Рішення

від 05.11.2020 по справі 234/10378/20

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/10378/20

Провадження № 2/234/2965/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Скоробагатової М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 234/10378/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю Абсолют Сервіс-2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ Абсолют Сервіс-2 про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з тих підстав, що вона з 03.09.2019 року по 10.06.2020 року працювала сторожем служби обслуговування СК Авангард ТОВ Абсолют Сервіс-2 . На момент звільнення їй була нарахована заробітна плата у розмірі 16197,67 грн. та до теперішнього часу не виплачена. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 16197,67 грн. та суму середнього заробітку за час затримки по день винесення рішення судом.

Ухвалою Краматорського міського суду від 05.10.2020 року позовна заява була прийнята до розгляду та по ній було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Копії ухвали були надіслані на адресу сторін.

Відзиву від представника відповідача до суду не надходило.

Справа розглянута судом у відповідності до ч. ч. 3,5 ст.279 ЦПК України без проведення судового засідання та повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, так як від сторін не надійшло клопотань про інше.

За таких обставин розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12 , 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу . Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України ). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України ).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно з копією трудової книжки, на підставі наказу №41 від 02.09.2019 ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТОВ Абсолют Сервіс-2 на посаду сторожа служби обслуговування СК Авангард .

10.06.2020 року відповідно до наказу №33 ОСОБА_1 звільнена з ТОВ Абсолют Сервіс-2 на підставі ст.38 КЗпП України .

Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

На момент розгляду справи ТОВ Абсолют Сервіс-2 не виконало обов`язок по виплаті заробітної плати позивачу, у строк, зазначений в статті 116 цього Кодексу .

Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З довідки про заборгованість по заробітній платі № 45 станом на 01.07.2020, яка надана позивачем, суд вбачає, що ТОВ Абсолют Сервіс-2 має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі на загальну суму 16197,67 грн. (лютий 2020 - 1000,00 грн., березень 2020 - 3869,72 грн., квітень 2020 - 4054,94 грн., травень 2020 - 4104,94 грн., червень 2020 - 3168,07 грн.).

Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що ТОВ Абсолют Сервіс-2 має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 16197,67 грн., а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України , при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку підлягає застосуванню формула, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.

Відповідно до довідки №45 від 01.07.2020 року про заборгованість по заробітній платі станом на 01.07.2020 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 254,56 грн., а після утримання податків та зборів - 204,92 грн.

Суд вважає, що розрахунок середнього заробітку необхідно проводити саме із суми середньоденної заробітної плати, а саме 254,56 грн. гривень (без утримання податків та зборів), виходячи з наступного.

Згідно з абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Окрім того, у постанові у справі № 359/10023/16-ц від 18.07.2018 року, Верховний Суд виклав правову позицію щодо утримання прибуткового податку із визначених судом сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника. Відповідно до вказаної позиції - системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Таким чином, сума середньоденної заробітної плати позивача для розрахунку середнього заробітку складає 254,56 гривень.

За період з 11.06.2020 року (наступний день після звільнення) по 05.11.2020 року (день винесення рішення судом) кількість робочих днів складає 103 дні.

Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розраховується наступним чином: 254,56 гривень (середньоденна заробітна плата) х 103 дні (затримки розрахунку при звільненні) = 26219,68 гривень.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв встановлення справедливого та розумного балансу між інтересами звільненого працівника та його колишнього роботодавця (постанова від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц).

Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст. 117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум.

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц.

Проте, розрахована сума середнього заробітку за час затримки при розрахунку ОСОБА_1 в розмірі 26219,68 грн., є неспівмірною із заборгованістю відповідача перед нею.

Суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 16197,67 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.

Принцип співмірності було застосовано Великою Палатою Верховного Суду у справі 711/4010/13-ці від 18 березня 2020 року, висновки якого у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України мають застосовуватися судами до спірних правовідносин.

З огляду на зазначене, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3 , 4 , 22 , 36 , 116 , 117 КЗпП України , Законом України Про оплату праці , ст. ст. 2 , 13 , 17 , 19 , 89 , 141 , 235 , 258-259 , 263-265 , 352 , 354-355 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженої відповідальністю Абсолют Сервіс-2 (Донецька область, м. Краматорськ, вул. К.Гампера,2, ЄДРПОУ 43187584) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки по день винесення рішення судом - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Абсолют Сервіс-2 (ЄДРПОУ 43187584; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у сумі 16197,67 грн. (шістнадцять тисяч сто дев`яносто сім гривень 67 копійок), без утримання з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Абсолют Сервіс-2 (ЄДРПОУ 43187584; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 16197,67 грн. (шістнадцять тисяч сто дев`яносто сім гривень 67 копійок), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Абсолют Сервіс-2 (ЄДРПОУ 43187584; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840 грн.80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Абсолют Сервіс-2 (ЄДРПОУ 43187584; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн.80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького Апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя Д.Г.Костюков