Рішення

від 02.12.2020 по справі 265/7100/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/7100/20

Провадження №2/265/1863/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі - Дрьомовій О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ліга про визнання права власності на кооперативну квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що він, будучи членом житлово-будівельного кооперативу Орджонікідзевський-153 та наймачем трикімнатної квартири АДРЕСА_1 на підставі ордеру на житлове приміщення від 31 березня 1986 року, виданого виконавчим комітетом Жданівської міської ради разом із членами своєї родини: дружиною, ОСОБА_2 , сином, ОСОБА_3 , вселились у зазначену кооперативну квартиру. В 1992 році, як член ЖБК Орджонікідзевський-153 , він в повному обсязі сплатив позику за таку кооперативну квартиру, фактична вартість якої склала 8161 крб., що підтверджується довідкою ОСББ Ліга . На підставі ст. 15 Закону України Про власність він набув право власності на вказану кооперативну квартиру. Закон на той момент не вимагав обов`язкової реєстрації такого права власності. Протягом всього часу з моменту заселення до такої квартири він користувався нею та володів, сплачуючи комунальні послуги. Однак, звернувшись до державного реєстратора, дізнався, що зареєструвати право власності на таку нерухомість він не може, на підставі чого за ст. 392 ЦК України просив суд визнати за ним право власності на трикімнатну кооперативну квартиру в АДРЕСА_2 .

Представник відповідача надав письмові пояснення, за якими вбачається, що, визнаючи позовні вимоги в повному обсязі, представник ОСББ Ліга зазначав, що в березні 1986 року член ЖБК Орджонікідзевський-153 Станкевич Анатолій Леонідович на підставі ордеру на житлове приміщення 31 березня 1986 року, виданого виконавчим комітетом Жданівської міської ради, заселився у трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 разом із членами родини: ОСОБА_2 (дружина) та ОСОБА_3 (син). У 1992 році, як член ЖБК Орджонікідзевський-153 , ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив позику за кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , фактична вартість якої складала 8161 крб. Таким чином на підставі ст. 15 Закону України Про власність позивач набув право власності на кв. АДРЕСА_1 . Законодавство, що діяло на той час, не передбачало реєстрації права власності на нерухоме майно позивача. Додавав, що державна реєстрація ОСББ Ліга , розташованого в м. Маріуполі по вул. Олімпійській 169, була проведена виконкомом Маріупольської міської ради Донецької області 18 червня 2007 року (ЄДРПОУ 35129349). Рішення про реєстрацію об`єднання було прийнято установчими зборами власників житлового будинку АДРЕСА_3 , членами ЖБК Орджонікідзевський - 153 . Тому підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на трикімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач не з`явився, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за його відсутності, наполягаючи при цьому на задоволенні своїх позовних вимог.

Представник відповідача, ОСОБА_4 , у судове засідання на з`явилась, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за її відсутності, підтримуючи заявлені ОСОБА_1 до ОСББ Ліга вимоги, які просила задовольнити.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 182 Цивільного кодексу України (в редакції 2004 року) (далі за текстом - ЦК) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Положення ст. 328 ЦК передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

На підставі ст. 15 Закону України Про власність , який діяв до вступу в силу ЦК, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК, де зазначено, що в разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

За п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону Про власність , набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи вбачається, що за ст. 15 Закону України Про власність член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Згідно із п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Суд встановив, що відповідно до ордеру на житлове приміщення № 00533 від 31 березня 1986 року вбачається, що ОСОБА_1 , родина якого складалась з дружини ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_5 , на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 5 березня 1986 року № 119 за списком ЖБК Орджонікідевський - 153 було надано право на вселення у трикімнатну кв. АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Згідно із технічним паспортом, складеним позивачу, ОСОБА_1 , 3 червня 2020 року на кв. АДРЕСА_1 , вбачається, що загальна площа такої трикімнатної квартири складає 61,70 кв. м., а житлова площа - 41,80 кв. м. (а. с. 9-11).

На підставі рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради від 11 червня 2020 року та від 24 липня 2020 року вбачається, що розглянувши заяву позивача про реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 , було встановлено, що на підставі довідки ОСББ Ліга про сплату пайових внесків ОСОБА_1 провести реєстрацію права власності позивача на таку квартиру не можна через відсутність підтвердження правонаступництва ОСББ Ліга прав та обов`язків ЖБК Орджонікідзевський-153 (а. с. 6, 7).

Відсутність проведення держаної реєстрації права власності на кв. АДРЕСА_1 підтверджується відповіддю Маріупольського БТІ від 9 листопада 2020 року та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 6 листопада 2020 року (а. с. 25, 26).

За ч. 2, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до пп. 1 п. 63 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації прав на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, подається довідка житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Так суд встановив, що за довідками від 26 травня 2020 року, 2 листопада 2020 року та 24 листопада 2020 року ОСББ Ліга вбачається, що ОСОБА_1 є членом такого ОСББ, будучи членом ЖБК Орджонікідзевський-153 з 28 травня 1086 року по 18 червня 2007 року, який загальну вартість кв. АДРЕСА_1 в сумі 8161 рублів повністю сплатив у 1992 році шляхом внесення першого внеску в сумі 2532 рублів, а також сплати залишку в розмірі 5629 рублів (а. с. 12, 13).

Суд зазначає, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСББ Ліга , ЄДРПОУ: 35129349, зареєстровано 18 червня 2007 року по вул. Олімпійській 169 в м. Маріуполі, що також підтверджується статутом ОСББ Ліга від 18 червня 2007 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16 жовтня 2020 року (а. с. 24).

При цьому відповідно до наданого суду ОСББ Ліга технічного паспорту на будинок АДРЕСА_3 вбачається, що вказаний житловий будинок був переданий виконкомом Маріупольської міської ради у власність ЖБК Орджонікідзевський-153 , що також підтверджується звідним актом.

Отже, на підставі дослідження перелічених письмових доказів суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 правомірно набув право власності на кооперативну кв. АДРЕСА_1 , оскільки позивачу вказана квартира була надана для заселення на підставі ордеру та ним було, як членом ЖБК Орджонікідзевський-153 , проведено повну сплату пайових внесків за таке житлове приміщення в сумі 8161 рублів.

Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України від 2003 року та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 2004 року.

Суд зазначає, що лише на підставі Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб , затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб , затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Враховуючи перелічені норми, суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так й обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Однак, з 1995 року законодавець передбачив процедуру оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна для членів житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески, шляхом отримання свідоцтва про право власності від місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та реєстрацію їх в бюро технічної інвентаризації.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що саме на підставі ордеру на вселення позивач отримав від виконавчого комітету міської ради право на користування кв. АДРЕСА_1 , у подальшому не отримавши свідоцтва про право власності на таке житло та не зареєструвавши його у БТІ, після того як повністю вніс пайові внески за таку квартиру, то таким чином наразі існує спір щодо права власності позивача на вказане житло.

На підставі переліченого суд також враховує, що ЖБК Орджонікідзевський - 153 , якому був переданий у власність будинок АДРЕСА_3 , не існує юридично на теперішній час, правонаступником якого є фактично відповідач, ОСББ Ліга .

За змістом ст. 392 ЦК власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди на теперішній час в частині підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його право власності на кооперативну кв. АДРЕСА_1 , набутого ОСОБА_1 правомірно.

З огляду на перелічене вмотивування, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на кооперативну кв. АДРЕСА_1 внаслідок проведення ним повної оплати пайових внесків за неї.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ліга про визнання права власності на кооперативну квартиру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа - 61,70 м 2 , житлова площа - 41,8 м 2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 2 грудня 2020 року.

Суддя