в порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджуються органами, які прийняли рішення про проведення інвентаризації.

ст. 3 Водного Кодексу України передбачає, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами (п. 1 ч. 1 ст. 4 ВК України).

Згідно ч. 1 ст. 85 ВК України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до п. а) ч. 1, ч. 2 ст. 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами.Для створення сприятливого режиму водних об`єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать і землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. (ч. 1, п. г) ч. 4 ст. 83 ЗК України).

Згідно правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6- 16цс14 - згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3, ст. 4 ВК України, п. "а" ч. 1 ст. 58, ч. ч. 1 ст. 59, ст. 60, ч. 1 ст. 84 ЗК України, у редакціях на час виникнення правовідносин, землі під водними об`єктами, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Згідно з ч. 2 ст. 186-1 ЗК України - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

За таких обставин, необхідним було погодження на відведення спірної ділянки відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської РДА, що, в свою чергу, пов`язано із відповідністю самого проекту відведення вимогам Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст..ст. 125,126 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст.. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.. 328 ЦК України).

Відповідно до ст.. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:

Отже з вищевикладеного вбачається, що Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області був порушений порядок надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки оскільки було недотримано вимоги чинного на той час законодавства.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 14.03.2018 №10-23-0.222-273/120-18 вбачається, що згідно державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) земельна ділянка обліковувалась станом на 01.01.2015, як землі як землі загального користування (вид угіддя - штучними водосховищами) в межах населеного пункту

Отже, судом встановлено, що спірна земельна ділянка, яка передана Відповідачу 2 за оскаржуваним рішенням, належить до земель водного фонду, щодо яких установлено спеціальний правовий режим (статті 20, 21, 60, 61 ЗК України та статті 88, 89 ВК України).

Вищевстановлені обставини справи свідчать про те, що оскаржуваним рішенням Свидівоцької сільської ради змінено категорію земель та їх цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреаційного призначення.

Тобто рішення Свидівоцької сільської ради Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам № 56-4 від 08.10.2015, року в частині передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0231, для індивідуального дачного будівництва в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного за адресою: АДРЕСА_2 , є таким, що прийнято з порушенням діючого законодавства, порушує інтереси держави, а тому його необхідно визнати незаконним та скасувати.

Суд вважає, що вимоги заступника прокурора, щодо скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва на право власності, також підлягають до задоволення, оскільки вказане рішення прийняте на підставі оспорюваного рішення сільської ради, яке в судовому порядку визнається незаконним та скасовується.

В даному випадку позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку відповідає інтересам суспільства. Вжиття заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод відповідачів, крім як скасування незаконного рішення органу місцевого самоврядування, не передбачено законом. Втручання держави в особі органів прокуратури направлене на скасування неправомірного рішення щодо передачі земельних ділянок, які відносяться до земель водного фонду у приватну власність громадянам та державної реєстрації права власності є в законним, оскільки переслідує суспільний інтерес .

Що стосується посилання позивача, щодо порушення вимог законодавства в частині погодження проекту землеустрою, як на підставу обгрунтування позову, то на думку суду вказані обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і суд заначає наступне.

Так, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з частиною шостою статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно із частиною 17 статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1861 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а щодо земельної ділянки у межах населеного пункту - подається на погодження до структурних підрозділів районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.

Проект землеустрою, у відповідності до вимог статті 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема, включає акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою у частині 6 статті 1861 ЗК України також зазначено виключно невідповідність його вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Висновком відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації від 06.10.2015 року № 446 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0834 га у власність для індивідуального дачного будівництва, за рахунок земель не наданих у власність в межах населених пунктів.

Висновком управління держземагенства у Черкаському районі Черкаської області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0834 га у власність для індивідуального дачного будівництва, за рахунок земель не наданих у власність в межах населених пунктів.

Позивач належних та допустимих доказів на спростування висновків контролюючих органів, що погодили проект землеустрою, не надав і на думку суду, наявність порушень відповідачами чинного, на час прийняття рішення, законодавства, щодо погодження проекту землеустрою, не довів.

Судові витрати:

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.263-265, 280 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам № 56-4 від 08.10.2015, в частині відведення ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235, загальною площею 0,0834 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок.

Визнати недійсним свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,0834 га № 48344237 від 25.11.2015, видане ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12206691 від 17.11.2015 року на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0235, загальною площею 0,0834 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, в межах населеного пункту с. Свидівок.

Стягнути з Свидівоцької сільської ради Черкаського району, ОСОБА_1 на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 5286, 00 грн. по 2643 грн. 00 коп. з кожного.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 03.12.2020 року.

Суддя: Є. П. Тептюк